Ухвала суду № 126607332, 14.04.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

14 квітня 2025 року м. ХарківСправа № 922/1120/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова про забезпечення позову (вх. №8983 від 10.04.2025) по справі

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Вартових Неба, буд. 55А) до 1. Харківської обласної ради (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 64) , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Театральні Зустрічі" (61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 25) , 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Театральне" (61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 25) 4. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання незаконним та скасування пункту додатку до рішення, визнання договорів недійсними та зобов`язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: 1. Харківської обласної ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Театральні Зустрічі", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Театральне", 4. ОСОБА_1 , згідно вимог якої просить суд:

1. Визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду та поновити його.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

3. Визнати незаконним та скасувати п. 4 додатку 2 до рішення VI сесії Харківської обласної ради VI скликання "Про відчуження об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" від 21.04.2011 №145-VI.

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.10.2011 №70-В, укладений між Харківською обласної радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кафе "Театральне" (код ЄДРПОУ 24672827), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Погрібною Т.П. і зареєстрований в реєстрі за №2895.

5. Визнати недійсним договір іпотеки від 28.03.2019, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Театральні зустрічі" (код ЄДРПОУ 37878799) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського МНО та зареєстрований в реєстрі за номером 1480 в частині об`єкту нерухомого майна "нежитлові приміщення підвалу 1-го рівня № 1-:-80, І, ІІ загальною площею 1031,8 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А-7", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська ,25 (на теперішній час: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1048544263101, нежитлові приміщення підвалу 1-го рівня №№1, 2, 49, 53, 54, 56, 59, І загальною площею 1055,8 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А-7" по АДРЕСА_2 ).

6. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Театральні Зустрічі" (код ЄДРПОУ 37878799) на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради (код ЄДРПОУ 24283333) об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1048544263101 - нежитлові приміщення підвалу 1-го рівня №№1,2,49,53,54,56,59, І загальною площею 1055,8 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А-7", що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, просить суд судові витрати покласти на відповідачів.

Відповідно до частини 6, 8 статті 176 ГПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру

Враховуючи, що відповідачем 4 у позовній заяві вказано фізичну особу, суд звернувся з запитом до Єдиного державного демографічного реєстру з метою отримання інформації про офіційне місце реєстрації ОСОБА_1 та отримав відповідь №1250800, яку долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.04.2025 об 11:40.

04.04.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано уточнену позовну заяву (вх. №8449), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

10.04.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про забезпечення позову (вх. №8983), в якій прокурор просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1048544263101, а саме: нежитлові приміщення підвалу 1-го рівня №№1, 2, 49, 53, 54, 56, 59, І загальною площею 1055,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-7", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном. Судові витрати покласти на відповідачів та стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету- 2800.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову у даній справі в порядку статті 136, 137 ГПК України, прокурор вказує про те, що предметом спору у даній справі є, зокрема, вимога про витребування у ТОВ "Театральні Зустрічі" на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1048544263101 - нежитлові приміщення підвалу 1-го рівня №№1, 2, 49, 53, 54, 56, 59, І загальною площею 1055,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-7", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25. Право власності на майно за ТОВ "Театральні зустрічі" зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.10.2016.

Прокурор стверджує, що підставою для звернення з позовною заявою стали матеріали кримінального провадження, якими підтверджено порушення процедури приватизації комунального майна шляхом його викупу орендарем без проведення поліпшень та без проведення аукціону чи конкурсу.

У разі задоволення позовних вимог відповідач у справі - ТОВ "Театральні Зустрічі" втрачає право власності на спірне майно та повинне буде повернути це майно. Водночас, без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник спірного нерухомого майна ТОВ "Театральні Зустрічі" може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час.

На переконання прокурора, подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення (з нежитлового на житлове тощо), поділ, виділ чи об`єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Вчинення будь-яких дій з нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це майно може бути передане в оренду або іншим чином відчужено.

Вказує, що наявність у ТОВ "Театральні Зустрічі" правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб. Крім того, прокурор вважає, що ТОВ "Театральні Зустрічі" знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірним майном та як власник може ініціювати питання щодо зміни призначення та виду його функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень, шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.

Враховуючи викладене, з метою запобігання зміни права власності на спірне нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, його можливого відчуження, передачі в оренду тощо, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України вбачаються підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, а також дослідивши матеріали позовної заяви, суд виходить з наступного.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. Вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

Приписами статті 136 ГПК України визначені процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову, відповідно до якої, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до вимог частини 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами; 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких його вжито. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.08.2019 у справі №910/16586/18).

Разом з тим, співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення (постанови Верховного Суду від 17.09.2021 у справі 910/3547/21, від 05.08.2022 у справі №905/447/22, від 06.12.2023 №917/805/23, від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Крім того, інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, постанова Верховного Суду від 06.12.2023 №917/805/23).

Таким чином, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

У даному разі суд зазначає, що предметом спору є, зокрема, витребування у ТОВ "Театральні Зустрічі" (код ЄДРПОУ 37878799) на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради (код ЄДРПОУ 24283333) об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1048544263101 - нежитлові приміщення підвалу 1-го рівня №№ 1, 2, 49, 53, 54, 56, 59, І загальною площею 1055,8 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А-7", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на спірне майно зареєстровано за ТОВ "Театральні зустрічі" (код ЄДРПОУ 37878799).

Отже, суд констатує, що заходи забезпечення позову, які прокурор просить вжити у поданій заяві стосуються саме спірного у цій справі майна, відповідають предмету позовних вимог, з якими прокурор звернувся до господарського суду (є співмірними із заявленими позовними вимогами).

Крім того, суд приймає до уваги, що можливість відповідача ТОВ "Театральні зустрічі" в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (висновки Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22, постанові від 09.06.2023 у справі №37з-23, Східного апеляційного господарського суду у постанові від 14.01.2025 по справі №922/4058/24).

З огляду на наведене, суд зазначає, що сам факт державної реєстрації за вказаним відповідачем права приватної власності на спірне майно формально наділяє відповідача передбаченими законодавством правомочностями власника (володіння, користування, розпорядження) щодо цього майна.

Відчуження нерухомого майна може у майбутньому істотно ускладнити або навіть унеможливити поновлення порушених інтересів держави у разі задоволення позовних вимог. Зазначене може призвести до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову у зв`язку з наявністю майнового інтересу цих осіб, а також зумовити необхідність звернення прокурора з іншим позовом для захисту порушених інтересів держави.

Суд зауважує, що безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, та/або передача права власності на майно іншим особам, які не беруть участь у даному судовому процесі, може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову прокурора (правова позиція Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, постанові від 19.12.2018 у справі №910/9254/18).

Проаналізувавши предмет та підстави позову у даній справі, суд зазначає про наявність у прокурора обґрунтованого припущення про існування реальної загрози того, що відповідач ТОВ "Театральні зустрічі", виступаючи зареєстрованим власником спірного майна може розпорядитись останнім шляхом вчинення дій (правочинів) щодо нього на користь будь-яких третіх осіб. Наведене, в свою чергу, призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави в межах даної справи, без нових звернень до суду.

Отже, існує реальна загроза того, що невжиття запропонованого прокурором заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення у разі задоволення такого позову.

На обґрунтоване переконання суду, обраний прокурором захід забезпечення позову є співмірним із правом, за захистом якого звернувся прокурор. Правові наслідки застосування обраного заходу забезпечення позову не призведуть до невиправданих і надмірних обмежень прав відповідача, однак їх незастосування може унеможливити виконання в майбутньому рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову нівелює мету звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави, оскільки повторне ініціювання нових судових спорів з метою їх поновлення потребуватиме значних як правових, так і фінансових витрат, покладення яких на державу слугуватиме надмірним тягарем. Зважаючи на викладене, невідворотні негативні наслідки, які можуть настати внаслідок невжиття заходів забезпечення позову, вочевидь, переважають негативні наслідки від їх вжиття.

Крім того, суд зазначає, що обраний захід забезпечення позову на період розгляду судом спору, не буде перешкоджати діяльності ТОВ "Театральні зустрічі", оскільки не позбавляє останнього прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, а лише тимчасово обмежує право розпоряджатись об`єктом нерухомого майна. Обраний прокурором захід забезпечення позову має наслідком лише збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Суд враховує, що можливість вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження майна узгоджується з усталеною практикою розгляду справ Верховним Судом у постанові від 09.12.2021 справі №175/1480/21, постанові від 31.03.2021 у справі №161/13664/20, постанові від 11.03.2021 у справі №757/63060/19-ц.

В контексті наведеного вище суд зазначає, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, їх дія пов`язана з перебуванням справи у провадженні суду та обмежена встановленими статтею 145 ГПК України часовими межами. У цей період відповідні заходи мають легітимну мету, прямо передбачену національним законодавством, а саме забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позову, тому їх вжиття не може оцінюватися як втручання у право особи на мирне володіння майном.

Окрім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд враховує, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання, що узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.

Також суд звертає увагу, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, застосування вказаного заходу забезпечення позову дійсно є належним та ефективним у даному конкретному випадку заходом забезпечення, який цілком відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, співмірності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, наявності обставин щодо ймовірності ускладнення чи неможливості ефективного захисту порушених прав або інтересів держави в разі невжиття таких заходів.

Крім того, за висновками суду, вжиття вказаного заходу забезпечення позову не порушить принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, прав та охоронюваних законом інтересів сторін, а також інших учасників процесу або осіб, що не є учасниками цього судового процесу, оскільки метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд звертається до висновків Конституційного Суду України у рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 р.).

Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 73, 74, 77, 79, 136, 137, 139, 140, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова про забезпечення позову (вх. №8983 від 10.04.2025) - задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1048544263101, а саме: нежитлові приміщення підвалу 1-го рівня №№1, 2, 49, 53, 54, 56, 59, І загальною площею 1055,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-7", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.

3. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову є виконавчим документом.

4. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 14.04.2025 р., підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до частини 1 статті 144 ГПК України.

5. Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до виконання в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" в строк до 15.07.2025 р. включно.

Стягувачем за даною ухвалою є: Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Вартових Неба, буд. 55А, код ЄДРПОУ 0291010821)

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Театральні Зустрічі" (61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 25, код ЄДРПОУ 37878799)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та у відповідності до положень ст. 256, 257 ГПК України може бути оскаржена.

Ухвалу підписано 14.04.2025 р.

СуддяГ.І. Сальнікова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.