Ухвала суду № 126581832, 14.04.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"14" квітня 2025 р. Справа №300/2385/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє Олійник Ярослав Михайлович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , від імені якого діє Олійник Ярослав Михайлович, звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати пенсії за попередні роки та щодо розгляду звернення з порушеннями вимог Конституції України та чинного законодавства України; зобов?язання здійснити з 04 березня 2022 року перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахуванням статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та провести її виплату із врахуванням виплачених сум.

Згідно з пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Пунктом 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається, у позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім цього, згідно з частиною 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як слідує зі змісту позовної заяви представником позивача не викладено обставин, якими він обґрунтовує вимоги в частині який саме перерахунок пенсії ОСОБА_1 необхідно зобов`язати відповідача здійснити відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зміст прохальної частини позову свідчить, що позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати пенсії за попередні роки та зобов`язання здійснити з 04 березня 2022 року перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є взаємопов`язаними та похідними, однак незазначення конкретного перерахунку пенсії позивача, унеможливлює суду визначити конкретний обсяг досліджуваних обставин справи.

У зв`язку з наведеним не є чітким і спосіб захисту, оскільки представником позивача не зазначено який саме перерахунок пенсії ОСОБА_1 необхідно зобов`язати відповідача здійснити відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому позовні вимоги підлягають уточненню.

Водночас, суд наголошує, що відсутність конкретизації предмета позовних вимог, у свою чергу свідчить, що предмет спору у повному обсязі не визначений, натомість зміст та кількість позовних вимог сприяють ефективному розгляду справи та, серед іншого, впливають на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору, а отже, і з`ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.

Позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/16958/17.

Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факт порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Такі правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, представник позивача просить суд зобов`язати відповідача здійснити з 04 березня 2022 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахуванням статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, у позовній заяві представник позивача зазначив, що відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Тому вважає, що ним дотримано строк звернення до суду з даним позовом.

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

При цьому, отримання представником позивача листа відповідача від 26.03.2025 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли почали вчинятися дії щодо реалізації права позивача на перерахунок пенсії і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.

Водночас, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

З урахуванням наведених норм та з огляду на те, що представник позивача просить зобов`язати відповідача здійснити з 04.03.2022 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахуванням статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а до суду за захистом його прав звернувся 08.04.2025, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об`єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії та наведені правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду першої інстанції в частині позовних вимог за період з 04.03.2022 по 07.10.2024.

Така правова позиція щодо обрахунку строку звернення до суду відповідає позиціям Верховного Суду, які висловлені у постановах від 16 грудня 2024 року по справі №120/1225/24 та від 25 лютого 2025 року по справі №580/7961/24.

Щодо посилання представника позивача в позовній заяві на положення статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то таке є безпідставним, оскільки за змістом наведеної норми строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій. В спірних правовідносинах суми пенсії ще не нараховані пенсійним органом, оскільки представник позивача просить суд здійснити відповідний перерахунок пенсії.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 січня 2023 року по справі №620/2043/19.

Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Пропустивши строк звернення до суду з вказаним позовом, заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску позивачем суду не надано.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

У зв`язку з вищевикладеним, згідно з вимогами ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє Олійник Ярослав Михайлович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- конкретизації предмета позову в частині визначення змісту позовних вимог, який саме перерахунок пенсії ОСОБА_1 необхідно зобов`язати відповідача здійснити відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із відповідним викладом таких обставин;

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням у ній підстав для поновлення такого строку та доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/Могила А.Б.