Рішення № 126578210, 03.04.2025, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3432/24

Номер провадження 2/585/36/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчих систем «Сумигаз», про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд зпозовом до АТ «Оператор газорозподільних систем «Сумигаз» і просить: стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди в сумі 50000 гривень. В обґрунтування позову вказав, що відповідач - АТ «Оператор газорозподільних систем «Сумигаз», надалі - виконавець, яке було єдиним монопольним оператором з розподілу природного газу споживачам у Сумській області, до 16 березня 2021 р. здійснювало розподіл природного газу до його будинку, згідно публічних договорів які укладаються згідно статтей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу. АТ «Оператор газорозподільних систем «Сумигаз», згідно ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів «частини 4 є виконавем - суб`єктом господарювання, який виконує роботи (надає послуги); згідно частини 5 суб`єкт господарювання - виробник, продавець, виконавець. Правовідносини, які виникли між споживачем та виконавцем газорозподільною організацією врегульовано, Закону України «Про захист прав споживачив», Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494 (далі - Кодексом ГРМ), постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу». Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач. Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.

Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об?єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу. Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії. Згідно з пунктом 5 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ взаємовідносини, пов?язані з розподілом природно газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу. Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб?єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов?язковою умовою е наявність фізичного підключення об?єкта споживача (суміжного суб?єкта ринку природного газу до ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб?єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу. Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об?єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 р. № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бут укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов?язання укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого установленому законодавством порядку підключений їх об?єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу. 16 березня 2021 року виконавець без його відому та його особової присутності, здійснив фізичне відключення його будинку від його власної газотранспортної мережі, розташованої по АДРЕСА_1 , встановив глушку яку опломбував, про що зазначив у акті № 287 від 16.03.2021року. Дії виконавця після фізичного відключення його будинку від газотранспортної системи та припинення 16.03.2021 року розподілу природного газу спричинили споживчий спір - спір, який виник між споживачем та суб`єктом господарювання у процесі та в результаті виконайся суб`єктом господарювання договірних зобов`язань. Тобто, виконавець своїми діями фактично розірвав договір розподілу природного газу з 16 березня 2021 року, припинивши газопостачання, шляхом встановлення заглушки та пломби на дільниці газопроводу, який належить споживачу, виконавець припинив забезпечувати Можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та передачу належних споживачу об`ємів природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску та межі балансової належності. Після 16 березня 2021 року, він жодних договорів із виконавцем на розподіл природного газу не укладав, зокрема нічого не підписував, не отримував актів виконаних робіт за надані послуги з розподілу природного газу. Пунктом 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача. Якщо припинення або обмеження розподілу природного газу здійснюється за ініціативи Оператора ГРМ у випадках, передбачених пунктом 3.17глави 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, нарахування вартості послуги за договором розподілу природного газу не здійснюється. При цьому місячна вартість послуг розподілу зменшується з урахуванням кількості днів припинення (обмеження) розподілу природного газу. Таке припинення (обмеження) та відновлення розподілу природного газу споживачу здійснюється за рахунок Оператора ГРМ. У пункті 3.17 глави 3 розділу V Кодексу ГРМ зазначено, що перед ремонтом і при тривалій зупинці (понад 3 доби) установки (за винятком котлоагрегатів, що знаходяться в резерві) газопровід до неї і газопровід до пальника (при його живленні від колектора до відключення). Так, з акту про припинення/обмеження розподілу природного газу побутовим споживачем №287 від 16 березня 2021 року вбачається, що побутовому споживачу, об`єкт споживача: будинок АДРЕСА_1 , припинено розподіл природного газу з підстав наявності витоків газу, що неможливо ліквідувати (п.5.7. грали 5 розділу V Кодексу ГРМ). На даний час газопостачання до належного споживачу домоволодіння не було відновлено. Тобто, фактично причиною припинення розподілу природного газу до домоволодіння споживача, шляхом встановлення заглушки, є необхідність усунення недоліків в системі газопостачання, що потягли за собою витік газу, але протягом тривалого періоду часу газопостачання до домоволодіння споживача виконавцем не було відновлено виявлені під час встановлення заглушки та опломбування недоліки в системі газопостачання споживача не було усунуті і на даний час. Виконавцем умисно було сфальсифіковано розрахунки річної замовленої потужності за період з 01 вересня 2021 року по 31 березня 2023 року та підроблено розрахунки на оплату послуг з розподілу природного газу, що були надані споживачеві, та до судів. березня 2023 року виконавець АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на адресу споживача направив досудове попередження з вимогою сплатити протягом 5 календарних днів заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу. Після фізичного відключення його будинку від газопостачання виконавець на протязі 3-х років продовжував нараховувати грошові кошти за розподіл природного газу, та з погрозами примушував його сплачувати за розподіл природного газу, за послугу з розподілу природного газу, яку умисно нездійснював на протязі 3-х років. Роками виконавець надавав досудові попередження, роками погрожував йому судами за несплату за надумані ним обсяги розподілу природного газу, фальсифікував різні документи, які надавав до судових інстанцій як докази. Жодного витоку природного газу у його будинку не було з часу приєднання до газотранспортної мережі села Плавинище, аварійну службу виконавця, він жодного разу не викликав. Представники виконавця неодноразово на протязі 3-х років перевіряли схоронність пломб на газових приладах у будинку та на вулиці, складали акти перевірки, жодних витоків природного газу на протязі 3-х років не зафіксували. Він на протязі 3-х років звертався неодноразово до виконавця з проханням поновити розподіл газу до його будинку, але на протязі 3-х років отримував відмову. На протязі 3-х років виконавець не прийняв жодних дій для відновлення розподілу природного газу до його будинку, не здійснив жодних дій на протязі 3-х років для усунення надуманого ним витоку газу представник виконавця в порушення законів умисно склав акт № 287 про відключення від мереж газопостачання в одному примірнику та відмовився надати копію даного акту споживачеві. Тільки у 2024 році, після його неодноразових письмових звернень до виконавця, надати даний акт відключення, та припинення розподілу природного газу, відповідач надав завірену копію акту №287 від 16.03.2021 року. Представник виконавця умисно зазначив у даному акті наявність витоку газу що неможливо ліквідувати зазначивши пункт 5.7 глави 5 розділ 5 ПБСГ він, як побутовий споживач після фізичного від`єднання його будинку від газотранспортої мережі з 16.03.2021 року не споживав (непотребував) послуги з розподілу природного газу без фізичного та фактичного газопостачання. З 16.03.2021 року і наданий час виконавець фізично та фактично жодного кубічного метра природного газу АТ Сумигаз до його будинку не розподілив. Виконавцем протягом тривалого періоду часу газопостачання до домоволодіння споживача виконавцем не було відновлено, виявлені під час встановлення заглушки та опломбування недоліки в системі газопостачання виконавцем не було усунуті. Врахувавши те, що необхідність здійснення ремонтних робіт в системі газопостачання, відповідно до пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ звільняє споживача від обов?язку сплати вартості послуги договором розподілу природного газу. Відсутність порушення взятих на себе зобов?язань за договором розподілу природного газу зі сторони споживача, виключає також і стягнення з нього будь яких оплат та фінансових санкцій. Але виконавець АТ «Оператор газорозподільчих систем «Сумигаз» продовжувава фальсифікувати документи про споживання ним природного газу, та продовжував нараховувати грошові кошти за не надані послуги з розподілу природного газу до його будинку з 01 вересня 2021 року по 31 березня 2023 року. 27.04.2023 року відповідач АТ «Оператор газорозподільчих систем «Сумигаз» сфальсифікував та підробив цілий ряд документів, подав позов до Роменського міськрайонного суду Сумської області з вимогою стягнути з нього грошові кошти, пеню, та штрафні санкції за розподіл природного газу за період з 01 вересня 2021 року по 31 березня 2023 року. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 вересня 2023 року позовні вимоги виконавця були задоволені у повному обсязі. Вважаючи рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області не правомірним, він був змушений оскаржити дане рішення до Апеляційного суду Сумської області, який скасував рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області та закрив провадження у даній справі. Виконавець - АТ « Оператор газорозподільчих систем «Сумигаз», оскаржив рішення Апеляційного суду Сумської області від 14.03.2024 року до Верховного суду України. Верховний суд України відмовив у відкритті провадження по касаційній скарзі Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчих систем «Сумигаз». Рішення Апеляційного суду Сумської області набрало законної сили 14.03.2024 року. На протязі майже 3 років виконавець умисно користуючись своїм монопольним становищем здійснював цілеспрямовано фальсифікацію різних документів, які надавав до судів, здійснював цілеспрямований моральний тиск на нього, як споживача, пенсіонера, чим завдав йому непоправної моральної шкоди глибоких фізичних та душевних страждань тим:- що, він втратив віру у судову систему України; що, він втратив віру, у справедливість та законність рішень постановлених у Роменському міськрайонному суді Сумської області відносно до нього як споживача та законослухняного громадянина; що шахрайські дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчих систем «Сумигаз» покриваються суддями Роменського міськрайонного суду Сумської області; на протязі років виконавець його як споживача умисно змусив доводити свою правоту та невинуватість у різних судових інстанціях, витрачаючі свій час; виконавець його примусив нести додаткові фінансові витрати для сплати судового збору в сумі 4026 гривень за подання Апеляційної скарги; виконавець його змусив значну частину свого часу витрачати на відстоюванні своїх порушених прав у судах, пошуку різних доказів та документів; виконавець його, пенсіонера примусив докладати значні додаткові фізичні зусилля для організації свого життя; виконавець його змусив на протязі 4-х років закуповувати по 20 кубічних метрів дров на рік, які він змушений був фізично пиляти та рубати щоб використати для обігріву будинку; дані шахрайські дії виконавця вплинули на його психічне та фізичне здоров`я, у нього погіршився тиск, почастішали серцеві напади, нервозність, що потребувало значних фінансових витрат для відновлення попереднього стану здоров`я; виконавець його змусив на протязі 4-х років купувати побутовий газ в балонах, для приготування їжі, та інших побутових потреб; він втратив нормальні життєві зв`язки; виконавець умисно на протязі 3-х років постійно здійснював відносно нього моральний тиск постійними телефонними дзвінками з вимогами сплатити неіснуючі борги за розподіл природного газу, надсилаючи йому незаконні досудові попередження, постійно тиснув на нього погрозами судом, та примусовими виконавчими діями; виконавець як суб?єкт господарювання з 16.03.2021 року і на даний час відмовився виконувати договірні зобов?язання з розподілу природного газу; виконавець як суб?єкт господарювання з 16.03.2021року і на даний час умисно та в односторонньому порядку відмовився виконувати договірні зобов?язання з усунення причин надуманого ним витоку природного газу; виконавець умисно з 16.03.2021 року фізично позбавив його доступу до власної газотранспортної мережі; виконавець умисно не виконує рішення Апеляційного суду Сумської області, про відшкодуванню споживачу судового збору, яке набрало законної сили.

- виконавець умисно на протязі 4-х років порушує його право власності на газотранспортну мережу яка розташована у селі Плавинище на вулиці Весніна. Діями виконавця йому завдано як матеріальна так і моральна шкода. Матеріальна шкода полягає у пошкодженні його власного нерухомого майна здійснене умисно виконавцем при фізичному відключенні його будинку від його власної газотранспортної системи, та встановлення глушки. Неправомірними діями виконавця, які виразились в фактичному руйнуванні його власної газотранспортної системи. Даними діями виконавця йому заподіяна моральна школа яка полягає в психологічних стражданнях через усвідомлення фактів порушення його законних прав, неможливість повернення до нормальних побутових умов на протязі 4-х років, приниження його честі та гідності. Після фізичного відключенню його будинку від його власної газотранспортної системи, та встановлення глушки, що унеможливлює нормальне користування газовими приладами на протязі 4-х років, він постійно перебував у стані нервового напруження, оскільки незаконні дії виконавця та Роменського міськрайонного суду призвели до втрати віри у наявність законів та їх виконання в межах України. Таке становище вкрай негативно виливає на його щоденне самопочуття, викликає глибоке обурення незаконними діями виконавця, та Роменського міскрайоного суду. Неможливість користуватися на протязі 4-х років газовими приладами для своїх побутових потреб вимагають від нього додаткових фізичних та модальних зусиль для організації його життя. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що вишенаведена інформація про несплату ним грошових коштів за розподіл природного газу, поширена виконавцем відносно нього, та викладена в позовних заявах до судів, є недостовірною, такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки вона викладена неправдиво, тобто містить інформацію про події які не існували, але відомості про них не відповідають дійсності, так як вони викладені спотворено. Поширення таких неправдивих відомостей, що мають наклепницький характер, за поширення яких виконавець несе юридичну відповідальність, завдало шкоди особистим немайновим правам споживача, оскільки ганьблять честь, гідність та ділову репутацію законослухняного споживача. Подання до судів сфальсифікованої та недостовірної інформації та її оприлюдненням свідчать про умисний характер таких дій, тобто виконавець поширив негативну інформацію про споживача без надання доказів її достовірності. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначаю залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань порушення здібностей споживача організувати свій побут, додаткові зусилля були прикладені споживачем необхідні для відновлення попереднього стану глибин душевних страждань. Обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди (немайнової) шкоди покладається на виконавця. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань порушення здібностей споживача організувати свій побут, додаткові зусилля були прекладені споживачем необхідні для відновлення попереднього стану глибини душевних страждань. Порушення його законних прав споживача призвели до моральних страждань втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього значних додаткових зусиль та додаткових значних фінансових витрат для організації свого життя з 16.03.2021 року. Неправомірність дій виконавця Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчих систем «Сумигаз», доведена повністю поза розумним сумнівом Постановою Апеляційного суду Сумської області 14.03.2024р. по справі № 585/1725/23. При визначенні розміру моральної шкоди завданої цинічними, незаконними діями виконавця, я виходив з характеру та тривалості моральних страждань з 16.03.2021 року, на протязі 4-х років. Тому відшкодування моральної шкоди виконавцем в сумі 50000 грн.( П`ятдесят тисяч гривень) вважає адекватною моральних та фізичних страждань нанесених споживачу на протязі чотирьох років виконавцем. Керуючись статтею 22 Закону «Про захист прав споживачів», який є спеціальним законом, споживач звільнений від сплати судового збору за подання позову, закон визначив, що ця пільга надається з метою захисту споживачами їх порушених прав.

12 серпня 2024 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 10 вересня 2024 о 09 год. 30 хв.

28 серпня 2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» відмовити. У відзиві зазначив, що не згоден з такими доводами позивача, виходячи з того, що відповідно до вимоги розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання (далі ПБСГ), затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 року № 285 та Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 р. за № 674/27119, вимоги цього розділу розповсюджуються на газопроводи і газове обладнання, яке розміщене після відключаючого пристрою на вводі по ходу газу, в житлових і громадських будинках, комплексах і спорудах відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди. Основні положення» та ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт». Оператор газорозподільної системи зобов`язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи, а також вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству (підпункти 2, 7 частини другої статті 38 Закону України «Про ринок природного газу»). Пунктом 2 гл. 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем визначено, що однією із основних засад функціонування газорозподільних систем є забезпечення надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб`єктів ринку природного газу відповідної якості. Пунктами 3.2 та 3.3 Розділу ІІІ Правил безпеки систем газопостачання передбачено, що власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) повинен забезпечити утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України. Власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) відповідає за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами. Пунктом 3.5 Розділу V Правил безпеки систем газопостачання передбачено, що технічне обслуговування газопроводів, поточний та капітальний ремонт забезпечуються власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) газових мереж. Пунктом 5.10 Розділу V Правил безпеки систем газопостачання передбачено в тому числі і обов`язок власників (балансоутримувачів та/або орендарів (наймачів)) житлових і громадських будинків, підприємств комунального та побутового обслуговування населення утримувати в належному до експлуатації стані фасадні та внутрішні газопроводи. Із пункту 5 глави 5 розділу ІІІ Кодексу ГРМ випливає, що Оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок та інших об`єктів всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання службових обов`язків, передбачених законодавством. Для належного виконання Оператором ГРМ функцій щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій споживач зобов`язаний забезпечити доступ на власні об`єкти представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання службових обов`язків, зокрема, для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання. Пунктом 1 гл. 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) отримання від Оператора ГТС повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках: відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/ або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтновідновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим); 11) відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об`єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/ або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проєктній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання; 12) в інших випадках, передбачених законодавством. Припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування (п 5 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ). Пунктом 5.7 Розділу V Правил безпеки систем газопостачання передбачено відключення від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови, в тому числі, наявності витоків газу.

Згідно акту про припинення/обмеження розподілу природного газу побутовим споживачам від 16.03.2021 року, по об`єкту споживання за адресою АДРЕСА_1 , за яким відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 було обмежено газопостачання (розподіл природного газу) у зв`язку з наявністю витоків газу, що неможливо ліквідувати та встановлено пломбу С 61497713. Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує. Витік газу, що неможливо ліквідувати, відбувся на ділянці газопроводу, який перебуває у володінні споживача. Витік газу був аварійною ситуацією, яка загрожувала життю, здоров`ю, майну місцевих мешканців та міг у будь-який момент призвести до надзвичайної події техногенного характеру. З метою ліквідації аварійної ситуації газопостачання за вищевказаним об`єктом було припинено шляхом встановлення заглушки на газопроводі-вводі, про що складено відповідний акт. Обов`язок по утриманню внутрішніх газопроводів у належному технічному стані несе саме власник, відповідно власник несе і відповідальність, якщо стан внутрішнього газопроводу не є належним. У зв`язку з наявним витоком газу на внутрішньому газопроводі споживача, співробітниками АТ «Сумигаз» було припинено газопостачання, що було здійснено на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, відтак припинення газопостачання відповідача є правомірним. Таким чином, обмеження розподілу природного газу за адресою позивача відбулось виключно на правовій підставі. Правомірність обмеження розподілу природного газу не оскаржувалась, а тому відсутні підстави вважати припинення/ обмеження розподілу природного газу побутовому споживачу протиправним, відтак, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між обмеженням розподілу природного газу споживачу та погіршенням стану здоров`я позивача. Також погіршення стану здоров`я позивача жодним документом не підтверджено, до позовної заяви не надано докази належного стану здоров`я позивача до здійснення обмеження розподілу природного газу за його адресою споживання та на момент звернення до суду. Одночасно, відновлення газопостачання (розподілу природного газу) згідно п.6 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ здійснюється Оператором ГРМ за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу). Позивач з моменту припинення розподілу природного газу по 30.09.2023 року включно до АТ «Сумигаз» з заявою про відновлення газопостачання не звертався, а тому у АТ «Сумигаз» були відсутні підстави для відновлення газопостачання по об`єкту споживача. АТ «Сумигаз» враховує постанову Сумського апеляційного суду від 14.03.2024 року у справі № 585/1725/23, якою відмовлено в задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу за період з 01 вересня 2021 року по 31 березня 2023 року, проте вважає за необхідне зауважити, що така постанова, хоча і підлягає виконанню як рішення, яке набрало законної сили, проте суперечить практиці Верховного суду в аналогічних справах, а саме правовому висновку, сформованому у п. 50 постанови Верховного Суду № 914/3254/21 від 27.09.2022: «Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, тобто в період, коли не відбувалося механічного від`єднання об`єкта споживача від цієї мережі та вилучення такого об`єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалася, не звільняє споживача від договірного зобов`язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період, оскільки саме механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача». Також зазначена постанова була ухвалена після прийняття НКРЕКП постанови від 29.09.2023 № 1774 про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «СУМИГАЗ» та стосується лише періоду заборгованості за період 01.09.2021 31.03.2023. Окрім цього, з 01.10.2023 року по момент звернення позивача з відповідними вимогами АТ «Сумигаз» не здійснює розподіл газу та не здійснює нарахування за послугу з розподілу природного газу позивачу, а тому твердження позивача про здійснення нарахувань відповідачем вартості послуги розподілу природного газу є таким, що не відповідає дійсності. Відмова в задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості не є визнанням вчинення дій щодо нарахування заборгованості неправомірними, питання про правомірність дій АТ «Сумигаз» щодо здійснення нарахування річно замовленої потужності судом не розглядалось, а отже здійснення нарахування вартості послуг з розподілу природного газу у разі припинення/обмеження розподілу природного газу шляхом встановлення глушки на запірній арматурі споживача є таким, що відповідає законодавству та практиці Верховного Суду.

Постановою Сумського апеляційного суду від 14.03.2024 у справі № 585/1725/23 за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 від 25.10.2023 року на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області у справі № 585/1725/23 від 26.09.2023 за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу відмовлено АТ «Сумигаз» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнуто з АТ «Сумигаз» на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 4026,00 грн. З метою добровільного виконання Постанови Сумського апеляційного суду від 14.03.2024 року, 15 квітня 2024 року АТ «Сумигаз» було здійснено поштовий грошовий переказ позивачу, що підтверджується платіжною інструкцією № 87 від 15 квітня 2024 року. 29.04.2024 ОСОБА_1 було направлено повідомлення за вих. № 36/1 від 29.04.2024 року про добровільне виконання рішення, що підтверджується накладною № 4001401684639 від 29.04.2024. Зазначене повідомлення згідно трекінгу поштових відправлень було отримано позивачем 09.05.2024 року. Грошові кошти на рахунок АТ «Сумигаз», як такі, що не були вручені, не повертались, відтак відповідач вважає, що зазначені грошові кошти були отримані позивачем, оскільки докази на противагу цьому відсутні. Незважаючи на те, що АТ «Сумигаз» 15.04.2024 добровільно виконало постанову Сумського апеляційного суду від 14.03.2024 року про здійснення оплати ОСОБА_1 суми судового збору, позивачем було направлено на примусове виконання виконавчий лист у справі № 585/1725/23, внаслідок чого 11.07.2024 року Зарічним ВДВС у місті Суми Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження. Таким чином рішення суду було виконано до моменту відкриття виконавчого провадження В подальшому, з метою з`ясування обставин щодо отримання поштового грошового переказу, АТ «Сумигаз» звернулось з запитом від 15.07.2024 року до Акціонерного Товариства «Укрпошта», яким просило повідомити про причини невидачі грошового переказу його отримувачу. Станом на даний час відповідь АТ «Сумигаз» не отримана, а тому невідомо, чи отримав позивач грошовий переказ від відповідача. У разі підтвердження отримання поштового грошового переказу зазначене буде свідчити про спробу позивача незаконно збагатитись за рахунок відповідача шляхом отримання грошових коштів, сплачених відповідачем добровільно на виконання постанови Сумського апеляційного суду та стягнутих внаслідок виконання виконавчого провадження. Проте неотримання грошового переказу позивачем не може свідчити про бездіяльність відповідача щодо невиконання судового рішення. Окрім цього в даному випадку позивачем невірно вибрано спосіб захисту, оскільки питання про виконання судового рішення є окремим питанням та вирішується в іншому порядку, а відтак доводи позивача щодо спричинення моральної шкоди невиконанням відповідачем судового рішення не можуть братись до уваги.

Таким чином, позовні вимоги повинні бути не тільки заявлені, а і підтверджені належними доказами. Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, згідно ч.6 цієї статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях З аналізу наведеного вбачається, що у разі відсутності належних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, суд не може задовольнити такі позовні вимоги, оскільки в такому випадку рішення буде базуватись на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 263 ЦПК України. Щодо питання протиправності дій АТ «Сумигаз», такі твердження позивача не знайшли свого відображення та спростовуються наданою у відзиві інформацією відповідача. Враховуючи, що протиправність дій відповідача відсутня, немає підстави і для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди. Щодо твердження позивача про його перебування в напруженому, нервовому стані, погіршення стану здоров`я, позивачем також не додано жодного доказу в обґрунтування перебування в такому стані. Також відсутній причинно-наслідковий зв`язок між тим, що позивач перебував в нервовому стані (якщо такий був) та діями АТ «Сумигаз», оскільки останній жодної протиправної дії відносно позивача не вчиняв, про що вже зазначалось у відзиві на позовну заяву. Згідно постанови Верховного Суду у складі суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.10.2019 у справі № 522/22726/15-ц встановлення прямого причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою покладено на позивача. ОСОБА_1 не довів у позові, в чому саме полягає протиправна поведінка Відповідача, які саме імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору порушив Відповідач, не навів норми права, які обґрунтовують його вимоги. Частиною 1 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Тобто, можливість відшкодування моральної шкоди напряму пов`язано з порушенням прав особи. Дії відповідача щодо припинення/обмеження розподілу природного газу протиправними не визнавались. Оскільки в діях Відповідача відсутні протиправність діянь та вина, а також порушення прав Позивача, відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

19 вересня 2024 року від позивача до суду надійшов відгук на відзив відповідача в якому він просив позовні вимоги задоволити пославшись на підстави викладені ним в позові.

23 вересня 2024 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких він просив залишити без розгляду та повернути позивачу відповідь на відзив на позовну заяву. Свої заперечення мотивував тим, що строк для подачі відповіді на відзив у позивача сплинув 16.09.2024. Натомість, відгук позивача на відзив на позовну заяву датований 18.90.2024 року та зданий до канцелярії суду, згідно штампу реєстрації вхідної документації, 19.09.2024 року, тобто вже за межами встановленого ухвалою суду від 12.08.2024 року терміну. Згідно приписів частини 2 ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Позивач не просив поновити пропущений ним встановлений ухвалою Роменського міськрайонного суду від 12.08.2024 у справі № 585/3432/24, доказів поважності пропуску встановленого строку не надано. Більш того, позивач зазначає, що відзив на позовну заяву отримав 13.09.2024 року, проте згідно трекінгу поштового відправлення відзив був отримано особисто позивачем 11.09.2024. Зазначене може свідчити про недобросовісність позивача та намагання ввести суд в оману. За таких обставин відповідач вважає, що відгук позивача на відзив на позовну заяву має бути залишений без розгляду.

16 грудня 2024 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги і просив задоволити, пояснив що відбулось відключення від мережі газопостачання позивача і позивачу не постачався природній газ у зв`язку з чим він змушений був закуповувати по 20 кубів дров, пиляти їх. Ці всі обставини сприяли погіршенню його стану. Також зазначив,що відповідачем до суду було подано підроблені документи та відповідач оскаржив їх в апеляційному суді, оскільки АТ «Сумигаз» знаючи, що ОСОБА_3 відключений від газопостачання, нараховували йому кошти на оплату. Вказав, що ОСОБА_1 звертався з заявами про поновлення природного газу письмово і ці всі листи є у відповідача. Звертався з такими заявами ОСОБА_1 в період з 2021 по 2023 рік проте він не має з собою тих заяв. Чи подавав позов про підроблення документів ОСОБА_1 він не знає, в нього таких документів немає. Все подавали в апеляційний суд коли слухалася справа. З приводу того що була підробка документів в поліцію він не звертався. Моральні страждання полягають в тому, що був позов в 2023 році про стягнення коштів за поставку газу і лише в апеляційному суді було встановлено справедливість. Моральна шкода по сплаті судового збору полягає в тому, що ОСОБА_1 з двох пенсій довелося вишукувати кошти для сплати судового збору, його довіритель був у суді один раз. ОСОБА_1 прикладав фізичні зусилля, тому що повинен був переробляти систему опалення, робити пічне опалення і протягом 4 років опалювати будинок дровами. Після рішення апеляційного суду позивач звернувся з листом про добровільне виконання судового рішення і повернення збору, проте відповідач його не виконав і позивач звернувся до виконавчої служби. В умовах договору вказано що «Сумигаз» є виконавцем робіт. В позові мова йде про наслідки від дій суду, але позов про стягнення коштів лише до АТ «Сумигаз». Сума визначена позивачем в розмірі 50 тис. грн. оскільки суди тривають майже 4 роки і на протязі цих років його право не було відновлене. Акт про припинення обмеження газопостачання ОСОБА_1 не оскаржував, проте неодноразово звертався у Роменське УЕГГ щодо незаконного відключення, проте доказів цьому не має. АТ «Сумигаз» обіцяли вирішити це питання але не вирішили. До суду ОСОБА_1 відключення не оскаржував. Дрова ОСОБА_1 купував у підприємствах. ОСОБА_1 особисто звертався до АТ «Сумигаз» з заявою. Висновків уповноважених органів про неправомірність відключення ОСОБА_4 від мережі газопостачання, чи рішення суду, не має було рішення коли він оскаржував в 2013 році. Дані рішення і дії по відключенню незаконні тому, що в актах вказано, що було припинено газопостачання згідно пункту 5.7. Кодексу ГРМ.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотав про застосування строку позовної давності, оскільки позивач посилається на відключення йому газу, строки позовної давності пройшли, а позивач не клопоче про їх поновлення. Щодо позовних вимог то зазначив, що заперечують проти їх задоволення з тих підстав, що як вказує позивач то моральна шкода настала у зв`язку з неправомірним відключенням його від газопостачання. Відключення було правомірне, і це відключення не було визнане неправомірним, ОСОБА_1 не оскаржував таке відключення. До АТ «Сумигаз» зі скаргою не звертався. Звернення до суду про стягнення коштів за газопостачання було правомірним, так як припинення газопостачання не означає припинення нарахування оплати за газ, таке припинення не обмежує послуг з розподілу газу. Розподіл не нараховується лише у випадку механічного від`єднання, але тоді для підключення споживач робить повністю проект і т.д. Якщо позивач бажає припинити послуги з розподілу газу, він може подати заяву про припинення надання послуг і розірвання договору. Розподіл газу здійснювався до межі що є власністю споживача. Ввід з точки крана, того що на вулиці, який і був опломбований. Касаційний суд відмовив у відкритті провадження у справі де був скасований наказ у зв`язку з її малозначністю. Моральної шкоди позивачу не завдано, він був змушений захищати свої права, але апеляційний суд застосував не ту норму, тому прийшов неправильного висновку. Вказав, що позовні вимоги базуються на твердженні позивача про неправомірність припинення газопостачання, а в нашій справі інший предмет і це рішення не стосується правомірності припинення газопостачання і тому даний доказ неналежний. Заглушка вставляється як пробка яка накручується на різьбу. Мережа у ОСОБА_1 не роз`єднана, між трубами стоїть заглушка.

16.01.2025 року до суду від представника відповідача також надійшли додаткові пояснення в справі в яких він вказав, що згідно пункту 3.17 глави 3 розділу V ПБСГ, на який міститься посилання в абзаці 4 пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, на яке посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, перед ремонтом і при тривалій зупинці (понад 3 доби) установки (за винятком котлоагрегатів, що знаходяться в резерві) газопровід до неї і газопровід до пальника (при його живленні від колектора до відключення на установку) необхідно відключати від діючих газопроводів першим по ходу газу до неї запірним пристроєм із встановленням інвентарної заглушки. Глава 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, до якої відноситься пункт 3.17, на який міститься посилання в наведені Позивачем статті, регулює вимоги безпечної експлуатації газопроводів і установок, що використовують газ, промислових і сільськогосподарських підприємств, котелень, підприємств комунально-побутового обслуговування виробничого характеру. За таких обставин зазначена норма не відноситься до побутового споживача, яким є ОСОБА_1 , регулює правовідносини між Оператором ГРМ та комерційним споживачем. Відтак, в даному випадку неможна посилатись на таку норму. Одночасно, пунктом 5.7 Розділу V Правил безпеки систем газопостачання передбачено відключення від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови, в тому числі, наявності витоків газу. Згідно Акту № 287 від 16.03.2024 підставою припинення/обмеження розподілу природного газу побутовому споживачу по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому за адресою: АДРЕСА_1 була наявність витоків газу, що неможливо ліквідувати. Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГРМ у разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи. Згідно з п. 7.2. Типового договору розподілу природного газу Оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу на територію та земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система, та/або газове обладнання Споживача, та/або комерційний вузол обліку, для виконання службових обов`язків, передбачених законодавством та цим Договором. Із пункту 5 глави 5 розділу ІІІ Кодексу ГРМ випливає, що Оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок та інших об`єктів всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання службових обов`язків, передбачених законодавством. Для належного виконання Оператором ГРМ функцій щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій споживач зобов`язаний забезпечити доступ на власні об`єкти представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання службових обов`язків, зокрема, для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання. Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/ обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119, та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у випадку несанкціонованого відбору природного газу, несанкціонованого відновлення газоспоживання, визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт Припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування. При несанкціонованому відновленні газоспоживання (розподілу природного газу), відмові представникам Оператора ГРМ в доступі до об`єкта споживача для припинення газопостачання (розподілу природного газу), у тому числі для локалізації чи ліквідації аварійної ситуації, а також після закінчення (розірвання) договору розподілу природного газу Оператор ГРМ може здійснити припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи (пункт 5). Відповідно до пункту 5.7 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119, підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови наявності витоку газу. Витік газу, що неможливо ліквідувати, відбувся на ділянці газопроводу, який перебуває у володінні споживача. Витік газу був аварійною ситуацією, яка загрожувала життю, здоров`ю, майну як споживача так і інших осіб та міг у будь-який момент призвести до надзвичайної події техногенного характеру. З метою ліквідації аварійної ситуації газопостачання за вищевказаним об`єктом було припинено шляхом встановлення заглушки на газопроводі-вводі, про що складено відповідний акт. Обов`язок по утриманню внутрішніх газопроводів у належному технічному стані несе саме власник, відповідно власник несе і відповідальність, якщо стан внутрішнього газопроводу не є належним. У зв`язку з наявним витоком газу на внутрішньому газопроводі споживача, співробітниками АТ «Сумигаз» було припинено газопостачання, що було здійснено на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, відтак припинення газопостачання відповідача є правомірним. Одночасно, відновлення газопостачання (розподілу природного газу) згідно п.6 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ здійснюється Оператором ГРМ за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу). Позивач з моменту припинення розподілу природного газу по 30.09.2023 року включно до АТ «Сумигаз» Позивач із заявою про відновлення газопостачання не звертався, а тому у АТ «Сумигаз» були відсутні підстави для відновлення газопостачання по об`єкту споживача. Одночасно, згідно правовому висновку, сформованому у п. 50 постанови Верховного Суду № 914/3254/21 від 27.09.2022: «Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, тобто в період, коли не відбувалося механічного від`єднання об`єкта споживача від цієї мережі та вилучення такого об`єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалася, не звільняє споживача від договірного зобов`язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період, оскільки саме механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача». Отже, Відповідачем правомірно нараховувались Позивачу обсяги річної замовленої потужності з врахуванням вимог Кодексу ГРМ, а також правомірно виставлялись рахунки на здійснення оплати за послугу розподілу природного газу. Позивачем не доведено, яким чином Відповідач перешкоджав йому користуватись його газовими приладами. Позивач не звертався до Відповідача з заявою про відновлення газопостачання згідно вимог п.6 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ. Таким чином Оператор ГРМ не може відповідати за бездіяльність Позивача. Отже, в діях АТ «Сумигаз» відсутні неправомірні дії щодо здійснення аварійного припинення/обмеження розподілу природного газу Позивачу. Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: - наявність такої шкоди, - протиправність діяння її заподіювача, - наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, - вина останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Позивачем у цій справі не заявлялись вимоги про визнання дій Відповідача протиправними. Відтак, встановлення протиправності дій відповідача не може бути предметом спору. З врахуванням відсутності протиправності дій відповідача неможливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправними діяннями заподіювача, а також наявність шкоди.

Судом встановлено, що відповідно до виконавчого листа виданого 22.03.2024 року 14.03.2024 року було розглянуто справу за позовом АТ « Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг та суд вирішив: Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4026 грн. за апеляційне оскарження рішення суду (а.с.5).

Постановою Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26.09.2023 року скасовано та ухвалено нове рішення яким відмовлено у задоволенні позову АТ «Оператору газорозподільної системи «Сумигаз» та вирішено стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4026 гривень 00 копійок за апеляційне оскарження рішення суду. В мотивувальній частині рішення суду вказано, що копія акту від 16 березня 2021 року № 287 була направлена АТ «Сумигаз» на запит ОСОБА_1 31 жовтня 2023 року, тобто вже після ухвалення рішення судом оскаржуваного рішення… Підлягає врахуванню також та обставина, що зазначений акт перебував в розпорядженні позивача, однак його не було надано суду при зверненні до суду з позовом, на підтвердження заявлених вимог… Тобто, фактично причиною припинення розподілу газу до домоволодіння відповідача, шляхом встановлення заглушки, є необхідність усунення недоліків в системі газопостачання, що потягли за собою витік газу. Ствердження позивача про те, що у спірний період відповідач був забезпечним доступом до газорозподільної системи, належної потужності системи на підставі укладеного між ними договору, колегія суддів вважає непереконливим, адже протягом тривалого періоду часу газопостачання до домоволодіння відповідача позивачем не було відновлено, виявлені під час встановлення заглушки та опломбування недоліки в системі газопостачання відповідача не були усунуті… (а.с.6-9).

З акту про припинення/обмеження розподілу природного газу побутовим споживачам від 16.03.2021 року засвідченого підписами представників АТ «Сумигаз» вбачається, що з причиною припинення /обмеження розподілу природного газу за адресою АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) є наявність витоку газу що неможливо ліквідувати (пункт 5.7 глави 5 ПБСГ) (а.с.10).

Як вбачається з досудового попередження від 01.03.2023 року АТ «Оператору газорозподільної системи «Сумигаз» повідомило ОСОБА_1 що ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов?язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Типового договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, проте зобов`язання надані «Сумигаз» послуги розподілу природного газу Він як споживач, виконує не в повному обсязі, внаслідок чого станом на «28» лютого 2023 р. по особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковується заборгованість у сумі 2632,20 грн. На підставі вищевикладеного, просять його протягом 5 календарних днів з моменту отримання даного попередження сплатити заборгованість за надані послуги розподілу природного газу. Попереджають, що у випадку незадоволення зазначених вимог у встановлений термін з метою примусового стягнення вартості послуг розподілу природного газу АТ «Сумигаз» буде змушене звернутися до суду (а.с.11).

Згідно повідомлення про сплату рахунку №1200327745 від 07.03.2021 року АТ «Сумигаз» повідомляється ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) про необхідність оплати послуг розподілу (доставки) природного газу за березень 2021 року в сумі 80,40 грн. (а.с.12).

З повідомлення про сплату рахунку №1200327745 від 06.11.2022 року АТ «Сумигаз» повідомляється ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) про необхідність оплати послуг розподілу (доставки) природного газу за листопад 2022 року в сумі 382,27 грн. та повідомляється, що заборгованість станом на 01.11.2022 року становить 1783,51 грн. (а.с.12).

Відповідно до платіжної інструкції № 87 від 15.04.2024 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» сплатив на рахунок АТ «Укрпошта» кошти в сумі 4096,46 грн. В графі призначення платежу вказано: «Повернення 4026,00 грн. згідно Постанова Сумського апеляційного суду від 14.03.2024 року у справі 585/1725/23, с. Плавинище, вул. Весняна, 59, 42024, ОСОБА_1 , комісія -70,46 грн.» (а.с.29 зв).

З повідомлення про добровільне виконання рішення № 36/1 від 29.04.2024 року вбачається, що представник АТ «Сумигаз» Формов В. повідомляє ОСОБА_1 , що AT «Сумигаз» було здійснено перерахунок вказаних в постанові грошових сум грошовим переказом, що підтверджується платіжною інструкцією № 87 від 15.04.2024 року, згідно якої грошові кошти були перераховані до AT «Укрпошта» з метою подальшої виплати йому. Таким чином вимогу щодо відшкодування йому витрат судового збору, сплаченого ним при зверненні до Сумського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26.09.2023 у справі № 585/1725/23 AT «Сумигаз» було виконано. В подальшому йому необхідно буде звернутись до відділення поштового зв`язку у с. Плавинище для отримання грошового переказу (а.с.30).

Відповідно до опису вкладення засвідченого АТ «Укрпошта» та накадної № 4001401684639 ОСОБА_1 на адресу Сумська обл., Роменський р-н., с. Плавинище до відділення 42024 було направлено платіжну інструкцію № 87 від 15.04.2024 року (а.с.30 зв.).

З роздруківки статусу відправлення № 4001401684639 вбачається, що дане відправлення 09.05.2024 року було вручено особисто (а.с.31).

11 липня 2024 року, старшим державним виконавцем Зарічного ВДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Світличним В.О., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП №75512647, з якої вбачається, що розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого листа № 585/1725/23 від 22.03.2024 року, та постановлено відрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 585/1725/23 від 22.03.2024 року виданого Роменським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з АТ «Сумигаз» на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 4026,00 грн. та стягнути з боржника виконавчий збір в розмірі 402,6 грн. Копію постанови направлено сторонам та зазначено, що постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с.31 зв.).

Відповідно до запиту про виконання поштового переказу № 582 від 15.07.2024 року АТ «Сумигаз» звернулось до «Укрпошта» з проханням надати АТ «Сумигаз» інформацію про причини не видачі грошового переказу його отримувачу ОСОБА_1 а також місцезнаходження коштів у розмірі 4026,00 грн., що були перераховані за платіжною інструкцією №87 від 15.04.2024 року для організації належного їх отримання ОСОБА_1 » (а.с. 32).

З роздруківки електронного повідомлення від 19.07.2024 року, вбачається, що на звернення АТ «Сумигаз» щодо грошового переказу ОСОБА_1 , АТ «Укрпошта» повідомила, що їх звернення передано на реєстрацію до відділу по роботі з письмовими зверненнями клієнтів АТ «Укрпошта» (а.с.33).

Відповідно до роздруківки електронного повідомлення від 22.07.2024 року, вбачається, що на звернення АТ «Сумигаз» щодо грошового переказу ОСОБА_1 , АТ «Укрпошта» повідомила, що їх звернення передано на реєстрацію до відповідного відділу (а.с.33 зв.).

Згідно довідки виконавчого комітету Плавинищенської сільської ради Роменського району Сумської області №452 від 30.07.2013 року, житлове помешкання за адресою АДРЕСА_2 має такі джерела опалення крім тих, що живляться природним газом: піч ( на твердому паливі) 1шт., плита (на твердому паливі)- 1 шт., плита з вмонтованим водяним котлом (на твердому паливі)-2 шт., електричний котел (орієнтовною потужністю 30 кВт.) - 1 шт. Дана довідка складена за даними акту обстеження житлового помешкання (а.с.65)

Наведені факти свідчать, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов`язані з відшкодуванням моральної шкоди.

Згідно ч. 1ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 6 ч. 1ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Згідно ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Згідно з п. 2 ч. 2ст. 23 ЦК Україниморальна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода,завдана фізичнійабо юридичнійособі неправомірнимирішеннями,діями чибездіяльністю,відшкодовується особою,яка їїзавдала,за наявностіїї вини,крім випадків,встановлених частиноюдругою цієїстатті. Моральнашкода відшкодовуєтьсянезалежно відвини органудержавної влади,органу владиАвтономної РеспублікиКрим,органу місцевогосамоврядування,фізичної абоюридичної особи,яка їїзавдала: 1)якщо шкодизавдано каліцтвом,іншим ушкодженнямздоров`яабо смертюфізичної особивнаслідок діїджерела підвищеноїнебезпеки; 2)якщо шкодизавдано фізичнійособі внаслідокїї незаконногозасудження,незаконного притягненнядо кримінальноївідповідальності,незаконного застосуваннязапобіжного заходу,незаконного затримання,незаконного накладенняадміністративного стягненняу виглядіарешту абовиправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч.2). Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, та представника відповідача, дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований лише частково і може бути задоволений лише в частині.

Так, в позовній заяв позивач зазначив наступні чинники виникнення моральної шкоди:

-на протязі майже 3 років виконавець умисно користуючись своїм монопольним становищем здійснював цілеспрямовано фальсифікацію різних документів, які надавав до судів, здійснював цілеспрямований моральний тиск на нього, як споживача, пенсіонера, чим завдав йому непоправної моральної шкоди глибоких фізичних та душевних страждань тим:- що, він втратив віру у судову систему України; що, він втратив віру, у справедливість та законність рішень постановлених у Роменському міськрайонному суді Сумської області відносно до нього як споживача та законослухняного громадянина; що шахрайські дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчих систем «Сумигаз» покриваються суддями Роменського міськрайонного суду Сумської області. Проте вказані позивачам доводи в судовому засіданні не підтверджені належними і допустимими доказами, так як ні в позові позивач, ні в судовому засіданні його представник, не вказали: які саме документи були сфальсифіковані відповідачем; доказів тиску з боку відповідача; які дії відповідача є шахрайськими і чим підтверджені такі твердження позивача. Щодо посилання на те, що позивач втратив віру у судову систему України; що, він втратив віру, у справедливість та законність рішень постановлених у Роменському міськрайонному суді Сумської області, суперечать діям самого позивача, так як він «втративши віру в суд» все рівно звернувся до суду.І маючи можливість залишити позов без розгляду у зв`язку з неправильним написанням прізвища позивача, не скористався цією можливістю і наполягав на розгляді справи судом.

-виконавець його, пенсіонера примусив докладати значні додаткові фізичні зусилля для організації свого життя; виконавець його змусив на протязі 4-х років закуповувати по 20 кубічних метрів дров на рік, які він змушений був фізично пиляти та рубати щоб використати для обігріву будинку; дані шахрайські дії виконавця вплинули на його психічне та фізичне здоров`я, у нього погіршився тиск, почастішали серцеві напади, нервозність, що потребувало значних фінансових витрат для відновлення попереднього стану здоров`я; виконавець його змусив на протязі 4-х років купувати побутовий газ в балонах, для приготування їжі, та інших побутових потреб; він втратив нормальні життєві зв`язки; виконавець умисно на протязі 3-х років постійно здійснював відносно нього моральний тиск постійними телефонними дзвінками з вимогами сплатити неіснуючі борги за розподіл природного газу, надсилаючи йому незаконні досудові попередження, постійно тиснув на нього погрозами судом, та примусовими виконавчими діями; виконавець як суб?єкт господарювання з 16.03.2021 року і на даний час відмовився виконувати договірні зобов?язання з розподілу природного газу; виконавець як суб?єкт господарювання з 16.03.2021 року і на даний час умисно та в односторонньому порядку відмовився виконувати договірні зобов?язання з усунення причин надуманого ним витоку природного газу; виконавець умисно з 16.03.2021 року фізично позбавив його доступу до власної газотранспортної мережі. Позивачам та його представником не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження існування цих обставин.

Такий висновок суду грунтується на тій обставині, що позивач не оскаржував дій відповідача щодо правомірності припинення йому газопостачання (отже визнав їх правомірними) і не надав доказів того що ОСОБА_1 звертався до відповідача задля вжиття заходів по відновленню газопостачання (отже був задоволений ситуацією, що склалася).

-після фізичного відключенню його будинку від його власної газотранспортної системи, та встановлення глушки, що унеможливлює нормальне користування газовими приладами на протязі 4-х років, він постійно перебував у стані нервового напруження, оскільки незаконні дії виконавця та Роменського міськрайонного суду призвели до втрати віри у наявність законів та їх виконання в межах України. Таке становище вкрай негативно виливає на його щоденне самопочуття, викликає глибоке обурення незаконними діями виконавця, та Роменського міскрайоного суду. Неможливість користуватися на протязі 4-х років газовими приладами для своїх побутових потреб вимагають від нього додаткових фізичних та модальних зусиль для організації його життя. Вказані доводи позивача не підтверджені належними і допустимими доказами. Зокрема, позивач не надав доказів про погіршення самопочуття, перебування у стані нервового напруження і таке інше.

Твердження позивача що виконавець умисно на протязі 4-х років порушує його право власності на газотранспортну мережу яка розташована у селі Плавинище на вулиці Весніна не підтверджені належними і допустимими доказами. Зокрема позивач навіть не вказав якими саме діями чи бездіяльність відповідач порушує саме право власності позивача.

Не довівши протиправності дій відповідача, позивач не може претендувати на відшкодування моральної шкоди, оскільки моральна шкода не може настати внаслідок правомірних дій.

Що стосується доводів позивача та його представника, що виконавець умисно не виконує рішення Апеляційного суду Сумської області, про відшкодуванню споживачу судового збору, яке набрало законної сили, дана обставина спростована доказами, дослідженим судом, оскілки відповідач намагався виконати добровільно рішення суду і здійснював поштовий переказ та направляв з цього приводу квитанцію ОСОБА_4 , проте з невстановлених причин, ОСОБА_4 не отримав належні йому кошти в поштовому відділенні, і дане рішення було виконане виконавцем у примусовому порядку.

Суд, вважає доведеними лише наступні твердження позивача: на протязі років виконавець його як споживача умисно змусив доводити свою правоту та невинуватість у різних судових інстанціях, витрачаючи свій час; виконавець його примусив нести додаткові фінансові витрати для сплати судового збору в сумі 4026 гривень за подання Апеляційної скарги; виконавець його змусив значну частину свого часу витрачати на відстоювання своїх порушених прав у судах, пошуку різних доказів та документів. Таке переконання суду склалося тому, що позивач надав суду належні і допустимі докази на підтвердження існування вказаних обставин. У справі мається рішення суду щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4 та дані про сплату ним судового збору за подання апеляційної скарги.

Посилання позивача на наявність матеріальної шкоди суд до уваги взагалі не бере, так як в даному випадку суд вирішує спір щодо стягнення моральної шкоди.

За таких обставин суд вважає, що діями АТ «Сумигаз» позивачу дійсно була завдана моральна шкода, оскільки він був змушений захищаючи свої права доводити свою правоту та невинуватість у різних судових інстанціях, витрачаючи свій час, нести додаткові фінансові витрати.

Однак, враховуючи висновки суду про наявність чинників матеріальної шкоди, та доведеності настання моральної шкоди, характер завданої шкоди, тяжкість вимушених змін у житті позивача, час та зусилля, яких він доклав для відновлення свого порушеного права, в тому числі в судовому порядку, враховуючи вік позивача, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне розмір моральної шкоди, заявлений позивачем зменшити, визначивши його в сумі 5000 грн.

Оскільки позивач при зверненні до суду судовий збір не сплачував, посилаючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів», з відповідача, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі пропорційному задоволеним вимогам. Позов заявлено на суму 50000 грн., а задоволено 5000 грн., тобто на 10% (5000 х 100 : 50000 ).

За таких обставин зАТ «Оператор газорозподільних систем «Сумигаз» на користь позивача слід стягнути 302,80 грн. судового збору (3028 х 10%:100).

Керуючисьст.ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчих систем «Сумигаз» про відшкодування моральної шкоди, - задоволити частково.

Стягнути з відповідача виконавця Акцонерне товариство «Оператор газорозподільних систем «Сумигаз», код ЄДРПОУ 03352432, відшкодування моральної шкоди в сумі п`ять тисяч (5000) гривень.

Стягнути з Акцонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Сумигаз», код ЄДРПОУ 03352432, на користь держави, судовий збір в розмірі (триста дві гривні вісімдесят копійок) 302,80 гривень.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 14 квітня 2025 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга