Рішення № 126603117, 15.04.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2082/25

Номер провадження2/711/1315/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє представник за довіреністю Мих Вікторія Олегівна, звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси із вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 20313,60 грн та судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 06.12.2023 між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 (далі відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений кредитний договір №103698579 (далі Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 6000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 103698579 від 06.12.2023) повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем не було внесено.

ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. Кредитного договору № 103698579 від 06.12.2023, позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди позичальника.

Пунктом 7.1. Кредитного договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Укладаючи Кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. З огляду на викладене, позивача робить висновок, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений.

Крім того, позивач у позові зазначає, що підтвердженням факту добровільного укладення відповідачем Кредитного договору є анкета-заява на кредит № 103698579 від 06.12.2023, що заповнена відповідачем.

Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором до відповідача, то ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як позивач обгрунтовує це тим, що 26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т.

Відповідно до умов означеного договору відбулося відступлення права вимоги, в тому числі і за Кредитним договором № 103698579 від 06.12.2023, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

У зв`язку із цим позивач звертає увагу суду на те, що сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 103698579 від 06.12.2023 було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т від 26.04.2024, відповідно до якого сума заборгованості відповідача становить 20313,60 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4980 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 14643,60 грн; прострочена заборгованість за комісією - 690 грн.

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23573907/3909, однак відповідачем пропозиція залишена без задоволення.

З огляду на викладене ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просить суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 103698579 від 06.12.2023 в сумі 20313,60 грн та судові витрати.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 11 год 00 хв 15 квітня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Представник позивача Мих В.О. у судове засідання, що призначено о 11 год 00 хв 15 квітня 2025 року, не з`явилася, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як позивача, так і його представника Мих В.О., що були отримані цими учасниками справи 21.03.2025 о 13 год 20 хв 42 сек (а.с.41 зворот, 42 зворот).

Водночас представник позивача Кривенко Д.О., 31.03.2025 через підсистему «Електронний суд», подав клопотання, в якому просив суд розгляд справи проводити у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримав повністю та не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.48).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 15 квітня 2025 року о 11 год 00 хв не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

У зв`язку із цим 15 квітня 2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію сторони представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 06.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №103698579 (індивідуальна частина) (далі Кредитний договір).

Пунктом 1.1 Кредитного договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3 цього договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцеві кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю та виконання обов`язів найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

У пунктах 1.2-1.4 Кредитного договору сторони обумовили параметри та умови кредиту, порядок і графік повернення позики та сплати процентів. Зокрема, сума кредиту становила 6000 грн; кредит надається загальним строком на 105 днів з 06.12.2023 і складається з пільгового та поточних періодів; пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 21.12.2023; поточний період складає 90 днів, що настає з дати наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 20.03.2024; позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 21.12.2023, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 20.03.2024.

Крім того, із п.1.5.1 Кредитного договору судом встановлено, що комісія за надання кредиту становить 1140 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Також зі змісту п.1.5.2 та 1.5.3 Кредитного договору суд встановив, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 2250 грн, які нараховуються за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного період становлять 18900 грн, які нараховуються за ставкою 3,5% від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом протягом поточного періоду.

Із п.2.4.1 Кредитного договору встановлено судом, що позичальник зобов`язується повернути кредитодавцеві кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежі, але не пізніше дати остаточного погашення згідно п.1.4 договору.

Крім того із п.6.1, 6.7 Кредитного договору встановлено, що цей договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в іноформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема на сайті Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних позичальника.

Із титульної сторінки Кредитного договору суд встановив, що там містяться відомості про підписання ОСОБА_1 06.12.2023 о 20 год 10 хв Кредитного договору, зокрема, електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме: 531421 (а.с.7-12).

Також суд встановив, що разом із Кредитним договором відповідач ОСОБА_1 , на виконання умов п. 6.3 означеного правочину, погодився із графіком платежів за договором як додатком №1 до Кредитного договору шляхом підписання 06.12.2023 о 20 год 10 хв Кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а саме: 531421 (а.с.13).

Крім того, із заявки на отримання кредиту №103698579 як додатку №2 до Кредитного договору суд встановив, що позичальник (відповідач) ОСОБА_1 виявив волю на отримання кредиту в ТОВ «Мілоан» для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту: 6000 грн; загальний строк кредитування: 105 днів, з яких пільговий період: 15 днів, а поточний період: 90 днів; денна процентна ставка протягом пільгового періоду: 2,50%, а протягом поточного періоду: 3,50%; комісія за надання кредиту: 19,00% від суми кредиту; платіжна картка позичальника, на яку має бути перерахована сума кредиту: MASTERCARD CREDIT STANDART № НОМЕР_1 ; банк, що випустив картку: НОМЕР_2 (а.с.13 зворот).

Із довідки ТОВ «Мілоан» від 14.10.2024 суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , з яким укладено Кредитний договір, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відомості про одноразовий ідентифікатор наступні: одноразовий ідентифікатор: 531421; дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику: 06.12.2023 о 20 год 10 хв 16 сек; номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор: НОМЕР_4 (а.с.14 зворот).

Із платіжного доручення №78008994 від 06.12.2023 судом встановлено, що означеного дня ТОВ «Мілоан» через ТОВ «ФК «Контрактовий дім» здійснило перерахування грошових коштів в сумі 6000 грн, що відповідає сумі кредиту, отриманого відповідачем ОСОБА_1 на виконання умов Кредитного договору, шляхом їх перерахування на картковий рахунок відповідача із призначенням платежу: кошти згідно договору 103698579, що відповідає номеру Кредитного договору (а.с.16).

Згідно безпосередньо дослідженої судом відомості про щоденні нарахування та погашення, що підготовлена ТОВ «Мілоан», суд встановив, що означеним товариством як кредитодавцем 06.12.2023 надано відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 6000 грн та цього ж дня нараховано комісію за оформлення кредиту в сумі 1140 грн; у період часу із 07.12.2023 до 21.12.2023 позичальнику щоденно нараховувались відсотки в сумі 135 грн згідно п.1.5.2 Кредитного договору; у період часу з 22.12.2023 до 02.01.2024 позичальнику щоденно нараховувались відсотки в сумі 135 грн згідно п.1.5.2, 2.3.1.1 Кредитного договору; у період часу з 03.01.2024 до 12.01.2024 позичальнику щоденно нараховувались відсотки в сумі 124,50 грн згідно п.1.5.2, 2.3.1.1 Кредитного договору; у період часу з 13.01.2024 до 11.04.2024 позичальнику щоденно нараховувались відсотки в сумі 114,54 як нестандартні проценти.

Крім того із означеної відомості судом також встановлено, що 07.12.2023 та 02.01.2024 кредитодавцем нараховувалась позичальнику ОСОБА_1 комісія за пролонгацію відповідно у сумі 600 грн та 360 грн, що в цілому складає 960 грн; водночас позичальником сплачено ТОВ «Мілоан»:

1)07.12.2023: 600 грн тіла кредиту, 600 грн комісії за пролонгацію, 450 грн комісії за оформлення кредиту, та 150 грн процентів по кредиту;

2)02.01.2024: 360 грн комісії за пролонгацію, 420 грн процентів по кредиту, та 420 грн тіла кредиту (а.с.16 зворот - 17).

Із виписки з особового рахунка за Кредитним договором №103698579 від 06.12.2023 судом встановлено, що сума боргу за Кредитним договором позивачем розрахована з огляду на те, що прострочене тіло кредиту становить 4980 грн; прострочені відсотки становлять 14643,60 грн, та заборгованість за комісією становить 690 грн, що виникли у відповідача станом на 11.02.2025 (а.с.18).

Суд, безпосередньо дослідивши договір відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т від 26.04.2024 (а.с.18 зворот - 23) встановив, що 26 квітня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено означений правочин, відповідно до 1.1. якого на умовах, встановлених цим договором, ТОВ «Мілоан» передає (відступає) новому кредиторові (ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

Факт оплати ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» ТОВ «Мілоан» грошових коштів за відступлення прав вимоги згідно договору відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т від 26.04.2024 судом встановлено із дослідженої у судовому засіданні платіжної інструкції №1402 від 26.04.2024, відповідно до якої ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало ТОВ «Мілоан» 1944279,09 грн плати за укладення договору відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т від 26.04.2024 (а.с.25 зворот).

Із витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т від 26.04.2024 (у новій редакції згідно додаткової угоди №1 від 04.02.2025) судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 20313,60 грн, з яких: 4980 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 14643,60 грн сума заборгованості за відсотками, та 690 грн залишок по комісії (а.с.26).

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно доч.1,3,4,7ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» №675-VIIIвід 03.09.2015(далі Закон№675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1082 ЦК України,боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув права вимоги до відповідача за Кредитним позики на підставі договору відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т від 26.04.2024.

Частина 1,2ст.1054ЦК Українивстановлено,що закредитним договоромбанк абоінша фінансоваустанова (кредитодавець)зобов`язуєтьсянадати грошовікошти (кредит)позичальникові урозмірі тана умовах,встановлених договором,а позичальникзобов`язуєтьсяповернути кредитта сплатитипроценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1,2ст.1056-1ЦК Українивизначено,що процентнаставка закредитом можебути фіксованоюабо змінюваною.Тип процентноїставки визначаєтьсякредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Кредитного договору, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання означеного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), а саме: 531421.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від ТОВ «Мілоан» грошових коштів в сумі 6000 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору у строки, передбачені цим правочином.

Водночас матеріалами справи підтверджується той юридичний факт, що сума кредиту, що обумовлена між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 і відображена у п.1.2 Кредитного договору, була отримана відповідачем шляхом перерахування на його картковий рахунок № НОМЕР_1 , реквізити якого обумовлені у п.1.2 Кредитного договору.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту за Кредитним договором як первинному кредитодавцю ТОВ «Мілоан», так і його правонаступнику ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 4980 грн (з врахуванням сплаченої відповідачем суми 1020 грн) в рахунок погашення тіла кредиту підлягає задоволенню.

Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 14643,60 грн суд зазначає наступне.

У п.1.3, 1.3.1, 1.3.2, 1.4 Кредитного договору сторони обумовили, що кредит надається загальним строком на 105 днів з 06.12.2023 і складається з пільгового та поточних періодів; пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 21.12.2023; поточний період складає 90 днів, що настає з дати наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 20.03.2024; позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 21.12.2023, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 20.03.2024.

Крім того, у п.1.5.2 та 1.5.3 Кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 2250 грн, які нараховуються за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного період становлять 18900 грн, які нараховуються за ставкою 3,5% від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом протягом поточного періоду.

Пунктом 2.4.1 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов`язується повернути кредитодавцеві кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежі, але не пізніше дати остаточного погашення згідно п.1.4 договору.

З аналізу означених пунктів Кредитного договору суд зробив висновок, що його сторони домовилися про те, що у період пільгового періоду, тобто з 06.12.2023 до 21.12.2023 включно, позичальник ОСОБА_1 має сплачувати ТОВ «Мілоан» відсотки в розмірі 2,5% від суми кредиту щоденно, а у випадку неповернення позичальником суми позики в останній день пільгового періоду строку кредиту, проценти за користування сумою кредиту кредитодавцем нараховуються наступним чином: протягом 90 днів після закінчення пільгового періоду - за денною відсотковою ставкою 3,5% від фактичного залишку кредиту. Кінцевий строк сплати відсотків за Кредитним договором 20.03.2024.

Статтею 627ЦК Українипередбачено,що відповіднодостатті 6цьогоКодексу сторониє вільнимив укладеннідоговору,виборі контрагентата визначенніумов договоруз урахуваннямвимог цьогоКодексу,інших актівцивільного законодавства,звичаїв діловогообороту,вимог розумностіта справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру відсотків за користування відповідачем сумою кредиту, керуючись ст.627 ЦПК України, а також умовами Кредитного договору, зокрема, п.1.3, 1.3.1, 1.3.2, 1.4, п.1.5.2 та 1.5.3, 2.4.1, встановив, що їх розмір визначений неправильно з огляду на таке.

Так, за період строку кредиту (пільгового періоду, що сторонами Кредитного договору обумовлений початком з 07.12.2023 і закінченням 21.12.2023) розмір відсотків, які мав сплатити позикодавцю відповідач, становить 2250 грн (6000 грн х 0,025 = 150 грн; 150 грн х 15 днів = 2250 грн), що узгоджується із умовами п.1.5.2 Кредитного договору.

Водночас згідно відомості про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 суми кредиту (а.с.16 зворот - 17) судом встановлено, що 07.12.2023 позичальником сплачено 600 грн в рахунок погашення тіла кредиту, а також 150 грн в рахунок сплати процентів по кредиту. Отже, станом на 21.12.2023 непогашена сума кредиту становить 5400 грн, а сума непогашених відсотків 2100 грн (2250 грн 150 грн).

Із 22.12.2023, згідно п.1.3.2 Кредитного договору, наступив поточний період, у який позичальник мав би сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом в розмірі 3,5%/щоденно до 20.03.2024.

Оскільки наступна сплата відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів кредитодавцю в рахунок сплати тіла кредиту мала місце 02.01.2024 в сумі 420 грн, то за період часу із 22.12.2023 до 02.01.2024 включно, що становить 12 календарних днів, розмір процентів за Кредитним договором, що підлягали сплаті відповідачем на користь кредитодавця ТОВ «Мілоан», становив 2268 грн (5400 грн (залишок тіла кредиту) х 0,035 = 189 грн; 189 грн х 12 днів = 2268 грн.

Надалі, згідно відомості про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 суми кредиту (а.с.16 зворот - 17), судом встановлено, що 02.01.2024 позичальником сплачено 420 грн в рахунок погашення тіла кредиту. Отже, станом на 02.01.2024 непогашена сума кредиту становить 4980 грн.

Із 22.12.2023, згідно п.1.3.2 Кредитного договору, наступив поточний період, у який позичальник мав би сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом в розмірі 3,5%/щоденно до 20.03.2024.

З підстав того, що, згідно п.1.3.2 Кредитного договору, поточний період, у який позичальник мав би сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом в розмірі 3,5%/щоденно закінчився 20.03.2024, то за період за період часу із 03.01.2024 до 20.03.2024 включно, що становить 78 календарних днів, розмір процентів за Кредитним договором, що підлягали сплаті відповідачем на користь кредитодавця ТОВ «Мілоан», становив 13595,4 грн (4980 грн (залишок тіла кредиту) х 0,035 = 174,3 грн; 174,3 грн х 78 днів = 13595,4 грн.

Отже, сукупний розмір відсотків, які підлягали сплаті позичальником ОСОБА_1 кредитодавцю ТОВ «Мілоан» за період з 22.12.2023 до 20.03.2024, тобто у період загального строку кредиту, що обумовлений у п.1.3 Кредитного договору, з врахуванням сплати ОСОБА_1 у цей період час 1020 грн в рахунок погашення тіла кредиту, становив 15863,4 грн (2268 грн + 13595,40 грн).

Проте, як встановлено судом із безпосередньо дослідженої відомості про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 суми кредиту (а.с.16 зворот - 17), що підготовлена ТОВ «Мілоан», відповідач ОСОБА_1 02.01.2024 сплатив кредитодавцю 420 грн в рахунок сплати процентів за кредитом за поточний період кредитування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що загальна сума процентів, що підлягали сплаті позичальником ТОВ «Мілоан» (як у пільговий період кредитування, так і у поточний період), з врахуванням сплачених позичальником коштів у рахунок погашення процентів (сукупно складає 570 грн), складає 17963,40 грн (2100 грн (проценти у пільговий період з врахуванням суми, сплаченої позичальником в рахунок сплати процентів у пільговий період) + 15863,40 грн (проценти за поточний період кредитування з врахуванням суми, сплаченої позичальником в рахунок сплати процентів у поточний період).

Таким чином, сума процентів, що лишилися несплаченими відповідачем ОСОБА_1 як позичальником ТОВ «Мілоан» як кредитодавцю, згідно умов Кредитного договору, станом на 20.03.2024 (закінчення строку кредитування згідно п.1.3 Кредитного договору), становить 17963,40 грн.

Водночас, суд, визначаючи заборгованість за сумою відсотків, що підлягає стягненню із відповідача на користь позивача, керується нормою ч.1 ст.13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається із мотивувальної частини позовної заяви (абз. 4 стр.3 позовної заяви), позивач визначає суму заборгованості за простроченими відсотками, що підлягають стягненню із відповідача, в розмірі 14643,60 грн.

Проте, згідно підрахунку, проведеного судом, сума процентів, що лишилися несплаченими відповідачем ОСОБА_1 як позичальником ТОВ «Мілоан» як кредитодавцю, згідно умов Кредитного договору, станом на 20.03.2024 (закінчення строку кредитування згідно п.1.3 Кредитного договору), становить 17963,40 грн.

Тому суд, керуючись ч.1 ст.13 ЦПК України, дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 14643,60 грн, оскільки суд не має процесуального права виходити за межі заявлених позовних вимог у бік їх збільшення.

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Кредитним договором, зокрема, з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення тіла кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що і позовна вимога про стягнення із відповідача ОСОБА_1 заборгованості за простроченими відсотками є обгрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про стягнення із відповідача 690 грн в рахунок сплати комісії за надання кредиту, то суд зазначає про таке.

Пунктом 1.5.1 Кредитного договору судом встановлено, що комісія за надання кредиту становить 1140 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Водночас п.1.1 Кредитного договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3 цього договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцеві кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Також зі змісту заяви на отримання кредиту №103698579 від 06.12.2023, що є додатком №2 до Кредитного договору, позичальник ОСОБА_1 виявив волю на отримання від ТОВ «Мілоан» кредиту зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 19,00% від суми кредиту (а.с.13 зворот).

Отже, підписанням Кредитного договору та додатків до нього без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з усіма умовами такого договору.

Зміст зобов`язання в наведеному Кредитному договорі, в контексті сплати комісії за надання кредиту, викладено досить зрозуміло, оскільки системний аналіз договору, наданого позивачем, графіку платежів, дає підстави для висновку про те, що справжня воля сторін Кредитного договору зводилась до отримання коштів, які позичальник зобов`язаний повернути зі сплатою процентів за кредитним договором та комісією, в розмірі та умовах погоджених сторонами.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встановивши зазначені обставини у справі, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладений Кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти та комісію за надання кредиту.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з умовами договору щодо розміру комісії за надання кредиту; наявні відомості про те, що саме ОСОБА_1 погодився з умовами з приводу комісії; позивачем доведені обставини, які давали можливість суду переконатись в тому, з приводу яких відносин був укладений Кредитний договір, та хто ознайомлений з викладеними в ньому умовами.

Отже, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження обставин щодо обґрунтованості нарахування позивачем комісії в розмірі 690 грн з врахуванням сплачених сум на погашення означеної складової Кредитного договору, а саме: 450 грн - 07.12.2023 (відомості про щоденні нарахування та погашення, що підготовлена ТОВ «Мілоан», а.с.16 ззворот 17).

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що сума несплаченої відповідачем комісії за надання кредиту, згідно умов Кредитного договору, складає 690 грн (1140 грн (комісія, розмір якої обумовлений Кредитним договором) 450 грн (кошти, що сплачені позичальником 07.12.2023 в рахунок погашення комісії за надання кредиту).

Крім того, відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо сплати ним позивачу комісії за надання кредиту в розмірі 1140 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 690 грн в рахунок заборгованості зі сплати комісії за надання кредиту підлягає задоволенню.

Що стосується прохання позивача, викладеного у п.4 прохальної частини позовної заяви від 13.03.2025 про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із дослідженої платіжної інструкції №4100 від 26.02.2025 (а.с.32) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки в сумі 2 422,40 грн, які, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Керуючись ст. 516, 527, 530, 610, 626-628, 634, 638, 1054, 1056-1, 1077, 1082 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 247, 264, 265, 280-284, 289, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №103698579 від 06 грудня 2023 року в розмірі 20313 (двадцять тисяч триста тринадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок, з яких: 4980 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят) гривень - заборгованість за сумою кредиту, 14643 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок сума заборгованості за сумою відсотків, та 690 (шістсот дев`яносто) гривень заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 15 квітня 2025 року.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко