Постанова № 1265748, 20.12.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11.12.07р.

Справа № А25/249-07

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробнича спілка "Діон", с. Малозахарино Солонянського району Дніпропетровської області

до Солонянського районного центру зайнятості, смт. Солоне Дніпропетровської області

про скасування акту

Суддя Чередко А.Є.

Секретар І.В. Пономарьов

Представники сторін:

від позивача: Короленко О.Є. - дов. № б/н від 18.05.07р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про скасування акту правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України Солонянського районного центру зайнятості № 28/417 від 19.06.2007р. в частині донарахування страхових внесків на суму 5767,81грн. та нарахування пені на суму 2625,54грн.

В якості обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що адміністративно-господарські санкції в сумі 5767,81грн. страхових внесків та 2625,54грн. пені, про що винесений акт № 28/417 від 19.06.2007р. нараховані позивачеві за період з 2001 по 2003 рік включно, тобто в супереч ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує, подав письмовий відзив на позов, в якому зазначає, що Господарський кодекс України, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не поширює свою дію на відносини у сфері соціального страхування. Між відповідачем та суб’єктом господарювання - позивачем існують відносини у сфері соціального страхування, які регулюються спеціальним законодавством з питань соціального страхування і які відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України не є предметом регулювання цього кодексу.

Відповідач не забезпечив явку представника до судового засідання. Враховуючи, що представник позивача був повідомлений про час та місце судового засідання у справі в засіданні, що відбулося 20.11.2007р., не повідомлення відповідачем суд про причини не явки представника та приписи ч. ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Сільскогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Аграрно-виробнича спілка „Діон”, у відповідності з вимогами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є платником страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Статтею 38 цього Закону встановлена відповідальність за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, відповідно до якої роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Пунктом 1 статті 14 цього ж Закону встановлено, що державний нагляд у сфері страхування на випадок безробіття здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Відповідно до Положення про Солонянський районний центр зайнятості, затвердженого директором Дніпропетровського обласного управління центру зайнятості 04.12.04, Солонянський районний центр зайнятості є органом виконавчої влади, який здійснює нагляд у сфері страхування на випадок безробіття, на центр покладені функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно пп.7.1 п.7 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.00 № 339, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один примірник акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, інший залишається в центрі зайнятості, який проводив перевірку.

В акті зазначається: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення при нарахуванні і сплаті страхових внесків.

На виявлені під час перевірки суми коштів, на які платником не нараховано страхові внески, за актом перевірки страхові внески донараховуються із сумою пені та штрафу, а до винних посадових осіб застосовуються санкції відповідно до чинного законодавства (пп.7.4 п.7 Інструкції).

19.06.07р. Солонянським районним центром зайнятості (відповідачем) складений акт № 28/417 перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття позивачем до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

В результаті перевірки встановлено, що за період з 2001-2004рр. страхові внески до зазначеного Фонду нараховувались не в повному обсягу, від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівниківз сплачувались не в повному обсягу і не пропорційно до виплаченої заробітної плати, що є порушенням п. 3 ст. 17, п. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та донараховано страхових внесків у сумі 5767,81грн., нараховано пеню у сумі 3204,30грн.

Даним актом зобов’язано позивача перерахувати до Фонду у 10-денний строк прострочену заборгованість в сумі 5767,81грн., пеню – в сумі 3204,30грн.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи до уваги правовий характер спірних правовідносин, та їх суб’єктний склад, суд вважає, що на спірні відносини розповсюджуються норми Господарського кодексу України, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

До числа учасників відносин у сфері господарювання статтею 2 Господарського кодексу України віднесені, в тому числі, організації, які здійснюють щодо суб'єктів господарювання організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю (ч.6 ст.3 Кодексу).

Посилання відповідача на положення ст.4 Господарського кодексу України, яким встановлено розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин, суд вважає помилковим, оскільки, в даному випадку між сторонами відсутні фінансові відносини, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів. Предметом даного спору є відносини, що випливають з неналежного виконання позивачем Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" і ніяким чином не стосуються бюджетних відносин.

Стаття 238 Господарського кодексу України встановлює відповідальність за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності у вигляді адміністративно-господарських санкцій, під якими розуміються заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій визначені в статті 239 цього Кодексу. До їх числа законодавець відносить, зокрема, адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, сума страхових внесків в розмірі сумі 5767,81грн. та фінансові санкції в розмірі 3204,30грн. нараховані відповідачем щодо позивача, є адміністративно-господарськими санкціями.

Строки для застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України. Відповідно до зазначеної статті адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушень, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

У статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", на яку посилається відповідач, визначено, що строк позовної давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Виходячи з аналізу вищенаведених правових норм, вбачається, що стаття 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не обмежує строк стягнення страхових внесків за адміністративно-господарськими санкціями у випадку, коли вони вже нараховані, тоді як стаття 250 Господарського України визначає строк, протягом якого можуть бути нараховані такі санкції (страхові внески і фінансові санкції), і не пов'язує та не ототожнює цей строк зі строком давності, тобто строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права

Виходячи з фактичних обставин справи, приймаючи до уваги, що адміністративно-господарські санкції в сумі 5767,81 грн. страхових внесків та 2652,54 грн. пені відповідачем нараховані за період з 01.04.2001 по 19.06.2006 років, відповідачем порушені норми ст. 250 ГК України.

Враховуючи те, що відповідач дізнався про порушення правильності нарахування страхових внесків в момент складання акту перевірки – 19.06.07р., відповідно до ст. 250 ГК України господарські санкції у вигляді донарахованих страхових внесків та пені можуть бути застосовані до позивача лише за період, що не перевищує один рік з моменту порушення позивачем вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Таким чином правомірним є нараховування пені за період з 19.06.2006р. по 19.06.2007р.

У зв’язку з викладеним суд вважає, що оскаржуваний акт № 28/417 від 19.06.2007р. підлягає скасуванню в частині нарахування страхових внесків на суму 5767,81 грн. та нарахування пені на суму 2625,54 грн. за період, що передує червню 2006р.

З підстав наведеного та керуючись ст. 17-19, 87, 94, 156, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити.

Скасувати акт правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України Солонянського районного центру зайнятості № 28/417 від 19.06.2007р. в частині донарахування страхових внесків на суму 5767,81грн. та нарахування пені на суму 2625,54грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Сільскогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрно-виробнича спілка „Діон” (с. Малозахарино Солонянського району Дніпропетровської області, п/р 26008113117001 у КБ „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 25516791) судові витрати за розгляд справи у сумі 3,40грн.

Постанова може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст. 186 КАСУ. Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАСУ.

Суддя

А.Є. Чередко