Рішення № 126598284, 14.04.2025, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 932/12466/24

Провадження №2/932/3750/24

РIШЕННЯ

ІменемУкраїни

08.04.2025 місто Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,

позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Терещенка О.І., представника третьої особи Стрілець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління служба у справах дітей адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі батька у вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції і вимоги позивача

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкування з дитиною та встановлення способу участі батька у вихованні дитини та в обґрунтування позову зазначив, що під час перебування в шлюбі з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дитина донька ОСОБА_3 , після народження якої у них погіршилися стосунки, почастішали конфлікти та в серпні 2015 року подружні відносини та спільне проживання припинилися. Його спроби відновити сімейне життя разом зі спільною донькою наштовхнулися на байдужість та небажання відповідача навіть обговорювати цю можливість, відповідач надавала йому змогу спілкуватися з дитиною лише в її присутності, брати доньку до своїх батьків вона йому не дозволяла. В січні 2017 року він остаточно усвідомив неможливість відновлення сімейних відносин через небажання відповідача. Рішенням суду від 14.04.2017 шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано за взаємною згодою сторін за його позовом. Після розірвання шлюбу дитина не бажала спілкуватися з ним, виявляла агресію, тримала дистанцію, що він пов`язує з впливом на неї з боку матері. При цьому відповідач активно користувалася його банківськими картками, на які надходила його заробітна плата і які він залишив їй у 2015 році з метою утримання дитини. Після працевлаштування на іншу роботу він перераховував відповідачеві гроші на її картку для дитини, та робить це дотепер. ОСОБА_2 самостійно приймає всі рішення щодо доньки обирає дитячий садок, школу, додаткові заняття, не радиться з ним та не повідомляє про вирішене. Він позбавлений можливості вільно спілкуватися з донькою, вирішувати питання щодо її розвитку, виховання та забезпечення, але має таке бажання та впевнений, що зв`язок з батьком потрібний дитині. Просив суд зобов`язати відповідача не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою; визначити такі способи його участь у вихованні дитини: встановити час його спілкування з донькою кожної першої та третьої суботи місяця у період часу з 11-00 до 18-00 у громадських місцях, дитячих майданчиках, парках та скверах, закладах культури та освіти, торгово-розважальних центрах міст, селищ та сіл України, а також за місцем проживання без присутності матері дитини; зобов`язати відповідача не чинити перешкод у спілкуванні батька з донькою засобами телефонного, електронного чи іншого зв`язку; зобов`язати відповідача за два дні до його зустрічі з донькою надавати йому точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а в разі змін повідомити його на наступний день з дня настання таких обставин.

ІІ. Заяви (клопотання) та позиції учасників справи

05.03.2025 відповідачем спрямоване суду клопотання про заслуховування думки дитини та заяву про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги та пояснив, що не звертався тривалий час до суду з цим позовом лише тому, що не хотів, щоб дитина бачила їхні сварки з відповідачем. Зараз донька підросла, він хоче спілкуватися з нею сам, без участі матері, возити її до своїх батьків, з якими він проживає. Відповідач постійно налаштовує дитину проти нього. Востаннє вони з донькою спілкувалися наприкінці 2021 року, телефоном або за допомогою інших засобів зв`язку не спілкуються.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона ніяким чином не перешкоджала та не перешкоджає позивачеві спілкуватися з донькою, він сам не прагне цього робити. Батька в житті дитини немає, востаннє він приходив 31.12.2021, привітав доньку з новим роком, до того три роки також лише на новий рік вітав, навіть на день народження не приходив, завжди уїжджав у відрядження. Наприкінці грудня 2023 року вона звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів до відповідача, оскільки матеріальної допомоги не було, він давав гроші коли хотів і скільки хотів. Позов про усунення перешкод вважає відповіддю на її позов про стягнення аліментів. Донька не бажає спілкуватися з батьком, бо не знає його.

Представник відповідача ОСОБА_6 зазначив, що висловлена у наданому раніше відзиві згода часткове задоволення позову з боку відповідача вже не актуальна, проти позовних вимог сторона відповідача заперечує. Ніяких доказів наявності перешкод ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 немає, він добровільно не контактує з дитиною, йому нічого не заважало це робити. Заявлений ним графік спілкування не співпадає з графіком навчання та занять дитини. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Управління служби у справах дітей адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради Стрілець О.В. в судовому засіданні повідомила, що управління не заперечує позовні вимоги, про що наданий відповідний висновок. Дитина була заслухана на засіданні комісії та комісія вирішила, що батькові необхідно встановити графік спілкування з дитиною, він має рівні з матір`ю права щодо неї. Дитина повідомила, що не хоче спілкуватися з ним, але обіцяла подумати.

Клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії та рух справи

Ухвалою від 19.12.2024 позовна заява залишена без руху для усунення позивачем виявлених недоліків, які були ним усунуті 20.12.2024.

23.12.2024 ухвалою суду відкрите загальне позовне провадження у справі, призначене підготовче засідання на 21.01.2025, відповідачеві запропоновано подати суду відзив на позовну заяву, третій особі пояснення (заперечення) щодо позову. Цією ж ухвалою третя особа зобов`язана надати суду висновок щодо встановлення способу участі позивача у вихованні дитини.

21.01.2025 підготовче засідання у справі відкладене за клопотаннями представника відповідача та представника третьої особи на 10.02.2025.

30.01.2025 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, який поданий з порушенням встановленого судом в ухвалі від 19.12.2024 строку та який відповідно до положень ст.126 ЦПК України суд залишає без розгляду.

10.02.2025 судове засідання відкладене за клопотанням відповідача на 12.03.2025, ухвалою суду від 10.02.2025 продовжений строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів.

04.03.2025 судом отримані письмові пояснення відповідача ОСОБА_2 .

Висновок адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради як органу опіки та піклування отриманий судом 12.03.2025.

Ухвалою суду від 12.03.2025 закрите підготовче провадження у справі та призначений її розгляд по суті на 08.04.2025, задоволене клопотання відповідача про виклик та допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третій особі доручено забезпечити одночасну участь в судовому засіданні під час заслуховування думки дитини представників органу опіки та піклування та служби у справах дітей.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 07.09.2013 між сторонами було укладено шлюб (а.с.8).

Від шлюбу вони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2017 за позовом ОСОБА_1 шлюб між сторонами розірвано (а.с.10).

Дитина проживає разом з матір`ю та її місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Мати дитини відповідач ОСОБА_2 працює головним бухгалтером КП «Організаційно-аналітична служба» Дніпровської міської ради, за місцем роботи характеризується позитивно (а.с.71).

Позивач ОСОБА_1 надавав відповідачеві матеріальну допомогу на утримання дитини в період 2018-2022 років в середньому по 1500-2000 грн на місяць, в період 2023-2024 років 2000-3200 грн на місяць шляхом переказів на банківську картку ОСОБА_2 (а.с.12-36,85).

ОСОБА_1 за відомостями довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, №106 від 10.01.2025, не має психіатричних, у тому числі спричинених вживанням психоактивних речовин, протипоказань для виконання опіки та піклування над дитиною (а.с.83).

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 , для перебування та проживання дитини створено батьком належні умови (а.с.84).

Дитина ОСОБА_3 наразі навчається в 4 класі Приватної організації «Ліцей «Хеппі Льорнінг», позитивно характеризується за місцем навчання, згідно з наданою характеристикою вихованням дитини займаються мама та бабуся (а.с.67). За відомостями особової справи здобувача освіти КЗО «Середня загальноосвітня школа №58» ДМР ОСОБА_3 31.08.2021 була зарахована до 1 класу та 12.01.2024 вибула до Київського ліцею «Демократична школа «Альтерра СКУЛ» (а.с.92-110).

05.03.2025 адміністрацією Шевченківського району Дніпровської міської ради як органом опіки та піклування надано Висновок №4/3-88 про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батькові ОСОБА_1 . За цим висновком на засіданні комісії батько повідомив про перешкоджання матір`ю дитини у спілкуванні батька з донькою та бажання брати участь у вихованні доньки. Мати повідомила, що вона не проти встановлення годин спілкування батька з донькою з урахуванням графіку навчання та додаткових занять. Дитина повідомила, що давно не бачила батька та не спілкувалася з ним, не хотіла б, щоб встановлювалися години спілкування, але подумає щодо налагодження стосунків з батьком. Орган опіки та піклування вважає за доцільне встановити години для спілкування та участі у вихованні дитини ОСОБА_3 батькові ОСОБА_1 таким чином: кожної першої та третьої суботи місяця у період часу з 11-00 до 18-00.

Судом в порядку ч.2 ст.172 СК України та ч.2 ст.232 ЦПК України після видалення із зали судових засідань позивача, відповідача та представників у присутності педагога ОСОБА_7 з`ясована думка дитини щодо питань участі батька в її вихованні та спілкуванні з нею. Так, дитина ОСОБА_3 пояснила, що їй 10 років, вона мешкає з мамою, бабою та дідом, батька в її житті немає, він не спілкується з нею, бачила його вона дуже давно. Вона має телефон, але він навіть не намагався дізнатися її номер, не робив спроб побачитися з нею. Вона категорично проти побачень з батьком, не бажає переглядати свою позицію, вважає, що вони не потрібні один одному.

Допитана судом свідок ОСОБА_5 пояснила, що з ОСОБА_2 знайома з 2011 року, вони разом працювали, вона була свідком знайомства сторін у справі. Вони тісно спілкувалися, бо жили поруч, вона і ОСОБА_2 народили дітей з невеликою різницею у віці. Позивач рідко гуляв з дитиною, навіть коли вони ще жили разом, а потім після розлучення рідко приїздив, був лише на двох днях народження ОСОБА_8 , також їй відомо, що одного разу ОСОБА_1 купив доньці якійсь великий подарунок, чи то велосипед, чи щось схоже. Для дитини все завжди робила мати, батько не потребував спілкування, не намагався брати участь у вихованні. Близько 5 років вона не бачила ОСОБА_1 взагалі. Коли дитині було 2-3 роки, ОСОБА_2 наполягала на своїй присутності під час зустрічей батька з дитиною, бо між ними не було контакту, а крім того дитина є алергіком. Після того вона не чула, щоб батько бажав спілкуватися з ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що з позивачем ОСОБА_1 вона не знайома, а з відповідачем ОСОБА_2 з 2019 року вони разом працюють та дружать, спілкуються поза роботою. Кожного року вона приходить на святкування дня народження ОСОБА_8 , жодного разу там не було позивача. Ніколи вона не чула, щоб той якось брав участь у житті дитини. Телефона у дитини вона не бачила, бачила планшет, який купила матір.

V. Висновки суду

Згідно з ч.1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч.1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Україною 27.02.1991 (далі Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі ст.9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до ст.15Закону України«Про охоронудитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

За положеннями ст.141СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини, не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стаття 153СК України вказує, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст.157СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі ст.159СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема, він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, №31111/04, §54, ЄСПЛ від 07.12.2006). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, №10383/09, §100, ЄСПЛ від 16.07.2015).

Статтею 76 ЦПК Українивизначене, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ізст.79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно дост.80 цього Кодексудостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом на підставі досліджених доказів не встановлено, що відповідачем чиняться будь-які перешкоди позивачеві у вихованні та спілкуванні із донькою.

Так, суд бере до уваги те, що з дитиною позивач не проживає з серпня 2015 року, і до грудня 2021 року їхнє спілкування обмежувалося лише привітанням з новорічними святами, як вказала відповідач, підтвердила дитина та допитані свідки і визнав сам позивач. З грудня 2021 року спілкування між батьком і донькою немає взагалі.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач перешкоджає йому в спілкуванні з донькою, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 не намагався вчиняти будь-які дії для того, щоб побачити або почути дитину. Позивачеві достеменно відома адреса мешкання відповідача та дитини, однак він добровільно позбавляє себе можливості фізичного спілкування з донькою та участі в її вихованні.

На переконання суду, відсутність участі батька в житті дитини є його волевиявленням та не виникла внаслідок дій матері дитини.

Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що позивачем не доведено фактів чинення йому з боку ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з дитиною та обставин, які обмежують реалізацію права позивача на спілкування з донькою. Враховуючи встановлення судом відсутності перешкод у спілкуванні з дитиною, підстав встановлювати способи участі батька у вихованні дитини судом не вбачається.

Надаючи оцінку висновку органу опіки та піклування, суд не погоджується зним зогляду натаке.Так,висновок немістить відомостейпро те,на підставічого органопіки тапіклування дійшовсаме такоговисновку,його змістзводиться довикладення вньому нормативноїбази,відомостей просторін усправі тадитину,їхніх стислихпозицій зобговорюваного питаннята безпосередньовисновку комісії.У висновкувідсутні будь-якідані провстановлені органомопіки тапіклування перешкодибатькові вспілкуванні здитиною збоку матерідитини,не наведеномотивів прийнятогорішення.Отже,суд відхиляєвисновок якнедостатньо обґрунтований.

Виходячи з наведеного, у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

Відповідно до положень ст.141ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору у зв`язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючисьст.ст.4,12,13,76,79,81,141,258-265,268,273ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа: Управління служба у справах дітей адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради (49069, м. Дніпро, вул. М. Грушевського, 70, код за ЄДРПОУ 44017322) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі батька у вихованні дитини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду виготовлене 14.04.2025.

Суддя: В.С. Салькова