Рішення № 126571412, 11.03.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/5312/24

н\п 2/490/465/2025

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Чулуп О.С.

за участю секретаря судового засідання Ребрина Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом в якому просить: 1) стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 117513,04 грн. (111151,89 грн. сума матеріального збитку, 6361,50 грн. витрати на проведення експертизи). 2) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000 грн. В обгрунтування позову позивач вказує, що 18.11.2023 року о 17 год. 30 хв., у м. Миколаєві, просп. Героїв України, 22 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Ford Fiesta", д.н.з. НОМЕР_1 , зіткнулась з транспортним засобом «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , після чого транспортний засіб «Peugeot» здійснив самовільний рух та зіткнувся з транспортним засобом «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_3 , який знаходився під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Позивач вказує, що внаслідок даного факту ДТП відносно неї було складено адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.05.2024 року провадження відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення. Позивач зазначає, що на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 був застрахований полісом обов`язкового страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НАСК «Оранта» поліс № 217795521. В результаті ДТП автомобіль марки "Ford Fiesta", д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 отримав механічні пошкодження. Згідно висновку експерта вартість матеріального збитку складає 111151,89 грн. Крім того, позивач вказує, що вона витратила кошти на проведення експертизи в розмірі 6361,15 грн. Позивач вказує, що зверталась до страхової компанії, проте виплату не отримала. Також вказує, що на теперішній час транспортний засіб не відновлено Крім того позивач просить стягнути компенсацію моральної шкоди в розмірі 20000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 надав відзив в якому просить відмовити в задоволенні позову. Відповідач вказує, що судом не встановлено його вини у вчиненні ДТП, яке мало місце 18.11.2023 року, а тому він не зобов`язаний відшкодовувати завдану шкоду. Крім того відповідач вказує, що позивачем не зазначено в чому саме полягає завдання їй моральної шкоди та не надала жодних належних і допустимих доказів спричинення їй моральної шкоди.

Представник Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» відзив на позов не надав.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом досліджено постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2024 року згідно якої провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

З вказаної постанови вбачається, що 18.11.2023 року о 17 год. 30 хв., у м. Миколаєві, просп. Героїв України, перехрестя біля зупинки "Гвардійська", водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Ford Fiesta", д.н.з. НОМЕР_1 , проїжджаючи перехрестя, рухалась прямо. В Цей час, транспортний засіб "Peugeot Partner" д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , рухався у зустрічному напрямку і здійснював поворот ліворуч, після чого між транспортними засобами сталося зіткнення. В подальшому, транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_2 , продовжив самовільний рух і здійснив зіткнення з транспортним засобом "Mazda 6", д.н.з. НОМЕР_3 , який знаходився під керуванням ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, постановою суду, яка набрала законної сили та не оскаржена в апеляційному порядку, установлено відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, тобто вона є невинуватою у скоєнні ДТП, яка мала місце 18.11.2023, і зазначена обставина в силу ч.6 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Судовим рішенням вина ОСОБА_2 щодо завдання цивільно-правової шкоди не була встановлена, а тому зазначене питання має бути досліджене в межах розгляду даної справи.

З вказаної постанови вбачається, що допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив що на момент вчинення ДТП він йшов пішки по просп. Героїв України і став свідком вище вказаної події. Зазначив, що бачив, як транспортний засіб "Ford Fiesta" проїжджав перехрестя на миготливий зелений сигнал світлофору, в цей відбулося зіткнення з червоним "Peugeot", який рухався в зустрічному напрямі і здійснював поворот ліворуч.

Крім того у постанові суду від 13 травня 2024 року досліджувались письмові пояснення долучені ОСОБА_1 , яка пояснила суду, що рухалась в крайній правій смузі по просп. Героїв України у напрямку Інгульського мосту. Проїжджаючи перехрестя біля зупинку "Гвардійська" рухалась прямо на зелений сигнал світлофору, проте транспортний засіб "Peugeot Partner" червоного кольору не надай їй перевагу у русі, в результаті чого сталося зіткнення. Крім того, вказала, що саме водій ОСОБА_2 здійснив зіткнення з її транспортним засобом, оскільки у нього пошкоджена передня частина автомобіля, в той час, як у неї - ліва.

Відповідно до 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Згідно з п.10.4 Правил дорожнього руху, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.

Судом встановлено, що завдання шкоди внаслідок ДТП відбулось внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 10.4 ПДР України.

З урахуванням встановленого судовим рішенням, яке набрало законної сили факту відсутності вини водія ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, а також на підставі досліджених належних та допустимих доказів, суд дійшов висновку, що у вчиненні ДТП та завданні матеріальної шкоди є вина ОСОБА_2 , що свідчить про доведеність факту порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, яке полягає в тому, що останній при повороті ліворуч не надав перевагу зустрічному транспортному засобу, яким керувала ОСОБА_1 що мало наслідком пошкодження транспортних засобів.

Судом досліджено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 згідно якого вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстрований транспортний засіб «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_1 , 2015 року випуску.

Згідно висновку експерта № 24-349 від 26.04.2024 року встановлено, що сума матеріальної шкоди з урахуванням фізичного зносу завданого власнику автомобіля «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_1 складає 111151,89 грн., вартість відновлювального ремонту - 172405,28 грн.

Згідно полісу № 217795521 транспортний засіб «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_2 застрахований в ПАТ «НАСК «Оранта».

Відповідно до частин першої і другоїстатті 1166 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно із частинами першою та другоюстатті 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першоїстатті 1188 ЦК України).

Згідно зістаттею 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею29та пунктом 32.7 статті32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність,Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правилстатті 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно зістаттею 1192 ЦК Україниз урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження 14-176цс18) зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором абоЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи ПАТВ останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

У пункті 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положеннястатті 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так, представником відповідача ПАТ НАСК «Оранта» не надано доказів, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, або що сума матеріального збитку визначену у висновку експерта наданого позивачем не відповідає дійсності.За такого з ПАТ НАСК «Оранта» на користь позивача підлягає стягненню сума матеріальної шкоди в розмірі 111151,89 грн. Щодо стягнення з відповідача витрат за проведення експертизи в розмірі 6361,15 грн., то позивачем не надано платіжних документів, які б підтверджували оплату експертизи, а тому в даній частині вимог слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 компенсації моральної шкоди в розмірі 20000 грн., то слід зазначити наступне.

Частинами 1-3статті 23ЦК Українипередбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно пунктів 5, 9 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995р. обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно дост.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Позивачем ж зокрема не надано доказів, що йому було завдано моральної шкоди, в чому саме вона полягала.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди є необгрунтованими та в задоволенні їх також слід відмовити.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 1300,87 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 111151,89 грн.

В іншій частині позовних вимогвідмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1300,87 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ 00034186, адреса: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7 Д, корп. Г, 02081.

ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя