Рішення № 126568569, 03.04.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2025 Справа № 914/66/25

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Дарії Мандюк розглянув матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінхім», м. Київ,

до відповідача: Львівської митниці, м. Львів,

предмет позову: стягнення 525 840, 00 грн збитків,

підстава позову: понесення витрат (збитків) внаслідок неправомірних дій органу державної влади,

за участю представників:

позивача: Гнатів Наталія Андріївна,

відповідача: Тістечко Юрій Ярославович.

1. ПРОЦЕС

1.1.До Господарського суду Львівської області 07.01.2025 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінхім» до Львівської митниці про стягнення 525 840, 00 грн збитків.

1.2.Ухвалою суду від 13.01.2025 позовну заяву залишено без руху, а ухвалою від 27.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

1.3.Хід судових засідань відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, у судовому засіданні 19.02.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання з розгляду справи по суті.

1.4. Відводів суду сторонами не заявлено.

1.5.У судовому зсіданні 03.04.2025 суд, за участю представників учасників справи, проголосив вступну та резолютивну частини рішення та призначив судове засідання для розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат на 16.04.2025 на 16:20 год.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1.Позивач просить суд стягнути з відповідача 525 840, 00 грн збитків, що є вартістю послуг із зберігання та обслуговування товару на складі тимчасового зберігання. Позивач зазначає, що товар перебував під митним контролем у зв`язку із неправомірним рішенням відповідача про визначення коду товару та відмовою Львівської митниці в прийнятті митної декларації. Причинно - наслідковий зв`язок між неправомірним рішенням відповідача та збитками позивача є прямим, оскільки неправомірні дії (бездіяльність) Львівської митниці призвели до того, що позивач змушений був понести витрати (збитки) за зберігання під митним контролем товарів у загальному розмірі 525 840,00 грн.

2.2.У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначив, що зміна відповідачем заявленого коду товару на неправильний не може бути обґрунтована незнанням Львівської митниці про наявні та чинні нормативні акти на момент прийняття незаконного рішення.

2.3.Відповідач заперечив проти заявлених вимог та зазначив, що в діях Львівської митниці відсутній склад правопорушення. В межах адміністративної справи не встановлено неправомірність дій (бездіяльності) митниці, тому відсутній причинно наслідковий зв`язок між діями митниці і збитками (шкодою). В діях Львівської митниці відсутня вина у завданні шкоди позивачу.

2.4.На момент прийняття рішення, зокрема встановлення характеристик товару, визначальних для його класифікації, митний орган керувався висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби від 31.07.2024.

2.5.Рішення щодо класифікації товарів від 13.08.2024 скасовано 18.09.2024 з урахуванням листа Держмитслужби від 02.09.2024 про надання інформації, зокрема, регламенту ЄС №1271/2011 щодо підходів до класифікації окремих товарів згідно з Комбінованою номенклатурою, закріплених у відповідних актах права Європейського Союзу (acquis ЄС).

3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1.Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінхім», є покупцем товару, що постачається Gleva Bulgaria eood, згідно із зобов`язаннями, що виникли з контракту на поставку № GB2023-01 від 01.12.2022.

3.2.В ході митного оформлення товарів, що експортувались позивачем, декларантом було подано митному органу (митний пост «Львів-північний») митну декларацію від 21.06.2024 № 24UA209230056606U3. У графі 31 та 33 митної декларації визначено опис товару №1 1. Харчові продукти, в іншому місці не зазначені: Soy dietary fiber соєвий продукт у вигляді неоднорідного порошку, що складається з подріблених соєвих бобів і який піддавався процесу вилучення олії. Код товару 2304000000.

3.3.Для перевірки правильності класифікації, зокрема можливості класифікації товару в іншій товарній позиції за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі УКТ ЗЕД), та встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, на замовлення Львівської митниці, Управлінням експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно активних речовин Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (надалі СЛЕД) проведено дослідження (аналіз, експертизу).

3.4.За результатом дослідження складено висновок №142000-3201-0233 від 31.07.2024 про необхідність редагування опису товару, що вказаний у графі 31 митної декларації від 21.06.2024 № 24UA209230056606U3.

3.5.Керуючись УКТ ЗЕД в редакції Закону України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022; Основними правилами інтерпретації класифікації товарів 1, 6 (Закон України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022); поясненнями до УКТ ЗЕД (затвердженими наказом Держмитслужби від 14.12.2022 №543); примітками до груп 19, 21, 23; поясненнями до товарних позицій 14901, 2106, 2304 та 2309 УКТ ЗЕД, висновком СЛЕД Держмитслужби України від 31.07.2024 №142000-3201-0233 відділом контролю класифікацій товарів Львівської митниці прийнято рішення про визначення коду товару від 13.08.2024 № KT UA209000-0112-2024.

3.6.Згідно з рішенням про визначення коду товару від 13.08.2024 № KT UA209000-0112-2024 змінено визначений у графі 33 митної декларації код товару на 1901909900.

3.7.Позивач в межах справи № 380/18684/24, що перебувала в провадженні Львівського окружного адміністративного суду, оскаржував рішення Львівської митниці щодо визначення коду товару від 13.08.2024 № КТ- UA209000-0112-2024.

3.8.Рішення про визначення коду товару від 13.08.2024 № КТ-UA209000-0112-2024, відповідно до резолюції начальника Львівської митниці на доповідній записці в.о. начальника Управління контролю та адміністрування митних платежів, скасовано 18.09.2024.

3.9.Провадження у адміністративній справі № 380/18684/24 за заявою представника Львівської митниці закрито 11.10.2024.

3.10. Для забезпечення митних процедур під час митного оформлення вантажів у зоні митного контролю позивач (замовник згідно з договором) уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фотрейд» (виконавець згідно з договором) договір №Ф-2024/П-1365 про надання послуг для забезпечення проведення митних процедур під час митного оформлення вантажів у зоні митного контролю, що знаходиться за адресою місцезнаходження виконавця.

3.11. На виконання договору, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фотрейд», складено акти здачі приймання робіт (надання послуг), зокрема із обслуговування та зберігання вантажу замовника, на загальну суму 536 365, 00 грн.

3.12. За послуги з обслуговування та зберігання товару складено рахунки на оплату на загальну суму 525 840, 00 грн, зокрема: №1063 від 13.08.2024 на суму 63 000, 00 грн, №1069 від 13.08.2024 на суму 117 450, 00 грн, №1070 від 13.08.2024 на суму 126 000, 00 грн, №1110 від 30.08.2024 на суму 54 000, 00 грн, №1112 від 30.08.2024 на суму 55 815, 00 грн, № 1212 від 12.09.2024 на суму 42 075, 00 грн, № 1111 від 30.08.2024 на суму 67 500, 00 грн.

3.13. Позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Фотрейд» за надані послуги 525 840, 00 грн, зокрема: 177 315, 00 грн відповідно до платіжної інструкції № 947 від 02.09.2024 за «перебування ТЗ на території ЗМК згідно рах. 1112 від 30.08.2024, рах 1110 від 30.08.2024 рах. 1111 від 30.08.2024»; відповідно до платіжної інструкції № 963 від 13.09.2024 42 075, 00 грн за «послуги обслуговування вантажу замовника рах №1212 від 12.09.2024»; відповідно до платіжної інструкції №915 від 16.08.2024 306 450, 00 грн за «перебування ТЗ на території ЗМК».

4. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1.Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

4.2.Відшкодування збитків/шкоди є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною згідно з правилами статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке мало наслідком завдання особі майнових збитків, саме є основною підставою для їх відшкодування.

4.3.При цьому п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

4.4. За ч.3 ст. 147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

4.5.За загальним правилом про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди (збитків) - деліктну відповідальність, що випливає із положень статті 1166 Цивільного кодексу України, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, а тому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків/шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вина.

4.6.За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, загальні правила та підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України вимагають дослідження та встановлення судом за вимогами про відшкодування шкоди усіх елементів складу цивільного правопорушення.

4.7.Аналізуючи склад цивільного правопорушення, суд встановив, що відповідач 13.08.2024 прийняв рішення про зміну визначеного позивачем у митній декларації коду товару. Таке рішення прийнято, зокрема, на підставі висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби. У подальшому відповідач 18.09.2024 скасував рішення про визначення коду товару від 13.08.2024. Зокрема, як встановлено судом, підставою для скасування рішення стало отримання від Державної митної служби листа з Регламентом ЄС №1271/2011 щодо підходів до класифікації окремих товарів згідно з Комбінованою номенклатурою, закріплених у відповідних актах права Європейського Союзу (acquis ЄС).

4.8.Згідно з ч. 1 2 ст. 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

4.9. Митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

4.10.Згідно з ч. 1, 3 ст. 1 Митного кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

4.11.Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

4.12.Суд враховує, що Україна є договірною Стороною Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, до якої Україна приєдналась на виконання Указу Президента України від 17 травня 2002 року № 466/2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів».

4.13.У листі Державної фіскальної служби України від 13.11.2018 N 35177/7/99-99-19-03-02-17, що адресований митницям Державної фіскальної служби, Департаментам податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби «Про інформацію щодо Регламентів ЄС з питань класифікації товарів» визначено, що відповідно до ст. 1 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року основними цілями асоціації є запровадження умов для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі шляхом поступової адаптації її законодавства до acquis ЄС. З метою забезпечення органами доходів і зборів прийняття гармонізованих рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках, органам, яким адресовано лист, надано до відома та використання у роботі інформацію щодо Регламентів Європейського Союзу з питань класифікації товарів, яку актуалізовано станом на 23.10.2018.

4.15.Суд зазначає, що застосування міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також Регламентів Європейського Союзу з питань класифікації товарів, при прийнятті рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках є обов`язком митних органів.

4.16.Як встановлено судом, рішення про визначення коду товару від 13.08.2024 № КТ-UA209000-0112-2024 було прийнято, зокрема із врахуванням висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби. Водночас при прийнятті такого рішення митний орган не застосовував Регламентів Європейського Союзу з питань класифікації товарів, тому код товару було визначено неправильно і у подальшому рішення про зміну коду товару було скасовано митним органом. За таких обставин встановленою є протиправність дій митного органу.

4.17.Суд враховує, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. (ч. 4, 5 ст. 69 Митного кодексу України).

4.18.Натомість згідно з положеннями ч. 1 ст. 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

4.19.Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у випадках, що передбачені у ч. 2 ст. 255 Митного кодексу України, зокрема у випадку проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією згідно з цим Кодексом (п. 3 ч. 1 ст. 255 Митного кодексу України).

4.20. Водночас, як встановив суд, митне оформлення товару позивача розпочалося 21.06.2024 з моменту пред`явлення декларантом митної декларації №24UA209230056606U3 для виконання митних формальностей. У подальшому, 24.06.2024, Львівською митницею винесено постанову про призначення експертизи у справі про порушення митних правил. Висновок експерта складено 31.07.2024, а рішення про визначення (зміну) коду товару прийнято 13.08.2024. Львівська митниця зверталась до позивача із листом від 16.08.2024 про надання відповідей на запитання щодо надання декларанту митно брокерських послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Пелат», щодо надання декларантом документів на товар, що надійшов згідно з інвойсом від 13.03.2024. Відповідь позивача на лист митниці датована 22.08.2024.

4.21. До Львівського окружного адміністративного суду 05.09.2024 надійшла позовна заява у справі 380/18684/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінхім» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення щодо визначення коду товару від 13.08.2024 № КТ- UA209000-0112-2024.

4.22. Оскаржуване рішення Львівської митниці щодо визначення коду товару скасовано митним органом 18.09.2024, а провадження у справі було закрито 11.10.2024 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідком встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень.

4.23. Суд зазначає, що підстави для скасування рішення митного органу визначені у ст.19-17 Митного кодексу України. Зокрема, митний орган приймає рішення про скасування рішення у випадку якщо митним органом встановлено невідповідність рішення вимогам законодавства України з питань митної справи і відповідність таким вимогам не може бути забезпечено шляхом внесення змін до рішення (п. 5 ч. 1 ст. 19-17 Митного кодексу України).

4.24. За встановлених судом обставин скасування Львівською митницею рішення щодо визначення коду товару від 13.08.2024 суд повторно зазначає, що таке рішення було скасовано через його невідповідність законодавству України з питань митної справи. Зокрема, при прийнятті такого рішення, всупереч визначених митним законодавством вимогам, не було враховано положення Регламенту Європейського Союзу з питань класифікації товарів.

4.25. Натомість, позивач поніс витрати у загальному розмірі 525 840,00 грн на зберігання та обслуговування товарів у зоні митного контролю у період з 26.06.2024 10.09.2024, що підтверджується долученими до справи актами здачі приймання робіт (надання послуг) та доказами оплати наданих послуг (платіжними інструкціями). Таким чином, встановленим є причинно наслідковий зв`язок між діями Львівської митниці (зокрема, із визначення неправильного коду товару) та понесеними позивачем витратами на зберігання товару впродовж періоду виконання митних формальностей.

4.26. Відповідно до ст. 30 Митного кодексу України посадові особи та інші працівники митних органів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону.

4.27. Шкода, заподіяна особам та їхньому майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів, відшкодовується у порядку, визначеному законом.

4.28. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи згідно зі ст. 1174 Цивільного кодексу України.

4.29. Таким чином спеціальною нормою (ст. 30 Митного кодексу України) також передбачено відшкодування збитків, заподіяних органами митної служби громадянам чи юридичним особам під час виконання ними своїх повноважень.

4.30. Спеціальна норма ст. 1173 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

4.31. За встановлених судом обставин невиправданої затримки з боку Львівської митниці товарів позивача в ході їх митного оформлення, суд вважає, що понесені позивачем витрати у загальному розмірі 525 840,00 грн на зберігання та обслуговування товарів у зоні митного контролю у період з 26.06.2024 10.09.2024 (згідно з виставленими Товариством з обмеженою відповідальністю «Фотрейд» рахунками, що оплачені позивачем) зумовлені прийняттям Львівською митницею рішення щодо визначення коду товару від 13.08.2024, що у подальшому було скасовано.

4.32. Позивачем доведено факт невиправданої затримки митних процедур у період проведення експертизи, прийняття відповідачем та оскарження позивачем рішення про визначення коду товару та, скасування Львівською митницею прийнятого рішення щодо визначення коду товару як такого, що не відповідає вимогам законодавства України з питань митної справи.

4.33. Отже, з огляду на наявність в діях відповідача, Львівської митниці, що є державним органом, складу цивільного правопорушення, що є юридичною підставою позадоговірної відповідальності, суд доходить висновку, про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми збитків.

4.34.Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню відповідачем.

4.35. Позивач до позовної заяви долучив попередній розрахунок витрат на професійну правничу і вказав, що докази понесення таких витрат будуть подані до закінчення судових дебатів. З огляду на долучення позивачем разом із заявою від 31.03.2025 доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд, ухвалюючи рішення у справі по суті заявлених позовних вимог, призначив судове засідання для розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат на 16.04.2025.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Львівської митниці (79000, Львівська обл., місто Львів, вул. Костюшка Т., будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінхім» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, будинок 154, офіс 4-10, ідентифікаційний код юридичної особи 44834405) збитки в розмірі 525 840, 00 грн та 6 310, 08 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3.Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінхім» призначити в судове засідання на 16.04.2025 на 16:20 год.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14.04.2025.

СуддяМатвіїв Р.І.