Рішення № 126622143, 08.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2025 року справа № 320/41424/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

за участю сторін:

представник позивача - Фадєєва Н.І.;

представник відповідача - Куделя В.В.;

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.06.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію як особі, яка має одного із своїх батьків з інвалідністю ІІ групи;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.06.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виявилася у неприйнятті рішення по суті за результатами розгляду заяви представника позивача адвоката Фадєєвої Н.І., від 23.06.2024, в якій адвокат просила зареєструвати та розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому відстрочки. Представник позивача не погоджується із позицією ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо необхідності особистого прибуття позивача до центру комплектування та соціальної підтримки задля подання заяви про відстрочку. Наголошує, що чинним законодавством не визначено конкретних способів надання документів, а саме заяви про відстрочку від військової служби під час мобілізації та підтверджуючих документів. Стверджує, що обов`язок особисто повідомити та особисто прибути не є тотожнім. На переконання представника позивача, відповідач не прийнявши жодного рішення (про надання або відмову в наданні позивачу відстрочки від військової служби під час мобілізації) за результатами розгляду заяви від 23.06.2024 допустив протиправну бездіяльність, що і стало підставою для звернення до суду із цим адміністративним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати належним чином засвідчені докази, на які представник позивача посилається у позовній заяві, зокрема, але не виключно: копії особистої заяви позивача від 23.06.2024 та долучених до заяви документів, перелік яких наведено у позові; надати уточнену позовну заяву (у двох примірниках), в якій зазначити РНОКПП представника позивача - адвоката Фадєєвої Н.І.; надати копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України ОСОБА_1 .

24.09.2024 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву представника позивача адвоката Фадєєвої Н.І. про забезпечення позову, у задоволенні якої відмовлено ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2024.

20.11.2024 канцелярією суду в КП Діловодство спеціалізованого суду зареєстрована заява представника позивача про усунення недоліків позову, яка була направлена засобами поштового зв`язку 25.09.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін від осіб, які беруть участь у справі, витребувано письмові пояснення та додаткові документи (т. 1, а.с. 71-72).

19.12.2024 у Київському окружному адміністративному суді зареєстрований відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечує проти позову та зазначає, що згідно з положеннями пункту 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560) військовозобов`язаний повинен особисто подати на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначену у додатку 4. Зважаючи на те, що заява позивача від 23.06.2024 була надіслана поштою, що своєю чергою є порушення вимог згаданого порядку, ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 05.07.2024 № 6571 повернув заяву з доданими документами без реалізації та запропонував позивачу особисто прибути до відповідача задля вирішення питання про надання відстрочки (т. 1, а.с. 96-128).

18.12.2024 Київським окружним адміністративним судом зареєстровані письмові пояснення відповідача, подані на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 про відкриття провадження у справі, а також додаткові документи.

В судове засідання, призначене на 20.12.2024, з`явився представник відповідача, представник позивача та позивач не з`явились; від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи; підготовче судове засідання відкладено на 23.01.2025.

11.01.2025 представником позивача через підсистему ЄСІТС Електронний суд подані письмові пояснення, в яких адвокат, серед іншого, просила суд повернути поданий відповідачем відзив без розгляду, з огляду на непідтвердження повноважень особи, що підписала відзив.

В судове засідання, призначене на 23.01.2025, з`явилась представник позивача; представник відповідача не з`явився; розгляд справи відкладено на 04.03.2025; ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 від відповідача витребувано: копію посадової інструкції ОСОБА_2 або інший документ, який визначає повноваження даної особи на представництво інтересів відповідача в суді; копію положення про ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копію положення про ІНФОРМАЦІЯ_3 ; документи на підтвердження реорганізації ІНФОРМАЦІЯ_4 в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10.02.2025 Київським окружним адміністративним судом одержані письмові пояснення представника позивача, подані через підсистему ЄСІКС Електронний суд 06.02.2025.

12.02.2025 судом зареєстровані письмові пояснення, надані відповідачем на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2025.

20.02.2025 судом зареєстрована заява представника позивача про долучення додаткових документів.

В судове засідання 04.03.2025 з`явились представник позивача адвокат Фадєєва Н.І, та представник відповідача; розгляд справи відкладений на 27.03.2025 у зв`язку з необхідністю витребування у відповідача додаткових документів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно витребувано: копію положення про ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копію положення про ІНФОРМАЦІЯ_3 ; документи на підтвердження реорганізації ІНФОРМАЦІЯ_4 в ІНФОРМАЦІЯ_2 ; від Міністерства оборони України витребувано: копію положення про ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копію положення про ІНФОРМАЦІЯ_3 ; документи на підтвердження реорганізації ІНФОРМАЦІЯ_4 в ІНФОРМАЦІЯ_2 ; письмові пояснення щодо розбіжностей в найменуванні відповідача згідно довідки №192/21 від 08.11.2021 (видана Головним управлінням майна та ресурсів Міністерства оборони України) з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформацією згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на юридичну особу, які є актуальними на час розгляду справи; письмові пояснення та докази щодо керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також щодо розбіжностей в керівнику відповідача; копію наказу Генерального штабу ЗСУ №12 від 30.01.2023.

11.03.2025 та 12.03.2025 Київським окружним адміністративним судом зареєстровані документи, надані Міністерством оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно на виконання вимог ухвали суду від 04.03.2025.

В судове засідання 27.03.2025 з`явились представники позивача адвокат Фадєєва Н.І. та адвокат Цуканов Р.Р.; представник відповідача не з`явився; суд протокольною ухвалою ухвалив здійснювати подальший розгляд справи за відсутності відповідача; представники позивача позов підтримали, просили задовольнити у повному обсязі; у судовому засіданні оголошено перерву до 08.04.2025.

В судове засідання 08.04.2025 з`явилися представник позивача та представник відповідача; судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 10.09.2018 (а.с. 114).

Представником позивача адвокатом Фадєєвою Н.І., на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено заяву від 23.06.2024 № 108/2024, в якій адвокат просила зареєструвати та розглянути заяву ОСОБА_1 про отримання відстрочки та оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви адвоката Фадєєвої Н.І. від 23.06.2024 додана заява ОСОБА_1 від 23.06.2024 про надання відстрочки, копія паспорта ОСОБА_1 , копія свідоцтва про народження, копія свідоцтва про розірвання шлюбу, копія пенсійного посвідчення ОСОБА_3 , копія довідки до акту огляду МСЕК від 27.06.2023 № 253295 на підтвердження ІІ групи інвалідності ОСОБА_3 , копія паспорта ОСОБА_3 , копія довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , копія довідки від 30.05.2024, копія договору про надання правової допомоги, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер (а.с. 47-66, 123-124).

Відповідно до журналу реєстрації звернень громадян ІНФОРМАЦІЯ_1 заява зареєстрована відповідачем 27.06.2024 за порядковим номером вх. № Ф-2451 (а.с. 116).

Листом від 05.07.2024 № 6571 ІНФОРМАЦІЯ_2 із посиланням на положення пункту 58 Порядку № 560 подані адвокатом Фадєєвою Н.І. документи повернув без реалізації та запропонував позивачу з метою вирішення питання по суті та отримання військово-облікового документа особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).

Вказуючи на наявність ознак протиправної бездіяльності, яка полягає у нерозгляді поданої адвокатом Фадєєвою Н.І. в інтересах ОСОБА_1 заяви від 23.06.2024 по суті, позивач через свого представника звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (Закон № 2232-ХІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 2232-ХІІ правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України Про оборону України, Про Збройні Сили України, Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII) встановлено, що мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 Про загальну мобілізацію (далі Указ Президента України № 69/2022) у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно з пунктом 3 Указу Президента України № 69/2022 мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено: з 25.05.2022 на 90 діб згідно з Указом Президента України № 342/2022 від 17.05.2022; з 23.08.2022 на 90 діб згідно з Указом Президента України № 574/2022 від 12.08.2022; з 21.11.2022 на 90 діб згідно з Указом Президента України № 758/2022 від 07.11.2022; з 19.02.2023 на 90 діб згідно з Указом Президента України № 59/2023 від 06.02.2023; з 20.05.2023 на 90 діб згідно з Указом Президента України № 255/2023 від 01.05.2023; 18.08.2023 на 90 діб згідно з Указом Президента України № 452/2023 від 26.07.2023 з 16.11.2023 на 90 діб згідно з Указом Президента України № 735/2023 від 06.11.2023; з 14.02.2024 на 90 діб згідно з Указом Президента України № 50/2024 від 05.02.2024; з 14.05.2024 на 90 діб згідно з Указом Президента України № 272/2024 від 06.05.2024; з 12.08.2024 на 90 діб згідно з Указом Президента України № 470/2024 від 23.07.2024; з 10.11.2024 на 90 діб згідно з Указом Президента України № 741/2024 від 28.10.2024.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Частиною сьомою статті 23 Закону № 3543-XII встановлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини восьмої статті 23 Закону № 3543-XII відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом 2 частини п`ятої статті 22 Закону № 3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 7 частини п`ятої статті 22 Закону № 3543-XII встановлено, що цей порядок визначає порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

На виконання вимог частини п`ятої статті 22 Закону № 3543-XII постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 затверджено Порядок № 560.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з абзацом 1 пункту 58 Порядку № 560 в редакції, чинній на момент подання представником позивача заяви від 23.06.2024, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Абзацом першим пункту 60 Порядку № 560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади (абзац другий пункту 60 Порядку № 560).

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом (абзац третій пункту 60 Порядку № 560).

Аналіз наведених положень свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення у відповідача обов`язку із прийняття рішення про надання або ж про відмову у наданні відстрочки за заявою військовозобов`язаного є особисте подання військовослужбовцем заяви на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяви за формою, визначеною у додатку 4 до Порядку № 560.

Виходячи із змісту спірних правовідносин, що склалися між сторонами, зважаючи на те, що виникнення у відповідача обов`язку із прийняття рішення перебуває у прямій залежності від належної реалізації позивачем встановленого Порядком № 560 способу подання заяви про відстрочку, суд дійшов висновку, що визначальним питанням переданого на вирішення суду спору є питання дотримання позивачем встановленого пунктом 58 Порядку № 560 способу подання заяви.

Представник позивача вважає, що подання військовозобов`язаним заяви за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 560 із наданням копій документів, що підтверджують право на відстрочку, за допомогою засобів поштового зв`язку є достатнім для висновку про дотримання позивачем встановленого Порядком № 560 способу подання заяви в частині вимоги подання її особисто та, відповідно, виникнення у відповідача обов`язку із розгляду такої заяви по суті.

Не погоджуючись із вказаною позицією представника позивача суд виходить з такого.

Порядок № 560 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, поряд з вимогою щодо особистого подання військовозобов`язаним заяви про відстрочку не конкретизує спосіб, в який таке подання має бути вчинене - внаслідок особистого прибуття військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, внаслідок надіслання заяви засобами поштового зв`язку, внаслідок направлення заяви електронною поштою тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі № 990/156/23 підтримала правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2024 у справі № 990/305/23, згідно з якою у взаєминах із державою в особі відповідних суб`єктів владних повноважень суд має застосовувати правило пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи - суб`єкта приватного права.

Зважаючи на відсутність у положеннях Порядку № 560 способу, за якого має бути подана заява про відстрочку, суд дійшов висновку, що визначальним у переданому на вирішенні суду спорі є встановлення, чи відповідав спосіб подання документів, обраний позивачем, вимогам щодо особистого подання заяви.

Суд зауважує, що вчинення дій особисто передбачає вчинення дій особою від власного імені, персонально.

Головним для висновку про вчинення дії особисто є вчинення дії у такий спосіб, який би гарантував належну верифікацію особи, яка вчиняє дію, саме як особи, від імені якої така дія вчиняється. У протилежному випадку відсутні підстави вважати, що дія вчинена особою персонально, тобто особисто.

Закон України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 № 5492-VI визначає поняття верифікація як порівняння даних (параметрів), у тому числі біометричних, для встановлення тотожності особи документам або інформації з Реєстру для підтвердження їх ідентичності (пункт 10 частини першої статті 3 Закону).

Судом встановлено, що заява ОСОБА_1 від 23.06.2024 була направлена до ІНФОРМАЦІЯ_1 як додаток до заяви адвоката Фадєєвої Н.І. від 23.06.2024, в якій остання просила відповідача зареєструвати та розглянути додану заяву ОСОБА_1 про відстрочку.

Додана до заяви адвоката Фадєєвої Н.І. заява про відстрочку відповідає затвердженій Порядком № 560 формі; в якості особи, що підписала заяву, у заяві зазначена фізична особа ОСОБА_1 (а.с. 123-124).

Вирішуючи питання, чи забезпечив спосіб подання документів, обраний позивачем, його належну верифікацію як особи, яка звертається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання відстрочки, суд виходить з наступного.

Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, не містять положень щодо верифікації (ідентифікації) відправника при надсиланні поштової кореспонденції засобами поштового зв`язку, окрім подання для пересилання поштового переказу, сума якого підлягає фінансовому моніторингу.

Таким чином, подання заяви про відстрочку за допомогою засобів поштового зв`язку у спірних правовідносинах не забезпечило верифікацію (ідентифікацію) особи, що звертається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із відповідною заявою.

Не забезпечується така верифікація і у випадку подання заяви про відстрочку разом із заявою адвоката, з яким військовозобов`язаним укладений договір про надання правової допомоги.

Так, Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI визначає адвокатську діяльність як незалежну професійну діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту та не наділяє адвоката повноваженнями із засвідчення справжності підпису на документах.

Обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності покладений на нотаріат.

Так, відповідно до пункту 11 частини першої статті 34 Закону України Про нотаріат від 02.09.1993 № 3425-XII (далі № 3425-XII) нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як засвідчення справжності підпису на документах.

Згідно з положеннями частини першої статті 43 Закону № 3425-XIІ не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.

При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії (частина друга статті 43 Закону № 3425-XII).

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 3425-XII встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, національним паспортом іноземця або документом, що його замінює, посвідченням особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідченням, виданим за місцем роботи фізичної особи.

Судом встановлено, що заява про відстрочку від 23.06.2024 не містить відомостей щодо засвідчення справжності підпису фізичної особи ОСОБА_1 у порядку, що передбачений Законом № 3425-XII.

Доказів вжиття позивачем інших дій, спрямованих на верифікацію його як особи, яка підписала заяву, матеріали справи не містять.

За вказаних обставин подання адвокатом Фадєєвою Н.І. заяви із проханням зареєструвати та розглянути додану заяву ОСОБА_1 про відстрочку без вжиття ОСОБА_1 заходів задля належної верифікації (ідентифікації) його як особи, що підписала заяву, не є достатнім для висновку про дотримання позивачем вимоги щодо особистого подання заяви, що встановлена пунктом 58 Порядку № 560.

Суд вважає також за необхідне відмітити, що 16.01.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1558, якою пункт 58 Порядку № 560 викладено в редакції, яка передбачає пред`явлення військовозобов`язаним під час подання заяви про відстрочку військово-облікового документа.

Пред`явленням військово-облікового документа безпосередньо під час подання заяви про відстрочку забезпечується, у тому числі, належна верифікація особи, яка звертається із відповідною заявою.

Крім того, з 16.01.2025 у положеннях пункту 59 Порядку № 560 також закріплений порядок дистанційного подання заяви про відстрочку, що передбачає використання функціоналу електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Зокрема, відповідно до пункту 59 Порядку № 560 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1558, за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що виникнення у відповідача обов`язку із прийняття рішення про надання відстрочки або ж про відмову у її наданні у спірних правовідносинах перебуває у прямій залежності від належної реалізації позивачем вимог Порядку № 560 в частині особистого подання заяви, враховуючи те, що у спірних правовідносинах позивачем не доведено особистого подання ним заяви про відстрочку, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позовної заяви в частині виникнення у ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язку із розгляду по суті поданої адвокатом Фадєєвою Н.І. заяви про реєстрацію та розгляд заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від 23.06.2024.

Судом також встановлено, що листом від 05.07.2024 № 6571 відповідач за результатами розгляду заяви від 23.06.2024 із посиланням на положення Порядку № 560 повідомив позивача про можливість особистого прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 задля вирішення порушеного ним у заяві від 23.06.2024 питання по суті.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.06.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу тринадцятого частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію як особі, яка має одного із своїх батьків з інвалідністю та, відповідно, відсутність підстав для зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 23.06.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації із прийняттям за результатами такого розгляду рішення по суті.

Щодо клопотання представника позивача про повернення поданого відповідачем відзив без розгляду, з огляду на непідтвердження повноважень особи, що підписала відзив, судом встановлено наступне.

19.12.2024 у Київському окружному адміністративному суді зареєстрований відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 на позовну заяву від 18.12.2024 №11, підписаний помічником начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

На підтвердження повноважень особи, яка підписала вказаний відзив на позовну заяву надано копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 28.11.2024 № 340 про призначення молодшого лейтенанта ОСОБА_2 на посаду помічника начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки з правової роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 з 29.11.2024 (а.с.131).

Також на підтвердження повноважень особи, яка підписала вказаний відзив на позовну заяву надано копію функціональних обов`язків помічника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з правової роботи, затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 02.12.2024, якими передбачено обов`язки за дорученням начальника представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_1 в судах.

Відповідно з копією витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 (по особовому складу) від 25.03.2024 №274 майора ОСОБА_5 призначено начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_7 ".

Також до відзиву на позовну заяву додано довідку №192/21 з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), який є відокремленим підрозділом Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 00034022).

23.01.2025 судом здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на юридичну особу за ідентифікаційним кодом НОМЕР_2 , та згідно із відповіддю за №1060300 від 23.01.2025 за вказаним ідентифікаційним кодом найменуванням юридичної особи є ІНФОРМАЦІЯ_8 , керівником є ОСОБА_6 .

У зв`язку з викладеним, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно витребувано: копію положення про ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копію положення про ІНФОРМАЦІЯ_3 ; документи на підтвердження реорганізації ІНФОРМАЦІЯ_4 в ІНФОРМАЦІЯ_2 ; від Міністерства оборони України витребувано: копію положення про ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копію положення про ІНФОРМАЦІЯ_3 ; документи на підтвердження реорганізації ІНФОРМАЦІЯ_4 в ІНФОРМАЦІЯ_2 ; письмові пояснення щодо розбіжностей в найменуванні відповідача згідно довідки №192/21 від 08.11.2021 (видана Головним управлінням майна та ресурсів Міністерства оборони України) з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформацією згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на юридичну особу, які є актуальними на час розгляду справи; письмові пояснення та докази щодо керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також щодо розбіжностей в керівнику відповідача; копію наказу Генерального штабу ЗСУ №12 від 30.01.2023.

Відповідно до листа Головного управління оборонних активів Міністерства оборони України у відповідь на ухвалу суду від 04.03.2025 повідомлено, що відповідно до директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.09.2020 №Д-321/7/дск ІНФОРМАЦІЯ_8 код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 станом на 31.10.2020 переформовано в ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 . Оболонському районному у м. Києві територіальному центру комплектування та соціальної підтримки видавалась довідки з відомчого обліку №192/21 від 08.11.2021, код ЄДРПОУ - 09809393.

Також листом Головного управління оборонних активів Міністерства оборони України у відповідь на ухвалу суду від 04.03.2025 надано витяг №МОУ 0046 - ІНФОРМАЦІЯ_1 з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, відповідно до витягу з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №МОУ 0046 від 11.03.2025 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ідентифікаційний код НОМЕР_2 без права юридичної особи, згідно з організаційно-правовою формою за КОПФГ 610 - відокремлений підрозділ.

Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

За загальним правилом, підтримуваним у теорії права, самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Принаймні, таке розуміння цих правовідносин закладене у частині 10 статті 39 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII. Таке ж визначення означеного поняття було відображено у попередній редакції статті 55 КАС України.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (ч. 3 ст. 55 КАС України у чинній редакції).

З аналізу змісту цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Дослідивши надані у сукупності докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала відзив на позовну заяву, суд приходить до висновку, що молодший лейтенант ОСОБА_2 , помічник начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки з правової роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 має повноваження представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є суб`єктом владних повноважень без права юридичної особи, в судах, тому підстав для задоволення клопотання представника позивача про повернення поданого відповідачем відзив без розгляду, з огляду на непідтвердження повноважень особи, що підписала відзив, суд не вбачає.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб?єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб?єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

У судовому засіданні 08.04.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення виготовлено 14.04.2025.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.