Ухвала суду № 126574947, 07.04.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21799/24

Провадження № 1-кс/752/2328/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представників власника майна Державного науково-дослідницького інституту інформації та моделювання економіки - адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_5 розглянувши в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва у відкритому судовому засіданні, клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 - про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені № 12024100000000806, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання у якому прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 просить накласти арешт у кримінальному провадженні №12024100000000806 від 05.07.2024 на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме на такі документи: особові справи аспірантів (здобувачів) за 2022-2024 роки, копії посадових інструкцій, копії наказів, копію положення, копію контакту, папки в яких містяться копії військово облікових документів аспірантів за 2022 рік, 2023 рік та 2024, копію заяви про звільнення.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100000000806 від 05.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно фабули кримінального правопорушення, службові особи закладів вищої освіти, які підпорядковані Міністерству освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) за попередньою змовою між собою, одержують неправомірну вигоду, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням свого службового становища, що надає право на відстрочку від мобілізації.

Так, в період дії правового режиму воєнного стану спостерігається активне використання сфери освіти для ухилення від призову на військову службу чоловічого населення, що може призвести до порушення порядку комплектування Збройних Сил України.

У 2023/2024 навчальних роках у вітчизняних вищих навчальних закладах зафіксовано значний приріст студентів, старше 25 років, які виявили бажання навчатись (вступ/поновлення) на контрактній, денній формі здобуття освіти - 112 тис. чоловік (у 2022/2023 навчальному році - 75,8 тис. чоловік, у 2021/2022 навчальному році - 11,8 тис. чоловік), що в 10 разів перевищує кількість вступників, ніж до повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Найбільший приріст зафіксовано саме в закладах приватної форми власності, а також у відокремлених структурних підрозділах ЗВО як приватної, так і державної форми власності та деяких ЗВО державної форми власності, які у 2021 році не мали здобувачів цієї категорії взагалі.

Встановлено, що основними порушеннями, під час зарахування на навчання, є: оформлення без військово-облікових документів; відсутність мотиваційних листів вступників або написані «під копірку»; поза вступною кампанією; масове поновлення осіб чоловічої статі на навчання без академічних довідок або на підставі академічних довідок, походження яких є сумнівним, або відсутність в особових справах інформації про попереднє навчання поновлених здобувачів; зарахування здобувачів на освітню програму, на яку вони заяву не подавали і конкурсний відбір не проходили; вступ через мотиваційні листи і раптове переведення на спеціальності, які передбачають вступ виключно через НМТ/ЗНО, зокрема, переведення на інші спеціальності з різними академічними вимогами (перевищення 20 навч. кредитів) та формою навчання; застосування індивідуальних графіків навчання ЗВО для того, щоб не залишати доказів невідвідування занять; формальний підхід до індивідуальних планів навчання та відсутність поточного контролю за якістю роботи науково-педагогічних працівників; дистанційне навчання поза встановлених вимог.

Також встановлено систематичні порушення закладами освіти термінів внесення записів до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО): внесення реквізитів наказів про переведення, відрахування, поновлення студентів та встановлення відповідних статусів в ЄДЕБО здійснюється значно пізніше, ніж у 5-денний термін, - іноді протягом декількох місяців та навіть року після дати підписання наказу, - що порушує вимоги абзацу першого пункту 3 розділу III Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.10.2018 за № 1132/32584.

Так, до ЗВО вступниками не подані копії військово-облікових документів або подані документи, що не відповідають вимогам Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 02.05.2022 № 400), Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році (затвердженого наказом МОН від 15.03.2023 № 276).

Враховуючи те, що наявність військово-облікових документів є обов`язковим, зарахування відповідних студентів здійснено неправомірно.

З огляду на виявлені порушення та негативні тенденції в період 2022-2024 рр. зі сторони службових осіб ЗВО та Міністерства освіти і науки України, можна вважати, що останніми з корисливих мотивів надано можливість громадянам України, які за багатьма ознаками не мали наміру здобувати науково-освітній рівень, уникнути призову на військову службу під час всеукраїнської мобілізації.

11.03.2025, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві від 13.02.2025, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, де в ході обшуку вилучено майно, яке належить Державному науково-дослідному інституту інформатизації та моделювання економіки (код ЄДРПОУ 23395900), а саме: особові справи аспірантів (здобувачів) за 2022-2024 роки, копії посадових інструкцій, копії наказів, копію положення, копію контакту, папки в яких містяться копії військово облікових документів аспірантів за 2022 рік, 2023 рік та 2024, копію заяви про звільнення.

Постановою слідчого від 11.03.2025 вилучені під час обшуку документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що вилучені документи можуть бути доказами під час судового розгляду, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а також зберегли на собі його сліди.

Вилучені документи підлягають додатковому дослідженню, огляду та проведенню необхідних експертиз.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є збереження речових доказів.

На підставі зазначеного прокурор просить про задоволення клопотання.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити. Зазначив, що на даний час вилучені під час обшуку документи в процесі огляду.

Представники власника майна Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечили проти клопотання, просили відмовити у його задоволенні. Зазначили, що клопотання про арешт майна є необґрунтованим. Вилучені під час обшуку документи не можуть слугувати доказом жодної із обставин, які підлягають доказуванню в рамках цього кримінального провадження. Припущення слідчого органу про те, що вилучені документи відповідають ознакам речових доказів є необґрунтованим та недоведеним. Постанова слідчого про визнання майна речовим доказом є формальною. Вилучені документи спрямовані на організацію учбового процесу і існують в одному примірнику. У випадку арешту майна буде порушено принцип розумності та співмірності обмеження права власності, буде завдано негативних наслідків для організації учбового процесу в навчальному закладі. Письмові заперечення представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 долучено до матеріалів клопотання.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100000000806 від 05.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

11.03.2025, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві від 13.02.2025, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, де в ході обшуку вилучено майно, яке належить Державному науково-дослідному інституту інформатизації та моделювання економіки, а саме: особові справи аспірантів (здобувачів) за 2022-2024 роки, копії посадових інструкцій, копії наказів, копію положення, копію контакту, папки в яких містяться копії військово облікових документів аспірантів за 2022 рік, 2023 рік та 2024, копію заяви про звільнення.

Постановою слідчого від 11.03.2025 вилучені під час обшуку документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, що підтверджується копією постанови.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Матеріалами клопотання обґрунтовано, щовилучені під час обшуку документи містять чи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, яке розслідується у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, зазначене майно відповідає ознакам, зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, і має значення речових доказів.

Слідчим суддею встановлено, що заявлена прокурором у клопотанні мета щодо збереження речових доказів може бути досягнута шляхом застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Прокурором в судовому засіданні доведено, що вищезазначені вилучені під час обшуку документи можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а застосування такого заходу забезпечення, як арешт майна, сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав вважати, що в разі не застосування запобіжного заходу у виді арешту майна, існують ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке має значення для досудового розслідування.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя не встановив.

Отже, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження, може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене 11.03.2025 під час проведення обшуку за місцем знаходження Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки (код ЄДРПОУ 23395900), за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

1.Особові справи аспірантів (здобувачів) за 2022 рік:

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_91 ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_23 ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_24 ІНФОРМАЦІЯ_18 ОСОБА_25 ІНФОРМАЦІЯ_19 ОСОБА_26 ІНФОРМАЦІЯ_20 ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_21 ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_29 ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_30 ІНФОРМАЦІЯ_24 ОСОБА_31 ІНФОРМАЦІЯ_25 ОСОБА_32 ІНФОРМАЦІЯ_26 ОСОБА_33 ІНФОРМАЦІЯ_27 ОСОБА_34 ІНФОРМАЦІЯ_28 ОСОБА_35 ІНФОРМАЦІЯ_29 ОСОБА_36 ІНФОРМАЦІЯ_30 ОСОБА_37 ІНФОРМАЦІЯ_31 ОСОБА_38 ІНФОРМАЦІЯ_32

2.Особові справи аспірантів (здобувачів) за 2023 рік:

ОСОБА_39 ІНФОРМАЦІЯ_33 ОСОБА_40 ІНФОРМАЦІЯ_34 ОСОБА_41 ІНФОРМАЦІЯ_35 ОСОБА_42 ІНФОРМАЦІЯ_36 ОСОБА_43 ІНФОРМАЦІЯ_37 ОСОБА_44 ІНФОРМАЦІЯ_38 ОСОБА_45 ІНФОРМАЦІЯ_39 ОСОБА_46 ІНФОРМАЦІЯ_40 ОСОБА_47 ІНФОРМАЦІЯ_41 ОСОБА_48 (В розшуку)ІНФОРМАЦІЯ_42 ОСОБА_49 ІНФОРМАЦІЯ_43 ОСОБА_50 ІНФОРМАЦІЯ_44 ОСОБА_51 ІНФОРМАЦІЯ_45 ОСОБА_52 ІНФОРМАЦІЯ_46 ОСОБА_53 ІНФОРМАЦІЯ_47 ОСОБА_54 ІНФОРМАЦІЯ_48 ОСОБА_55 ІНФОРМАЦІЯ_49 ОСОБА_56 ІНФОРМАЦІЯ_50 ОСОБА_57 ІНФОРМАЦІЯ_51 ОСОБА_58 ІНФОРМАЦІЯ_52 ОСОБА_59 ІНФОРМАЦІЯ_53 ОСОБА_60 ІНФОРМАЦІЯ_54 ОСОБА_61 ІНФОРМАЦІЯ_55 ОСОБА_62 ІНФОРМАЦІЯ_56 ОСОБА_63 ІНФОРМАЦІЯ_57 ОСОБА_64 ІНФОРМАЦІЯ_58 ОСОБА_65 ІНФОРМАЦІЯ_59 ОСОБА_66 ІНФОРМАЦІЯ_60 ОСОБА_67 ІНФОРМАЦІЯ_61 ОСОБА_68 ІНФОРМАЦІЯ_62 ОСОБА_69 ІНФОРМАЦІЯ_63 ОСОБА_70 ІНФОРМАЦІЯ_64 ОСОБА_71 ІНФОРМАЦІЯ_65 ОСОБА_72 ІНФОРМАЦІЯ_66 ОСОБА_73 ІНФОРМАЦІЯ_67 ОСОБА_74 ІНФОРМАЦІЯ_68 ОСОБА_75 ІНФОРМАЦІЯ_69

3.Особові справи аспірантів (здобувачів) за 2024 рік:

ОСОБА_76 ІНФОРМАЦІЯ_70 ОСОБА_77 ІНФОРМАЦІЯ_71 ОСОБА_78 ІНФОРМАЦІЯ_72 ОСОБА_79 ІНФОРМАЦІЯ_73 ОСОБА_80 ІНФОРМАЦІЯ_74 ОСОБА_81 ІНФОРМАЦІЯ_75 ОСОБА_82 ІНФОРМАЦІЯ_76 ОСОБА_83 ІНФОРМАЦІЯ_77 ОСОБА_84 ІНФОРМАЦІЯ_78 ОСОБА_85 ІНФОРМАЦІЯ_79 ОСОБА_86 ІНФОРМАЦІЯ_80 ОСОБА_87 ІНФОРМАЦІЯ_81 ОСОБА_88 ІНФОРМАЦІЯ_82 ОСОБА_89 ІНФОРМАЦІЯ_83 ОСОБА_90 ІНФОРМАЦІЯ_84 ОСОБА_91 ІНФОРМАЦІЯ_85 ОСОБА_92 ІНФОРМАЦІЯ_86 ОСОБА_93 ІНФОРМАЦІЯ_87 ОСОБА_94 ІНФОРМАЦІЯ_88 ОСОБА_95 ІНФОРМАЦІЯ_89 ОСОБА_96 ІНФОРМАЦІЯ_90 ОСОБА_97 ІНФОРМАЦІЯ_92

4. Копія посадової інструкції від 08.01.2019 на 3 арк,;

5. Копія наказу №06-од на 1 арк.;

6. Копія наказу №05-од на 1 арк.;

7. Копія наказу №13 на 1 арк.;

8. Копія наказу №08-од на 1 арк.;

9. Копія посадової інструкції від 10.01.2025 на 3 арк,;

10. Копія посадової інструкції від 11.11.2021 на 3 арк,;

11. Копія наказу №09-к на 1 арк,;

12. Копія наказу №21-к на 1 арк,;

12. Копія наказу №22-к на 1 арк,;

13. Копія наказу №20-к на 1 арк,;

14. Копія положення від 30.09.2024 на 3 арк.;

15. Копі наказу №143-П на 1 арк.;

16. Копія наказу №09-од на 1 арк.;

17. Копія контракту №20 від 23.12.2022 на 6 арк.;

18. Три папки в яких містяться копії військово облікових документів аспірантів за 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік (відповідно вищевказаних П.І.Б.);

19. Копія наказу №20-к на 2 арк.;

20. Копії заяви про звільнення на 1 арк.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1