Рішення № 126580892, 14.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 року Справа№640/13332/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області (далі відповідач, ЦМУ ДМСУ у м. Києві та Київській області), за змістом якої просить суд:

визнати протиправними дії відповідача у вигляді відмови у видачі позивачеві паспорту у формі паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ з відповідними змінами та доповненнями;

зобов`язати відповідача прийняти паспорт на ім`я позивача у форматі ID-картки № НОМЕР_1 , що був виданий 28.12.2018 органом 8036 та оформити й видати позивачу у зв`язку із відмовою із релігійних мотивів від паспорту у формі пластикової картки типу ID паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року із наступними змінами та доповненнями.

В обґрунтування позову зазначено таке.

Позивач звернувся до відповідача із заявою за змістом якої просив видати йому паспорт у формі книжечки до якої додав копію паспорту у вигляді ID-картки, РНОКПП, копія довідки про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру відносно себе у відповідь отримав листа від 27.07.2022 № Д-149/б/8036-22/8036/130-22, де у задоволенні вказаної заяви позивача відмовлено. В обґрунтування зазначено, що чинне законодавство не передбачає видачу паспорта громадянина України у формі книжечки, натомість для отримання паспорта громадянина України у формі книжечки необхідно отримати рішення суду.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ є чинним та вказаним положенням передбачено, що паспорт громадянина України у формі книжечки видається кожному громадянину України, що досяг 16 років.

Крім того, позивач вважає, що відповідачем порушено його право на отримання паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки без обробки персональних даних, оскільки позивач з релігійних переконань є противником цифрових документів.

Правова позиція з цього питання висловлена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17. Представник позивача вважає, що дана справа є типовою до вказаної зразкової справи, а тому суд при її розгляді має взяти до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у зразковій справі № 806/3265/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 відкрито провадження у справі для її розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/21125/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 адміністративну справу №640/13332/22 прийнято до провадження.

Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 КАС України.

Наявний у матеріалах справи відзив свідчить про незгоду відповідача із доводами позивача та містить прохання у позові відмовити, з огляду на таке.

26 липня 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо відмови від паспорта громадянина України у формі паспорт ID-картки та отримання паспорта громадянина України старого зразка у формі книжечки. Відповідачем вказана заява розглянута та роз`яснено позивачу вимоги чинного законодавства стосовно порядку оформлення паспорта громадянина України, зокрема, вимоги Тимчасового порядку оформленні і видачі паспорта громадянина України, який затверджено наказом МВС України від 06.06.2019 № 456 щодо необхідності надання відповідного рішення суду.

Також 02.04.2025 відповідачем подано додаткові пояснення у справі, де відповідач підтримує, викладені у відзиві доводи та просить суд у позові відмовити, з огляду на таке.

Позивачем порушено порядок звернення за отриманням паспорта громадянина України. Так, для отримання вказаного документа необхідно звернутись особисто із заявою-анкетою та подати необхідний перелік документів. Вказане позивачем виконано не було.

Крім того, відповідач вважає, що ця справа не відповідає вимогам зразкової, оскільки позивач вже двічі за його заявою був документований паспортом громадянина України у формі картки й інформація про нього внесена до Реєстру (УНЗР) № 19620613-06972.

Судом установлено такі фактичні обставини у справі.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України документований паспортом у формі ID-картки № НОМЕР_1 , виданий 28.12.2018, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Сторонами у справі не заперечується, що ОСОБА_2 документований паспортом громадянина України № НОМЕР_1 , оформлений 28.12.2018 Шевченківським відділом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області у зв`язку із втратою паспорта громадянина України № НОМЕР_3 , оформленого 16.01.2017 Шевченківським відділом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, який теж було оформлено замість втраченого паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 26.11.1998.

Згідно довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру відомості про ОСОБА_2 внесено до вказаного реєстру та йому присвоєно (УНЗР) № 19620613-06972, дата внесення в реєстр 20.12.2016.

ЦМУ ДМСУ у м. Києві та Київській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 щодо відмови від оформлення паспорта громадянина України у формі картки та вимоги про видачу паспорта у формі книжечки листом «Про розгляд звернення» від 27.07.2022 у задоволенні відповідної заяви відмовлено, оскільки заявником не подано рішення суду.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року №2235-III (далі Закон №2235-III) документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.

На виконання ст. 5 Закону №2235-III постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі Положення №2503-ХІІ), згідно п. 1 якого паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Пунктом 2 Положення №2503-ХІІ встановлено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Відповідно до п. 5 Положення №2503-ХІІ паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.

Згідно п. 13 Положення №2503-ХІІ для одержання паспорта громадянин подає:

заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;

свідоцтво про народження;

дві фотокартки розміром 35х45 мм;

у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Форма заяви, зазначеної у підпункті 1 пункті 13 Положення, була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 320 від 13.04.2012 «Про затвердження порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», а саме Додаток 1. Однак вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу цього ж Міністерства від 01.03.2018 №161. Іншого зразка форми про видачу паспорта громадянина України, встановленого Міністерством внутрішніх справ України для реалізації пункту 13 Положення №2503-XII на сьогодні немає.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №280/5678/22.

Відповідно до п. 16 Положення №2503-ХІІ обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

За п. 17 Положення №2503-ХІІ для обміну паспорта громадянин подає:

заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;

паспорт, що підлягає обміну;

дві фотокартки розміром 35х45 мм.

Для обміну паспорта у зв`язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року №5492-VI (далі Закон №5492-VI) встановлено, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних». У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і оформлення такого передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» від 14.07.2016 № 1474-VIII, який набрав чинності з 1 жовтня 2016 року, (далі - Закон № 1474-VIII) статтю 13 Закону № 5492-VI доповнено частиною 3 наступного змісту: «Паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія не містять безконтактного електронного носія.»

Також Законом № 1474-VIII частину 2 статті 21 Закону № 5492-VI викладено в такій редакції: «Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»

Згідно з частинами 1, 2, 4 та 5 статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (далі Постанова №302), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, затверджено зразок бланка, технічного опису та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Згідно з пунктами 1-3 Порядку №302 паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Обмін паспорта здійснюється у разі зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації) (підпункт 1 пункт 6 Порядку № 302).

Підпунктом 1 пункту 7 Порядку № 302 встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктами 14 та 32 Порядку № 302 закріплено перелік інформації про особу, на ім`я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта.

Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи, суд зазначає наступне.

Позивач просив видати йому новий паспорт у зв`язку із його релігійними переконаннями, оскільки він є противником будь-яких цифрових документів.

Однак, судом установлено, що позивач двічі з 2017 року документований паспортом громадянина України у формі ID-картки з безконтактним носієм.

Згідно наявних у матеріалах справи документів позивачу ще 20.12.206 присвоєно УНЗР № 19620613-06972.

На переконання суду ця обставина має суттєве значення в цій справі, оскільки свідчить, що справа не відповідає ознакам зразкової справи №806/3265/17, а саме.

1) позивач раніше вже надавав згоду на обробку персональних даних із використанням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, і унікальний номер запису в Реєстрі щодо нього вже сформовано УНЗР

2) при зверненні до відповідача із заявою позивач не зазначив змістовних посилань на наявність релігійних переконань і приналежність до окремої суспільної групи, що зумовлювало би необхідність у відмові від обробки персональних даних та видачі паспорта із безконтактним носієм інформації (відсутні конкретні посилання на приналежність до певної релігійної організації, відсутні відповідні документи в підтвердження цих обставин).

При цьому суд зауважує, що у разі оформлення паспорта громадянина України у вигляді ID-картки, позивач вправі відмовитись від внесення відцифрованих відбитків пальців рук, а тому обсяг внесення біометричних даних буде відповідати обсягу, які вже містяться у Реєстрі.

Разом з тим, у зразковій справі правовідносини стосувались майбутнього внесення персональних даних до Реєстру, та предметом розгляду у такій справі було порушене право мати паспорт у альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних.

Вказані обставини у постанові Касаційного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №380/5977/21 визнані суттєвими для розгляду справ цієї категорії та незастосування відповідних правових висновків Великої Палати Верховного Суду.

Отже, суд констатує безпідставність посилань позивача на його небажання присвоєння унікального номеру запису в Реєстрі, оскільки даний номер є незмінним та вже присвоєний позивачу.

Попереднє отримання позивачем паспорту громадянина України у формі ID-картки при виготовленні якого було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у її приватне і сімейне життя

З вказаного також слід дійти висновку про відсутність порушень статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №380/5977/21, від 21.12.2022 року у справі №160/1/21.

Таким чином, доводи позивача про значущість для нього оформлення паспорту громадянина України з огляду на релігійні переконання (передусім, прохання оформити паспорт без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, заборона вносити дані позивача до будь-яких реєстрів, присвоювати їй будь-які ідентифікатори, в т.ч. УНЗР) судом відхиляються з огляду на те, що відповідні дії стосовно позивача вже вчинено за його власним бажанням та згідно діючого правового регулювання повторно вчинені бути не можуть (новий номер УНЗР не присвоюється).

Інших правових підстав для задоволення позову позивачем не заявлено, а судом не встановлено.

Відповідно, у задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 14.04.2025.

Суддя І.В. Буряк