Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/3084/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 квітня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Іванова А.П.,
при секретарі судових засідань Боті О.І.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши увідкритому судовомув залісуду вм.Ужгород матеріалиадміністративної справиза позовом ОСОБА_2 до Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради про скасування постанови,
встановив:
28.02.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача інспектора з паркування Журавльова Олександра Олександровича, в якому просить скасувати постанову інспектора з паркування від 19.02.2025 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
03.03.2025 судом постановлено ухвалу, якою залишено без руху означений позов.
21.03.2025подав заяву на виконання вищевказаної ухвали, зокрема зазначивши відповідачем Управління муніципальної варти Ужгородської міської ради.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою інспектора з паркування Журавльова Олександра Олександровича серії UZ No2503396 від 19.02.2025 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. за ч. 3ст 122 КУпАП за те, що 19.02.2025 об 11:54 годині м. Ужгороді, керуючи транспортним засобом марки «BMW» номерний знак НОМЕР_1 , він порушив правила зупинки, а саме здійснив зупинку транспортного засобу ближче 30 метрів від посадкового майданчику,чим порушив вимоги п. 15.9 ПДР України. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав: його автомобіль був зупинений на заїзді до його земельної ділянки, так як замок на воротах внаслідок низької температури примерз та вийшов з ладу, він не зміг швидко відкрити ворота, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху, він був змушений залишити свій транспортний засіб на заїзді до себе у двір, щоб піти неподалік до торгівельної точки, де йому люб`язно дали кип`яток, щоб він зміг розморозити замок та заїхати до себе у двір. Коли він повернувся до автомобіля через буквально 10 хвилин, він знайшов повідомлення про притягнення його до відповідальності за паркування. Зазначає, що він водій із значним стажем керування, тому суворо дотримується вимог правил дорожнього руху. Отже, він не погоджуєтьсь із зазначеним рішенням інспектора, бо вважає себе невинним, постанову серія UZ No2503396 від 19.02.2025 необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповними з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Наполягав на задоволенні позову.
В судове засідання представник відповідача не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та дату розгляду справи, відзиву не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступних висновків.
04.02.2025 інспектором з паркування Управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частини стоянки та зупинки Ужгородської міської ради Товтин І.С. складено повідомлення серії UZ № 2502218.
Наявне посилання на вебсайт через QR-код.
Зі змісту повідомлення (постанови) від 19.02.2025 серії UZ № 2503396 за посиланням https://pdr.rada-uzhgorod.gov.ua/search/?id=2503396&num=AO7689CA вбачається, що особа, яка керувала автомобілем (водій) BMW 116D д.н.з AO7689CA порушила правила зупинки, а саме здійснила зупинку транспортного засобу ближче 30 метрів від посадкового майданчика/знаку зупинки маршрутних ТЗ та створює перешкоду дорожньому руху, чим порушила п. 15.9. «Е» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУпАП. Вимір здійснено ручним лазерним світловіддалеміром BOSCH PLR 40 С / GLM 40.
У повідомленні (постанові) зазначено, що фотозйомка (відеозапис) проводився спецзасобами та матеріали справи доступні для ознайомлення за посиланням.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Конституції України принципу, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною третьою ст. 122 КУпАП передбачено серед іншого, що порушення правил зупинки,стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 15.9 е ПДР України регламентовано, що зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Частиною 1 ст. 219 КУпАП встановлено, що виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).
Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування (ч. 3 ст. 219 КУпАП).
Частиною 3 ст. 279-1 КУпАП передбачено, що інспектори з паркування мають право накладати адміністративні стягнення на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектори з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 10 КУпАП визначає, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З фотоматеріалів, які містяться за посиланням до оскаржуваного повідомлення (постанови), видно, що автомобіль BMW 116D д.н.з НОМЕР_2 дійсно припаркований біля посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів.
Однак інспектором з паркування при ухваленні оскаржуваного рішення не прийнято до уваги, що позивач є власником земельної ділянки за адресою м. Ужгород, пл. Петефі, 40, біля якого ним було здійснено зупинку автомобіля (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №451620від 30.07.2008; не враховано обставини, що зумовили зупинку позивача біля посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, а саме неможливість заїзду у домогосподарство через проблеми з відкриванням воріт тощо.
Тож, при ухваленні оскаржуваного рішення, інспектор з паркування не дотримався вимог ст. 280 КУпАП, а саме не перевірив чи винний позивач у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних, а тому вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, а провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 162, 268-272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд
постановив:
Постанову Управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частини стоянки та зупинки Ужгородської міської ради серії UZ №2503396 від 19.02.2025 про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_1 ) скасувати та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частини стоянки та зупинки Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 45217725, 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_1 ), сплачений ним судовий збір у сумі 454 /чотириста п`ятдесят чотири/ гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов
Судове рішення № 126575294, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 04.04.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/3084/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: