Рішення № 126603632, 01.04.2025, Оболонський районний суд міста Києва

01.04.2025 Справа № 756/2257/25

Ун.№756/2257/25

Пр.№ 2-о/756/221/25

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.‚

секретаря Любін А.Ю.,

за участю:

заявниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві, Головне управління пенсійного фонду України в Херсонській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

Заявниця звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт належності їй трудової книжки заповненої російською мовою на ім`я « ОСОБА_1 ».

Посилається на те, що 13.11.2024 вона звернулася Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області від 20.11.2024 №262540011972 заявниці відмовлено у призначенні пенсії за віком, уоскільки до страхового стажу не зараховано періоди роботи за записами трудової книжки без номера від 05.10.1976, у зв`язку з розбіжностями написання імені на титульній сторінці трудової книжки та у паспорті.

Зазначає, що різниця в написанні прізвища виникла внаслідок різного написання в офіційних документах варіантів особового імені « ОСОБА_2 », « ОСОБА_2 », « ОСОБА_2 », як на російській так і на українській мові.

Виходячи з вищевикладеного, просить задовольнити заяву.

Заявниця в судовому засіданні просила заяву задовольнити в повному обсязі.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд вважає, можливим розглядати справу у відсутності осіб, які беруть у ній участь.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 , її ім`я зазначено « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження місто Київ, російською мовою ім`я записано « ОСОБА_2 » (а.с.5).

Відповідно до повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.06.2010 року, 05.10.1979 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено шлюб, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 (а.с. 10).

З копії трудової книжки без номеру від 05 жовтня 1976 року вбачається, що її титульна сторінка заповнена російською мовою на ім`я « ОСОБА_4 », 1959 року народження, після чого на підставі свідоцтва про шлюб від 05.10.1979 року, прізвище було виправлено російською мовою на « ОСОБА_4 ».

Відповідно до Експертного висновку №056/29т від 10.01.2025 наданого Українським бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України в документах, наданих для експертизи заявницею, а саме паспарту громадянина України, свідоцтва про шлюб, трудової книжки імена зазначені в цих документах є ідентичними. Розбіжності виникли внаслідок фіксації в офіційних документах варіантів особового імені ОСОБА_2 , російською мовою - « ОСОБА_2 , ОСОБА_2 » (а.с. 15).

У відповідності до положень п.6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з ч.2 цієї ж статті, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27квітня 1993 року №301«Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Заявниця не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносилися відповідальним працівником підприємства, а не особисто нею, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу у неї за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993р.№637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З наведеної норми вбачається, що додаткові дані для підтвердження трудового стажу вимагаються лише у випадках, коли трудова книжка відсутня, або в ній відсутній запис, або записи про періоди роботи є неправильними або неточними.

13.11.2024 року заявниця звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте листом від 20.11.2024 їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із тим, що на титульній сторінці трудової книжки без номеру від 05.10.1976 її ім`я записано російською мовою « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним запису імені українською мовою « ОСОБА_2 » та російською « ОСОБА_2 ».

Судом встановлено, що ім`я у паспорті заявниці ОСОБА_1 заповнене українською мовою « ОСОБА_2 » та російською « ОСОБА_2 » і у трудовій книжці « ОСОБА_2 » є ідентичними, розбіжності виникли внаслідок різної фіксації в офіційних документах варіантів особового імені.

Тому, для усунення перешкод у призначення пенсії за віком, суд вважає правильним встановити факт, належності трудової книжки без номеру від 05.10.1976 року заповненої на ім`я « ОСОБА_1 » - заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 315-319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві, Головне управління пенсійного фонду України в Херсонській області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) трудової книжки від 05 жовтня 1976 року заповненої на ім`я « ОСОБА_1 ».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Майбоженко