Ухвала суду № 126576786, 14.04.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-о/447/135/25 Справа №447/1092/25

У Х В А Л А

14.04.2025 Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Друзюк М.М., перевіривши матеріали заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шершун Наталія Костянтинівна про встановлення факту, що має юридичне значення

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області з заявою, в якій просить встановити факт його проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період часу з 2014 до дня її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , звільнивши його від сплату судового збору на підставі , оскільки він є батьком військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби.

Ознайомившись із заявою та доданими матеріалами, суд вважає, що зазначена заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

За змістом п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно з ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Водночас, як вбачається із поданої позовної заяви, ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору оскільки він є батьком військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби..

Пунктом 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір зазначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Проте заявником не надано до суду доказів стосовно того, що саме вона відноситься до учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи посвідчення члена сім`ї батька ОСОБА_1 , військовослужбовця, який загинув (помер) чи постраждав під час проходження військової служби № НОМЕР_1 від 13.02.2024 р., пред`явник посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби.

Згідно преамбули Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Підпункт 2 пункту 1 статті 3 встановлює , що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Разом із цим, суд зазначає, що стаття 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою визначено пільги сім`ям загиблих (померлих) ветеранів війни, не містить пільг щодо звільнення вказаної категорії осіб від сплати судового збору за подання позовів до суду.

При цьому ч. 2 ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Отже, з огляду на зазначене, суд вважає, що положення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не розповсюджуються на позивача.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що заявник підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 06.02.2020 у справі №640/21075/19 ( № К/9901/3675/200 та від 23.07.2020 року у справі №240/12008/19.

Таким чином, як вбачається із вищезазначеного, заявником в порушення вимог ст.177 ЦПК Українипри поданні заяви до суду не долучено належної квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч. 1 ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, залишається без руху, про що постановляється ухвала з зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно вимог ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, дійшла висновку, що заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шершун Наталія Костянтинівна про встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно залишити без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 185, 260, 261 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шершун Наталія Костянтинівна про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху.

Надати заявнику термін для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У випадку невиконання вимог ухвали заява буде визнана неподаною та повернена позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Друзюк М. М.