Ухвала суду № 126608328, 14.04.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3834/25

Провадження № 4-с/344/9/25

У Х В А Л А

10 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Мрічко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду скаргу ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», суб`єкт оскарження в.о. начальника Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на дії (бездіяльність) державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця, а саме вимогами скарги просить визнати неправомірною бездіяльність в.о. начальника Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузика І.І., яка виразилася у незнятті арештів з майна (коштів) боржника та припиненні обтяжень такого майна у виконавчих провадженнях № 28094584 та № 29486364; зобов`язати уповноважену посадову особу Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з майна (коштів) боржника та припинити обтяження такого майна у виконавчих провадженнях № 28094584 та № 29486364.

В обґрунтування скарги зазначено, що у грудні 2024 року він випадково дізнався про існуючі з 2011-2012 року арешти його майна та у зв`язку з цим 17.12.2024 подав заяви про зняття арештів з майна до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Однак, 20.02.2025 отримав відповідь від відділу ДВС про відсутність правових підстав для зняття арештів з майна, що накладені у ВП № 28094584 та № 29486364.

Скаржник зазначає, що з моменту закінчення виконавчих проваджень минуло 13 років, виконавчі провадження знищено у зв`язку із закінченням строку їх зберігання, що підтверджується відповідним листом відділу ДВС. У нього немає заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк», а тому подальше накладення арешту на майно боржника є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном та обмежує його права, позбавляє його можливості вільно користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності майном.

Таким чином, наявність протягом тривалого часу нескасованих арештів на майно боржника у ВП № 28094584 та № 29486364, за умови відсутності виконавчих проваджень та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Вважає бездіяльність посадової особи Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції неправомірною.

Представник скаржника подав заяву про розгляд скарги без участі скаржника та його представника, просить задовольнити вимоги скарги.

Представники заінтересованих осіб, не з`явилися, належним чином повідомлялися про розгляд скарги.

За вимогами ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги та матеріали цивільної справи, судом встановлено наступне.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено позовні вимоги. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 28615,73 гривень за кредитним договором від 22.05.2007 року; 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 286,15 грн. витрат по оплаті судового збору.

Як вбачається з листа начальника Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції І,Француза від 03.04.2025 за № 61257, на виконанні у Івано-Франківському МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області перебували наступні виконавчі провадження:

ВП № 28094584 з виконання ухвали від 26.11.2010 № 2-6118, про: накласти арешт на все майно в межах суми 35085,31 грн.

29.02.2012 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення ВП п. 8 ч. 1 ст. 49 (фактичне повне виконання рішення).

ВП № 29486364 з виконання ухвали від 23.09.2011 № 0907/2-6458/2011, про: накласти арешт на грошові кошти, рухоме і нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1

01.03.2012 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення ВП п. 8 ч. 1 ст.49 (фактичне повне виконання рішення).

Зазначено, що дані виконавчі провадження знищено у зв`язку з закінченням строку зберігання його в архіві.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Верховний Суд, розглядаючи питання ефективності захисту порушеного права особи на майно якого у рамках виконавчого провадження накладено арешт у постанові від 28.10.2020 року у справі 320/2494/20 зазначив, що позивач, який є боржником перед банком, є стороною виконавчого провадження. У п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 7.02.2014 № 6 судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 року у справі 320/5432/18.

Положенням ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно з п 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Враховуючи ті обставини, що матеріали виконавчого провадження знищені та встановити зміст постанови про закриття виконавчого провадження є неможливим, проте вказаний арешт не скасований, суд приходить до висновку, що арешт, накладений на майно ОСОБА_1 порушує його право на розпорядження своїм майном.

За таких обставин суд вважає, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 447, 450, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», -

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити.

Зобов`язати уповноважену посадову особу Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з майна (коштів) боржника та припинити обтяження такого майна у виконавчих провадженнях № 28094584 та № 29486364.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Антоняк Т.М.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.04.2025 року