Ухвала суду № 126593751, 14.04.2025, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1577/22 Провадження № 2-с/724/9/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Ахмедов Р.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №724/1577/22 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» в сумі 6597,98 грн та 248,10 грн судового збору,

У С Т А Н О В И В:

23 серпня 2022 року Хотинським районним судом Чернівецької області видано судовий наказ у справі №724/1577/22 за заявою акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу з ОСОБА_1 , яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з січня 2020 року по червень 2022 року на загальну суму 6597 гривень 98 копійок та 248,40 гривень судового збору.

10 квітня 2025 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про скасування судового наказу у справі № 724/1577/22, в якій просить суд: 1) в позові акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з розподілу природного газу в сумі 6597,98 грн та стягненні державного мита у сумі 248,40 грн відмовити повністю та захистити її права як споживача; 2) поновити пропущений строк для подання заяви дл скасування судового наказу № 724/1577/22 від 23.08.2022; 3) скасувати судовий наказ № 724/1577/22 про стягнення заборгованості за надання послуг з розподілу природного газу на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» в сумі 6597,98 грн та державного мита в сумі 248,10 грн; 3) розглядати справу в скороченому провадженні; 4) визнати неправомірними дії АТ «Чернівцігаз» щодо стягнення з неї плати за розподіл природного газу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2025 справу передано до провадження судді Ахмедова Р.А.

Вивчивши заяву про скасування судового наказу, суддя вважає, що вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи №724/1577/22, судовим наказом Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 серпня 2022 року з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» стягнуто заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з січня 2020 року по червень 2022 року на загальну суму 6597 гривень 98 копійок. та 248 грн. 10 коп. судового збору, сплаченого при подачі заяви.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

З досліджених матеріалів справи № 724/1577/22 вбачається, що заявниця ОСОБА_1 копію судового наказу отримала 14 жовтня 2022 року (а. с. 18).

Заяву про скасування судового наказу ОСОБА_1 подала до суду 10 квітня 2025 року, тобто після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 170 ЦПК, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Частиною 2 статті 171 ЦПК визначено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання заяви про скасування судового наказу.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на подання заяви про скасування судового наказу може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки боржника.

Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод право на справедливий суд передбачає і доступ до правосуддя і, зокрема гарантується тим, що суд має бути не заформалізованим, що знайшло своє відображення у рішеннях ЄСПЛ «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі» (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26.07.2005 року, заява № 39199/98, п. 62), «Воловік проти України» від 06.12.2007 року, заява № 15123/03. У Рішенні в справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, заява № 23436/03 ЄСПЛ зазначено: «Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975 року, Серія А № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). 23. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.1998 року).

В постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 року у справі №755/8494/16-ц вказано про те, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та Трух проти України (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14.10.2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі Пономарьов проти України (Заява № 3236/03).

В постанові Великої палати Верховного суду від 03.10.2018 року у справі № 320/7888/16-ц вказано, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії у даному випадку на подання скарги.

В заяві про скасування судового наказу ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк для подання заяви до суду, оскільки судовий наказ був виданий 23.08.2022, а вона його отримала 07.04.2025, проте не вказала не тільки поважних причин пропуску строку звернення до суду з заявою про скасування судового наказу, а й взагалі не зазначила жодної причини цього.

На підтвердження отримання нею судового наказу ОСОБА_1 долучила копію поштового конверту адресованого їй Хотинським відділом державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що не може бути підтвердженням нею отримання судового наказу від 23.08.2022 надісланого Хотинським районним судом Чернівецької області.

За вказаних обставин суд доходить до висновку, що боржником не наведено жодної поважної причини пов`язаної з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій щодо подачі заяви боржником про скасування судового наказу в межах встановленого законом строку.

Належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку (майже 3-х років) на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу боржника не надала, а наведені у заяві підстави для поновлення пропущеного строку не є поважними та спростовуються матеріалами справи, таким чином приходжу до висновку про відсутність підстав для його поновлення.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Право доступу до правосуддя, не є абсолютним, а його реалізація має відбуватися із дотриманням процесуального строку, що забезпечує юридичну визначеність та остаточність судового рішення.

За змістом ч.2 ст.171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючі вищевикладені обставини, судом не встановлено підстав для поновлення пропущеного строку для подачі заяви про скасування судового наказу, а тому, приходжу до висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню боржнику.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст.126, 127, 170-171 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №724/1577/22 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» в сумі 6597,98 грн та 248,10 грн судового збору - повернути боржнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 15-ти денний строк з дня проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 14 квітня 2025 року.

Суддя: Різван Ахмед огли АХМЕДОВ