Рішення № 126580800, 14.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 року Справа№640/5970/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

18 лютого 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі третя особа, ГУ ДКС України у м. Києві), в якому позивач просила:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві, яка полягає у невчиненні дій зі звернення з поданням до ГУ ДКС України у м. Києві про повернення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 помилково сплаченого нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 34503,00 грн при купівлі квартини АДРЕСА_1 згідно з квитанцією від 10 грудня 2021 року № 118212837;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві вчинити дії зі звернення з поданням до ГУ ДКС України у м. Києві про повернення Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 помилково сплаченого нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 34503,00 грн при купівлі квартини АДРЕСА_1 згідно з квитанцією від 10 грудня 2021 року № 118212837.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва справа № 640/5970/22 передана на розгляд судді Мазур А.С.

19 квітня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву.

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.

На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.

П. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-ІХ Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі Закон № 3863), який набрав чинності 26 вересня 2024 року), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абз. 4 цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.

Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.

На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/5970/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду адміністративна справа № 640/5970/22 (провадження № 200/1727/25) передана на розгляд судді Кравченко Т.О.

14 березня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття до провадження адміністративної справи; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував у відповідача додаткові докази.

Про прийняття справи до провадження сторони і третя особа повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Як на час прийняття справи до провадження, так і на час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації проти України, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 14 січня 2025 року № 26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року № 4220-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 10 грудня 2021 року вперше придбала житло шляхом укладання з публічним акціонерним товариством «Геос Інвест» договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Негрич О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 465, за умовами якого вона набула право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач покликалася на п. 9 ст. 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР) і зазначила, що як громадянка, яка придбавала житло вперше, не належала до платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Зазначила, що факт придбання нею житла вперше підтверджений інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Разом з цим відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі Закон № 3425) однією з підстав для відмови у чинені нотаріальної дії є невнесення особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, встановлених законодавством платежів, пов`язаних з її вчиненням.

Відтак, позивач стверджувала, що була вимушена сплатити збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу в сумі 34503,00 грн.

Вважаючи, що такий збір сплачений помилково, позивач, і інтересах якої діяв її представник адвокат Агафонов А.В., звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою від 02 лютого 2022 року про повернення сплачених нею коштів.

Листом від 16 лютого 2022 року № 2600-0603-8/28863 ГУ ПФУ в м. Києві відмовило позивачці у поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Позивач вказувала на те, що відмовляючи у поверненні збору, відповідач виходив з того, що саме позивач була зобов`язана надати нотаріусу документи на підтвердження факту придбання житла вперше. Крім того, за висновком відповідача, позивач не надала достатніх документів для підтвердження факту придбання житла вперше.

Позивач із цим не погоджується і наголошує, що громадяни, які придбавають нерухоме майно вперше, звільнені від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, а тому не є платниками такого збору; помилкова сплата такого збору під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житла не може бути підставою для відмови у поверненні помилково сплаченого збору, оскільки в такому випадку порушується право на повернення безпідставно сплачених коштів. Законодавство не містить норм, які б забороняли повернення помилково сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в разі добровільної сплати таких коштів під час документального оформлення набуття права власності на житло.

На переконання позивача, наданих нею документів було достатньо для підтвердження факту придбання житла вперше.

Позивач зауважила, що саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у цьому конкретному випадку особа, якій відмовили у поверненні збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Позивач вважає, що посилання відповідача в листі-відповіді на ненадання документів та інформації, зазначених в пп. «в» п. 15-2 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740, (далі Порядок № 1740), є необґрунтованим, оскільки ця норма регулює процес звільнення особи від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна і не поширюється на правовідносини, які виникають у зв`язку з поверненням вже сплаченого збору, які врегульовані Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, (далі Порядок № 787).

На переконання позивача, у випадку, коли особа не реалізувала право на подання документів, що посвідчують її право на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, вона не втрачає права на звернення до органу Пенсійного фонду з заявою щодо повернення помилково сплаченої суми такого збору.

Позивач вважає, що внесення змін до Порядку № 1740 жодним чином не скасовує її право на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з придбаванням житла вперше, яке передбачено Законом № 400/97-ВР.

Позивач наголошує на тому, що, оскільки відповідач, відмовляючи їй в поверненні збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, діяв як суб`єкт владних повноважень, саме на нього покладається обов`язок по доведенню правомірності своїх рішень і дій.

Просила задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Зазначив, що зі змісту п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР слідує, що від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування звільняються фізичні особи, які придбавають житло вперше, а відповідно до пп. «в» п. 15-2 Порядку № 1740, (в редакції Постанови КМУ від 23 вересня 2020 року № 866, чинній з 26 вересня 2020 року), збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя) та відомостям з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

З покликанням на норму п. 15-3 Порядку № 1740 відповідач зазначив, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна; нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у пп. пп. «в» і «г» п. 15-2 Порядку № 1740 інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Крім того, отримання відомостей, документів та інформації з реєстрів може здійснюватися нотаріусом при вчиненні нотаріальної дії (абз. 2 ст. 4, ст. ст. 46, 46-1 Закону № 3425).

Відповідач відзначив, що умовою звільнення від сплати збору Порядок № 1740 визначає відсутність факту купівлі житла, зокрема як частки в спільному майні подружжя.

Також відповідач зауважив, що з огляду на приписи ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України, ст. 70 Сімейного кодексу України, в разі придбання житла на ім`я одного з подружжя за спільні кошти в період зареєстрованого шлюбу, другий з подружжя (колишнього подружжя) має право на частку у праві спільної сумісної власності подружжя на житло, якщо інше не визначено умовами шлюбного договору, що не дозволяє застосовувати п. «в» як підставу звільнення від сплати збору.

Отже, звільнення покупця від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на підставі пп. пп. «в» або «г» п. 15-2 Порядку № 1740 можливе за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому обов`язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів покладається на покупця.

З огляду на викладене відповідач доводив, що позивач, сплативши збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, не скористались правом на звільнення від сплати цього збору на підставі Порядку № 1740. Крім того, нотаріус при посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна встановлює факт придбавання його вперше (чи не вперше).

Отже, за висновком відповідача, сплата позивачами збору у розмірі 1% від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу, є свідченням того, що майно придбавалося не вперше, що встановив нотаріус.

Відповідач зауважив, що позивач не надала документи, що підтверджують її право на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

На переконання відповідача, вказані вище обставини в сукупності свідчать про відсутність протиправності в його діях у спірних правовідносинах.

Відповідач наголосив, що Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, (далі Порядок № 787) визначає процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Разом з цим добровільна сплата позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування свідчить про те, що майно придбавалося нею не вперше, а тому у ГУ ПФУ в м. Києві відсутній обов`язок сформувати та подати до органу Казначейства подання про повернення позивачці сплаченого нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Просив відмовити в позові.

Третя особа правом на подання пояснення не скористалася.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 18 березня 2004 року місце проживання позивача було зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ; з 17 вересня 2004 року по 01 липня 2008 року та з 12 грудня 2008 року по 01 липня 2010 року за адресою: АДРЕСА_4 ; з 08 травня 2009 року за адресою: АДРЕСА_5 ; з 09 серпня 2010 року за адресою: АДРЕСА_3 ; з 03 вересня 2010 року за адресою: АДРЕСА_5 , про що свідчать штампи про реєстрацію місця проживання, проставлені в паспорті.

З 18 липня 2023 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , що встановлено на підставі відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 15 березня 2025 року № 1199668.

10 грудня 2021 року ОСОБА_1 як покупець та публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест» як продавець уклали договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Негрич О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 465.

За умовами цього договору продавець продав, а покупець прийняла у власність нерухоме майно квартиру АДРЕСА_6 , загальною площею 111,3 кв. м., житловою площею 73,7 кв. м. (п. п. 1.1, 1.2 договору); вартість майна складала 3450300,00 грн, без ПДВ (п. 2.1 договору); продаж майна вчинено за 3450300,00 грн, без ПДВ (п. 2.2 договору); усі витрати, пов`язані зі сплатою встановленого законодавством збору до Пенсійного фонду України у розмірі 1% від вартості придбання майна покладені на покупця (п. 2.5 договору).

В процесі укладання договору купівлі-продажу квартири від 10 грудня 2021 року позивач сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу.

Так, ОСОБА_2 сплатив 34503,00 грн (отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/37993783) з призначенням платежу «*;101; НОМЕР_2 ; 24140500; сплата збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна; ОСОБА_1 , що підтверджено квитанцією від 10 грудня 2021 року № 118212837.

10 грудня 2021 року проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна:

реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2525162280000;

об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості: Так;

опис об`єкта: загальна площа (кв. м.): 111,3, житлова площа (кв. м.): 73,7;

адреса: АДРЕСА_2 ;

актуальна інформація про право власності:

номер запису про право власності/довірчої власності: 45575320;

тип права власності: право власності;

дата, час державної реєстрації: 10 грудня 2021 року 11:13:13;

державний реєстратор: приватний нотаріус Негрич О.М., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу квартири, серія та номер: 465, виданий 10 грудня 2021 року; видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Негрич О.М.;

підстава внесення запиту: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62190319 від 10 грудня 2021 року 11:22:07, приватний нотаріус Негрич О.М., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

форма власності: приватна;

розмір частки: 1;

власники: ОСОБА_1 .

Позивач стверджує, що внаслідок укладання договору купівлі-продажу від 10 грудня 2021 року житло придбала вперше, що підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Так, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер інформаційної довідки: 297596981; дата, час формування: 02 лютого 2022 року 16:19:18) за параметрами запиту: «пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про: право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження; тип особи: фізична особа; РНОКПП: НОМЕР_3 ; пошук за: частковим співпадінням» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містилась інформація про наявність у ОСОБА_1 права власності лише на один об`єкт нерухомого майна квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яке зареєстровано 10 грудня 2021 року. В Реєстрі прав власності на нерухоме майно за вказаними параметрами запиту відомості відсутні.

Аналогічна інформація міститься у відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 березня 2025 року № 1199669 за параметрами запиту «РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 » щодо позивача.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) внесений відповідний запис.

Третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ідентифікаційний код 37993783) зареєстроване як юридична особа, про що до ЄДР внесений відповідний запис.

02 лютого 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв її представник адвокат Агафонов А.В., звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою № 02-02-2022/В1, в якій на підставі п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР просила сформувати подання про повернення з Державного бюджету України на її користь помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 34503,00 грн, оскільки внаслідок укладання договору купівлі-продажу від 10 грудня 2021 року житло придбала вперше.

До цієї заяви позивач долучила копії паспорта громадянина України та картки платника податків; договору купівлі-продажу квартири від 10 грудня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Негрич О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 465; квитанції про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування від 10 грудня 2021 року № 118212837; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер на надання правової допомоги.

Вказана заява разом з доданими до неї документами надіслана на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією 03 лютого 2022 року, що підтверджено описом вкладення до цінного листа, накладною АТ «Укрпошта» та фіскальним чеком (поштове відправлення 0505060909991).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 лютого 2022 року № 02-02-2022/В1, яка зареєстрована 07 лютого 2022 року за № 7003/8, ГУ ПФУ в м. Києві надало відповідь листом від 16 лютого 2022 року № 2600-0603-8/28863, яким відмовило у внесенні подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, обґрунтувавши це тим, що до заявниця не надала повний пакет документів.

Відмовляючи позивачці у внесенні подання про повернення збору, ГУ ПФУ в м. Києві навело таке обґрунтування:

- згідно з п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло вперше.

- 23 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі Постанова КМУ № 866), на підставі якої п. 15-2 Порядку № 1740 доповнений підпунктом «в» такого змісту:

«в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в т.ч. не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду»;

- Порядок № 1740 в редакції Постанови КМУ № 866 чітко визначає документи, які повинні надаватися особою-покупцем для підтвердження придбання житла вперше;

- відповідно до п. 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у пп. пп. «в» і «г» п. 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Тобто, придбання житла вперше підтверджується шляхом подання необхідної заяви до нотаріуса, який посвідчує відповідний договір, та перевіркою інформації відповідно до п. 15-2 Порядку № 1740; при цьому обов`язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів, що необхідні для звільнення від сплати збору, покладається на покупця;

- документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року). Довідки видаються органами приватизації щодо невикористання права на приватизацію та мають охоплювати дані з усієї території України або бути наданими з усіх місць проживання (після 1992 року), в останньому випадку окремого підтвердження потребуватиме встановлення місць проживання особи з 1992 року по дату укладання договору купівлі-продажу;

- відповідно до Порядку № 1740 заявник повинен надати відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло. До 2013 року реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення та інше нерухоме майно, проводилася Бюро технічної інвентаризації (надалі БТІ). Інформація, передбачена Порядком № 1740, має містити дані щодо житлової нерухомості по суб`єкту;

- отже, надані заявницею документи є не повними і не свідчать про придбання нею житла вперше та про її звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тому не є підставою для висновку про помилковість сплати цього збору при посвідченні договору;

- за таких обставин і наведеного правового регулювання у ГУ ПФУ в м. Києві немає підстав, визначених Порядком № 787, для складання подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Суду не надані докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 надала нотаріусу під час укладання договору купівлі-продажу від 10 грудня 2021 року, або в подальшому ГУ ПФУ в м. Києві разом з заявою від 02 лютого 2022 року (чи з іншою заявою) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), що підтверджено не лише відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а й даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.

Також суд відзначає, що докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 не використала житлові чеки для приватизації або використала їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, не надані і суду.

Докази внесення ГУ ПФУ в м. Києві до органів Казначейства подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування суду також не надані.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР).

На час виникнення спірних правовідносин, на момент сплати позивачкою збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто станом на 06 серпня 2021 року, Закон № 400/97-ВР діяв в редакції від 01 січня 2018 року.

Платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає ст. 1 Закону № 400/97-ВР.

Так, відповідно до ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є:

[…]

9) підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит Пенсійного фонду України та його територіальних органів, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, нотаріусів, адвокатів надається у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;

[…].

Об`єкт оподаткування визначений ст. 2 Закону № 400/97-ВР.

Згідно з п. 8 ст. 2 Закону № 400/97-ВР об`єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 400/97-ВР збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у ч. 2 цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону № 400/97-ВР платники збору, визначені п. п. 6, 7, 9 і 10 ст. 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Ставки збору на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлені ст. 4 Закону № 400/97-ВР.

Відповідно ст. 4 Закону № 400/97-ВР на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах:

[…]

10) для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, 1 відсоток від об`єкта оподаткування, визначеного п. 8 ст. 2 цього Закону;

[…].

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 1740 регулює Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740, (далі Порядок № 1740).

На час виникнення спірних правовідносин Порядок № 1740 діяв редакції від 26 вересня 2020 року.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі головні управління Казначейства).

Згідно з п. 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

П. 15-2 Порядку № 1740 установлено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

[…]

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до п. 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у п. 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у пп. пп. «в» і «г» п. 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 17 Порядку № 1740 у разі неповної або несвоєчасної сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування несплачені суми стягуються з платників із застосуванням фінансових санкцій, передбачених законодавством.

Згідно з п. 18 Порядку № 1740 облік сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства.

Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. […].

Відповідно до п. 19 Порядку № 1740 […]

Нотаріуси подають щокварталу до 20 числа наступного місяця органам Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна та сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за формою згідно з додатком 4.

[…].

Верховний Суд в постанові від 25 листопада 2021 року у справі № 280/9714/20 навів такі висновки щодо застосування норм п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР та Порядку № 1740 (в редакції, чинній з 26 вересня 2020 року, тобто зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»):

«[…]

36. Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26 вересня 2020 року визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

37. У зазначених положеннях п. 15-2 Порядку № 1740 (в редакції Постанови № 866) деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.

38. З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його безоплатну приватизацію.

39. Зі змісту п. 15-2 Порядку № 1740 вбачається, що з 26 вересня 2020 року фізична особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

40. За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абз. 4 п. 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

41. Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені пп. «в» п. 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

[…]».

При цьому, відповідно до п. 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за № 109/17404, (далі Порядок № 396), документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки, видані органом приватизації за попередніми місцями проживання після 1992 року, щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).

Крім того, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1993 року № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» (далі Постанова КМУ № 305) та Положенням про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 27 липня 2000 року № 179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 липня 2000 року за № 378/4599, (далі Положення № 179) передбачено, що з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами).

Таким чином, розпорядником інформації про залишки житлових чеків на відповідному позабалансовому рахунку є також АТ «Ощадбанк», який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію.

Враховуючи викладене, отримання даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду є стандартною адміністративною послугою, яку можливо вільно отримати в центрах надання адміністративних послуг, органах приватизації житлового майна та інших установах.

Між тим, відомості про участь/неучасть ОСОБА_1 в приватизації ні нотаріусу, ні ГУ ПФУ в м. Києві, ні суду не надані.

Суд відзначає, що починаючи з 26 вересня 2020 року шляхом внесення змін до Порядку № 1740 держава створила дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати цей збір під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу такого житла.

Відтак, у позивачки могли виникнути легітимні очікування на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі житла лише за умови дотримання нею вимог Порядку № 1740, зокрема за умови надання нотаріусу заяви та документів, що передбачені пп. «в» п. 15-2 цього Порядку, оскільки питання сплати збору вирішується під час нотаріального оформлення правочину (укладення цивільно-правового договору).

Незважаючи на це, позивач не подала нотаріусу відповідну заяву і документи під час посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 10 грудня 2021 року для використання пільги, передбаченої п. 9 ч. 1 Закону № 400/97-ВР, тобто не виконала вимоги пп. «в» п. 15-2 Порядку № 1740.

Варто відзначити, що зміни, внесені до Порядку № 1740 на підставі Постанови КМУ № 866, не звільняють органи Пенсійного фонду України від вчинення дій стосовно повернення особі безпідставно або помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, (на що звернув увагу Верховний Суд в п. 41 постанови від 25 листопада 2021 року у справі № 280/9714/20).

Суд встановив, що ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою від 02 лютого 2022 року, в якій на підставі п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР просила повернути помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 34503,00 грн.

До цієї заяви позивач додала копії паспорта громадянина України та картки платника податків; договору купівлі-продажу квартири від 10 грудня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Негрич О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 465; квитанції про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування від 10 грудня 2021 року № 118212837; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер на надання правової допомоги.

Однак документи, які позивач додала до заяви від 02 лютого 2022 року, не являють собою повний пакет документів, необхідний для підтвердження факту купівлі житла вперше, визначений пп. «в» п. 15-2 Порядку № 1740.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

В свою чергу, згідно з пп. 6 п. 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, (далі Положення № 280) Пенсійний фонд України організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо забезпечення надходжень від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень відповідно до законодавства.

Згідно з п. 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 988/18283, (далі Порядок № 21-2) суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, і таким органом в даному є орган Пенсійного фонду України, то в контексті спірних правовідносин саме на ГУ ПФУ в м. Києві покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, (далі Порядок № 787) цей Порядок визначає процедури, у тому числі повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі платежі).

Згідно з п. 3 розділу І Порядку № 787 повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення платіжних інструкцій для здійснення внутрішніх операцій.

Повернення (перерахування) платежів у національній валюті здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках або небанківських надавачів платіжних послуг, або Казначействі, вказані у поданні (висновку, повідомленні) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, органів, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників.

П. 5 розділу І Порядку № 787 установлено, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

[…]

Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним.

[…].

Таким чином, для повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, сплачених у вигляді збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є необхідними: подання платником такого збору заяви з відповідними документами, визначеними п. 15-2 Порядку № 1740; подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету, в даному випадку ГУ ПФУ в м. Києві; платіжні документи, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.

Разом з тим, позивач не довела факт надання ГУ ПФУ в м. Києві повного пакету документів, визначеного в пп. «в» п. 15-2 Порядку № 1740, на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, зокрема не надала заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), а також документ, що підтверджує невикористання нею житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

Відтак, ГУ ПФУ в м. Києві листом від 16 лютого 2022 року № 2600-0603-8/28863 правомірно відмовило ОСОБА_1 у внесенні подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, через ненадання заявницею повного переліку документів, визначеного пп. «в» п. 15-2 Порядку № 1740.

З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в м. Києві, яка полягає у невчиненні дій зі звернення з поданням до ГУ ДКС України у м. Києві про повернення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 помилково сплаченого нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 34503,00 грн при купівлі квартини АДРЕСА_1 згідно з квитанцією від 10 грудня 2021 року № 118212837, та покладання на ГУ ПФУ в м. Києві обов`язку вчинити дії зі звернення з поданням до ГУ ДКС України у м. Києві про повернення Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 помилково сплаченого нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 34503,00 грн при купівлі квартини АДРЕСА_1 згідно з квитанцією від 10 грудня 2021 року № 118212837.

Суд відхиляє аргументи позивача, які зводяться до того, що норми п. 15-2 Порядку № 1740 застосовуються під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, і не підлягають застосуванню у правовідносинах, які виникають з приводу повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, які врегульовані Порядком № 787, оскільки така аргументація не відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР та Порядку № 1740 в редакції, чинній з 26 вересня 2020 року, тобто зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 866, викладених в постанові від 25 листопада 2021 року у справі № 280/9714/20.

Неподання позивачкою під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 10 грудня 2021 року документів та інформації, передбачених пп. «в» п. 15-2 Порядку № 1740, не позбавляє її права на повернення сплаченого нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, за умови подання ГУ ПФУ в м. Києві документів та інформації, визначених пп. «в» п. 15-2 Порядку № 1740 для підтвердження факту придбання нею житла вперше, на чому наголосив Верховний Суд в п. 41 постанови 25 листопада 2021 року у справі № 280/9714/20.

Аналіз норм п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР та Порядку № 1740 зумовлює висновок про те, що за загальним правилом фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Це загальне правило не поширюється на громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Відтак, суд погоджується із запереченнями відповідача, які полягають у тому, що саме особа, яка претендує на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, має підтвердити відповідно до Порядку № 1740 факт перебування у черзі на одержання житла або факт придбання такою особою житла вперше.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_7 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ідентифікаційний код 37993783, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11а), про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

4. Повне судове рішення складено 14 квітня 2025 року.

Суддя Т.О. Кравченко