Рішення № 126581128, 11.04.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/10894/24

категорія 104000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася представниця ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" в частині невжиття заходів для приведення умов утримання ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства, якими визначаються умови відбування покарання засудженими, починаючи з 18.04.2023 по 06.12.2023;

- зобов`язати Державну установу "Житомирська установа виконання покарань (№8)" протягом 6 (шести) місяців з дня набрання рішенням законної сили привести житлові, побутові та санітарно-гігієнічні умов утримання у відповідність до вимог чинного законодавства, які визначають умови тримання осіб під вартою та відбування покарання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представниця позивача посилається, що у період з 18.04.2023 по 06.12.2023 ОСОБА_1 відбував покарання у Державній установі "Житомирська установа виконання покарань (№8)", однак адміністрацією установи не було забезпечено належних житлово-побутових та санітарно-гігієничних умов, що суперечить встановленим стандартам як національного так і міжнародного законодавства.

Вважає, що вказані обмеження негативно вплинули на його моральний стан, який супроводжується глибокими моральними стражданнями та переживаннями.

Ухвалою суду від 21.06.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

21.01.2025 від Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" (далі відповідача, Установа) надійшов до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. У оскаржуваний період позивач перебував у Державній установі "Житомирська установа виконання покарань (№8)" у статусі ув`язненого, а не засудженого та користувався усіма правами і обов`язками відповідно до Закону України "Про попереднє ув`язнення". Звертає увагу суду, що за оскаржуваний період від ув`язненого ОСОБА_1 до адміністрації колонії скарг та заяв від ув`язненого з приводу неналежних умов тримання не надходило, що зводиться до неправильного трактування чинного законодавства України представницею позивача, а тому не заслуговують на увагу. Вважає, що всі необхідні умови для належного утримання засуджених Установою були дотримані, а тому заявлені позовні вимоги безпідставні.

27.01.2025 від представниці позивача надійшло до суду клопотання про долучення доказів у справі, зокрема звіту про результати відвідування Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" для виконання функцій національного превентивного механізму від 07-08.02.2023, співзвітів від 07.02.2023 та від 09.02.2023.

Крім того, 27.01.2025 від представниці позивача надійшли до суду додаткові пояснення, в яких просить суд не враховувати доводи представника відповідача наведені у відзиві на позов та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі враховуючи наявні в матеріалах справи докази, які свідчать про протиправну бездіяльність Установи в частині невжиття заходів для приведення умов утримання позивача відповідно до вимог чинного законодавства, якими визначаються умови відбування покарання засудженими, починаючи з 18.04.2023 по 06.12.2023.

Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

ОСОБА_1 перебував у Державній установі "Житомирська установа виконання покарань (№8)" у період з 18.04.2023 по 06.12.2023.

06.12.2023 позивач звільнений за відбуттям строку покарання.

15.05.2024 адвокаткою позивача Воронюк К.Ю. скеровано засобами поштового зв`язку Укрпошта адвокатський запит №01-02/112 у Державну установу "Житомирська установа виконання покарань (№8)", щодо отримання наступної інформації:

-щодо строку перебування у Державній установі "Житомирська установа виконання покарань (№8)" Петрука Володимира Михайловича;

-щодо утримання, зокрема в яких камерах перебував ОСОБА_1 , за період перебування в Установі;

-щодо розміру камер (площу, ширину, довжину, висоту) в яких утримувався ОСОБА_1 в Установі у Державній установі "Житомирська установа виконання покарань (№ 8)";

-щодо кількості одночасно утриманих разом з ОСОБА_1 осіб в камері Установи.

04.06.2024 представниця позивача на надісланий адвокатський запит від Управління отримала відповідь. За змістом отриманої інформації від Установи ОСОБА_1 утримувався в камері №230, площа якої без врахування санвузла становила - 21,16 м.кв, довжина - 5,7 м., ширина 4 м., висота - 3,85 м. У вказаній камері з ОСОБА_1 , одночасно утримувалися 6 (шість) осіб.

Позивач вважає, що у період відбування покарання Установою незабезпечені належні житлові, побутові, санітарно-гігієнічні умови утримання, відповідно до вимог чинного законодавства, яке визначає умови осіб взятих під варту та умови тримання засуджених, що слугувало підставою для звернення до суду із даною позовною заявою.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Нормативно-правовим актом, який регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими є Кримінально-виконавчий кодекс України (далі - КВК).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КВК України держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.

Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду (ч. 2 ст. 7 КВК України).

Відповідно до ст. 115 КВК України передбачено, що особам які відбувають покарання у виправних і виховних колоніях, створюються необхідні житлово-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Засуджені, як правило, тримаються в приміщеннях блочного типу. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути менш як чотири квадратні метри, а у лікувальних закладах при виправних колоніях, у виправних колоніях, призначених для тримання і лікування хворих на туберкульоз, у стаціонарі - п`яти квадратних метрів. Засудженим надається індивідуальне спальне місце і постільні речі. Вони забезпечуються одягом, білизною і взуттям за сезоном з урахуванням статі і кліматичних умов, а в лікувальних закладах - спеціальним одягом і взуттям.

Проаналізувавши викладене слідує висновок, що державою гарантовано права, свободи і законні інтереси засуджених, які користуються усіма правами людини та громадянина за винятком обмежень, визначених КВК України, законами України і встановлених вироком суду, зокрема, це стосується й права на належне матеріально-побутове забезпечення для засуджених до довічного позбавлення волі.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог ст.115 КВК (недотримання норм житлової площі на одного засудженого, менше 4 кв.м). Зауважує, що недостатня площа камери позбавляла ОСОБА_1 доступу до штучного та природного світла, якого було недостатньо, враховуючи нестачу житлової площі, що в подальшому спричиняє відсутність достатньої вентиляції, яка призводить до задухи та спертого повітря. Таке освітлення та відсутність достатньої вентиляції фактично, повною мірою позбавляло останнього, можливості читати літературу, готуватися до судових засідань, а також позбавляло ОСОБА_1 особистого простору та можливості вільного пересування в межах камери.

Крім цього, представниця вказує, що позивач був обмежений у нормальному дружньому спілкуванню із особами, які також утримувались в даних камерах. Також через надмірну загратованість в камері виключалось попадання прямих сонячних променів, що створювало і без того гнітючу обстановку в камері.

Наголошує, що всі ці обмеження негативно впливали на моральний стан позивача, який у зв`язку з перебуванням в установі був і без того гнітючим, це викликало моральні страждання, які в свою чергу, призвели до погіршення його загального морального стану та внутрішньої депресії.

Разом з тим, адвокатка звертає увагу суду, що за період попереднього утримання та відбування покарання позивача в Установі порушено його право на достатній життєвий рівень, що включає достатнє харчування, одяг, житло, чим порушено ст. 48 Конституції України. Звертає увагу, що позивач зіштовхнувся з порушенням вимог Порядку забезпечення, обліку та експлуатації меблів, інвентарю і предметів господарчого призначення та норм їх забезпечення і експлуатації в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної виконавчої служби України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 №1118/5, щодо незабезпечення питною кип`яченою водою, у зв`язку із чим вживав воду із централізованої водопровідної мережі.

Крім того, адміністрацією Установи не було здійснено належного забезпечення ОСОБА_1 постільними речами та іншими видами матеріально-побутового забезпечення (не виконувалася норма належності постільних речей для засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, відповідно до якої засудженого, який відбуває покарання в установах виконання покарань повинні забезпечити наступним переліком: ковдра байкова або напіввовняна, матрац ватняний, подушка ватняна, простирадло, наволочка на подушку верхня, рушник).

У спростування наведених представницею позивача доводів, представник відповідача вказав, що ОСОБА_1 за весь період з 18.04.2023 по 06.12.2023 перебування в Установі перебував у камері №230 у статусі ув`язненого, а не засудженого та користувався всіма правами і обов`язками відповідно до Закону України "Про попереднє ув`язнення" №3352-XII від 30.06.1993 (далі Закон №3352-XII).

У той час, представниця позивача спростовуючи вказані твердження представника відповідача зазначила, що у період з 20.11.2023 по 06.12.2023 позивач користувався правами не як засудженого, а як ув`язненого, оскільки Житомирським апеляційним судом винесено вирок від 20.11.2023 у справі №278/1904/17, яким ОСОБА_1 визнано винним та засуджено.

Попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили (ч.1 ст.1 Закону №3352-XII).

Отже, у статусі засудженого ОСОБА_1 за спірний період перебував в Установі лише 16 днів.

На підтвердження доводів протиправної бездіяльності відповідача представниця позивача долучила до матеріалів справи звіт про результати відвідування Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" для виконання функцій національного превентивного механізму та співзвіти датовані лютим 2023 року, тобто такі стосуються спірного періоду.

За змістом вищезазначених звітів відслідковується, що протягом 2022 року проведено Установою ремонтні роботи їдальні, гарячого цеху харчоблоку установи, інтернет - класу для засуджених, камер 217, 231, 238, 304, 320, 269, кімнат 270, 271 гуртожитку для засуджених господарського обслуговування, кімнати психоемоційного розвантаження, навчально-консультативного пункту при установі та спортивного залу для неповнолітніх та жінок.

У той час, незважаючи на заходи, що вживаються керівництвом Установи, під час відвідування групою Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини виявлені деякі порушення прав та свобод людини.

Однак, інформація викладена у таких звітах не підлягає врахуванню саме у даних спірних правовідносинах, оскільки встановлені порушення не стосувалися камери №230, в якій утримувався позивач у спірний період та зокрема порушень на які посилалася представниця позивача обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги до Установи.

Відповідно до ч.1-2 ст.11 Закону №3352-XII особам, взятим під варту, забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни.

Норма площі в камері для однієї взятої під варту особи не може бути менше 2,5 квадратного метра, а для вагітної жінки або жінки, яка має при собі дитину, - 4,5 квадратного метра.

Як свідчить зміст довідки відділу інтенданського та господарського забезпечення державної установи від 20.01.2025, згідно з актом вимірювання житлової площі приміщень державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)", житлова площа камери (без урахування площі санвузла) складає не менше 2,5 м. кв на одну особу відповідно до ст.11 Закону №3352-XII. Площа камери №230, в якій перебував ув`язнений ОСОБА_1 становила 21,16 кв.м., та розрахована на 8 осіб.

Таким чином фактів переповненості камер в установі не зафіксовано, житлова площа не була меншою ніж 2,5 квадратних метри на одну особу.

Крім того, вентиляція в приміщенні камери №230 є природно - припливною (систематичне відкриття вікон та кватирок для видачі їжі). Примусове провітрювання в камерах проводиться кожен день протягом години під час прогулянки ув`язнених. В усіх камерах в наявності віконна кватирка, яку ув`язнені в змозі відчиняти. Санітарний стан камери задовільний, ремонтні роботи в камерних приміщеннях проводяться згідно з графіком. З метою недопущення появи шкідників у приміщеннях установи щонайменше протягом року проводиться дезінсекція та дератизація згідно договору про надання послуг профдезробіт, планово 2 рази на рік та додатково за необхідністю. Сирість та цвіль в даній камері відсутня. Природне освітлення камери задовольняє побутові потреби ув`язнених, а штучне освітлення камер достатнє, щоб дані особи мали змогу писати, читати або працювати без шкоди для зору. Температурний режим в камерах установи дотримується, в зимній період часу складає не нижче +18°C.

Всі камери установи обладнані згідно з вимогами п.п.8.13 наказу Міністерства юстиції України від 27.07.2012 №1118/5 "Про затвердження Порядку забезпечення, обліку та експлуатації меблів, інвентарю і предметів господарчого призначення та норм їх забезпечення і експлуатації в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах ДКВС України" із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України №3678/5 від 15.12.2016, а саме: санвузлом (відгородженими від жилої площі камери парапетом висотою 160 см, який виготовлений з цегляної кладки). Санвузли обладнано дверима, що забезпечує повну приватність при відвідуванні туалету.

Відповідно до п.2 частини 4 Розділу IX Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.06.2019 №1769/5 - за заявою ув`язненого чи засудженого та у разі відсутності коштів на його особовому рахунку персонал СІЗО видає індивідуальні засоби гігієни (зубна щітка, зубна паста, одноразова бритва, туалетний папір). Дані засоби видаються згідно роздаточних відомостей, особам які утримуються в установі та потребують додаткового забезпечення засобами особистої гігієни, відповідно до звернення даних осіб. Однак, від ув`язненого ОСОБА_1 письмових заяв до адміністрації установи, щодо видачі предметів особистої гігієни та першої потреби не надходило.

По прибуттю до установи ув`язнені забезпечуються індивідуальним спальним місцем та належною для експлуатації постільною білизною за встановленими нормами (матрац, подушка, ковдра, 2 простирадла, наволочка, рушник), згідно вимог наказу Міністерства юстиції від 20.02.2012 №280/5 безоплатно в повному обсязі про що робиться запис в камерній картці.

Прання постільних речей здійснюється одночасно з помивкою в лазні та з видачею засобів особистої гігієни (мило, пральний порошок) відповідно до чинних норм належності. Прання постільної білизни здійснюється в пральні установи один раз на тиждень згідно графіку миття ув`язнених, про що робиться запис в Книзі обліку прийняття (видачі) білизни та використання мийних засобів. Контроль за якістю прання білизни здійснюють старші по корпусному відділенню, які присутні при здачі та видачі випраних речей, про що робляться відмітки у "Книзі обліку прийняття (видачі) білизни".

Харчування ув`язненого ОСОБА_1 здійснювалося по 3-ій нормі харчування (для осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ), згідно з постановою Кабінету Міністрів України №336 від 16.06.1992 та наказу Міністерства юстиції України №2160/5 від 15.06.2021. Харчування осіб, що знаходяться в установі, відповідає чинним нормативно-правовим актам. Продовольче забезпечення здійснюється за принципом централізованого придбання продуктів харчування за рахунок коштів загального фонду державного бюджету. Під час централізованого отримання установою продуктів харчування, створюється комісія з приймання продовольства від постачальника, склад якої затверджується начальником установи, а також перевіряються сертифікати відповідності та документи, які засвідчують їх якість. Норми харчування в установі для засуджених та осіб, узятих під варту, відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.1992 №336. Заявник отримував належне харчування, яке організовано відповідно до Положення про організацію харчування осіб, які утримаються в установах кримінально-виконавчої системи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 №2160/5. Тричі на день медичним працівником та черговим помічником начальника установи знімається проба з приготовлених страв та надається дозвіл на видачу, з відповідною відміткою в книзі обліку контролю за якістю готування їжі в їдальні.

Відповідно п. 5 розділ 5 "Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально - виконавчій системі" наказу Міністерства Юстиції України №2160/5 від 15.06.2021 "Проміжок часу між прийманням їжі не повинен перевищувати семи годин (без урахування часу, відведеного для сну)". Нічний сон ув`язнених згідно з розпорядком дня установи з 22.00 до 06.00 год. Різноманітність їжі регулюється згідно з меню-розкладкою. Кожного дня на протязі тижня, готуються різні страви.

Стверджує, що скарг на якість, кількість, різноманітність їжі від заявника на адресу адміністрації не надходило.

Роботу лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установі організовано згідно вимог наказу Міністерства юстиції України №849/5 від 08.06.2012 "Про затвердження Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах". Миття ув`язнених проводиться один раз на тиждень згідно затвердженого графіка протягом 40 хвилин, з обов`язковою заміною постільної білизни у день миття, про що робиться відмітка в "Книзі обліку видачі мила, миття в бані та заміни білизни", для сушіння одягу та білизни працює центрифуга і приміщення для сушіння випраної білизни. В свою чергу ув`язнені мають можливість здавати для прання та сушіння свої особисті речі, та обов`язково постільну білизну, про що постійно проводиться роз`яснювальна робота відповідальними особами установи.

Згідно з журналом прийому ув`язнених і засуджених з особистих питань, а також під час комісійних обходів житлових приміщень керівництва установи, який проводиться один раз на місяць за час перебування в установі з 18.04.2023 по 06.12.2023, скарг та заяв від ув`язненого ОСОБА_1 , який утримувався в установі до адміністрації з приводу неналежних умов тримання не надходило, про що свідчить зміст довідки відділу соціально-виховної та психологічної роботи, яка наявна в матеріалах справи, яка долучена представником відповідача до матеріалів справи.

Згідно з Журналом обліку кореспонденції осіб, які тримаються в слідчому ізоляторі при Державній установі "Житомирська установа виконання покарань №8"" від ОСОБА_1 у спірний період скарг та заяв до органів прокуратури, суду та інших органів державної влади не подавав, що підтверджується довідкою інспектора з обліку Ю.Ф.Поляновської, яка наявна в матеріалах справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що матеріали справи не містять обґрунтованих доводів того, що у період з 18.04.2023 по 06.12.2023 не забезпечено право позивача на належні житлові, матеріально-побутові та санітарно-епідеміологічні умови тримання в камерному приміщенні №230 Державної установи "Житомирська установа виконання покарань №8".

Проаналізувавши встановлені обставини справи у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідачем спростовані доводи представника позивача стосовно незабезпечення його права на належні житлові, матеріально-побутові та санітарно-епідеміологічні умови тримання в камерному приміщенні №230 Установи в період з 18.04.2023 по 06.12.2023.

Разом з тим, суд зауважує, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені (вказана правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2022 року у справі №9901/480/19).

Верховний Суд у постанові від 16.02.2021 №320/950/19 зазначив, що умовою розгляду судом питання про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів такою бездіяльністю. Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року по справі №360/1193/17.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що представницею позивача не доведено факту неправомірної бездіяльності відповідача, у період з 18.04.2023 по 06.12.2023, яка полягала у незабезпеченні його права на житлові, матеріально-побутові та санітарно-епідеміологічні умови тримання в камерному приміщенні №230 Державної установи "Житомирська установа виконання покарань №8", а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши дії суб`єкта владних повноважень, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи відсутність судових витрат, питання про їх розподіл, судом не вирішується.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" (просп. Незалежності, 172, м. Житомир, 10001. ЄДРПОУ: 08563369) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 11 квітня 2025 р.

11.04.25