Рішення № 126582546, 14.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 рокусправа № 380/493/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому позивач просить:

- Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713;

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату щомісячної доплати ОСОБА_1 виходячи із суми 2000 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.07.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що отримує відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років від 25.09.2019 року (далі - Закон №2262-ХІІ). Так, позивач стверджує, що відповідач після призначення йому пенсії з 25.06.2019 року не здійснює нарахування та виплату вказаної доплати у розмірі 2000,00 грн. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, адже перерахунок пенсії згідно з абзацом 3 пункту 1 Постанови № 713, проведення якого виключає можливість встановлення щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень, передбаченої абзацом 1 цього пункту, полягає у його здійсненні у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а не з метою усунення порушення права особи на належний розмір пенсії на виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Тому, на думку позивача, він має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713. У зв`язку з вищенаведеним просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 15.01.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву(вх.№1603ел від 29.01.2025), в якому зазначено, що позивачу щомісячна доплата у розмірі 2000 гривень на виконання Постанови №713 не належить оскільки пенсія була призначена після 01.03.2018, а відтак щомісячна доплата, відповідно до абзацу першого і другого пункту 1 Постанови №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» йому не належить. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) за вислугу років від 25.06.2019 року.

16 липня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", якою, зокрема вирішено установити з 01.07.2021 року особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року відповідно до Закону №2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до ст. ст. 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до ст. ст. 13, 21 і 36 Закону.

29.07.2024 року позивач звернувся із заявою до відповідача з проханням, зокрема, поновити з 01.07.2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної його пенсії за вислугу років.

Листом від 15.08.2024 відповідач повідомив позивача, що у разі коли пенсія призначалась після 01.03.2018 щомісячна доплата не виплачується. Оскільки пенсія призначена після 01.03.2018, відтак доплата 2000,00 грн, відповідно до Постанови №713 йому не належить.

Позивач не погодився із такими діями відповідача, тому звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до положень ст. 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову № 713.

Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.

Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.

Судом у цій справі встановлено, що пенсію позивачу призначено після 01.03.2018 року і при цьому згідно пенсійної справи не представляється за можливе визначити, що розмір пенсії розрахований з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року.

Натомість правове регулювання, що передбачене пунктом 1 Постанови № 713, констатує саме необхідність таких умов для призначення доплати у розмірі 2000,00 грн до пенсії.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач не належить до суб`єктного складу осіб, яким згідно пункту 1 Постанови № 713, встановлюється щомісячна доплата в сумі 2000 гривень.

Отже, у позивача відсутнє право на отримання з 01.07.2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

Згідно обставин справи, вказана доплата до пенсії позивачу не призначалася.

Відтак, вимоги позову про нарахування та виплату позивачу вказаної доплати до пенсії з дати її позбавлення є безпідставними, такі задоволенню не підлягають.

Посилання у позові на правові висновки у рішеннях Верховного Суду по цій категорії справ (справа №420/2473/22, №600/870/22-а) суд оцінює критично та відхиляє, оскільки обставини у вказаних справах суттєво відрізняються від обставин даної справи, які наведені вище. Зокрема, у справах №420/2473/22, №600/870/22-а позивачам, на відміну від ОСОБА_1 , пенсія за вислугу років була призначена до 01.03.2018 року, а з 01.07.2021 було призначено доплату до пенсії згідно Постанови № 713. Проте в подальшому припинено її виплату у зв`язку із перерахунком пенсії на виконання судових рішень, що і у зумовило звернення до суду з позовами у справах №420/2473/22, №600/870/22-а.

Згідно ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних у справі доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів протиправність оскаржуваних дій, натомість відповідач довів їх обґрунтованість.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79016; ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії- відмовити повністю.

2.Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна