Ухвала суду № 126580450, 14.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА про забезпечення позову

14 квітня 2025 р.Справа №160/10598/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши заяву представника заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_2 в особі представника Переверзєва Івана Вікторовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

11.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 10.04.2025 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_2 в особі представника Переверзєва Івана Вікторовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-16388-53-У від 11.11.2024 року на суму 23 785,08 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом виключення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 23 785,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що останній був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Самарської у м. Дніпрі ради 16.12.2002р., про що зроблено запис в Журналі обліку реєстраційних справ. Проте позивач фактично ніколи не здійснював підприємницьку діяльність та з 03.11.2003р. був прийнятий на роботу до ТОВ «Інлайн-Україна» на посаду інженера-наладчика, про що свідчить запис у трудовій книжці позивача. ОСОБА_2 у період з 03.11.2003р. по теперішній час постійно працював на тому чи іншому підприємстві, без тривалих перерв трудового та страхового стажу. Підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2 припинено за власним рішенням підприємця 17.07.2019р. Крім того, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області щодо ОСОБА_2 вже виносилась вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-16388-53/У від 14.05.2019р. на суму 21 030,90 грн., яку було скасовано рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2019р. у справі №160/7418/19, яке набрало законної сили 05.11.2019р. Проте, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області знову було сформовано та направлено ФОП ОСОБА_2 вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-16388-53-У від 11.11.2024р. на суму 23 785,08 грн. Означеним судовим рішенням було встановлено, що позивачу нараховано розрахункову суму єдиного внеску у 2019 році за періоди 2017, 2018 року та 1 квартал 2019 року. ГУ ДПС у Дніпропетровській області порушені строки обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску, який мав бути зроблений в кінці календарного місяця (кварталу) у разі існування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі більше 10 грн. Проте, контролюючим органом вимога про сплату боргу (недоїмки) на адресу позивача не направлялась тривалий час, а заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за цей час значно зростала. Вказане вище свідчить про порушення податковим органом процедури, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки). Тим паче, ОСОБА_2 з 03.11.2003р. по теперішній час постійно працював на тому чи іншому підприємстві, без тривалих перерв трудового та страхового стажу й роботодавцями сплачувався єдиний соціальний внесок за свого працівника ОСОБА_2 (довідки ОК-5 та ОК-7). Позивач вважає, що оскільки дії відповідача щодо прийняття оскаржуваної вимоги та відображення суми зобов`язань зі сплати єдиного внеску в інтегрованій картці платника податків протиправні й ефективним способом відновлення прав позивача є зобов`язання контролюючого органу провести коригування даних (показників) його інтегрованої картки, оскільки це забезпечить поновлення порушених майнових прав платника податків.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2025 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.

Одночасно із поданою до суду позовною заявою представником заявника Переверзєвим Іваном Вікторовичем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій представник просить суд:

- забезпечити позов ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки №Ф-16388-53-У від 11.11.2024 року шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню №77674920, відкритому державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Богомол Михайло Олександровичем.

Аргументи даної заяви зводяться до того, що 03.04.2025 року ОСОБА_3 через додаток Дія дізнався про відкриття відносно нього виконавчого провадження №77674920. Наступного дня, він звернувся до Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі із письмовою заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження і отримав від державного виконавця копію вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-16388-53-У від 11.11.2024 на суму 23 785,08 грн. ОСОБА_2 був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Самарської у м. Дніпрі ради 16.12.2002р., про що зроблено запис в Журналі обліку реєстраційних справ. Проте позивач фактично ніколи не здійснював підприємницьку діяльність та з 03.11.2003р. був прийнятий на роботу до ТОВ «Інлайн-Україна» на посаду інженера-наладчика, про що свідчить запис у трудовій книжці позивача. ОСОБА_2 у період з 03.11.2003р. по теперішній час постійно працював на тому чи іншому підприємстві, без тривалих перерв трудового та страхового стажу. Підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2 припинено за власним рішенням підприємця 17.07.2019р. Крім того, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області щодо ОСОБА_2 вже виносилась вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-16388-53/64 від 14.05.2019р. на суму 21030,90 грн., яку було скасовано рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2019р. у справі №160/7418/19, яке набрало законної сили 05.11.2019р. Проте, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області знову було сформовано та направлено ФОП ОСОБА_2 вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-16388-53-У від 11.11.2024р. на суму 23785,08 грн. Означеним судовим рішенням було встановлено, що позивачу нараховано розрахункову суму єдиного внеску у 2019 році за періоди 2017, 2018 року та 1 квартал 2019 року. На думку представника заявника, стягнення в рамках виконавчого провадження №77674920, відкритого на підставі вимоги №Ф-16388-53-У від 11.11.2024р., необхідно зупинити, оскільки невжиття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі, адже, з урахуванням строків розгляду адміністративних справ (в т.ч. строку апеляційного розгляду та/або набрання законної сили рішенням суду про скасування спірної вимоги) є ймовірним стягнення з позивача всієї суми за незаконною вимогою до закінчення розгляду позовних вимог про скасування такої вимоги. Зазначений захід спрямований на забезпечення фактичного виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки існує імовірність унеможливлення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу, оскільки вимога про стягнення заборгованості зі сплати ЄСВ №Ф-16388-53-У від 11.11.2024р., є документом, який ОСОБА_2 просить визнати протиправним та скасувати і він є предметом позову, а тому стягнення у виконавчому провадженні №77674920, яке було відкрито 03.04.2025р. на підставі оскаржуваної вимоги, слід зупинити, оскільки продовження виконавчих дій по вказаному провадженню може унеможливити виконання рішення суду через те, що всупереч позовним вимогам, які полягають у визнанні вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області протиправною та її скасуванні, може призвести до фактичного стягнення за оскаржуваною вимогою, у зв`язку з чим не відбудеться відновлення порушених прав позивача, на захист яких подано позов у даній справі.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2025 року, зазначена вище заява про забезпечення позову була розподілена та передана судді Пруднику С.В.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви представника заявника Переверзєва Івана Вікторовича про забезпечення позову про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву представника заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову забезпечення позову, суд зазначає таке.

Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Вичерпний перелік підстав для зупинення виконавчих дій встановлено ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження.

Так, згідно до ч. 1 ст. 34 вказаного Закону України виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;

2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;

4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);

5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону;

6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

7) якщо вони вчиняються до оптового постачальника електричної енергії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії";

8) застосування господарським судом у межах процедури превентивної реструктуризації заходів захисту боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача розповсюджується дія таких заходів;

9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

10) включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

12) включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;

12-1) відкриття виконавчого провадження після завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства, якщо виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, стосується зобов`язань боржника - державного або комунального підприємства, господарського товариства, які виникли до завершення приватизації єдиного майнового комплексу такого державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства;

13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";

14) наявності підстав, передбачених статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств";

15) якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу;

16) якщо рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільних систем економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно;

17) позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей".

Зі змісту позовної заяви, заяви про забезпечення позову та доданих до них доказів, судом встановлено, що ОСОБА_2 оскаржує вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №Ф-16388-53-У від 11.11.2024 року на суму 23 785,08 грн.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

03.04.2025 року державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Богомол Михайло Олександровичем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні вимоги №Ф-16388-53-У від 11.11.2024 року, яка видана Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Варто зазначити, що згідно частини 4 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26).

Частиною сьомою цієї статті визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Отже, на час подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернуло до примусового виконання вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-16388-53-У від 11.11.2024 року, якою пред`явлено стягнення грошового зобов`язання в сумі 23 785,08 грн., правомірність якої перевіряється судом в цьому судовому провадженні.

Суд зазначає, що сам по собі факт оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в судовому порядку не зупиняє її виконання.

Суд вважає, що стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в примусовому порядку до прийняття судом рішення може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 25.04.2019 у справі №826/10936/18.

Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні у справі Беєлер проти Італії, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Обираючи вид забезпечення позову, суд дійшов висновку, що співмірним та ефективним буде зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-16388-53-У від 11.11.2024 року на суму 23 785,08 грн., за якою державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Богомол Михайло Олександровичем відкрито виконавче провадження ВП №77674920 від 03.04.2025 року до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Крім того, суд наголошує, що вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а також враховуючи необхідність ефективного захисту позивачем своїх прав та відсутність порушення будь-яких прав відповідача вжиттям такого заходу забезпечення позову, суд доходить висновку про обґрунтованість поданої заяви, тому заяву позивача про забезпечення позову слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 156, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника заявника Переверзєва Івана Вікторовича про забезпечення позову - задовольнити.

Забезпечити позов в адміністративній справі №160/10598/25 шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-16388-53-У від 11.11.2024 року на суму 23 785,08 грн., за якою державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Богомол Михайло Олександровичем відкрито виконавче провадження ВП №77674920 від 03.04.2025 року - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Позивач (боржник): ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач (стягувач): Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А).

Копію ухвали невідкладно направити Самарському відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для здійснення відповідних дій щодо зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 21.01.2025 №Ф-16388-53-У від 11.11.2024 року на суму 23 785,08 грн., за якою державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Богомол Михайло Олександровичем відкрито виконавче провадження ВП №77674920 від 03.04.2025 року - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Самарський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса): 49127, м. Дніпро, вул. Каденюка Леоніда, 6-В.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена. Роз`яснити заявнику та іншим сторонам у справі, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суддя С. В. Прудник