Рішення № 126582144, 14.04.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1423/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна,7а, м. Кропивницький,25009; код ЄДРПОУ 20632802)

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: вул. 8 Березня, буд. 107, м. Миколаїв, Миколаївська область, ЄДРПОУ 43315529)

про визнання протиправною та скасування постанови.

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу, прийняту старшим державним виконавцем Ігнатьєвою О.І. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 28.02.2025 по ВП № 75441998 щодо накладення штрафу в сумі 5 100,00 грн.

Позов мотивовано тим, що на виконанні відповідача перебуває виконавче провадження ВП №75441998 з примусового виконання виконавчого листа №340/2835/24 виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом. Позивач вказує, що відповідно до покладених зобов`язань судовим рішенням по справі №340/2835/24, в добровільному порядку встановлена та виплачується в повному обсязі щомісячна доплата до пенсії в сумі 2000,00 грн, як це передбачено пунктом 1 Постанови № 713 та рішенням суду, безпідставним та незаконним є накладення на Головне управління штрафу в розмірі 5 100,00 грн (згідно постанови від 28.02.2025 про накладення штрафу за ВП № 75441998),

Ухвалою судді від 24 березня 2025 року відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову. При цьому зазначив, що наразі день рішення суду залишається невиконаним, боржником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не надано до Відділу документів, які б підтверджували повне фактичне виконання зазначеного вище рішення суду згідно з виконавчим документом, тому Управління діяло на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

У відповідача на виконанні перебуває виконавче провадження №75441998 з примусового виконання виконавчого листа №340/2835/24, виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом , яким позивача зобов`язано виплатити з 01 лютого 2024 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії по втраті годувальника у сумі 2000 грн на підставі постанови Уряду України Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14 липня 2021 року №713 за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України, до настання події, яка визначена приписом абзацу 3 пункту 1 цього ж нормативно-правового акту.

04.07.2024 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначено про необхідність виконання рішення протягом 10 робочих днів.

На виконання судового рішення, Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області до Відділу направлено відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2024 за вих. № 1100-0801- 5/47010 та повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні з 01.02.2024 і одержує пенсію в разі втрати годувальника по лінії Міністерства оборони України. Станом на 01.02.2024 розмір пенсії відповідно Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб становив 5022,00 грн. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб ОСОБА_1 з 01.02.2024 встановлена та виплачується щомісячна доплата у розмірі 2000,00 грн. Розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.07.2024 не змінився та виплачується в сумі 5022,00 грн.

16.09.2024 на адресу Головного управління від старшого державного виконавця надійшла вимога від 13.09.2024 № 15148/27.1-27 щодо виконання рішення суду №340/2835/24 згідно з його резолютивною частиною, про що повідомити відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з наданням підтверджуючих документів.

Головним управлінням на адресу відділу ПВР направлено відповідь на вимогу від 18.09.2024 за вих. № 1100-0801-5/60149, в якому зазначено, що .на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб ОСОБА_1 з 01.02.2024 встановлена та виплачується щомісячна доплата у розмірі 2000,00 грн.

01.10.2024 на адресу Головного управління від старшого державного виконавця повторно надійшла вимога від 01.10.2024 № 15763/27.1-27 виконати рішення суду згідно з його резолютивною частиною, про що повідомити відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з наданням підтверджуючих документів.

Головним управлінням на адресу відділу ПВР направлено відповідь на вимогу від 02.10.2024 за вих. № 1100-0801-5/62954 , в якій зазначено, що в описовій частині судового рішення від 13.05.2024 по справі № 340/2835/24, яким зобов`язано Головне управління виплатити з 01 лютого 2024 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії по втраті годувальника у сумі 2000,00 грн на підставі постанови Уряду України Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14 липня 2021 року № 713 за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України, до настання події, яка визначена приписом абзацу 3 пункту 1 цього ж нормативно-правового акту, невірно зазначений основний розмір пенсії ОСОБА_1 .

Разом із тим, Головне управління ПФ України в Кіровоградській області 02.10.2024 року звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою про виправлення описки в рішенні суду.

Старшим державним виконавцем 07.10.2024 винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 21.10.2024 року.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 року у задоволенні заяви про виправлення описки в рішенні суду відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 апеляційну скаргу (на ухвалу від 08.10.2024) залишено без задоволення. Ухвалу від 08.10.204 в адміністративній справі № 340/2835/24 залишено без змін.

02.01.2025 на адресу Головного управління від старшого державного виконавця повторно надійшла вимога від 02.01.2025 № б/н, виконати дане рішення суду згідно з його резолютивною частиною, про що повідомити відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з наданням підтверджуючих документів.

У відповідь на вказану вимогу 06.01.2025 року, листом №1100-0801- 5/800 позивач повідомив, що згідно зі статтею 37 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року №2262-XII мінімальні розміри пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути меншими ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на 2024 рік становить 2361,00 грн. Тобто, загальний розмір мінімальної пенсії не може бути меншим, ніж 4722,00 грн. Розмір пенсії гр. ОСОБА_1 обчислений відповідно до статті 36 Закону складає 1926,00 грн (6420,00 грн х 30%, де 6420,00 грн сума грошового забезпечення для обчислення пенсії). У відповідності до пункту 1 Постанови № 713, до розміру пенсії визначеному згідно зі статтею 36 Закону, встановлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн (1926,00 грн + 2000,00 грн = 3926,00 грн). Оскільки розмір пенсії гр. ОСОБА_1 складає 3926,00 грн (1926,00 грн + 2000,00 грн) є меншим ніж два визначених законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому встановлено доплату 796,00 грн до мінімального розміру пенсії (до 4722,00 грн) = (3926,00 грн + 796,00 грн). Відповідно загальний розмір пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 складає 5022,00 грн, де: 1926,00 грн розмір пенсії, визначений відповідно до статті 36 Закону (6420,00 грн (грошове забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 ) х 30 %); 2000,00 грн щомісячна доплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713; 796,00 грн доплата до мінімального розміру пенсії; 300,00 грн компенсаційна виплата особі, яка досягла 70-річного віку. Відповідно, при додаванні усіх складових, загальний розмір пенсії ОСОБА_1 нарахований Головним управлінням в розмірі 5022,00 грн (1926,00 грн + 2000,00 грн + 796,00 грн + 300,00

26.02.2025 на адресу Головного управління від старшого державного виконавця повторно надійшла вимога від 24.02.2025 № 3168/27.1-27, виконати дане рішення суду згідно з його резолютивною частиною, про що повідомити відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з наданням підтверджуючих документів.

Головне управління, у свою чергу, 27.02.2025 листом № 1100-0801- 5/12298 повідомило, що ОСОБА_1 встановлено та виплачується в повному обсязі щомісячна доплата до пенсії в сумі 2000,00 грн, як це передбачено пунктом 1 Постанови № 713 та рішенням суду. Таким чином, Головним управлінням вчинено дії по виконанню рішення суду у справі №340/2835/24 в межах визначених чинним законодавством України повноважень.

Проте, постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 28.02.2025 (ВП № 75441998) Головне управління накладено штрафу в розмірі 5 100,00 грн, за невиконання без поважних причин боржником рішення суду у справі № 340/2835/24.

Викладені обставини передували зверненню позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України "Про виконавче провадження" (далі також - Закон № 1404-VIII).

У статті 3 Закону № 1404-VIII наведено перелік виконавчих документів, які відповідно цього Закону підлягають примусовому виконанню, серед яких виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.п.1, 16 ч.3 ст.18 Закону № 1404-VIII).

У відповідності до частини 2 статті 63 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

За приписами статті 75 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження (частина 4 статті 19 Закону №1404-VIII).

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави вважати, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до виконавчого листа № 340/2835/24, виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом, позивача зобов`язано виплатити з 01 лютого 2024 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії по втраті годувальника у сумі 2000 грн на підставі постанови Уряду України Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14 липня 2021 року №713 за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України, до настання події, яка визначена приписом абзацу 3 пункту 1 цього ж нормативно-правового акту.

Позивачем, на підтвердження добровільного виконання рішення суду № 340/2835/24, надано до суду розрахунок пенсії ОСОБА_1 за червень вересень 2024 року, яка складається з таких складових:

1926,00 грн основний розмір пенсії;

2000,00 грн доплата згідно Постанови № 713 від 14.07.2021;

796,00 грн доплата до мінімального розміру пенсії в разі втрати годувальника

300,00 грн компенсаційна виплата згідно Постанови № 963 від 15.09.2021;

Виплата пенсії проводилась в розмірі 5022,00 грн.

З розрахунку вбачається, що до пенсії позивачки встановлено доплату згідно Постанови № 713 від 14.07.2021 в розмірі 2000 грн, як до того пенсійний орган зобов?язав суд рішенням у справі № 340/2835/24.

При цьому суд звертає увагу, що доводи відповідача про незмінність розміру пенсії ОСОБА_1 не вказують на те, що їй не виплачується саме доплата згідно Постанови № 713 від 14.07.2021, що було предметом спору в адміністративній справі №340/2835/24.

Правильність же нарахування та виплати інших складових пенсії у спірному виконавчому провадженні не може бути предметом ревізії державного виконавця.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 340/2835/24 виконане позивачем відповідно до його резолютивної частини. Викладене обумовлює висновок суду про те, що постанова державного виконавця від 28.02.2025 року (ВП № 75441998) щодо накладення на позивача штрафу в сумі 5100,00 грн, підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим, прийнятим чи вчиненим в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності винесеної постанови.

Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість своїх дій, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 271, 272, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна,7а, м. Кропивницький,25009; код ЄДРПОУ 20632802)

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: вул. 8 Березня, буд. 107, м. Миколаїв, Миколаївська область, ЄДРПОУ 43315529) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу, прийняту старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ігнатьєвою О.І. від 28.02.2025 року (ВП № 75441998) про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 10-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК