Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 481/330/25
Провадж.№ 2/481/253/2025
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.04.2025 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Вжещ С.І.,
за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Новий Буг цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
В С Т А Н О В И В:
03.03.2025 р. представник ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко М.М. звернулась до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором № 010/0082/82/0233649 від 27.06.2018 року у розмірі 17945,65 гривень, та судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 2422,40 гривень та на правову допомогу у розмірі 9000,00 гривень.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.06.2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_1 укладено заяву про надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0082/82/0233649. Відповідно до умов заяви, банк надав позичальнику грошові кошти, відповідно до умов передбачених даним договором, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 27.06.2022 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 45%. 30.11.2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 114/2-47, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0082/82/0233649, боржником за яким є ОСОБА_1 . У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило позивачу право вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за договором № 010/0082/82/0233649, боржником за яким є ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Зобов`язання по сплаті кредиту відповідач належним чином не виконував у зв`язку з чим виникла заборгованість, загальний розмір якої на день підготовки позову становить 17945,65 гривень.
В силу вимог ст.14 ЦПК Україниавтоматизованою системою документообігу суду 03.03.2025 року визначено головуючу по цій справі суддю Вжещ С.І.
З метою визначення підсудності суддею Вжещ С.І. 03.03.2025 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» було зроблено запит про місце реєстрації ОСОБА_1 .
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1164038 від 03.03.2025 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 04.03.2025 року прийнято та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 10:00 годині 20.03.2025 року.
Ухвалою суду від 20.03.2025 року на підставі пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України відкладено судовий розгляд справи до 09.04.2025 року 11:00 год.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом з позовом останній направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи, у разі неявки відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 20.03.2025 року та 09.04.2025 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не подавав.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розгляд справи проводити в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України,проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
На підставі ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
В силу ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що 27.06.2018 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_1 укладено заяву про надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0082/82/0233649 (а.с.26-28).
На підставі вказаної заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» відкрив відповідачу картковий рахунок та випустив і надав йому платіжну картку модель «Кредитна картка «Хочу-картка», для проведення розрахунків за операціями. Розмір поточного ліміту встановленого банком відповідачу станом на дату початку кредитування становив 8900 грн., та був наданий строком на 48 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом та недозволеним овердрафтом, за фіксованою процентною ставкою у розмірі 45% річних.
Одночасно з заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту, відповідач підписав Додаток № 1 до Заяви про надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0082/82/0233649 від 27.06.2018 року, чим підтвердив надання йому поточного ліміту в сумі 8900 грн., та зобов`язався сплачувати кредит щомісячними платежами до 20 числа кожного місяця, у розмірі 5% від суми заборгованості, також зобов`язався сплачувати страховий платіж у розмірі 62,30 грн. та сплачувати неустойку (від суми простроченого щомісячного платежу)1.0% (мін. 50 грн.). Реальна річна процентна ставка була погоджена у розмірі 45.07 %, а загальна вартість кредиту 25202,00 грн. (а.с.29).
Того ж дня відповідач отримав і ознайомився з Паспортом споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», про що свідчить його підпис (а.с. 32-35).
Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується копією виписки по рахунку за період з 27.06.2018 року по 30.11.2021 року (а.с.37-47).
30 листопада 2021 року АТ «Райффайзен Банк»» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитними договорами, зокрема і за кредитним договором укладеним з відповідачем 010/0082/82/0233649 від 27.06.2018 року, загальна сума заборгованості за яким на дату відступлення права вимоги складала 11979,01 гривень, що підтверджується копією Договору відступлення права вимоги №114/2-47, платіжним дорученням № 306770027 від 30.11.2021 року, реєстром боржників та витягом з реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-47 від 30.11.2021 року (а.с.52-62).
10 січня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором укладеним з відповідачем. Відступлення права вимоги від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за кредитним договором № 010/0082/82/0233649 від 27.06.2018 року, укладеним з відповідачем підтверджується копіями договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023/01 від 10.01.2023, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року, реєстром боржників до Договору № 10-01/2023, за яким загальна заборгованість відповідача станом на 10.01.2023 року становила 17945,65 гривень (а.с. 8, 69-74).
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 14.02.2025 року складає 17945,65 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 11920,23 гривень;заборгованості за відсотками нарахованими на дату відступлення права вимоги в сумі 6025,42 гривень (а.с.51).
За приписами ч.1, 2 ст.202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.1, 2 ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст. 634 ЦК Українислідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК Українивизначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд вважає укладеним 27.06.2018 року кредитний договір між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем.
За приписами статті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнавався.
Згідност. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем отриманих в позику коштів, в межах визначеного сторонами строку кредитування.
З огляду на викладене, оскільки відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором укладеним 27.06.2018 року, а тому з нього на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути заборгованість нараховану за тілом кредиту та відсотками в загальному розмірі 17945,65 гривень.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №0499570244 від 24.02.2025 (а.с.1), за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2422 гривні 40 копійок, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2422 гривні 40 копійок.
Керуючись ст. ст.141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором № 010/0082/82/0233649 від 27.06.2018 року у розмірі 17945 (сімнадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 65 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 14.04.2025 року.
Суддя Вжещ С.І.
Судове рішення № 126571212, Новобузький районний суд Миколаївської області було прийнято 09.04.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 481/330/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: