Ухвала суду № 126579786, 08.04.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

08 квітня 2025 р.Справа № 120/1245/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Галюк Аліни Леонідівни,

представника позивача: Чорнобровкіної Ю.В.,

представника відповідача: Сандул Н.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корм-Поділля" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корм-Поділля" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування решти заявлених позовних вимог позивач вказав про протиправність рішення відповідача від 25.10.2024 №2416 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Корм-Поділля" критеріям ризиковості платника податку, а також рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 16.04.2024 №10905386/45076001, №10905385/45076001.

Ухвалою суду від 14.02.2025 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, повідомлено сторонам, що оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог буде надана після отримання думки відповідача з цього приводу.

В подальшому, ухвалою суду від 18.03.2025 вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 08.04.2025.

В підготовчому судовому засіданні судом поставлено на розгляд питання щодо дотримання позивачем строків звернення з позовними вимогами в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 16.04.2024 №10905386/45076001, №10905385/45076001, а також щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 16.01.2024 та №2 від 17.01.2024.

Представник позивача в судовому засіданні, в якості поважності причин пропуску строку звернення із зазначеними позовними вимогами, зазначила, що такий пропуск зумовлений отриманням директором товариства травми в наслідок потрапляння 30.01.2024 в ДТП, що мало наслідком перебування останнього в період з 20.04.2024 по 10.05.2024 на лікуванні в курортно-санаторному закладі, а також перебування на лікарняному в періоди з 26.08.2024 по 02.09.2024, з 29.09.2024 по 16.10.2024.

Представник відповідача в судовому засіданні вказала, що позивачем пропущено строк звернення із відповідними позовними вимогами, а наведені стороною позивача обставини не є поважними.

Визначаючись щодо поважності наведених представником позивача причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Наведена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальними нормами, якими встановлено окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим-третім пункту 56.18 зазначеної статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.

В постанові від 24.04.2020 року у справі №520/6895/19 Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зробив висновок, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України під висловом «або інше рішення контролюючого органу» розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків.

Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Таким чином, рішення податкових органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) шестимісячний строк з дня вручення платнику податків відповідного рішення за умови, якщо він не скористався досудовим порядком вирішення спору;

б) тримісячний строк з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

в) шестимісячний строк з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України.

Відтак, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а у випадку коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить три місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному ж випадку, предметом оскарження, окрім іншого, визначено рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 16.04.2024 №10905386/45076001, №10905385/45076001 про відмову у реєстрації податкової накладної. Про те, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження таких рішень в позовній заяві не повідомлено, як і не надано доказів здійснення такого оскарження. Таким чином, строк звернення до суду із зазначеними позовними вимогами сплив 17.10.2024.

В той же час, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 30.01.2025, тобто із пропуском строку звернення, визначеного ст. 122 КАС України.

Поряд з цим, суд надаючи оцінку обставинам про які вказує представник позивача для поновлення строку звернення до суду, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Щодо визначення, власне, поважності причин пропуску строку звернення до суду, то суд вважає за необхідне вказати, що законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків, а тому, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого з адміністративним позовом звертається позивач.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у позовній заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування, та доданих до неї матеріалів.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 06.03.2019 (справа №805/1985/18-а), від 04.09.2019 (справа №826/14779/15).

Стосовно посилань представника позивача на отримання директором товариства травми в наслідок потрапляння 30.01.2024 в ДТП, що мало наслідком перебування останнього в період з 20.04.2024 по 10.05.2024 на лікуванні в курортно-санаторному закладі, а також перебування на лікарняному в періоди з 26.08.2024 по 02.09.2024, з 29.09.2024 по 16.10.2024, як на поважні причини пропуску строку звернення до суду, суд враховує, що такі обставини підтверджені матеріалами справи. Однак, враховуючи характер таких обставин, а також їх тривалість, - наведені обставини не можна вважати поважними та такими, що перешкоджали б позивачу своєчасному зверненню до суду самостійно або через представника.

Аналогічного висновку дійшов ВС у постанові від 06.03.2019 року №805/1985/18-а.

Крім того, позивачем не доведено, що зі змісту долученої до матеріалів справи медичної документації вбачається, що позивач перебував у стані, який дійсно свідчив про наявність обмежень у здійсненні ним фізичної чи інтелектуальної діяльності.

Аналогічний підхід щодо критеріїв оцінки поважності пропуску звернення до суду у зв`язку із перебуванням особи на амбулаторному лікуванні неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема у постановах від 17 липня 2019 року у справі №815/1175/17, від 20 лютого 2020 року у справі №560/3070/19, від 26 березня 2020 року у справі №805/2688/18-а, від 27 серпня 2021 року у справі №520/17941/2020, від 12 жовтня 2023 року у справі №560/2291/23, від 26 січня 2024 року у справі № 440/305/19 та від 31 січня 2024 року у справі № 620/13656/21.

Також суд вказує, що труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків директором ТОВ «Корм-Поділля» не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити рішення в межах встановленого законодавством строку.

Подібного висновку дійшов ВС в ухвалі від 16.03.2018 року по справі №808/418/17.

Щодо посилання представника позивача на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року (постійні повітряні тривоги, ракетні удари, пошкодження тощо), то суд зазначає, що питання поновлення строку на звернення з адміністративним позовом у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на звернення до суду у всіх абсолютно випадках.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 10.03.2023 року по справі №540/1285/22.

Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Водночас, стороною позивача не обґрунтовано, яким чином запровадження цього стану унеможливило своєчасне звернення до суду. Позивачем не надані докази, що з початку введення воєнного стану позивач не здійснював свої повноваження, або здійснював обмежено, або існували якісь інші перешкоди для дотримання строку, пов`язані із запровадженням воєнного стану, як не надано доказів, коли такі перешкоди перестали існувати (були припинені).

Враховуючи, що позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду з позовною заявою та не надає суду документальних доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені у заяві твердження належним чином не обґрунтовані, документально не підтверджені та не свідчать про наявність поважних причин пропуску позивачем такого строку.

Також суд вказує, що Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина друга статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Відповідно до частини першої статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Єдиним належним документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), є сертифікат, виданий у порядку та на підставі статті 141 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні».

Суд зазначає, що позивачем не доведено наявності обставин непереборної сили, які б перешкоджали вчасному зверненню з позовною заявою.

Вказаного вище висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 03.04.2023 року по справі №758/9733/21.

Також суд враховує й те, що у Вінницькій області не проходило активних бойових дій у період часу з 16.04.2024 по теперішній час, щоб вказувати на наявність воєнного стану на території України, як підставу для поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Той факт про який, сторона позивача вказує в якості підстав для поновлення строку, не є непереборною обставиною з підстав якої позивач не міг звернутись до суду в межах встановленого строку КАС України.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що заява представнкиа позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Наведена норма кореспондуються з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, згідно з яким позов залишається без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Корм-Поділля" в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 16.04.2024 №10905386/45076001, №10905385/45076001, а також щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 16.01.2024 та №2 від 17.01.2024, необхідно залишити без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 294 КАС України, -

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корм-Поділля" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 16.04.2024 №10905386/45076001, №10905385/45076001, а також щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 16.01.2024 та №2 від 17.01.2024, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяЖданкіна Наталія Володимирівна