Вирок № 12660221, 24.11.2010, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 1-117 (2010 р.)

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2010 року

м.Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області

одноособово суддею Кузевичем Й.Я.,

при секретарі Пастушаку І.Д.,

з участю обвинувача Кумановського М.В.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2, його законного представника ОСОБА_3,

перекладача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучача справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 молдаванина, громадянина України, із неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, судимого 26 серпня 2010 року Новоселицьким районним судом Чернівецької області за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст.69 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі,

за ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_5 17 жовтня 2009 року, побачивши, що неповнолітній ОСОБА_2 має у власному користуванні мобільний телефон марки «Нокіа 6233», з метою особистого збагачення вирішив незаконно заволодіти вказаним телефоном.

Реалізовуючи свій умисел, біля 14 год. 30 хв. 17.10.2009 ОСОБА_5, зайшовши слідом за неповнолітнім ОСОБА_2 в лісовий масив по вулиці Г.Шухевича в м. Бучачі Тернопільської області та, застосувавши до останнього погрози насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя, відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Нокіа 6233» вартістю 1100 гривень, флешкартою вартістю 130 гривень та грошовою готівкою в сумі 130 гривень, що належали неповнолітньому ОСОБА_2, спричинивши останньому матеріальної шкоди на загальну суму 1360 гривень.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості підсудного по суті предявленого йому обвинувачення за ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_5 пояснив суду, що 17.10.2009 року він повертався із м. Тернополя додому в Чернівецьку область. В автобусі він побачив незнайомого неповнолітнього, як пізніше дізнався - ОСОБА_2, котрий користувався мобільним телефоном марки «Нокіа 6233». З метою особистого збагачення він вирішив заволодіти його мобільним телефоном . Реалізовуючи свій умисел, він познайомився із ОСОБА_2 та вийшов в м. Бучачі разом з ним із автобуса. Після цього, проходячи лісопосадку по вулиці Шухевича, він застосував до неповнолітнього ОСОБА_2 погрози застосування насильством, та забрав у нього його мобільний телефон марки «Нокіа 6233», а також гроші в сумі 130 гривень. Після цього він поїхав додому в смт. Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області , де цей мобільний телефон, яким незаконно заволодів, віддав своєму братові ОСОБА_6, не повідомляючи про те, що телефон він забрав у невідомого.

Потерпілий неповнолітній ОСОБА_2 ствердив суду , що 17.10.2009 року він повертався із м. Тернополя додому в с. Підлісся Бучацького району, із собою мав новий мобільний телефон марки «Нокіа 6233», якого того дня придбав в м.Терноподі, та гроші в сумі 130 гривень. По дорозі познайомився із молодим хлопцем, як пізніше дізнався, - із ОСОБА_5 Коли він в

м. Бучачі вийшов із автобуса, незнайомий хлопець вийшов слідом за ним та попросив телефон, щоб подзвонити .Після цього, коли вони зайшли в лісопосадку, підсудний наказав йому , щоб він віддав йому гроші, які має, а також новий мобільний телефон марки «Нокіа», словесно виразивши погрозу вчинити насильство .Він злякався та віддав ОСОБА_5 гроші в сумі 130 гривень та новий мобільний телефон. На даний час телефон йому повернуто, збитки відшкодовано, підсудний просив вибачення в нього та батька, тому просить підсудного суворо не карати.

Оскільки підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю визнав вину в скоєнні злочину , дав пояснення згідно змісту предявленого йому обвинувачення, погодився зі всіма доказами по справі, відмовившись від їх дослідження в судовому засіданні , суд вважає, що в силу ст.299 КПК України слід обмежити дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та потерпілого .

Оцінюючи в сукупності докази, здобуті в судовому засіданні, з матеріалами справи , суд прийшов до переконання, що вина підсудного ОСОБА_5 в скоєнні злочину доведена повністю, оскільки його показання відповідають фактичним обставинам справи , які ним не оспорюються , а його дії органом досудового слідства за ч.2 ст.186 КК України кваліфіковано вірно, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя.

Підходячи до обрання підсудньому ОСОБА_5 міри покарання , суд відповідно до ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину , обставини справи , дані про його особу, зокрема, його молодий вік, що по місцю проживання характеризується позитивно ,у вчиненому щиро розкаюється, активно сприяв розкриттю злочину, завдані збитки відшкодовано, потерпілий просить його суворо не карати , підсудний виховувався та проживає в багатодітній сімї, має на утриманні одну неповнолітню дитину , а тому, враховуючи вказані обставини такими , що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та помякшують покарання, прийшов до переконання, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини за цей злочини , що буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підсудний ОСОБА_5 26 серпня 2010 року був засуджений Новоселицьким районним судом Чернівецької області за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст.69 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі за злочин , скоєний 5 березня 2010 року. Таким чином, враховуючи, що після постановлення вироку встановлено , що підсудний винен ще і в іншому злочині , вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, а тому йому слід на підставі ч.4 ст.70 КК України здійснити часткове складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України , суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України , призначивши йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1(один) рік 9(девять) місяців.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань,

призначених за цим та попереднім вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 26 серпня 2010 року, визначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2(два) роки .

Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбутого покарання ту частину покарання, що відбута за вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 26 серпня 2010 року, тобто за період з 15 липня 2010 року по 24 листопада 2010 року.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області (код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463) 1105,51(одну тисячу сто пять грн. 51 коп.) гривень за проведення дактилоскопічних та товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Нокіа 6233», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, повернути йому для використання за призначенням ; сліди папілярних візерунків, що були відзняті із пляшки з-під пива «Славутич» , виявленої та вилученої під час проведення огляду місця події 17.10.2009 року в лісовому масиві по вулиці Г.Шухевича в м. Бучачі, скопійовані на липку прозору стрічку, перенесені на аркуш білого паперу та поміщені в паперовий конверт , та дактилокарту з відбитками пальців рук ОСОБА_5, - зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 залишити попередню - тримання під вартою і час відбуття міри покарання рахувати від 15 липня 2010 року.

На вирок може бути подана апеляція до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області через Бучацький районний суд на протязі 15 діб, а засудженим , який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку .

Суддя Й.Я.Кузевич