Рішення № 126602543, 08.04.2025, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/221/25

Провадження № 2-а/550/4/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Хоменка Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання - Мухартової Р.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №414 від 29 січня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно військово-облікового документа №060620239606020100067, виданого 28.01.2025 року дев`ятим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 (Чутове), позивач є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаних позивачу, як працівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ГПЛ» (ЄДРПОУ:33190684), відповідно до результату бронювання за заявою №20250130-493008 від 30.01.2025 року надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 12 місяців до 21.01.2026 року. Згідно військово-облікового документа, сформованого 12.02.2025 року в додатку «Резерв+» ОСОБА_1 надано відстрочку до 21.01.2026 року, тип відстрочки бронювання.

23.01.2025 року позивач з метою проходження військово-лікарської комісії з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом ОСОБА_3 відносно позивача складено протокол №414 про адміністративне правопорушення від 23.01.2025 року за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. 11.02.2025 року на поштову адресу позивача надійшла постанова №414 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 29.01.2025 року, складена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , якою на позивача накладено штраф у сумі 17000 грн. Згідно постанови, 23.01.2025 року о 08 год. 40 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 з`явився гр. ОСОБА_1 під час перевірки особових даних якого було встановлено, що він має лише приписне посвідчення та при досягненні 25-річного віку не став на облік військовозобов`язаних. Станом на 23.01.2025 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився та не став на військовий облік, про причини неприбуття не повідомив, чим порушив правила перебування військовозобов`язаних на військовому обліку відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позивач зазначає, що його військово-обліковий документ, сформований 03.01.2025 року в додатку «Резерв+» мав юридичну силу та був достатнім доказом того, що він перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов`язаний, а не призовник. Також даний документ свідчить про те, що станом на 23.01.2025 року позивач не порушив правила військового обліку, які зазначені в постанові №414 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 29.01.2025 року.

Позивач просить скасувати вказану постанову про адміністративне правопорушення, а провадження у справі закрити.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 28.02.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 19.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, від представника позивача, адвоката Євграфової О.О. надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 23.01.2025 року 9 відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол №414 про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с.28).

29.01.2025 року на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 23.01.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову №414 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17000 грн. У постанові зазначено, що 23.01.2025 року о 08 год. 40 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 з`явився гр. ОСОБА_1 . Під час перевірки особових даних ОСОБА_1 було встановлено, що він має лише приписне посвідчення та при досягненні 25-річного віку не став на облік військовозобов`язаних. Станом на 23.01.2025 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився та не став на військовий облік, про причини неприбуття не повідомив, чим порушив правила перебування військовозобов`язаних на військовому обліку відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також, в постанові зазначено, що гр. ОСОБА_1 під час дії в Україні особливого періоду порушив Правила військового обліку, а саме відмовився від проходження військово-лікарської комісії (а.с.30).

Згідно з копією (витягу) із застосунку «Резерв+», сформованого 03.01.2025 року, ОСОБА_1 належить до категорії військовозобов`язаних, надано дані уточнено вчасно, дата уточнення даних 11.07.2024 року (а.с.24).

Відповідно до військово-облікового документа від 28 .01.2025 року №060620239606020100067 ОСОБА_1 рішенням військово-лікарської комісії 24.01.2025 року №18/158 гр. ІІ ст. визнаний придатним до військової служби (а.с.21).

За змістом копії (витягу) із застосунку «Резерв+», сформованого 12.02.2025 року, ОСОБА_1 належить до категорії військовозобов`язаних, йому надано відстрочку до 21.01.2026 року (тип відстрочки бронювання), відповідно до постанови ВЛК від 24.01.2025 року придатний до служби, звання солдат, дані уточнено вчасно (а.с.23).

Частиною третьою статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.

Згідно абзацу 2 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», № 3633-ІХ від 11.04.2024) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни чоловічої статі, які мають спеціальні звання (класні чини) та проходять службу в Національній поліції України, Державному бюро розслідувань, Службі судової охорони, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Національному антикорупційному бюро України, органах прокуратури, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом стати на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за своїм місцем проживання.

Згідно абзацу 4 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», № 3633-ІХ від 11.04.2024) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (стаття 7 КУпАП).

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною другою статті 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 280 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено частиною першою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

За змістом Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Обґрунтовуючи заявлені у справі вимоги, позивач вказував, зокрема, що він станом на 23.01.2025 року вже перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , мав бронювання та був заброньованим працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «ГПЛ», тому постанова від 29 січня 2025 року №414 є незаконною та підлягає скасуванню, враховуючи недоведеність факту вчинення адміністративного правопорушення (на час винесення цієї постанови позивач перебував на військовому обліку та мав бронювання).

У постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 285/1535/15-а викладено висновок про те, що «адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності».

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Враховуючи вимоги абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всі військовозобов`язані, крім тих що відносяться до абзаців другого-шостого вказаної норми права, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, зокрема, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів Україничи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).

Норми матеріального права передбачають три шляхи, яким громадяни України, що перебувають на території України та перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року включно, а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Останній день вказаного 60-денного строку для уточнення облікових даних припадав на 16 липня 2024 року.

У свою чергу, позивач вчасно уточнив свої облікові дані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста 11 липня 2024 року, що підтверджується витягом із застосунку «Резерв+», тобто в межах встановленого Законом строку.

Під час судового розгляду здобуто докази своєчасного (тобто у межах строку з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року включно) звернення позивача з метою уточнення своїх даних через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

На сторінці застосунку «Резерв+» Міністерства оборони України (https://reserveplus.mod.gov.ua/) зазначено про те, що «Резерв +» - це мобільний застосунок від Міністерства оборони України для військовозобов`язаних, у якому можна зручно та швидко оновити персональні дані без відвідування ТЦК, а також джерело інформації про те, які дані є у реєстрі військовозобов`язаних, призовників та резервістів Оберіг.

Згідно з приміткою до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Станом на день винесення спірної постанови (29 січня 2025 року) ІНФОРМАЦІЯ_3 мав можливість перевірити дані ОСОБА_1 та пересвідчитись, що він дійсно перебуває на обліку військовозобов`язаних, військово-облікові дані уточнено вчасно (11 липня 2024 року).

Доказів того, що позивач відмовився від проходження військово-лікарської комісії та ухилявся від уточнення персональних облікових даних, відповідачем не надано. ОСОБА_1 добровільно зареєстрував електронний кабінет військовозобов`язаного, як це передбачено у статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вчасно уточнив свої дані. Крім того, 24.01.2025 року ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП, якими зафіксовано адміністративне правопорушення, за яке останнього притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідач не надав і в матеріалах справи такі докази відсутні.

Частиною другою статті 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року), суд у цій справі, як і у кримінальному провадженні, має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно з ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем, на якого законодавством покладено обов`язок доказування у даній категорії справ, не доведено наявність вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні. Відсутність суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення виключає склад адміністративного правопорушення.

Із зазначеного суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_4 не надано суду жодних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за обставин, вказаних в оскаржуваній постанові. Відтак, доводи позивача про незаконність та протиправність постанови відповідача є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 243-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП задовольнити.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №414 від 29 січня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування та ім`я сторін.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду виготовлено 15 квітня 2025 року.

Суддя: Д.Є. Хоменко