Вирок № 126595094, 15.04.2025, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1834/25

Номер провадження1-кп/473/242/2025

ЄРДР № 12025152190000278

Категорія ч.4 ст.185 КК України

ВИРОК

іменем України

"15" квітня 2025 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Глюгове Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, військовозобов`язаного, освіта професійна технічна, працює робітником фермерського господарства «Світанок» код ЄДРПОУ 32741344, сімейний стан не одружений, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , не маючого непогашених судимостей відповідно до п.1 ст.89 КК України,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

потерпіла ОСОБА_5 ,

захисник адвокат ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_7 ,,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією з боку російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан з 05:30 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який потім неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення даного кримінального правопорушення.

Так, 16 березня 2025 року близько 13:00 години, обвинувачений ОСОБА_7 прибув до домоволодіння, котре розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкає його колишня дружина потерпіла ОСОБА_5 під приводом допомоги їй по господарству.

Перебуваючи на території вказаного домоволодіння, в коридорі житлового будинку обвинувачений ОСОБА_7 побачив два гироборда марки «Ninenbot Mini n3m240», котрі належали потерпілій ОСОБА_5 , якими користувалися її малолітні доньки.

В цей час у обвинуваченого ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Після чого, цього ж дня 16 березня 2025 року, близько 17:00 години, обвинувачений ОСОБА_7 прибув до домоволодіння, котре розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкає потерпіла ОСОБА_5 , де скориставшись відсутністю мешканців вказаного домоволодіння, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, за допомогою ключа, який мав при собі, однак дозвіл на перебування в будинку йому ніхто не надавав, відчинив вхідні двері до будинку, таким чином проникнувши в середину житла, звідки з коридору житлового будинку таємно викрав два гироборда марки «Ninenbot Mini n3m240», вартістю по 4169 гривень кожний на загальну суму 8338 гривень та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 8338 гривень.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_7 .

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_7 визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення ним даного кримінального правопорушення при викладених вище обставинах. Він визнає, що 16 березня 2025 року, близько 17:00 години, під час дії воєнного стану в Україні, із коридора житлового будинку, котрий розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкає потерпіла ОСОБА_5 , скориставшись відсутністю мешканців вказаного домоволодіння, таємно викрав два гироборда марки «Ninenbot Mini n3m240». При цьому обвинувачений ОСОБА_7 погодився із вартістю викраденого ним майна, оскільки вартість одного гироборда становила 4169 гривень, а загальна вартість двох гиробордів складала суму в розмірі 8338 гривень.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_7 .

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_8 вірно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна крадіжка, поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.

Мотиви призначення покарання.

14 квітня 2025 року між процесуальним прокурором у даному кримінальному провадженні прокурором Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 , якій згідно із ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_7 , з участю захисника адвоката ОСОБА_6 , була укладена угода про визнання винуватості, яка відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.468, ч.4 ст.469, ст.472 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_5 не заперечувала проти укладання угоди про визнання винуватості та надала прокурору дозвіл на укладення зазначеної угоди.

Відповідно до угоди про визнання винуватості, обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Цією угодою визначено покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України в виді позбавлення волі строком на 05 /п`ять/ років, із звільненням від відбування основного покарання в виді позбавлення волі, з випробуванням, відповідно до вимог ст.75 КК України, та з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Крім того обвинувачений ОСОБА_7 зобов`язується відшкодувати процесуальну витрату в розмірі 3183 гривні 60 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.1 «визначення вартості машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання», висновок №СЕ 19/115 25/4566 ТВ від 20 березня 2025 року.

Також даною угодою встановлені наслідки її укладання і затвердження, та крім того, відповідно до вимог ст.473 КПК України визначені наслідки її невиконання.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_7 цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладання та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, або будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, і тому вона може бути затверджена судом. На умовах цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_7 вірно надана за ч.4 ст.185 КК України.

Умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права свободи та інтереси сторін, або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим ОСОБА_7 взятих на себе зобов`язань, наявність у нього фактичних підстав для визнання винуватості.

Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_7 основного покарання на підставі угоди про визнання винуватості від 14 квітня 2025 року.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 просили суд затвердити угоду про винуватість на визначених в ній умовах.

Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 , обвинуваченим ОСОБА_7 та його захисником ОСОБА_6 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 та главою 35 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 14 квітня 2025 року між процесуальним прокурором у даному кримінальному провадженні прокурором Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 , обвинуваченим ОСОБА_7 та його захисником ОСОБА_6 .

ОСОБА_7 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і на підставі угоди про визнання винуватості, обвинуваченому ОСОБА_7 призначити узгоджене сторонами покарання за ч.4 ст.185 КК України в виді позбавлення волі строком на 05 /п`ять/ років.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_7 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши обвинуваченого періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: проекційну світлодіодну лампу, яку повернуто потерпілій ОСОБА_5 залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_5 , як законної власниці даної речі.

Процесуальну витрати на залучення експертів, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави /отримувач: Миколаїв.ГУК/ТГ м.Вознесенськ, розрахунковий рахунок: UA128999980313090106000014446, код отримувача ЄДРПОУ: 37992030, банк отримувача: Казначейство України /ЕАП/, кодкласифікації доходів бюджету: 21081100 3183 /три тисячі сто вісімдесят три/ гривні 60 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи, за експертною спеціальністю 12.1 «визначення вартості машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання», висновок №СЕ 19/115 25/4566 ТВ від 20 березня 2025 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги на вирок можуть бути подані з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення вироку, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1