Рішення № 126596553, 14.04.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4071/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Заяць А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Крайниковець Василь Васильович, де заінтересовані особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; Служба у справах дітей Ужгородської міської ради; ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту спільного проживання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Крайниковець Василь Васильович, звернулася до суду із заявою, де заінтересовані особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Ужгородської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з якою просить встановити юридичний факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу у період з 2013 року і по дату смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування заяви представник заявниці посилається на те, що 10.09.2023 зник безвісти під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зазначає, що заявниця проживала разом з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 2013 року. Вказаний факт підтверджується рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.03.2016 (справа №308/13611/15).

У період з 2013 до 2023 рік вони проживали разом, оскільки це пов`язано з їхнім бажанням вести спільне господарство та спільний бюджет, що дає підстави стверджувати про стійкі шлюбно-сімейні відносини між подружжям. ОСОБА_2 , який є батьком ОСОБА_3 , брав значну участь в утриманні дитини, жодним чином не нехтував своїми батьківськими обов`язками. Донька отримувала піклування від батька щодо її фізичного та духовного розвитку, культурного розвитку, набуття знань та навичок.

Зауважує, що ОСОБА_2 піклувався про фізичний та духовний розвиток своєї доньки, про її підготовку до самостійного життя, зокрема брав участь у забезпеченні необхідним, медичним доглядом, лікування, купляв одяг та інше.

Факт проживання однією сім`єю також підтверджується висновком судово-біологічної експертизи №СЕ-19/108-25/866-БД від 11.02.2025, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_3 може бути спільною біологічною донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Представник заявниці звертає увагу, що саме заявниця як дружина визнана потерпілою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023080000000434 від 10.08.2023, за фактом умисного вбивства військовослужбовця військових формувань України ОСОБА_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Також вказує, що відповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської від 24.02.2025 (справа №308/82/24) встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Крім того, посилається на безпосередні подані пояснення ОСОБА_2 під час розслідування у кримінальному провадженні, де останній вказував, що вони разом проживали як сім`я та у них народилася дитина.

Факт проживання однією сім`єю також підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які є хресними батьками малолітньої дитини та близькими родичами.

Наголошує, що встановлення вказаного юридичного факту необхідне заявниці для набуття статусу члена сім`ї військовослужбовця відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.03.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною заявою, розгляд справи постановлено проводити в порядку окремого провадження.

04.04.2025 від представника заявниці до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи письмових пояснень заявниці ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Заявниця та її представник у дане судове засідання не з`явилися, при цьому останнім подано заяву про розгляд справи без їх участі, зазначивши, що заяву про встановлення факту спільного проживання підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.

Представники заінтересованих осіб - відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служби у справах дітей Ужгородської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_8 у дане судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.11.2014 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьком значиться ОСОБА_6 , а матір`ю - ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, заявниця з 2013 року проживала разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, а саме з 2013 до 2015 року заявниця разом з ОСОБА_2 проживала однією сім`єю в АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження №12015070030000657 від 28.02.2015, постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.09.2015 (справа №308/13611/15-п), рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.03.2016 (справа №308/13611/15). У період з 2015 року до 2018 рік вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 , а у період з 2018 року до 2023 рік - проживали разом за адресою: АДРЕСА_3 , де винаймали приміщення квартири.

ОСОБА_1 під час вказаного періоду спільного проживання з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з іншою особою не перебувала.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку із збройною агресією російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 02.06.2023 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з копією сповіщення сім`ї (близьких родичів) від 14.09.2023 №16805 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_9 загинув під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в населеному пункті Приютне Запорізької області.

Факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується наявними у матеріалах справи та оглянутими копіями матеріалів кримінального провадження №12015070030000657 від 28.02.2015, постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.09.2015 (справа №308/13611/15-п), рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.03.2016 (справа №308/13611/15), висновком судово-біологічної експертизи №СЕ-19/108-25/866-БД від 11.02.2025, яким підтверджується, що ОСОБА_3 може бути донькою ОСОБА_2 , заявою про визнання потерпілою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023080000000434 від 10.08.2023, за фактом умисного вбивства військовослужбовця військових формувань України ОСОБА_2 , рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2025 у справі №308/82/24 щодо встановлено факту родинних відносин, а саме, те що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_3 .

Разом з тим, згідно з письмовими поясненнями у справі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , від 31.03.2025 померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно є біологічним батьком малолітньої ОСОБА_3 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_5 та цивільним чоловіком ОСОБА_1 . Про вказаний факт йому відомо, оскільки його дружина ОСОБА_4 є рідною сестрою ОСОБА_1 , і між ними та померлим були досить дружні та родинні відносини. Зокрема, це свідчить про те, що його дружина є хресною матір`ю малолітньої ОСОБА_7 . Безпосередньо він та його дружина були на хрещенні в малолітньої ОСОБА_8 та жодних сумнівів у тому, що вони проживали разом як чоловік та дружина немає та не може бути. У період з жовтня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_9 проживали в цивільному шлюбі за місцем реєстрації останнього за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки так влаштовувало обидві сторони подружжя. Про вказаний факт йому достовірно відомо, оскільки як зазначено вище, між їхніми сім`ями були доброзичливі стосунки, а тому час від часу навідувалися одні до одних. Після народження дитини батько належним чином доглядав за свою донькою та був єдиним годувальником у сім`ї. На скільки йому відомо, після народження дитини між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 сімейні стосунки погіршилися, це було викликано тим, що останній не бажав працювати. У зв`язку з чим сім`я перебувала у скрутному матеріальному становищі. Після народження дитини у листопаді 2014 року дружиною була написана заява у поліцію по факту привласнення спільних грошових коштів, як виплати при народженні дитини, якими батько розпорядився на власний розсуд. Однак, в подальшому за її зустрічною заявою кримінальне провадження було закрите, а чоловік не поніс жодної відповідальності. Однак, відносини між сім`єю погіршилися, у зв`язку з чим дружина ОСОБА_12 на початку 2015 року переїхала жити в с. Кострино Ужгородського району, за місцем проживання батьків, у будинку АДРЕСА_2 . Через деякий час, а саме у середині 2015 року ОСОБА_13 переїхав жити до дружини ОСОБА_12 в с. Кострино, де продовжили проживати разом у вказаному будинку. Факт спільного проживання можуть підтвердити батьки ОСОБА_12 та сусіди. За вказаною адресою вони спільно проживали тривалий час, на скільки йому відомо, в період до 2018 року. У подальшому вони разом переїхали жити в м. Ужгород, де винаймали приміщення квартири по АДРЕСА_4 , номер квартири не пам`ятає. Оскільки ОСОБА_14 знайшов роботу в м. Ужгороді, а тому було складно доїжджати в місто із села. У приміщенні винайманої квартири вони проживали тривалий час, фактично до початку війни. Вказані обставини йому достовірно відомі, оскільки вони дружили сім`ями та навідувалися одні до одних у гості. З моменту введення воєнного стану, приблизно середина 2023 року, останній добровільно був призваний на військову службу, де належним чином забезпечував всім необхідним для доньки і остання фактично ні в чому не потребувала. Однак після настання смерті дитина та її мати зітнулися з проблемою в отриманні допомоги, оскільки як виявилося у свідоцтві про народження дитини батьком при народженні були вказані лише його ініціали « ОСОБА_15 ». Своєю чергою прізвище батька зазначено « ОСОБА_16 », тобто прізвище матері. Вказаний факт родинних зав`язків може підтвердити багато осіб, зокрема близькі родичі як зі сторони матері так і батька, і не заперечується жодною особою, оскільки усі розуміють виниклу проблему з якою спіткнулась дитина та дружина.

Аналогічного змісту письмові пояснення у справі надано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно зі ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Отже, про утворення особами сім`ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім`ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчить положення ст. 74 СК України. Встановлення такого факту передбачено в судовому порядку (ст. 315 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відтак, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) сформульовано висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №752/20365/16-ц (провадження №61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі №750/9847/18 (провадження №61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі №644/9753/19 (провадження №61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі №643/6447/19 (провадження №61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі №641/5187/20 (провадження №61-5204св21).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України).

Зібраними у справі доказами підтверджено, що заявниця ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , вели спільне господарство та мали спільний побут.

Встановлення у судовому порядку факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 має для заявниці юридичне значення, його метою є надання права заявниці на набуття нею статусу члена сім`ї військовослужбовця відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

При судовому розгляді даної справи судом спору про право між заявницею та заінтересованими особами не встановлено.

За урахуванням викладених обставин, суд вважає, що вимоги заявниці слід задовольнити та встановити юридичний факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу в період з 2013 року і по дату смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Керуючись ст. 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву - задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу в період з 2013 року і по дату смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Заінтересовані особи:

відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 25999022, місцезнаходження: вул. Небесної Сотні, 5, м. Ужгород, Закарпатська область;

Служба у справах дітей Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ 42858487, місцезнаходження: пл. Поштова, 3, м. Ужгород, Закарпатська область;

ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 .

Дата складення повного судового рішення - 14 квітня 2025 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик