Рішення № 126593478, 14.04.2025, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/300/25

Провадження № 2/345/430/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2025 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого-судді Сирко Й.Й., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - компанія, кредитодавець) звернулася з позовом до ОСОБА_1 (далі позичальник, відповідач у справі) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 15 539,56 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 04.07.2023 між відповідачем у цій справі (надалі - позичальник) та первісним кредитором ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір № 6379317, відповідно до якого позичальник отримав 5000,00 грн. з умовою повернення цієї суми коштів, сплати процентів річних та інших узгоджених між сторонами платежів. Однак позичальником не внесено кошти згідно з графіком їхньої сплати (додаток № 1 до договору), попри здійснене належне і повне виконання умов договору ТОВ «Мілоан».

Позичальник підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», що було б неможливим без здійснення ним входження на сайт компанії за допомогою логіна і пароля особистого кабінету після отримання листа на електронну пошту та/або смс повідомлення. Підписаний кредитний договір розміщено також в особистому кабінеті позичальника, якому грошові кошти на умовах строковості, платності і поворотності перераховані на рахунок платіжної картки, що підтверджується платіжним дорученням. Крім того, для отримання кредиту позичальник заповнив та підписав Анкету-заяву № 6379317 від 04.07.2023.

26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» і компанією укладено договір про відступлення прав вимоги, у тому числі за кредитним договором із позичальником, що додатково підтверджується витягом з реєстру боржників до цього правочину. Компанією вживалися заходи для погашення позичальником кредитної заборгованості у спосіб надіслання претензії від 02.01.2025, проте бажаного результату не досягнуто. Відтак, компанія просить стягнути з позичальника в судовому порядку існуючу заборгованість за укладеним кредитним договором у сумі, що складає ціну відповідного позову.

Ухвалою суду від 30.01.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

04.03.2025 представником позичальника Василюк В.В. надіслано додаткові письмові пояснення, які за своїм змістом суд розцінює як відзив на позовну заяву. Звертає увагу суду на вимоги п. 3.1.7. кредитного договору від 04.07.2023 № 6379317, який порушено ТОВ «Мілоан» як первісним кредитором, адже після відступлення права вимоги позичальника не повідомлено про зазначений факт у встановлений термін, що виключає наявність у компанії права вимоги у зазначеній справі. Посилаючись на одну з постанов суду касаційної інстанції автор пояснень додатково ставить під сумнів наявність кредитної заборгованості, водночас стверджуючи про відсутність доказів надіслання позичальнику претензії компанії від 02.01.2025.

20.03.2025 представником компанії Мих В.О. надіслано додаткові пояснення у справі, які по суті є відповіддю на відзив. У поясненнях зазначає, що компанією набуто у законний спосіб, за плату, право вимоги до позичальника за кредитним договором, додавши копії окремих письмових доказів з метою часткового спростування викладених у відзиві аргументів.

Дослідивши наявні у справі докази та встановивши зміст спірних правовідносин, суд дійшов до таких висновків.

Установлено, що 04.07.2023 між позичальником і ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 6379317 (далі кредитний договір): сума кредиту 5000,00 грн.; кредит надається строком на 105 днів і складається з пільгового та поточного періодів; пільговий період становить 15 днів і закінчується 19.07.2023 (рекомендована дата платежу); поточний період становить 90 днів і закінчується 17.10.2023 (останній день строку кредитування).

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за його надання та сплатити проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості; комісія за надання кредиту 500,00 грн.; проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 750,00 грн. або 1 відсоток залишку кредиту за кожен день його користування протягом цього періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 13 500,00 грн. або 3 відсотки від залишку кредиту за кожен день його користування протягом цього періоду; за продовження використання кредиту після 17.10.2023 позичальник додатково сплачує комісію за обслуговування та використання кредиту за процентною ставкою, що встановлена під час дії пільгового періоду, за умови наявності пролонгації, яка може неодноразово застосовуватися за рішенням позичальника зі згоди кредитодавця (п.1.4.-1.5.,2.3. кредитного договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 #53. Загальна вартість кредиту 19750,00 грн.

Позичальник зобов`язаний здійснити сплату заборгованості по кредиту/сплату комісії за управління та обслуговування кредиту одним із способів, зазначеним на сайті кредитодавця. При цьому, для визначення будь-яких обставин виконання грошових зобов`язань або будь-якої їх частини, застосовуються дані бухгалтерського обліку кредитодавця та надані позичальником документи на підтвердження виконання (п.2.5., 2.8.)

У випадку відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору або залучення колекторської (их) компанії (й) до врегулювання простроченої заборгованості кредитодавець зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дативідступлення права вимоги за цим договором новому кредитору або залученій колекторській компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити позичальника про такий факт та про передачу персональних даних позичальника, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію (найменування, код юридичної особи в ЄДР підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв`язку номер телефону, адресу, адресу електронної пошти та інші відомості, за умови що такі законодавство вимагає передати) використовуючи на власний розсуд один із таких способів:особисто, під час телефонний чи відео переговорів, шляхом надсилання текстових, голосових чи інших повідомлень через засоби комунікації, в тому числі без залучення найманого працівника кредитодавця, шляхом використання програмного забезпечення або технологій, надсилання поштових відправлень із позначкою «Вручити особисто» за місцем проживання чи перебування або роботи позичальника (пп.3.1.7. п.3.1.)

Згідно з додатком № 1 до кредитного договору чиста сума кредиту за розрахунковий період 105 днів (з 04.07.2023 до 17.10.2023) складає 19750,00 грн. Відповідно до сформованої і заповненої позичальником на сайті ТОВ «Мілоан» заяви на отримання кредиту № 6379317 від 04.07.2023 позичальник висловив прохання до товариства про надання споживчого кредиту із перерахуванням суми грошових коштів на карту VISA DEBIT CLASSIC 414949#53, банк: pb.

У довідці ТОВ «Мілоан» б/н від 14.10.2024, яка адресована компанії, зазначено про отримання позичальником грошових коштів згідно з умовами кредитного договору, який підписано одноразовим ідентифікатором J13932, що надісланий за номером мобільного телефону НОМЕР_2 , який вказаний у заяві на отримання кредиту позичальником.

Фактичне перерахування кредитних коштів в сумі 5000,00 грн. на вказану в заяві-анкеті позичальника банківську карту підтверджується платіжним дорученням № 104448947 від 04.07.2023.

Відповідно до наданих ТОВ «Мілоан» письмових відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, позичальником частково сплачувалися грошові кошти для погашення тіла кредиту, комісій та процентів навіть попри наявність прострочених за умовами договору грошових зобов`язань, однак після 15.12.2023, незважаючи на наявність заборгованості, сплату коштів повністю припинено. Останнє нарахування процентів позичальнику проведено ТОВ «Мілоан» 03.01.2024.

З виписки по особовому рахунку за кредитним договором станом на 09.01.2025 загальна сума заборгованості позичальника дорівнює 15539,56 грн., з якої прострочена заборгованість за тілом кредиту 3323,0 грн, заборгованість за нарахованими відсотками 11716,56 грн. та 500,00 грн. простроченої суми комісії.

26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та компанією укладено договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ у тому числі за кредитним договором від 04.07.2023 № 6379317, що підтверджується умовами зазначеного договору, актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом із цього реєстру (порядковий номер боржника 3231 з персональними даними позичальника; загальна сума відступленого боргу 15539,56 грн.).

Відповідно до ч. 1,3,4,7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка і зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підписодноразовим ідентифікатором-це данів електроннійформі увигляді алфавітно-цифровоїпослідовності,що додаютьсядо іншихелектронних данихособою,яка прийнялапропозицію (оферту)укласти електроннийдоговір,та надсилаютьсяіншій стороніцього договору(п.6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, встановлено, і не заперечується відповідачем у справі, факт укладення кредитного договору та належного виконання ТОВ «Мілоан» своїх зобов`язань з перерахування грошових коштів позичальнику. Позичальник підписав зазначений договір електронним підписом шляхом використання надісланого на вказаний ним у заяві-анкеті фінансовий номер одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам ч.6 ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Досліджені судом письмові докази підтверджують виконання ТОВ «Мілоан» своїх зобов`язань як кредитодавцем (платіжне доручення, довідка про використання позичальником одноразового ідентифікатора, надісланого на вказаний позичальником фінансовий номер, виписка з особового рахунка позичальника тощо) не викликають в суду сумнівів в їхніх належності, допустимості і достовірності як доказів, відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Позичальник отримав кошти від первісного кредитора, якими тривалий час користується і, навіть, частково виконував свої грошові зобов`язання перед товариством.

Згідно з вимогами ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В свою чергу, положеннями ст.525-527 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3 статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якими: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважаться укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Даючи правову оцінку доводам представника відповідача у справі про відсутність у компанії права вимоги через невиконання ТОВ «Мілоан» вимог пп. 3.1.7. п.3.1. кредитного договору щодо повідомлення позичальника про відступлення права вимоги за цим договором суд виходить із такого.

Відповідно до приписів ст. 512-516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Способами зміни кредитора у зобов`язанні є також правонаступництво, виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем) чи третьою особою тощо. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Для заміни кредитора у зобов`язанні згоди боржника не потрібно, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьомуразі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч.2 ст.516 ЦК України).

Нормами ЦК України не визначено, хто саме повинен письмово повідомити боржника про зміну кредитора у зобов`язанні первісний чи новий (змінений) кредитор. В будь-якому разі, боржник до моменту зміни кредитора у зобов`язанні перебуває у договірних відносинах лише з первісним кредитором.

Отже, неповідомлення боржника про зміну кредитора у спосіб укладення правочину про відступлення права вимоги не впливає на дійсність цього правочину, а, відповідно, і реалізацію прав зміненого кредитора у зобов`язанні, якщо первісний та змінений кредитор не домовилися про інше.

Якщо ж боржник не був письмово повідомлений про таку зміну, його зобов`язання продовжують існувати. Не маючи відомостей про зміненого кредитора боржник повинен виконувати свої зобов`язання первісному кредитору згідно з раніше встановленими та погодженими договірними умовами, цілком обґрунтовано стверджуючи про їх належне виконання. У такій ситуації ні первісний, ні змінений кредитор не зможуть висловити претензії боржнику через наявність прострочення виконання зобов`язання зі сторони останнього.

Із доданих до відповіді компанії на відзив копій повідомлення-вимоги по кредитному договору № 6379317 до 19.04.2024 та повідомлення ТОВ «Мілоан» без номера від 26.03.2024 про відступлення права вимоги неможливо достовірно встановити, чи надіслані відповідні документи позичальнику та у який спосіб відбулося таке надсилання.

Згідно з умовами кредитного договору, про які йшлося вище у цьому рішенні, обов`язок надіслання боржнику повідомлення про відступлення права вимоги покладається на первісного кредитора. Повідомлення-вимога із позначкою «Вручити особисто» не містить дати та будь-яких підписів. Крім того, відповідна позначка має проставлятися винятково у разі надіслання кредитодавцем боржнику повідомлення про відступлення прав новому кредитору поштовим відправленням, однак належних та достовірних доказів з даного приводу не надано (квитанцій, опису вкладення, реєстрів, фіскальних чеків і т.д). До того ж, не зрозумілою для суду є причина нібито надіслання двічі первісним кредитором ТОВ «Мілоан» повідомлення боржнику про відступлення прав новому кредитору в особі компанії.

На переконання суду, компанією не доведено належними та допустимими доказами факт повідомлення боржника про зміну первісного кредитора.

У відзиві на позовну заяву, покликаючись на вимоги ч.2 ст. 518 ЦК України, стороною відповідача зазначається, що не отримавши письмового повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Оскільки на час розгляду справи в суді позичальник не виконав свого грошового зобов`язання за кредитним договором, то в даному випадку мова може йти винятково про заперечення боржника до нового кредитора, які він мав проти первісного кредитора. Проте відповідач у справі не звернув уваги, що заперечення боржника новому кредитору можуть стосуватися лише вимоги останнього, якою у цій справі є грошова вимога компанії на загальну суму 15539,56 грн. (за умови неповідомлення позичальника про зміну кредитора).

При цьому, будь-яких заперечень щодо обсягу і (або) змісту вимоги нового кредитора, який за плату придбав її на підставі договору від 26.03.2024 у ТОВ «Мілоан», позичальник не висловлює. Відповідач у справі не вказує, які заперечення у нього були й проти вимоги первісного кредитора.

Учасниками справи не заперечується ні сума боргу, ні період її нарахування первісним кредитором. Доказів, які б спростовували розрахунки компанії щодо суми боргу відповідачем не надано. За період з 19.07.2023 до 03.01.2024 позичальником сплачено лише 1677,00 грн. за тілом кредиту.

Жодні докази у цій справі не свідчать, що позичальник до відступлення права вимоги новому кредитору та після цього належним чином виконував взяті на себе грошові зобов`язання, які ним прострочені.

Отже, навіть відсутність доведеного факту письмового повідомлення ТОВ «Мілоан» позичальника про зміну кредитора у зобов`язанні, вказане не звільняє відповідача у цій справі від обов`язку погасити існуючу заборгованість, яка склалася на підставі кредитного договору станом на 03.01.2024 та залишається незмінною на час розгляду справи в суді.

Неповідомлення боржника про зміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може лише впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання боржником попередньому кредитору (постанови Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 278/1679/13-ц, від 06.02.2019 у справі №361/2105/16-ц).

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи у межах заявлених особою вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, позовні вимоги компанії у цій справі підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати компанії на сплату судового розгляду необхідно також покласти на відповідача у справі на підставі п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 258, 264-265 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» (79018, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, ЄДРПОУ 35234236) 15539,56 гривень заборгованості за кредитним договором № 6379317 від 04.07.2023, а також 2422,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо розгляд справи проводився без повідомлення (виклику) учасників, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію цього рішення надіслати учасникам справи протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.

Повний текст рішення складено 14.04.2025.

Суддя