Ухвала суду № 126573222, 14.04.2025, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/131/25

Провадження № 2-о/378/8/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2025 р.року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

заявника: ОСОБА_1 ,

представника заявника: ОСОБА_2 ,

заінтересованих осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника заінтересованої особи

Ставищенської селищної ради: Кравець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ставище Київської області, в режимі відеоконференції, цивільну справу за заявою ОСОБА_5 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаною заявою звернулася ОСОБА_5 з посиланням на те, що вона з ОСОБА_6 з 07.11.1993 по 18.03.2016 перебували в зареєстрованому шлюбі, після розірвання якого продовжили проживати однією сім`єю. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, після смерті якого відкрилася спадщина. До спадкового майна померлого належать земельні ділянки: кадастровий номер 3224282400:02:005:0058, загальною площею 2,3440 га та кадастровий номер 3224282400:02:005:0060, загальною площею 2,4624 га, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Оскільки вони постійно проживали однією сім`єю чоловіка та жінки, то вели спільне господарство, мали спільний бюджет та витрати, купляли майно для спільного користування, спільно утримували житло. Вказані обставини підтверджують, що між ними склалися усталені відносини, які притаманні подружжю. Метою встановлення факту її спільного проживання з чоловіком є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна після його смерті. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Заявник просить суд встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки її разом із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період із 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Ставищенського районного суду від 29 січня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі, постановлено справу розглядати в порядку окремого провадження (а.с. 38).

Ухвалою Ставищенського районного суду від 11 березня 2025 року витребувано у Приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Швеця С. П. спадкову справу після смерті ОСОБА_6 (а.с. 91).

В судовому засіданні заявник та її представник в режимі відеоконференції повідомили, що оскільки діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 присутні у залі судового засідання та їх думку щодо прийняття спадщини заявницею можна заслухати, тому відсутній спір про право.

В судовому засіданні заінтересовані особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали позицію представника заявника.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_7 , просить суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки, як вбачається з спадкової справи, діти ОСОБА_6 , які є спадкоємцями першої черги, звернулися до приватного нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, а заявник з відповідною заявою до нотаріуса не зверталася, проте в разі встановлення даного факту, вона буде спадкоємцем аж четвертої черги.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, вважає, що заяву слід залишити без розгляду, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду, заявник вказала, що метою звернення із заявою про встановлення факту спільного проживання з чоловіком є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна після смерті ОСОБА_6 , з яким вона проживала без реєстрації шлюбу.

Згідно з частиною 1 статті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини 6статті 294 ЦПК Україниякщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно з пунктом 5 частини 1статті 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина 4статті 315 ЦПК України).

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте, не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Подібного висновку дійшла також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 зроблено висновок про те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до суду адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правиламиЦПК України.

Таким чином, передбачено, що відповідна категорія справ розглядається у порядку цивільного судочинства і розгляд справи можливий, як в порядку окремого провадження, так і в порядку позовного провадження, в залежності від того чи існує спір про право.

При цьому слід виходити з того, що спір про право можливий у заявника не лише із заінтересованими особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є дітьми ОСОБА_6 , а й з іншими особами.

Згідно 1258 ЦК Україниспадкоємці зазаконом одержуютьправо наспадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259цього Кодексу.

Так, відповідно до 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до копії спадкової справи (а.с. 98-119) із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернулися до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Швеця С.П. діти померлого - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. Проте, у матеріалах справи відсутні докази того, що заявник зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, проте їй відмовлено у прийнятті спадщини саме з підстав відсутності запису в актах цивільного стану відомостей про одруження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..

Таким чином,встановлення судомвказаних обставиндає підставивважати,що увказаній справііснує спір,оскільки наявніінші особи,діти,відповідно до ЦК України, які претендують на майно померлого, а тому вищезазначені вимоги ОСОБА_5 можуть розглядатися лише в порядку позовного провадження.

Подібного висновкудійшов такожВерховний Суду складіколегії суддівПершої судовоїпалати Касаційногоцивільного судуу постановівід 01травня2024року у справі № 758/3298/23 провадження № 61-1305 св 24.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням)

Керуючись ст.ст. 257 ч. 1 п. 8, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_5 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_5 право на звернення до суду з позовною заявою на загальних підставах.

Повернути ОСОБА_5 судовий збір в сумі 625 (шістсот двадцять п`ять) гривень 60 копійок, сплачений нею по квитанції № 1446803407 від 24 січня 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвала складена та підписана 14.04.2025.

Суддя Т. Н. Скороход