Рішення № 126580594, 09.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 рокуСправа №160/34155/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 1. Наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 2387к від 06.12.2024 в частині застосування до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що дисциплінарне стягнення, застосоване до позивача, є незаконним, оскільки відповідачем не підтверджено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а тому, п. 1 Наказу №2387к від 06.12.2024 був прийнятий з порушенням приписів чинного законодавства. Вказано, що притягення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на: неналежному веденні зошиту на кожен день, неналежному веденні справи контрольно-спостережного провадження за напрямком службової діяльності. Проте, на думку позивача, визначені комісією дисциплінарні проступки жодним чином не підтверджені, є надуманими.

Зауважено, що відносно позивача за вказаним фактом вже проводилося службове розслідування на підставі наказу ГУНП від 27.08.2024 №1832, де, в тому числі, встановлювалися і факти, вказані в п. 1 наказу № 2387к.

Зазначено, що позивачем під час проведення цього службового розслідування на підставі наказу ГУНП від 27.08.2024 №1832 вже надавалися пояснення та додаткові пояснення (перебувають в матеріалах службового розслідування за наказом № 1832) з приводу ведення зошиту на кожен день та справи контрольно-спостережного провадження за напрямком службової діяльності. За результатами вказаного службового розслідування, позавича вже було притягнуто до дісциплінарної відповідальності у виді догани, оголошеної наказом ГУНП від 02.10.2024 № 1896к.

Під час службового розслідування за наказом № 1832, відповідачем були виявлені декілька, на його думку, порушень службової дисципліни, що стало підставою для призначення нового службового розслідування з метою притягнення позивача окремо за кожне дисциплінарне порушення.

Також, позивачем звернуто увагу на те, що у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. Позивач вважає, що ним не було вчинено під час проведення попереднього службового розслідування інших дисциплінарних проступків. Обставини та події, на які посилається відповідач як на дисциплінарні порушення з боку позивача, були встановлені під час попереднього службового розслідування, проте, будь-яких інших дисциплінарних порушень, вчинених після його проведення, не було встановлено, а тому, такі підстави як неналежне ведення зошиту на кожен день, неналежне ведення справи контрольно-спостережного провадження за напрямком службової діяльності не могли бути підставою для призначення нового службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності, а тому, п.1 наказу № 2387к від 06.12.2024 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Окремо зауважено, що винесення спірного наказу № 2387к від 06.12.2024 є, на думку позивача, не лише прихованою формою покарання позивача, а й цькуванням, оскільки позивач відмовився від написання рапорту про його преведення підрозділу поліції особливого призначення КОРД (Корпус оперативно-раптової дії), що і стало причиною призначення службового розсідування.

Окрім цього, позивачем звернуто увагу, що відносно позивача керівництво СКП ВП № 2 КРУП не подавало жодних доповідних записок щодо порушеня ним п. 2.2 Посадової інструкції щодо ненажлежного ведення зошиту чи не надання згідно з планом доповіді керівництву.

Щодо неналежного ведення справи контрольно-спостережного провадження за напрямком службової діяльності, позивачем у позові зазначено, що ним було заведено справу контрольно-спостережного провадження (СКСП) № 109, де накопичуються матеріали за лінією шахрайства (аналіз, довідки, протоколи оперативних нарад, звіти, аналізи). Всі протоколи оперативних нарад, які проводилися у ВП № 2 КРУП, позивачем долучались до справи. Також, позивачем зауважено, що позивач не є службовою особою, яка призначає та проводить оперативні наради, оскільки це повноваження має керівник підрозділу.

Отже, позивач вважає, що відповідачем не наведено жодного доказу чи факту того, що таке дисциплінарне порушення призвело до несприятливих наслідків. Відповідачем не встановлено, що зазначене ним дисциплінарне правопорушення вчинено внаслідок протиправної поведінки позивача, та що між протиправними діями позивача та наслідками встановлений причинно-наслідковий зв`язок, як і не надано жодного доказу щодо співмірності інкримінованого дисциплінарного порушення такому виду стягнення як сувора догана. При цьому, відповідачем не враховано бездоганну поведінку позивача, яка, на думку позивача, відповідає високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам правоохоронця.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

14.01.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного наказу, та про те, що при проведенні службового розслідування, вирішенні питання щодо застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення до позивача та його реалізації ГУНП діяло виключно на підставі законодавства та у спосіб, встановлений нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність Національної поліції України.

Відповідачем звернуто увагу на те, що поведінка працівника поліції завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам правоохоронця. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет правоохоронного органу.

15.01.2025 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року продовжено процесуальний строк розгляду справи на тридцять днів.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України, перебуває на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області у званні майора поліції.

22.10.2024 року до ГУНП надійшла доповідна записка начальник УГІ ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції О.Тарана від 22.10.2024 № 33/2-1136 «Про результати перевірки оперативно-службової діяльності сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП», в якій зазначено щодо порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області майором поліції ОСОБА_1 та неналежної організації роботи останнього окремими поліцейськими ГУНП.

На підставі цієї доповідно записки ГУНП в Дніпропетровські області наказом № 2254 від 29.10.2024 року призначено та проведено службове розслідування (висновок про результати службового розслідування від 27.11.2024), за результатами якого прийнято наказ № 2387к від 06.12.2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповівдальності окремих поліцейських ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП».

12.12.2024 року позивачу під підпис вручено копію наказу ГУНП № 2387к від 06.12.2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ВП №2 Криворізького РУП ГУНП».

Віповідно до п.1 наказу № 2387к від 06.12.2024 року, до позивача вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у виді суворої догани за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 6 розділу ІІІ «Вимоги до планів» Інструкції з організації плануванян в системі Національної поліції України, затвердженої наказом № 202 від 24.12.2015, підпункту 22 розділу 4 Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативних підрозділів НПУ, затвердженої наказом від 05.05.2016 № 07т, пунктів 2.2, 34 розділу ІІ «Завдання, обов`язки та повноваження» Посадових інструкцій від 21.03.2024 № 45.2/2 -131 дск, що виразилось у неналежному веденні зошиту планування роботи на кожен день та справи контрольно-спостережного провадження за напрямком службової діяльності, тобто скоєнні проступку, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, враховуючи діюче дисциплінарне стягнення у виді догани, застосоване наказом ГУНП від 02.10.2024 № 1896к.

Позивач, не погодившись з правомірністю застосування дисциплінарного стягнення, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У своїй діяльності поліція відповідно до частини першої статті 3 Закону № 580-VIII керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що в разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Закон України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" набрав чинності 07 жовтня 2018 року.

Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку, що порушенням поліцейським службової дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання ним обов`язків, визначених статтею 1 цього Статуту, у тому числі, основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п`ята статті 13).

Як обумовлено частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Разом із тим, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893). Цей наказ прийнятий відповідно до частини десятої статті 14, частини сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку № 893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно з пунктом 4 розділу VI Порядку № 893, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: - висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; - вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; - запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (пункт 5 розділу VI Порядку).

Наведені приписи узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179 (далі - Правила), ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно з абз. 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законам України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актам законодавства України.

Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.

При цьому, одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа № 819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року по справі № 815/4478/16.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Адміністративний суд у силу вимог частини другої статті 2 КАС України, в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

В свою чергу, суб`єкт владних повноважень, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

Такий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 640/9717/19.

Згідно з висновком службового розслідування від 25.09.2024 року встановлено, що 22.10.2024 до ГУНП надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП полковника поліції О.Тарана від 22.10.2024 № 33/2-1136 «Про результати перевірки оперативно-службової діяльності сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП».

03.09.2024 поліцейськими управління головної інспекції ГУНП та управління карного розшуку ГУНП, на підставі наказу Головного управління від 03.07.2024 № 1450, з метою забезпечення належного контролю за службовою діяльністю, виявлення тенденцій та чинників, що негативно впливають на ефективність виконання поліцейськими покладених на них завдань і функцій, оптимізації управлінських процесів, сприяння ефективній професійній діяльності поліцейських, дотримання ними службової дисципліни та забезпечення належної організації роботи, проведено перевірку оперативно-службової діяльності СКП ВП № 2 КРУП ГУНП.

Під час проведення заходів встановлено, що відповідно до вимог Інструкції з організації планування в системі Національної поліції України, затвердженої наказом НП України від 24.12.2015 № 202, в канцелярії відділення поліції зареєстрований зошит планування роботи на кожен день оперуповноваженого СКП ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 (0046837), за № 7 від 21.03.2024.

Перевіркою зошиту встановлено, що у записах відсутні відмітки про виконання запланованих завдань (під час перевірки надано вказівку на усунення зазначеного недоліку). Таким чином, майор поліції ОСОБА_1 у порушення вимог пункту 6 розділу ІІІ «Вимоги до планів» Інструкції з організації планування в системі Національної поліції України, затвердженої наказом Національної поліції України від 24.12.2015 № 202, зошит планування роботи на кожен день вів неналежним чином.

Посадова інструкція оперуповноваженого СКП ВП № 2 майора поліції ОСОБА_1 (№ 45.2/2-131дск від 21.03.2024) доведена до останнього під підпис керівництвом CКП ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП.

Відповідно до пункту 34 розділу ІІ «Завдання та обов`язки» посадової інструкції майора поліції ОСОБА_1 , останній зобов`язаний дотримуватися законодавчих актів та відомчих наказів, які регламентують його службову діяльність, зобов`язаний дотримуватися антикорупційного законодавства України (обмежень та заборон, вимог, пов`язаних зі службою в НП України, визначених законом України «Про Національну поліцію України»).

Згідно з наказом начальника ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП № 102 від 16.02.2024, майор поліції ОСОБА_1 закріплений за лінією роботи щодо розкриття та розслідування злочинів, пов`язаних із заволодінням чужого майна шляхом обману.

Вимоги про недопущення порушень службової дисципліни постійно доводяться до підлеглих поліцейських, в тому числі до майора поліції ОСОБА_1 .

Станом на 03.09.2024, слідчими відділення поліції ВП №2 КРУП ГУНП до ЄРДР внесено інформацію про скоєння 184 шахрайств, з яких розкрито лише 30. Питома вага становить 16,3%, що нижче середньо обласного показника на 9,9% (-26,2%).

З метою систематизації та накопичення матеріалів за лінією роботи по розкриттю шахрайств заведено справу контрольно-спостережного провадження (далі - СКСП) від 16.02.2024 №109дск. За лінією роботи в тому числі закріплений оперуповноважений СКП ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП майор поліції Говорун Д.В. (наказ начальника ВП «Про закріплення працівників СКП ВП № 2 за лінією роботи щодо розкриття та розслідування злочинів, пов`язаних із заволодінням чужого майна шляхом обману» від 16.02.2024 № 102). Веденням вищезазначеної справи майор поліції ОСОБА_1 займався особисто.

Вивченням справи виявлено наступні недоліки:

з червня поточного року протоколи оперативних нарад до справи не долучалися;

надана вказівка на оновлення списків підоблікових елементів та кримінальних правопорушень, зареєстрованих у звітному періоді;

керівництво СКП та ВП востаннє ознайомлювалося зі справою 14.04.2024. Надана вказівка про надання справи на вивчення керівництву;

належний аналіз оперативної обстановки (за лінією розкриття шахрайств) на території обслуговування ВП не проведений, відсутня розширена довідка-аналіз.

Таким чином, майор поліції ОСОБА_1 унаслідок особистої недисциплінованості та порушення вимог пункту 22 розділу VI Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативних підрозділів НПУ, затвердженої наказом МВС України від 05.05.20216 № 07т, належне ведення СКСП за лінією роботи щодо розкриття та розслідування злочинів, пов`язаних із заволодінням чужого майна шляхом обману, не здійснював.

Наказом начальника ВП № 2 КРУП ГУНП від 16.02.2024 № 102 «Про закріплення працівників СКП ВП № 2 за лінією роботи щодо розкриття та розслідування злочинів, пов`язаних із заволодінням чужого майна, шляхом обману», відповідальними за ведення СКСП за лінією роботи щодо розкриття та розслідування злочинів, пов`язаних із заволодінням чужого майна шляхом обману призначено оперуповноважених СКП ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП майорів поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Опитаний оперуповноважений СКП ВП № 2 КРУП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 пояснив, що відповідно до наказу начальника ВП № 2 КРУП ГУНП від 16.02.2024 № 102, він разом з оперуповноваженим СКП цього ж відділення поліції майором поліції ОСОБА_2 закріплений за лінією роботи щодо розкриття та розслідування злочинів пов`язаних із заволодінням чужого майна, шляхом обману. Відповідно до вимог Інструкції з організації планування в системі Національної поліції України, затвердженої Наказом Національної поліції України від 24.12.2015 № 202, в канцелярії відділення поліції ним було зареєстровано зошит планування роботи на кожен день від 21.03.2024 за № 7. В даному зошиті ведеться планування робочих заходів на день, які затверджені керівником підрозділу. В кінці робочого дня, у зазначеному зошиті проставляються відмітки про виконання пунктів плану. В деяких запланованих заходах, під час перевірки, були відсутні відмітки про виконання, оскільки дані пункти плану не вдалося виконати в повному обсязі. Наступного дня невиконані пункти плану робочих заходів були виконані, після чого було здійснено відмітку про їх виконання.

З метою систематизації та накопичення матеріалів за лінією роботи «шахрайства», майором поліції ОСОБА_1 було заведено СКСП від 16.02.2024 № 109дск. У зазначеній справі накопичуються матеріали за вказаною лінією роботи (аналіз, протоколи оперативних нарад, довідки, списки осіб, які притягувалися до відповідальності за скоєння шахрайств). Він особисто приймає участь у проведенні оперативних нарад по заслуховуванню кримінальних проваджень за даною лінією роботи. Копії протоколів оперативних нарад, які проводилися по лінії шахрайств, долучені до матеріалів СКСП. За лінією шахрайства щотижнево проводиться аналіз скоєних кримінальних правопорушень, з подальшою розбивкою за видами та способами їх скоєння. Дані аналізу долучаються до СКСП два рази на тиждень. Відповідно до функціональних обов`язків, майором поліції ОСОБА_1 постійно аналізується оперативна обстановка в Металургійному районі м. Кривого Рогу за лінією шахрайства. Кожного ранку вивчаються щоденні зведення по вчиненим кримінальним правопорушенням за лінією «шахрайства». Особисто він спілкується з особами, які звертаються до ВП № 2 КРУП ГУНП із заявами про шахрайські дії. На основі вивчення оперативної обстановки на території обслуговування складається аналіз, а також здійснює підбір осіб, яких залучає до негласного співробітництва для перекриття найбільш криміногенних місць, осіб. Кожного місяця, від джерел оперативної інформації, отримує інформацію, яку належним чином оформлює в РСС ВП № 2 КРУП ГУНП та долучає до особової справи джерела. Після отримання інформації направляє картку ІПК-А до автоматизованої інформаційної системи оперативного призначення БД «АІС ОП» УКА ГУНП в Дніпропетровській області. Постійно здійснює виїзди до Криворізької установи виконання покарань №3 (КУВП № 3 м. Кривого Рогу) для відпрацювання осіб, які знаходяться в місцях позбавлення волі, з метою отримання оперативної інформації для розкриття кримінальних правопорушень на території обслуговування, про що робляться записи в книзі КУВП № 3. Постійно здійснює аналіз наявної оперативної інформації, осіб та груп осіб, які скоїли або готуються скоїти кримінальне правопорушення за лінією шахрайства. В поточному році заведено справу оперативного обліку по групі осіб, які здійснюють шахрайські дії із використанням електронно-обчислювальної техніки. Під час документування використовувалися всі можливі заходи і методи оперативно-розшукової діяльності. Було проведено 25 негласних слідчих (розшукових) дій, після чого матеріали долучені до справи оперативного обліку. За дорученням керівництва було розглянуто 156 звернень громадян, органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій за лінією роботи «шахрайства». У встановлені терміни виконує вхідну кореспонденцію, службові телеграми та іншу службову документацію за лінією «шахрайства». Здійснює належну взаємодію з працівниками слідчого відділення поліції. Подає ініціативні рапорти на проведення гласних та не гласних слідчих (розшукових) дій. З початку поточного року, ним було надано 24 таких ініціативних рапорти, з них: на проведення обшуків - 7, НС(Р)Д - 17. Крім цього, майор поліції ОСОБА_1 здійснює оперативне супроводження кримінальних проваджень за напрямком «шахрайства». Своєчасно виконує ухвали, постанови суду про привід учасників судового засідання, про виконання завчасно інформує прокурора та суддю, які проводять розгляд справ. Неухильно дотримується законодавчих актів та наказів, що регламентують оперативну службову діяльність. Запобігає вчиненню правопорушень, безумовно виконує накази (доручення) керівництва, відданих у межах повноважень та відповідно до законодавства України. Вживає заходи в межах своєї компетенції по усуненню причин та умов, які ускладнюють виконання службових обов`язків та невідкладно інформує про це безпосереднього керівника.

Опитаний заступник начальника СКП ВП № 2 КРУП ГУНП майор поліції ОСОБА_3 пояснив, що на посаді оперуповноваженого СКП ВП № 2 КРУП ГУНП проходить службу майор поліції ОСОБА_1 . Останнього характеризує з позитивного боку. Майор поліції ОСОБА_1 є професійним, дисциплінованим, відповідальним поліцейським. З колегами та громадянами тактовний, вимогливий до себе. Приймає активну участь в розкритті злочинів, в першу чергу особливо тяжких та тяжких, має позитивні показники у службовій діяльності.

Керівництвом відділення поліції неодноразово доводилось під підпис підпорядкованому особовому складу вимоги щодо недопущення фактів порушення службової дисципліни.

В підрозділі ведуться робочі зошити, які зареєстровані в канцелярії ВП № 2 КРУП ГУНП. В робочих зошитах поліцейські занотовують поставлені на нараді завдання та заплановані протягом робочого дня заходи.

Відповідно до наказу начальника ВП № 2 КРУП ГУНП від 16.02.2024 № 102, за лінією службової діяльності «Щодо розкриття та розслідування злочинів пов`язаних із заволодінням чужого майна шляхом обману та за веденням СКСП у даному напрямку службової діяльності», призначений оперуповноважений сектору кримінальної поліції цього ж відділення поліції майор поліції ОСОБА_1 21.09.2024 керівництвом відділення поліції за участю поліцейських слідчого відділення та сектора дізнання, проведені оперативні наради щодо стану досудового розслідування у кримінальних провадженнях та розкриття шахрайств (протоколи № 40 та № 41, відповідно). Протоколи нарад долучені до СКСП. Також до СКСП долучені довідки-аналізи скоєних на території обслуговування кримінальних правопорушень (шахрайств).

Станом на 03.09.2024, на території обслуговування було скоєно 184 шахрайства, з яких розкрито 30, питома вага становила 16,9 %, що на 9,9% нижче середньообласного. На час надання пояснення останнім, зазначено, що проведеними заходами вдалося підвищити відсоток розкриття, який становить 20,2 %.

Опитаний заступник начальника відділення поліції-начальник СКП ВП № 2 КРУП ГУНП підполковник поліції Бондарєв К.О. пояснив, що на посаді оперуповноваженого СКП ВП № 2 проходить службу майор поліції ОСОБА_1 , якого він характеризує з позитивного боку.

Також, Керівництвом відділення поліції неодноразово доводилось під підпис підпорядкованому особовому складу вимоги щодо недопущення фактів порушення службової дисципліни.

Кожного дня в секторі кримінальної поліції проводяться оперативні наради. На оперативних нарадах підлеглі поліцейській особисто доповідають йому про виконання кожного поставленого ним завдання.

В секторі кримінальної поліції ведуться робочі зошити, які зареєстровані в канцелярії ВП № 2 КРУП ГУНП. В цих зошитах підлеглі поліцейські занотовують поставлені їм завдання та заплановані заходи протягом робочого дня.

Відповідно до наказу відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП від 16.02.2024 № 102 за лінією роботи «Щодо розкриття та розслідування злочинів пов`язаних із заволодінням чужого майна шляхом обману» та за ведення СКСП у зазначеному напрямку службової діяльності, закріплений оперуповноважений СКП ВП № 2 КРУП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 . Після призначення підполковника поліції ОСОБА_4 на посаду заступника начальника відділення поліції начальника СКП ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП, 14.04.2024 ним було перевірено СКСП «Щодо розкриття та розслідування злочинів пов`язаних із заволодінням чужого майна шляхом обману», про що проставлено відмітку в листі ознайомлення. У подальшому, стан ведення справи ним перевірявся 25.09.2024 та 28.10.2024.

Станом на 03.09.2024 на території обслуговування було скоєно 184 шахрайства, з яких розкрито 30, питома вага становила 16,9 %. На теперішній час питома вага становить 20.2 %.

Керівництвом відділення поліції та сектору кримінальної поліції на оперативних нарадах поліцейським постійно доводяться вимоги щодо недопущення фактів порушення службової дисципліни.

Опитаний начальник ВП № 2 КРУП ГУНП полковник поліції ОСОБА_5 пояснив, що 30.10.2024 до канцелярії ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП за вх. № 6262 надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП полковника поліції Тарана О.М. від 22.10.2024 № 33/2-1136 «Про результати перевірки оперативно-службової діяльності СКП ВП № 2 КРУП ГУНП». З метою усунення недоліків, виявлених під час зазначеної перевірки, сектором кримінальної поліції зазначеного відділення поліції забезпечено оновлення посадових інструкцій оперуповноважених СКП та належне ведення та своєчасне долучення до номенклатурної справи протоколів оперативних нарад. Приведено в належність СКСП від 16.02.2024 № 109дск, у якій після проведення перевірки та виявленні недоліків стали своєчасно проставлятися відмітки про ознайомлення зі справою, залучатися протоколи оперативних нарад, а також залучено розширену довідку аналіз по лінії розкриття шахрайств, оновлено списки підоблікових елементів та кримінальних правопорушень, зареєстрованих за звітні періоди.

Крім цього, полковник поліції ОСОБА_5 зазначив, що стан розкриття кримінальних правопорушень (шахрайства) знаходиться на постійному контролі. Станом на 06.11.2024 слідчими до ЄРДР внесено інформацію про скоєння 242 шахрайств, з яких розкрито 49. Питома вага розкриття склала 20,2% (по області 24,5%).

Відповідно до пункту 2.2 розділу ІІ «Завдання, обов`язки та повноваження» Посадових інструкцій від 21.03.2024 № 45.2/2-132дск оперуповноваженого СКП ВП № 2 КРУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , останній особисто веде зареєстрований у підрозділі документального забезпечення СКП ВП № 2 КРУП ГУНП зошит індивідуального планування, до якого щодня власноруч вносить заходи, про виконання яких доповідає керівництву сектору кримінальної поліції.

Відповідно до пункту 34 розділу ІІ «Завдання, обов`язки та повноваження» вищевказаних Посадових інструкцій, майор поліції ОСОБА_1 зобов`язаний дотримуватися законодавчих актів та відомчих наказів, які регламентують його службову діяльність, зобов`язаний дотримуватися антикорупційного законодавства України (обмежень та заборон, вимог, пов`язаних зі службою в НП України, визначених законом України «Про Національну поліцію України»).

Відповідно до вимог пункту 6 розділу ІІІ «Вимоги до планів» Інструкції з організації планування в системі Національної поліції України, затвердженої наказом Національної поліції України від 24.12.2015 № 202 у графі «Відмітка про виконання» зазначається реєстраційний номер документа, що підтверджує виконання заходу (рапорт, доповідна записка, лист, наказ, протокол тощо), або номер справи, до якої підшито відповідний документ.

Крім цього, під час службового розслідування дисциплінарною комісією встановлені обставини, які пом`якшують відповідальність майора поліції ОСОБА_1 , а саме, позитивна службова характеристика на останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, обставинами, які обтяжують відповідальність майора поліції ОСОБА_1 , є вчинення останнім дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення, а саме, дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оголошеної наказом ГУНП від 02.10.2024 №1896к.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що дисциплінарна комісія встановила наявність дисциплінарного проступку майора поліції ОСОБА_1 без порушень норм, що регламентують порядок проведення відповідних заходів.

При цьому, суд звертає увагу, що у ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 у своєму поясненні фактично підтвердив вчинення ним дисциплінарного проступку, зазначивши, що дійсно відмітки про виконання запланованих заходів були відсутні, через їх невиконання або неповне виконання, однак, після виявлення перевіркою даного недоліку наступного дня виявлені порушення ним було усунуто.

Щодо доводів позивача про те, що раніше відносно нього вже проводилось службове розслідування на підставі наказу ГУНП від 27.08.2024 №1832, в межах якого ОСОБА_1 надавав аналогічні пояснення з приводу ведення зошиту на кожен день та справи контрольно-спостережного провадження за напрямком службової діяльності, за результатами проведення якого останній був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, оголошеної наказом ГУНП від 02.10.2024 №1896к, то суд не приймає їх до уваги, оскільки, як підтверджено матеріалами справи, останнього було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за інші порушення службової дисципліни, а саме, за порушення вимог нормативно-правових актів, які регламентують діяльність Національної поліції України та за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 6 розділу VІ Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, пункту 2.11 розділу ІІ Посадових інструкцій від 21.03.2024 № 45.2/2-131 дск, що виразилось у порушені визначених слідчими термінів виконання доручень, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам.

Доказів оскарження позивачем наказу ГУНП від 02.10.2024 №1896к матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу, що у п. 58 постанови від 21.09.2018 року Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №824/227/17 (провадження № К/9901/27834/18) зазначено, що Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям; (рішення від 12 січня 2012 року у справі «Горовенки та Бугара проти України» (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п.38).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов`язаний вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника. Також, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що поліцейський зобов`язаний утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Суд, розглядаючи цю справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях встановлював наявність порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), коли у процесі одержання доказів обмежувалися права і свободи, гарантовані Конвенцією, зокрема її статтею 6 "Право на справедливий суд", статтею 8 "Право на повагу до приватного і сімейного життя". Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Крім того, у пункті 43 рішення Європейського Суду з прав людини від 14.02.2008 року по справі «Кобець проти України» (№ заява 16437/04) вказано, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. ), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Розумний сумнів не є сумнівом, що базується на чисто теоретичній можливості чи викликаний для уникнення негативних висновків. Суд повинен спиратися на всі елементи наданих йому доказів чи у разі потреби на ті, які він зможе офіційно отримати.

Позивачем під час судового розгляду справи не надано суду доказів, які б спростовували інформацію, яка наведена у вказаних вище письмових документах.

З аналізу викладених у Висновку службового розслідування обставин вбачається, що в діях позивача наявні ознаки вчинення порушення службової дисципліни. В межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, висновки службового розслідування відповідають вимогам щодо обґрунтованості, такі містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватись при прийнятті вмотивованого рішення.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення керівництвом обрано обґрунтовано, з урахуванням обставин у справі, та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 3, 8, 13 Дисциплінарного статуту визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом начальника ГУНП. Враховуючи ч.12 ст.19 Дисциплінарного статуту (у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє), ОСОБА_1 , маючи діюче дисциплінарне стягнення у вигляді догани, мав бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності суворішім ніж догана сувора догана.

Також, суд звертає увагу, що працівники поліції повинні діяти па підставі та у межах повноважень, у спосіб, що визначений законодавством. Вони повинні усвідомлювати значимість своєї місії, їх поведінка повинна зміцнювати та підтримувати довіру суспільства до Національної поліції України. Поліцейські зобов`язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв`язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов`язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час виконання службових обов`язків, так і в поведінці у побуті. Дотримання бездоганної поведінки і безумовне виконання вимог чинного законодавства є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості.

Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд акцентує увагу на тому, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.

Суд зазначає, що, враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 815/2705/16, від 24.06.2021 у справі № 826/7830/17.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.

Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам вчиненого дисциплінарного проступку позивачем не наведено, а судом під час розгляду справи не встановлено, відтак, суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірний наказ є правомірним та обґрунтованим, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани є співмірним до вчиненого проступку.

Оцінивши в означеному аспекті підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд також враховує, що обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку склалися у дні повномаштабного вторгнення рф на територію України.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення є співмірним вчиненому дисциплінарному проступку, а відтак, відповідач, приймаючи спірне рішення, дотримався принципу співмірності між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

При прийнятті рішення про накладення на позивача виду дисциплінарного стягнення, а саме, суворої догани, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Розподіл судових витрат у справі не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбаченістаттею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник