Рішення № 126608550, 08.04.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/540/25

Провадження № 2/346/927/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Насадик В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.09.2007 року розірвано шлюб між нею та відповідачем, однак, вони продовжували спільно проживати певний час. Під час цього шлюбу та після його розірвання в них народилися троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні.

Заочним рішенням вказаного суду від 22.10.2020 року збільшено розмір аліментів, стягуваних з відповідача на користь позивачки, присуджених рішенням вказаного суду від 02.08.2017 року, та вирішено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання вищевказаних неповнолітніх дітей в розмірі по 2000 грн. на кожну дитину, щомісячно, до досягнення ними повноліття.

На підставі виконавчого листа № 346/3399/20 від 26.11.2020 року постановою державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ (далі Коломийський відділ ДВС)) від 10.12.2020 року відкрито виконавче провадження № 63871877.

Відповідач протягом тривалого часу ухиляється від сплати аліментів, проживає в Республіці Польща, де створив нову сім`ю та в Україну не повертався.

Заочним рішенням вказаного суду від 04.07.2024 року з відповідача на користь позивачки стягнуто неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 238249 грн 50 коп., за період з 01.05.20203 року по 31.12.2023 року.

Однак, відповідач продовжує і надалі не виконувати рішення суду про стягнення аліментів, заборгованість по сплаті яких станом на 01.01.2025 року складає 302582 грн. 50 коп. Таким чином, відповідач з моменту стягнення аліментів не здійснив жодної сплати цих платежів на користь своїх дітей. Крім того, він не виконує судове рішення про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Ухвалою вказаного суду від 11.06.2018 року відповідача оголошено в розшук, а постановою головного державного виконавця вказаного відділу Атаманова С. М. від 29.07.2021 року відповідачу встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Згідно з розрахунком заборгованість по аліментах за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року становить 302582 грн. 50 коп., пеня за прострочення сплати аліментів становить 1201252 грн., яка перевищує 100% розміру зазначеної суми заборгованості по аліментах, а тому пеню слід стягнути в розмірі суми вказаної заборгованості.

Крім того, відповідач не надає будь-яку іншу матеріальну допомогу на утримання своєї дочки і не бере участі у її вихованні, фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов?язків

Отже, оскільки відповідач вчасно не виконує обов?язку по сплаті аліментів в повному обсязі, то позивачка просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 302 582 грн. 50 коп.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, 24.02.2025 року подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та задовольнити позовні вимоги (а. с. 55).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутності та не подав відзив на позов.

Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому відповідно до положень ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК Українисуд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторона позивача не вказала, що заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи (їх представників) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до даних свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 (актовий запис № 463), серії НОМЕР_2 (актовий запис № 669) та серії НОМЕР_3 (актовий запис № 454) сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 4-6).

Згідно із заочним рішенням вказаного суду від 22.10.2020 року, ухваленим у справі № 346/3399/20, збільшено розмір аліментів, стягуваних з відповідача на користь позивачки присуджених рішенням вказаного суду від 02.08.2017 року, та вирішено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання вищевказаних неповнолітніх дітей в розмірі по 2000 грн. щомісячно на кожну дитину, до досягнення ними повноліття (а. с. 15-17).

Згідно з даними постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, винесеної вищевказаним державним виконавцем 29.07.2021 року, виконавчий лист № 346/3399/20, виданий вказаним судом 26.11.2020 року, звернуто до виконання до Коломийського відділу ДВС, уповноваженою особою якого 10.12.2020 року відкрито за вказаним виконавчим листом виконавче провадження № 63871877.

Крім того,відповідачу встановлено коли тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (а. с. 19).

Ухвалою вказаного суду від 11.06.2018 року відповідача оголошено в розшук (а. с. 18)

Заочним рішенням цього суду від 04.07.2024 року з відповідача на користь позивачки стягнуто неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 238249 грн 50 коп., за період з 01.05.2023 року по 31.12.2023 року (а. с. 13, 14).

Відповідно до даних розрахунку головного державного виконавця вказаного відділу державної виконавчої служби Атаманова С. М. № 63871877 заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на 01.01.2025 року становить 302582 грн. 50 коп. (а. с. 7, 8).

Відповідно до положень ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення дітьми повноліття.

Згідно з положеннями ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно ізстаттею 196 СК Україниу разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які боржник зобов`язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

В постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року, винесеній у справі №572/1762/15-ц, зазначено, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першоїстатті 196 СК Українипені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + ……. (An х 1% х Qn),де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Судом встановлено, що стороною позивачки вірно проведено розрахунок пені з врахуванням кожної суми щомісячного платежу шляхом множення суми платежу за місяць на кількість прострочених днів місяця та на 1 відсоток суми боргу. Кількість таких днів з 01.01.2024року по31.12.2024року включно становить 365 днів. Отже, загальний розмір пені за вказаний період складає 1201 252 грн.

Оскільки відповідач всупереч вимогам ст. ст. 12,13,81 ЦПКУкраїни не надав належних та допустимих доказів відсутності його вини щодо несплати аліментів у повному обсязі, суд вбачає наявність підстав для стягнення пені.

Водночас, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.01.2022 року, винесеній у справі № 711/679/21, вказав, що оскільки пеня змінна величина, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, тоформулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується.У разі якщо позивач з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

З урахуванням того, що заборгованість відповідача перед позивачкою зі сплати аліментів у межах вищевказаного виконавчого провадження становить 302582 грн. 50 коп., з нього підлягає стягненню пеня (неустойка) в сумі 302582 грн. 50 коп.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, від сплати якого звільнена позивачка.

Окрім того, позивачка вказує, що нею понесені судові витрати за професійну правничу допомогу, вартість яких становить 1 000 грн.

Згідно з положенням ч. 2, 3ст. 141 ЦПК Українисудові витрати (крім судового збору), пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачка надає квитанцію серії ААІ № 451759, відповідно до якої їй надано таку допомогу у виді складання позовної заяви (а. с. 50).

В той же час, в матеріалах справи відсуті договір про надання професійної правничої допомоги та/або інші документи, які підтверджують реальність надання позивачці професійної правничої допомоги саме в межах даної цивільної справи.

Таким чином, на час ухвалення даного рішення відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного, ст.ст. 150, 180,196 СК України, керуючись ст.ст.141,223,263-265,268,273, 280-289,352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_5 ,жительки АДРЕСА_1 , неустойку (пеню)запрострочення сплатиаліментів, присудженихрішенням Коломийськогоміськрайонного судуІвано-Франківськоїобласті від22.10.2020року, на утримання дітей сторін: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року включно в загальному розмірі 302582 (триста дві тисячі п`ятсот вісімдесят дві) гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 3 025 (три тисячі двадцять п`ять) гривень 83 копійки на користь держави, на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарганарішеннясуду можебутиподана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 14.04.2025 року.

Суддя: Калинюк О. П.