Ухвала суду № 126580869, 14.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 квітня 2025 року Справа №200/2162/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Тарасенко І.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними, зобов`язання поновити нарахування та виплату страхових виплат з 01.08.2022 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання поновити нарахування та виплату страхових виплат з 01.08.2022 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви, шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн, або надати належні докази скрутного матеріального становища, яке заважає сплатити судового збір, обґрунтованого клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору із доказами неможливості сплати судового збору, надання належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням сторін до яких заявлені позовні вимоги із доказам надіслання такої позовної заяви відповідачам, а також надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

02 квітня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви із додатками.

Так позивачем надано платіжну інструкцію про сплату судового збору № 69МХ-НКЕВ-2МХ2-Н0К5 від 01.04.2025 року.

У клопотанні про усунення недоліків позовної заяви представник позивача просить суд визнати прочини пропуску звернення до суду поважними та поновити такий строк.

В обґрунтування зазначено клопотання представник позивача зазначив, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці» (частини четверта, сьома статті 47 Закону №1105-XIV).

Таким чином, зважаючи на наведену норму, представник позивача вважає, що є підстави для поновлення строку для звернення до суду із даним позовом.

Суд вважає, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 01 квітня 2025 року в частині надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Суд зазначає, що позивачем не зазначено жодного аргументованого факту поважності пропуску строку звернення до суду, який би був доведений доказами.

Відповідно до ч. 1ст. 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 3статті 122 КАС Українидля захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз зазначених норм вказує, що строк звернення до суду визначається як нормамиКАС України, так і можуть встановлюватись іншими законами.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбаченихКАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про помилкове посилання представника позивача на вимоги ч. 7 ст. 47Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV,

Таким чином, саме з дня не отримання позивачем страхових виплат у серпні 2022 року, є визначальним для розрахунку процесуального строку звернення до суду.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що представником позивача не наведено поважних причин порушення строків звернення до судуз даним позовом.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що представником позивача не надано жодної поважної причини пропуску позивачем строку звернення до суду із даним позовом, які б були підтверджені доказами, а отже й не виконані вимоги ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року.

Безпідставне поновлення строку є порушенням вимогст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Крім того, суд зазначає, що триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду також не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справиСтаббігс та інші проти Великобританіїрішення від 21.02.1986 справа, «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980 року, «Голдер проти Сполученого Королівства» рішення від 21.02.1975 року).

На думку Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» (2006) необхідно досліджувати, чи можна вважати перебіг строку прогнозованим з точки зору заявника.

Отже, поновленню підлягають строки, які порушені з поважних причин, а поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулася з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Аналогічний висновок висловлений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 990/139/23.

Аналогічна правова позиція щодо даних правовідносин викладена у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.

Згідно із частиною першоюстатті 123 КАС України, якою передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із частиною 2статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, зазначені обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Відповідно пункту 9 частини 4статті 169 Кодексу адміністративного судочинства Українипозовна заява повертається позивачеві, зокрема, у випадках, передбачених частиною другоюстатті 123 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачеві.

При цьому, суд зауважує, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає зверненню позивача до адміністративного суду з позовом із позовними вимогами стосовно себе особисто, з відповідною заявою про поновлення строків звернення до суду (у разі пропущення строків звернення до адміністративного суду).

Керуючисьстаттею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними, зобов`язання поновити нарахування та виплату страхових виплат з 01.08.2022 року повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя І.М. Тарасенко