Рішення № 12658767, 20.09.2010, Березівський районний суд Одеської області

Справа № 2-535/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2010 року Березівський районний суд Одеської області у складі: Головуючого судді Лебединського С.Й.,

при секретарі Данилейчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву прокурора Березівського району Одеської області в інтересах держави в особі Березівської районної державної адміністрації Одеської області до ОСОБА_1 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою».

ВСТАНОВИВ

Прокурор, звернувшись до суду із цим позовом в інтересах держави в особі Березівської районної державної адміністрації Одеської області, до відповідачки, просив припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 1,42 га що розташована на території Новселівської сільської ради Березівського району Одеської області, і була надана ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства, згідно державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 190 і передати дану земельну ділянку до земель запасу Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області..

У судовому засіданні прокурор обставини викладені у позові підтримав, просив позов задовольнити, також посилався на порушення інтересів держави через не сплату земельного податку відповідачкою і неможливість використання даної земельної ділянки державою.

Представник РДА позов підтримав і просив задовольнити, посилався на те, що ст.141 ЗК України не передбачає смерть землекористувача як підставу для припинення права користування земельною ділянкою, тому вони звернулись до суду для позбавлення права землекористування у судовому порядку. Також посилався на те, що відповідачка хоча і письмово відмовилась від прав на земельну ділянку яка була надана її померлому чоловікові ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства, але у подальшому може передумати і звернутись до суду із позовом про поновлення строку на прийняття спадщини і за захистом своїх порушених прав з боку райдержадміністрацією.

Відповідачка у судовому засіданні підтвердила, що подала письмову відмову від прав на земельну ділянку, що була надана її померлому чоловікові ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства. Також пояснила суду що ніяких планів на час розгляду справи ні у подальшому на цю землю у неї не має. Тривалий час вона намагається довести свою позицію у райдержадміністрації але все марно.

У судовому засіданні встановлено наступне.

Розпорядженням Березівської райдержадміністрації №415 від 09 жовтня 1998 р. ОСОБА_2 у постійне користування була надана земельна ділянка 1,42 га на території Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області. Ділянка була надана йому для ведення селянського (фермерського) господарства. Державний акт І-ОД 019890 був зареєстрований 20 лютого 1999 р. у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №190.

20 червня 2001 р. Березівською райдержадміністрацією за №04056888Ю0010238 було зареєстровано селянське фермерське господарство „ОСОБА_2”, який був одним засновником у цьому СФГ.

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_2 помер, що було зареєстровано 24.06.09 р. Раухівською селищною радою Березівського району Одеської області, а.з. №15. Свідоцтво про смерть НОМЕР_1

08 липня 2010 р. відповідачка ОСОБА_1 звернулась до голови Березівської райдержадміністрації із заявою в якій зазначила що не бажає приймати у спадщину земельну ділянку що була надана її чоловікові для ведення підприємницької діяльності. Просила віднести ділянку до земель запасу.

Згідно довідки з виконкому Новоселівської сільради від 27 липня 2010 р. відповідачка не оброблює землі фермерського господарства „ОСОБА_2Ф.” площею 1,42 га.

Згідно довідки з Березівської МДПЇ №4155/9/15-026 від 28 липня 2010 р. СФГ „ОСОБА_2 з початку 2010 р. звітність не подавало, податки та збори до бюджету не сплачувало.

Згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 04 серпня 2010 р. фермерське господарство „ОСОБА_2.” є занесеним у державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, у межах наданих доказів, та доведеності обставин на які вони посилались суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Однак ні з позову ні з пояснень позивачів не зрозуміла які ж саме права держави Україна своїми діями порушує, не визнає або оспорює відповідачка.

Суд вважає цілком безпідставним вимоги до відповідачки про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 1,42га що була надана для створення ФГ, її чоловікові, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 р..

Суд вважає що при зверненні до суду позивачами не врахований п.4 ст.35 Закону України „Про фермерське господарство” за яким підставою для припинення діяльності фермерського господарства є випадок коли не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

На підтвердження викладеного у судовому засіданні було встановлено що відповідачка не бажає переоформлювати права на земельну ділянку надану під створення ФГ„ОСОБА_2.”.

Також згідно ст.92 ЗК України земельна ділянка надана під створення ФГ не може перебувати у постійному землекористуванні і згідно п.6 Перехідних положень ЗК України від 25 жовтня 2010 р. повинна бути переведеною до іншого інституту землекористування.

На підставі викладеного ФГ має бути виключене з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у порядку визначеному діючим законодавством, і у звязку з чим і буде припинено право постійного землекористування вказаною ділянкою.

Також суд враховує, що відповідачка намагалась тривалий час довести свою відмову від своїх прав як на ФГ так і на земельну ділянку у Березівський райдержадміністрації.

Суд вважає що позивачами не враховано що чоловік відповідачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., тому припинити право на постійне користування земельною ділянкою надане для створення ФГ яке він мав при житті після смерті не можливо.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців), а відповідачка як єдиний спадкоємцем після смерті чоловіка від своїх прав щодо вказаної земельної ділянки відмовилась.

Суд вважає що для вирішення питання про припинення права постійного землекористування позивачами не враховано що правові підстави землекористування є похідними від права власності на землю тому загальні підстави для припинення права власності на земельну ділянку можливо застосовувати і для припинення землекористування. Земельно законодавство передбачає умовно дві підстави припинення землекористування добровільні та примусові. До добровільних зокрема відносяться припинення юридичної особи якій була надана земельна ділянка у користування або смерть фізичної особи.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимоги або заперечень.

Так, на думку суду, позивачами не було надано жодного переконливого доказу своїх вимог до відповідачки.

Суд вважає недоведеним що діями відповідачки є порушення економічних інтересів держави у вигляді ненадходження до бюджету коштів за користування земельною ділянкою. Також у судовому засіданні позивачами не приведено жодного доказу нецільового використання даної земельної ділянки відповідачкою.

На думку суду для вирішення питань щодо припинення землекористування, позивачами у повному обсязі не враховані положення діючого законодавства, яке слід застосовувати у таких випадках, для вирішення питань існуючим позасудовим шляхом.

Суд вважає безпідставним посилання позивачів на ст.1297 ЦК України за якою спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобовязаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Як встановлено у судовому засіданні у відповідачки не було прав на земельну ділянку як обєкт нерухомості, а також від будь яких прав на дану землю вона відмовилась, зазначив це у своєї заяві від 08 липня 2010 р. про віднесення ділянки до земель запасу, тобто фактично відмовилась на користь Держави.

Всі посилання позивачів на можливі дії відповідачки спрямовані на отримання прав на вказану земельну ділянку у майбутньому суд розцінює як припущення які до суті правової ситуації не мають жодного відношення і тому до уваги не приймаються.

На підставі викладеного суд вважає що будь які права Держави Україна відповідачкою не порушені, не невизнані та не оспорюються, тому підстав для судового захисту не має.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

У задоволені позову Прокурора Березівського району Одеської області в інтересах держави в особі Березівської районної державної адміністрації Одеської області до ОСОБА_1 «про припинення права постійного користування земельною ділянкою» - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржена у апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд Одеської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя _____________