Рішення № 126582105, 14.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 року справа №320/38096/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Комунального закладу Київської обласної ради «Національний музей-заповідник української військової звитяги» до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад Київської обласної ради «Національний музей-заповідник української військової звитяги» (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 30.07.2024 про результати моніторингу закупівлі №UA-2024-05-22-011089-а, інформація про предмет закупівлі: «Благоустрій лісової ділянки, розташованої в Першотравневому лісництві в межах Петрівської територіальної громади в адміністративних межах Вишгородського району Київської області, 7776425 UAH, 45112000-5, ДК021, 1, послуга».

Підставою для звернення до суду є незгода позивача з прийнятим висновком про результати моніторингу закупівлі. Так, необхідна інформація про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі зазначена в кошторисній документації, учаснику було надано можливість усунути невідповідності, в передбаченому для цього порядку. Також позивач зазначає, що умови Договору майже виконані, що вказує на те, що припинення договору не є доцільним. Північний офіс Держаудитслужби в оскаржуваному висновку про результати проведення моніторингу Закупівлі суто зазначив у констатуючій частині висновку інформацію про виявлені порушення та зобов`язав Заклад здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору, не визначивши конкретний правовий спосіб розірвання договору, що свідчить про нечіткість та невизначеність Висновку. Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, може призвести до порушення прав та інтересів ТОВ «УРБАНТЕКС» та мати негативні наслідки для репутації Закладу, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/38096/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 адміністративну справу №320/38096/24 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

03.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого Північний офіс Держаудитслужби вважає, що пред`явлений позов є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач наголошує, що відповідно до абз. 2 ч. 1 статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Таким чином, Північний офіс Держаудителужби правомірно вимагає усунути виявлене порушення після визначення переможця закупівлі та укладання з ним договору.

31.10.2024 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач повторно вказує, що необхідна інформація про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі зазначена в кошторисній документації, учаснику було надано можливість усунути невідповідності в інформації, в порядку, передбаченому п.43 Особливостей №1178. Учасником усунуто невідповідності в інформації. Договір №12/06 від 12.06.2024, який був укладений між позивачем та переможцем закупівлі ТОВ «УРБАНТЕКС» виконано у повному обсязі, проведені відповідні розрахунки. Позивач вважає, що твердження відповідача про наявність порушень вимог п.43 та п. 44 Особливостей №1178 носять виключно формальний характер та спірним Висновком не встановлено порушення жодного з передбачених ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі» пунктів для припинення укладеного з переможцем закупівлі ТОВ «УРБАНТЕКС» Договору №12/06 від 12.06.2024.

31.10.2024 до суду надійшли заперечення проти відповіді на відзив, згідно яких відповідач наголошує, що жодних нових доводів, які б спростували зазначені в оскаржуваному Висновку порушення норм чинного законодавства, позивачем не наведено. Крім того, позивач фактично визнає наявність порушень вимог п.43 та п.44 Особливостей №1178, проте вважає їх формальними і не суттєвими.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 08.07.2024 №169 «Про початок моніторингу процедур закупівель», Північним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг закупівлі позивача за номером: UA-2024-05-22-011089-а, за результатами якого складено Висновок від 30.07.2024.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону №922-VIII з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, у редакції чинній на дату оголошення торгів (далі - Особливості №1178), розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Під час аналізу досліджено: річний план закупівель на 2024 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію затверджену рішенням уповноваженої особи від 22.05.2024 №1, реєстр отриманих тендерних пропозицій від 30.05.2024, протокол розкриття від 30.05.2024, тендерну пропозицію ТОВ «УРБАНТЕКС», вимогу про усунення невідповідностей, протокол про прийняття уповноваженою особою рішення щодо визначення переможця від 05.06.2024 №2, повідомлення про намір укласти договір від 05.06.2024, договір від 12.06.2024 №12/06, відповідь Замовника на запит органу державного фінансового контролю від 15.07.2024.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «УРБАНТЕКС», встановлено порушення вимог пункту 43 та 44 Особливостей №1178.

3 огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, шляхом припинення зобов`язань за договором, та протягом п?яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з таким Висновком Північного офісу Держаудитслужби, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі Закон №2939-XII), головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Основні завдання, повноваження і права Північного офісу Держаудитслужби визначено нормами Закону №2939-XII, статтею 113 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI, Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 03.02.2016 №43, та Положенням про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 №23, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 5 Закону №2939-ХІІ передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VІII (далі Закон №922- VIІI).

Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VІII визначено, що моніторинг закупівлі це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано статтею 8 Закону №922-VІII, якою передбачено, що моніторинг закупівлі здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальними органами.

Північний офіс Держаудитслужби, відповідно до п. 1 Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 №23, є міжрегіональним територіальним органом Державної аудиторської служби України, яка, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

З огляду на викладене, Північний офіс Держаудитслужби наділений повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, встановленому Законом №922-VІII.

В ході проведення моніторингу встановлено, що Переможцем торгів обрано єдиного учасника ТОВ «УРБАНТЕКС», з ціною пропозиції 7 735 852,00 гривень.

Аналізом інформації, розміщеної на вебпорталі Уповноваженого органу, установлено порушення Замовником законодавства у сфері закупівель під час розгляду тендерної пропозиції ТОВ «УРБАНТЕКС», з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 Додатку №1 до ТД, Замовником визначено, що «Технічна частина пропозиції відкритих торгів повинна зокрема містити:

1. Календарний графік робіт

2. Кошторисна документація (розроблена в програмному комплексі АВК-5 останньої версії, або іншого повністю сумісного з ним програмним комплексом останньої версії), (пропечатана та підписана організацією учасником і підписом та печаткою сертифікованого інженера-проектувальника) у складі :

- дефектний акт;

- Договірна ціна ( вид договірної ціни - тверда);

- Локальні кошториси;

- Підсумкова відомість ресурсів до локального кошторисного розрахунку;

Крім того, вказана кошторисна документація додатково надається: інформаційна модель формату IMD в програмному комплексі АВК-5 останньої версії або іншого повністю сумісного з ним програмним комплексом останньої версії.»

Разом з тим, аналізом інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, встановлено, що ТОВ «УРБАНТЕКС» у складі тендерної пропозиції відсутні наступні документи:

- дефектний акт;

- інформаційна модель формату IMD в програмному комплексі АВК-5 останньої версії або іншого повністю сумісного з ним програмним комплексом останньої версії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178 установлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.

Суд також зазначає, що відповідно до пункту 43 Особливостей №1178 визначено, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).

Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Відтак, нормою пункту 43 Особливостей прямо заборонено застосовування «механізму 24 годин» до документів про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, які відсутні у складі тендерної пропозиції учасника, та, при цьому, дозволено застосування такого механізму до наданих учасником документів, які містять помилки/ невідповідності та виправлення яких не призведе до зміни предмета закупівлі.

Однак, Замовником, через електронну систему закупівель, оприлюднено повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей у документах тендерної пропозиції ТОВ «УРБАНТЕКС», відповідно до якого Замовником надано Переможцю вимогу щодо усунення виявлених невідповідностей шляхом надання, зокрема: «10) надати дефектний акт; 12) Крім того, вказана кошторисна документація додатково надається: інформаційна модель формату IMD в програмному комплексі АВК-5 останньої версії або іншого повністю сумісного з ним програмним комплексом останньої версії», тобто документів на підтвердження технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, які відсутні у складі тендерної пропозиції ТОВ «УРБАНТЕКС», чим порушено вимоги пункту 43 Особливостей №1178.

Судом встановлено, що дефектний акт належить до початкової проектної документації та є основою для розрахунку кошторисної вартості робіт.

Відповідно до Національного Стандарту України «Правила визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013» при виконанні робіт з капітального будівництва чи капітального ремонту житлових будинків заповнюється затверджена форма дефектного акта (Додаток Р) ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013.

У разі складання Замовником дефектного акта в довільній формі цей документ має містити обов`язкові реквізити, передбачені частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV.

Таким чином, як дефектний акт так і модель формату IMD в програмному комплексі АВК-5 є тими документами, які підтверджують обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.

Враховуючи викладене, Замовником на порушення вимог пункту 43 та пункту 44 Особливостей №1178 не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «УРБАНТЕКС», як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, а натомість, укладено з Переможцем договір про закупівлю від 12.06.2024 №12/06 на суму 7 735 852,00 гривень.

Встановлені моніторингом порушення, на переконання суду, беззаперечно свідчать про недотримання позивачем, як замовником закупівлі, процедури проведення такої закупівлі. З огляду на що суд вважає недоречним піддавати оцінці виявленим порушенням на предмет їх формальності та не суттєвості.

Щодо способу усунення порушення суд зазначає наступне.

Частиною сьомою статті 8 Закону №922-VІII передбачено, що у висновку обов`язкового зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Зважаючи на зазначене, Північний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача усунути встановлене порушення та запропонував один із можливих шляхів усунення цих порушень, а саме: здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за №958/35241, визначено форму та зміст висновку, який складається за наслідками моніторингу публічних закупівель.

Так, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, пункт 3 Розділу II має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує Замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Частиною 8 статті 8 Закону №922-VIII, законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки Замовника при усуненні порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Враховуючи вищевикладене, Законом №922-VIII на Північний офіс Держаудитслужби покладений обов`язок зазначити три варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі не дотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону №922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та Замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічні правові висновки в частині питання щодо зобов`язання з приводу усунення порушень викладені у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі №160/19326/22, від 09 лютого 2023 року у справі №520/6848/21, від 31 січня 2023 року у справі №260/2993/21, від 24 січня 2023 року у справі №280/8475/20, від 23 березня 2023 року у справі №400/4705/20.

Таким чином, Північний офіс Держаудитслужби при зобов`язанні усунення порушення дотримувався норм та вимог, установлених Законом №922- VIII.

Відтак, доводи позивача, які покладені в основу позовної заяви, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку із чим підстави для визнання протиправним оскаржуваного Висновку відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

У відповідності д положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову Комунального закладу Київської обласної ради «Національний музей-заповідник української військової звитяги» до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.