Ухвала суду № 126567713, 14.04.2025, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

_________________

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14.04.2025 Справа № 905/386/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця Поповіченко Ганни Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, Російська Федерація, місто Москва, вулиця Велика Дмитрівка, будинок №15-А, корпус 1 МСП-3)

про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди

В С Т А Н О В И В

Фізична особа-підприємець Поповіченко Ганна Олександрівна звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 2 607 731,00 доларів США, що є еквівалентом 108 017 400,00 гривень.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Основні вимоги, що пред`являються до форми та змісту позовної заяви визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовій збір».

Позивач стверджує, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Однак суд не погоджується з даним твердженням позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Зокрема, така пільга передбачає звільнення від сплати судового збору за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Позовні вимоги становлять вимогу щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку) в розмірі 2 607 731,00 доларів США, що є еквівалентом 108 017 400,00 гривень.

Збитками, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто відшкодування упущеної вигоди - це захід цивільно-правової відповідальності, що застосовується з метою захисту порушених прав і полягає у відшкодуванні боржником вартості майнових вигод, які кредитор міг би отримати, якби його суб`єктивне право не було б порушено.

Відповідної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема у своїй постанові від 04.05.2022 у справі №761/28949/17.

За приписами ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Отже, майном як особливим об`єктом цивільних прав є, серед іншого, майнові права.

При цьому, суд відмічає, що Закон України "Про судовий збір" (а саме п. 22 ч. 1 ст. 5 цього Закону) не пов`язує звільнення від сплати судового збору з порушенням права власності на майно як загальне поняття і особливий об`єкт цивільних прав, що охоплює й майнові права.

Натомість необхідною умовою звільнення від сплати судового збору за Законом України "Про судовий збір" є порушення права власності саме на рухоме та/або нерухоме майно.

Виходячи з правової природи упущеної вигоди та положень ст. 190 ЦК України, упущена вигода (неотриманий прибуток) є майновим правом та, відповідно, неспоживною річчю.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Отже, упущена вигода (неотриманий прибуток) не належить до нерухомого чи рухомого майна (рухомої речі, яку можна вільно переміщувати у просторі).

У пункті 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору законодавець пов`язує з вимушеним переселенням з тимчасово окупованих територій України, загибеллю, пораненням, перебуванням в полоні, незаконним позбавленням волі або викраденням, а також порушенням права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Водночас порушення права на отримання прибутку, тобто, порушення майнового права, є відмінним від порушення права власності на рухоме майно в контексті змісту п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

За таких обставин передбачені чинним законодавством умови, необхідні для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.

За змістом статей 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно зі статтею 4 Закон України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.20245 становить 3 028,00 гривень (стаття 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік»).

Таким чином, розмір судового збору за подання даної позовної заяви про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку) в розмірі 108 017 400,00 гривень підлягає сплаті в розмірі 1 296 208,80 гривень (108 017 400,00*1,5%*0,8 коефіцієнт пониження з подання позову через підсистему "Електронний суд").

Враховуючи обмеження, встановлені Законом України «Про судовий збір», щодо максимального розміру справляння судового збору, судовий збір за подання позову підлягає сплаті в сумі 1 059 800,00 гривень.

Крім того, відповідно до п.5 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

При дослідженні поданих матеріалів, судом встановлено недоліки поданої позовної заяви, а саме: замість копії банківської виписки за 21.02.2022 (додаток №100), фактично виявлено копію банківської виписки за 21.01.2022, що зафіксовано Актом відділу документального забезпечення (канцелярії) Господарського суду Донецької області.

Відповідно до статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З приписами частин третьої та четвертої статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 164, 172, 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В

1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Поповіченко Ганни Олександрівни залишити без руху.

2. Заявнику усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду:

- копії банківської виписки за 21.02.2022;

- доказів сплати судового збору в розмірі 1 059 800,00 гривень за реквізитами Господарського суду Донецької області;

3. Роз`яснити Фізичній особі-підприємцю Поповіченко Ганні Олександрівні, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику відповідно до п.п. 4, 5 ст. 174 ГПК України.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Фурсова