Ухвала суду № 126567439, 11.04.2025, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/7492/24

Провадження № 1-кп/712/337/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілої (адвоката) ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження № 1202125101000007 від 01.01.2021 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Своє клопотання обґрунтовує тим, що існують ризики передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений може переховуватись від суду, не виконувати свої процесуальні обов`язки, може незаконно впливати на свідків, потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню.

Захисник заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 . Просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового арешту із застосуванням електронних засобів контролю та призначити судово - медичну експертизу стану здоров`я обвинуваченого, зобов`язавши Філію ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально - виконавчої служби України» в Черкаській області її провести.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав захисника та посилався на незадовільний стан здоров`я.

Представник потерпілої підтримав клопотання прокурора, заперечував проти проведення експертизи, оскільки розгляд клопотання про запобігання запобіжного заходу .

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали додані до клопотань, вважає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті ( ч.2 ст.177 КПК України).

Розглядаючи заявлені клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Право на свободу та особисту недоторканість є одним із значущих прав людини. Частиною 2 статті 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматись під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленим законом.

Суд виходить з того, що до вирішення питання про винність особи тримання під вартою не може бути загальним правилом і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі. Тримання під вартою повинно бути законним і обґрунтованим. Законність тримання полягає у дотриманні передбаченої законом процедури застосування цього запобіжного заходу, а його обґрунтованість у вимозі взяття під вартою лише за наявності передбачених для цього у законі підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Право на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження передбачає, що вирішення питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може розглядатись абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати у кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі, але за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.

Судом встановлено, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.02.2025 ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, строк дії, який спливає 17.04.2025, включно, без визначення розміру застави.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

За змістом положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, та з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 діяння, як воно сформульовану у обвинуваченні, суд приходить до висновку про те, що продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме: це переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, які на даний час з об`єктивних причин не допитані.

Як вбачається з клопотання про продовження запобіжного заходу, позиція прокурора зводиться до того, що ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати та не змінилися.

Враховуючи наявні відомості про ОСОБА_4 , який ніде не працює, не має постійного джерела доходу, не має на утриманні неповнолітніх або працездатних осіб, його обізнаність про суворість покарання, передбаченого санкцією статті за яким він обвинувачується, суд не може виключити можливість, що у разі зміни запобіжного заходу на більш м`який, обвинувачений не буде переховуватися від суду та не буде продовжувати скоювати інші злочини.

Судом встановлено, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 та до моменту вирішення клопотання прокурора про продовження обраного запобіжного заходу обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу не змінилися, що дає суду підстави вважати, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України в судовому засіданні не встановлено.

Сторона захисту в клопотанні про зміну міри запобіжного захисту з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилається на те, що ОСОБА_4 має незадовільний стан здоров`я, тому потребує негайного проведення судово - медичної експертизи та належного лікування, в закладі охорони здоров`я, яке не може бути забезпечено в умовах Черкаського слідчого ізолятора тому

Таке твердження захисника, суд оцінює критично та не може взяти до уваги з наступних підстав.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», ст.ст. 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров`я, особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 18.03.2013р. №460/5, яким затверджено «Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», передбачено надання медичного обслуговування ув`язненим особам в слідчих ізоляторах. Надання ув`язненим і засудженим невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104.

Відповідно до п. 2.3 вищевказаного Порядку, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я.

Крім того, відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України №1348/5/572 від 15.08.2014 року, з урахуванням результатів обстеження та встановленого діагнозу лікар медичної частини негайно призначає засудженому курс лікування в обсязі, передбаченому стандартами та нормативами медичної допомоги у сфері охорони здоров`я, клінічними протоколами надання медичної допомоги.

Відповідно до розділу 10 пункту 2, підпунктів 2.1 2.2 та 2.8 передбачено, що у СІЗО здійснюються: медичний контроль за станом здоров`я ув`язнених і засуджених шляхом проведення оглядів та обстежень; виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров`я і працездатності; амбулаторне і стаціонарне лікування методами і засобами відповідно до чинного законодавства.

У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я.

Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Доказів того, що в умовах медичної частини ДУ «Черкаського слідчого ізолятора» ОСОБА_4 не може бути надана належна медична допомога з урахуванням стану його здоров`я та проведенню його медичного обстеження, суду надано не було.

Отже підстав для зобов`язання Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально - виконавчої служби України» в Черкаській та Кіровоградській областях забезпечення проведення судово - медичної експертизи стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 суд не вбачає.

На підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 2, 44, 55 Конституції України, Закону України «Про попереднє ув`язнення»,та керуючись ст.ст. 2, 206, 315, 177, 178, 369-372,376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу та призначення судово - медичної експертизи стану здоров`я обвинуваченого відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді триманні під вартою, без визначення розміру застави - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто по 06.06.2025, включно, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 діб.

Повний текст ухвали буде оголошений 11.04.2025 о 11:00 год.

Головуючий ОСОБА_1