Рішення № 126568121, 07.04.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.04.2025Справа № 910/14056/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження

позовну заяву

Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 22883141)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Хотел Проперті» (01135, місто Київ, площа Перемоги (Галицька), будинок 1; ідентифікаційний код 40091004)

про стягнення 2 924 155,26 грн,

Представники:

від позивача: Пилипчук І.І.;

від відповідача: Силаєв О.Г.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська міська рада (далі - Київрада/позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хотел Проперті» (далі - ТОВ «Хотел Проперті»/відповідач) про стягнення 2 924 155,26 грн, у тому числі: 2 800 760,24 грн - основного боргу та 123 395,02 грн - пені, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 05.07.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.11.2024 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 27.01.2025.

24.01.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Хотел Проперті» надійшли клопотання про витребування доказів та про проведення розгляду справи у закритих судових засіданнях.

Господарський суд міста Києва ухвалами від 27.01.2025 постановив розгляд справи №910/14056/24 здійснювати у закритому судовому засіданні, а також витребував у Київської міської ради у строк до 17.02.2025 детальний розрахунок сум із помісячною розшифровкою нарахування орендних платежів та пені, заявлених до стягнення, внаслідок чого відклав підготовче засідання на 24.02.2025.

07.02.2025 через систему «Електронний суд» від Київради надійшов витребуваний судом розрахунок сум, заявлених до стягнення.

19.02.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Хотел Проперті» надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду.

24.02.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.04.2025.

07.04.2025 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача.

Зокрема, у судовому засіданні представник Київської міської ради позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а представник ТОВ «Хотел Проперті», у свою чергу, визнав наявну заборгованість з орендних платежів, при цьому, просив суд розстрочити виконання рішення суду строком на один рік щомісячними платежами в сумі 243 679,60 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2019 між Київською міською радою (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хотел Проперті» (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим № 511, відповідно до якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 07.02.2019 за №104/6760 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором, для експлуатації та обслуговування комплексу, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Згідно із п. 2.1. договору об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення Київської міської ради від 07.02.2019 за № 104/6760 та цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- кадастровий номер - 8000000000:63:083:0002;

- місце розташування - вул. Ентузіастів, 1 у Дарницькому районі м. Києва;

- цільове призначення - 03.08 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування;

- категорія земель - землі житлової та громадської забудови;

- вид використання - для експлуатації та обслуговування готельного комплексу;

- розмір (площа) - 0,5614 га.

У п. 2.2. договору передбачено, що відповідно до витягу із технічної документації Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 06.05.2019 за № 3401/86-19 нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 32 352 951,90 грн.

Договір укладено на 25 (двадцять п`ять) років (п. 3.1. договору).

Визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 6 (шести) відсотків від її нормативної грошової оцінки. За частину земельної ділянки, що визначається пропорційно площі будівель, споруд, або їх частин, яка здається в оренду іншим суб`єктам, річна орендна плата встановлюється у розмірі 7,2 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку від 22.05.2019 за №Ю-48527 (за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 за №1724) річна орендна плата за земельну ділянку становить 1 942 006,97 грн на рік.

Згідно із п. 4.7. договору зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

Орендна плата сплачується орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов`язані з виконанням договору, вирішуються орендарем у встановленому законодавством України порядку (п. 4.8. договору).

У відповідності до положень п. 4.10. договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: орендарем у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої п. 4 цього договору; стягується пеня, розмір та розрахунок якої здійснюється відповідно до Податкового кодексу України.

Отже, Київрада стверджує, а ТОВ «Хотел Проперті» не заперечує, що останнє належним чином умови договору щодо своєчасного здійснення орендних платежів не виконувало, внаслідок чого у період з 30.11.2023 по 29.10.2024 у ТОВ «Хотел Проперті» утворилась заборгованість у розмірі 2 924 155,26 грн, у тому числі: 2 800 760,24 грн - основного боргу та 123 395,02 грн - пені, що підтверджується листом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №33047/5/26-15-13-01-05 від 04.11.2024.

Отже, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної сплати орендних платежів, позивач просить суд стягнути із ТОВ «Хотел Проперті» заборгованість у сумі 2 800 760,24 грн, а також пеню у розмірі 123 395,02 грн, що разом складає 2 924 155,26 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

За змістом 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У відповідності до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно із положеннями п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, в тому числі вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, в тому числі розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України (частина друга статті 93 ЗК України).

За змістом ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»)

У відповідності до положень ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Так, згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно із підпунктом 269.1.2. пункту 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками плати за землю є, в тому числі, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

У відповідності до підпункту 14.1.73 пункту 14.1. ст. 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.

Об`єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (підпункт 270.1.2. пункту 270.1 ст. 270 ПК України).

Згідно із п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 07.02.2019 за №104/6760 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором, для експлуатації та обслуговування комплексу, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Статтею 530 ЦК України установлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, згідно із п. 4.8. договору орендна плата сплачується орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов`язані з виконанням договору, вирішуються орендарем у встановленому законодавством України порядку.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що в порушення норм чинного законодавства та умов договору, відповідач свої зобов`язання щодо здійснення орендних платежів належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно розрахунку за період з 30.11.2023 по 29.10.2024 становить 2 800 760,24 грн, що підтверджується листами та розрахунком Головного управління ДПС у м. Києві від 04.11.2024 №33047/5/26-15-13-01-05 та від 05.02.2025 №4001/5/26-15-13-02-09.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлені вище обставини та наведені положення законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хотел Проперті» про стягнення боргу з оплати орендних платежів у розмірі 2 800 760,24 грн, що має наслідком їх задоволення.

Крім того, у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, позивач нараховує пеню у сумі 123 395,02 грн

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Судом встановлено, що у відповідності до положень п. 4.10. договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: орендарем у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої п. 4 цього договору; стягується пеня, розмір та розрахунок якої здійснюється відповідно до Податкового кодексу України.

Ураховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань зі своєчасної та повної орендної плати, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Щодо заяви ТОВ «Хотел Проперті» про розстрочення виконання судового акту, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 ст. 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Положеннями ч. 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання судового акту ТОВ «Хотел Проперті» зазначає, що підставою для звернення Київською міською радою до суду з цим позовом є заборгованість відповідача з орендної плати за користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля готельного комплексу « Славутич », що належить на праві власності ТОВ «Хотел Проперті». Готельний комплекс «Славутич», починаючи з 2016 року і по сьогодні, закритий та не здійснює господарську діяльність у зв`язку із проведенням ремонтних робіт. Джерелом фінансування ремонтних робіт та сплати орендної плати за землю були доходи від господарської діяльності другого готелю, який належить на праві власності ТОВ «Хотел Проперті», а саме готельний комплекс «Либідь», розташований за адресою: м. Київ, площа Галицька, 1, який у свою чергу, з квітня 2022 року повністю зайнятий військовими частинами для потреб Збройних Сил України, у військових цілях, пов`язаних з обороною України.

За таких обставин, за твердженнями ТОВ «Хотел Проперті», з об`єктивних та незалежних причин, товариство повністю припинило здійснювати господарську та комерційну діяльність.

На підтвердження своїх доводів відповідачем долучено до матеріалів справи копії: витягу з наказу Міністерства оборони України №77 від 29.06.2022 «Про тимчасове розміщення військової частини», листа ВЧ НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 21.07.2022 №1642/2050, погодження Київської міської військової адміністрації від 20.09.2022 №001-1589 на розміщення військової частини, а також наказ ТОВ «Хотел Проперті» від 15.06.2022 №15 «Про припинення господарської діяльності підприємства».

Так, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан. В подальшому, воєнний стан неодноразово було продовжено, зокрема, Указом Президента України №26/2025 від 14.01.2025 воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 строком на 90 діб. Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 09.05.2025.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, виходячи з обставин, якими відповідач обґрунтовує заяву про розстрочення виконання рішення суду, зокрема, приймаючи до уваги надзвичайні обставини для суб`єктів господарювання, які виникли внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, матеріальний стан ТОВ «Хотел Проперті», а також припинення господарської діяльності ТОВ «Хотел Проперті» внаслідок розміщення військової частини Збройних Сил України у готельному комплексі, який належить на праві власності відповідачу, суд вважає за можливе задовольнити заяву ТОВ «Хотел Проперті» та розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі №910/14056/24 строком на один рік рівними щомісячними платежами у сумі 243 679,61 грн.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Київської міської ради задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Хотел Проперті» (01135, місто Київ, площа Перемоги (Галицька), будинок 1; ідентифікаційний код 40091004) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 22883141) 2 800 760 (два мільйони вісімсот тисяч сімсот шістдесят) грн 24 коп. - основного боргу, 123 395 (сто двадцять три тисячі триста дев`яносто п`ять) грн 02 коп. - пені та 35 089 (тридцять п`ять тисяч вісімдесят дев`ять) грн 86 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі №910/14056/24 строком на один рік рівними щомісячними платежами у сумі 243 679 (двісті сорок три тисячі шістсот сімдесят дев`ять) грн 61 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повний текст рішення складено: 14.04.2025.

Суддя Віта БОНДАРЧУК