Ухвала суду № 126565242, 11.04.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1697/25

Провадження № 1-кс/346/394/25

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

11 квітня 2025 р.м. Коломия

Слідчий суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду винесене слідчим СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 12025091180000239 від 07.04.2025 р. клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коломия, громадянина України, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину 2011 року народження, з середньою освітою, депутатом не обирався, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні старший солдат, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України -

В С Т А Н О В И В:

08.04.2025 року слідчий СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Коломийського міськрайонного суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

Клопотання погоджено прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 07.04.2024 ОСОБА_5 , призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» та направлено для його проходження до військової частини НОМЕР_1 . У порушення вимог Конституції, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних сил України, вчинив кримінальне правопорушення (злочин) за наступних обставин.

06.04.2025 близько 21.00 год. старший солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 прийшов за адресою: АДРЕСА_2 , з метою поспілкуватися зі своєю дружиною ОСОБА_7 , проте не виявив останню за місцем проживання.

В подальшому, обурившись відсутністю ОСОБА_7 за місцем проживання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 06.04.2025 близько 21.30 год., старший солдат ОСОБА_5 маючи умисел на умисне знищення чужого майна, зокрема приміщення літньої кухні, розташованої на території господарства ОСОБА_8 , що за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи при собі заздалегідь підготовлені предмети для розповсюдження вогню, перебуваючи за вище вказаною адресою, підпалив речі побутового вжитку, які знаходились під навісом вказаної будівлі, внаслідок чого відбулось загорання та від чого полум`ям було пошкоджено покрівлю вказаної будівлі та знищено речі побутового вжитку, які знаходились всередині, що завдало ОСОБА_8 матеріальних збитків.

Таким чином, старший солдат ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились в умисному пошкодженні майна вчиненому шляхом підпалу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України.

07.04.2025 ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст.208 КПК України.

07.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

Підставою для звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч ч.2 ст.194 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

2. Позиція сторони обвинувачення

Слідчий та прокурор клопотання про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів підтримали з підстав наведених у ньому. Зазначили, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, підтверджують наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, Прокурор просив визначити підозрюваному розмір застави в більшому, ніж максимальний розмір, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 240 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вважав, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти зазначеним в клопотанні ризикам.

3. Доводи сторони захисту.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити йому розмір застави. Зазначив, що проживає разом з батьками, як військовослужбовець отримує дохід в сумі 20000 грн. в місяць, на даний час проходить лікування в військовому госпіталі, у вчиненому розкаюється, готовий відшкодувати шкоду потерпілій.

Захисник ОСОБА_6 не оспорює обґрунтованість підозри, але вважає, що відсутні зазначені в клопотанні ризики. Зазначив, що достатньо буде обрати підозрюваному запобіжний захід у виді застави в мінімальному розмірі.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З огляду на те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, йому інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від 3 до 10 років, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1. Щодо статусу ОСОБА_5 у кримінальному провадженні та дотримання вимог із повідомлення особи про підозру

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Згідно з ч.1 ст.208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;

3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України;

4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.

Із матеріалів клопотання, а саме з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 07.04.2025, вбачається, що 07.04.2025 о 03:47 годин слідчим СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_9 на підставі ч.1 ст..208 КПК України затримано ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, а саме у вчинені умисного пошкодження майна ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 шляхом підпалу . Фактичний час затримання 06.04.2025 року о 22:47 год.

Під час затримання ОСОБА_5 був проведений його особистий обшук, під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки Redmi Note 13 із сім-картами, запальничка коричневого кольору марки «Neon», чоловіча куртка з капюшоном коричнево-чорного кольору.

07.04.2025 слідчим СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, та вручено йому особисто в присутності захисника ОСОБА_10 07.04.2025р. о 16.49 год.

Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку, що ОСОБА_5 має у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного, а тому щодо нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.

4.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

В судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину:

-витяг з ЄРДР № 12025091180000239 від 07.04.2025 року,

-рапорт про отримання черговою частиною Коломийського РВП повідомлення від чергового ДСНС по телефону та реєстрацію повідомлення про пожежу 06.04.2025 о 21:48, а саме про пожежу за адресою АДРЕСА_2 ,

-протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 06.04.2025, яка просить встановити особу, яка здійснила підпал речей побутового вжитку, які знаходилися в літній кухні належного їй господарства за адресою АДРЕСА_2 . Особу, яку вона підозрює у вчинені кримінального правопорушення вказала - ОСОБА_5 , який є її зятем,

-протокол огляду місця події віл 06.04.2025 проведеного за адресою АДРЕСА_2 , в ході якого зафіксовано наслідки пожежі в приміщенні літньої кухні, виявлено та вилучено букет живих квітів. 2 блістери таблеток, 13 упаковок медичних шприців, 10 ампул з ліками, 3 аркуші паперу з рукописним текстом,

-протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 07.04.2025, яка показала, що вона проживає за адресою АДРЕСА_2 з дочкою ОСОБА_7 та онукою ОСОБА_11 . До 2024 року з ними проживав зять ОСОБА_5 , який зараз проживає у своїх батьків. З того часу, зять постійно переслідував та ображав нецензурними словами її доньку і її, писав повідомлення в додатку «Телеграм» з образами. 06.04.2025 дочка відправилася святкувати свій день народження, а вона залишилася з онукою вдома. Ввечорі цього дня почав дзвонити зять та говорив, що бажає бачити дружину. Через деякий час, вона побачила, що в дворі хтось ходить, а через 30 хвилин побачила, що горить альтанка поряд з літньою кухнею. Вона викликала пожежників. У вчинені підпалу підозрює зятя ОСОБА_5 ,

-протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 07.04.2025, яка показала, що вона припинила спільне проживання з чоловіком ОСОБА_5 через зловживання ним алкогольними напоями, він проживає окремо, на даний час проходить військову службу, та лікування. З 2024 року він надсилає їй смс-повідомлення , в яких погрожує та бажає смерті, погрожує вчинити самогубство. 06.04.2025 вона святкувала сій день народження і її чоловік надійслав їй смс повідомлення в Телеграм, в якому привітав із днем народження. вона не відповіда, і він продовжував писати і просив зустрітися, але не вона не відповідала. Повернувшись додому близько 01:00 години вона побачила наслідки пожежі. В телефоні вона побачила повідомлення від ОСОБА_5 із фотографіями квітів.

-протокол допиту свідка ОСОБА_12 , яка показала, що06.04.2025 близько 21:40 вона бачила на подвір`ї по АДРЕСА_2 горить літня кухня, а на подвір`ї перебував чоловік ОСОБА_7 , яку вона по телефону повідомила про ці події,

- акт про пожежу від 06.04.2025, складений щодо факту пожежі, що виникла 06.04.2025 о 21:35 в альтанці біля літньої кухні за адресою АДРЕСА_2. В результаті пожежі пошкоджено дах літньої кухні, перекриття, приміщення альтанки, літньої кухні та гаражу. Причина пожежі занесення стороннього малокалорійного джерела запалювання до господарської споруди (альтанки).

-протокол огляду предмету від 07.04.2025, відповідно до якого слідчим оглянуто мобільний телефон марки Redmi Note 13, вилучений при затримання у ОСОБА_5 , в якому оглянуто переписку в додатку Телеграм із ОСОБА_7 .

Дослідження цих доказів формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо можливої причетності ОСОБА_5 до злочину, вчинення якого інкримінується йому органом досудового розслідування.

Таким чином, висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Отже вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

4.3. Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_5 зможе переховуватися від органів досудового розслідування, з огляду на таке.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину проти власності вчинений загально небезпечним способом а саме шляхом підпалу, яке є тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, в контексті того, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бєкчиєв проти Молдови; Мангурас проти Іспанії). Отже окрім суворості передбаченого покарання, при вирішенні питання щодо наявності ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, слідчий суддя враховує обставини вчинення інкримінованого злочину, його мотив та спосіб, дані про особу винного, який є зятем потерпілої, на даний час проходить військову службу за призивом під час мобілізації.

Крім того, на думку слідчого судді доведеним є наявність ризику незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки потерпіла є тещею підозрюваного, а один із свідків, його дружина, з якою в нього неприязні відносини, наявні неодноразові погрози та образи в бік потерпілої та свідка з боку підозрюваного, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме протоколами допиту потерпілої та свідка ОСОБА_7 . Також слідчий суддя враховує характер та спосіб кримінального правопорушення, а саме пошкодження шляхом підпалу належного тещі підозрюваного майна за адресою проживання дружини підозрюваного.

Разом з цим слідчий суддя дійшов висновку про недоведення стороною обвинувачення ризиків вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки останній раніше не судимий, відомостей про порушення ним громадського порядку, або притягнення до адміністративної відповідальності матеріали клопотання не містять. Стороною обвинувачення фактично не надано жодного доказу на підтвердження існування цього ризику.

З урахуванням наведеного зазначений ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Отже, з урахуванням тяжкості та характеру злочину, вчинення якого інкримінується ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та незаконний вплив на потерпілу та свідків, слідчий суддя дійшов висновку, що цього достатньо для можливості обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні стороною обвинувачення доведено, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним вище ризикам. Отже, інші запобіжні заходи, на думку слідчого судді, не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного і не зменшать наявних ризиків.

4.5. Щодо строку дії ухвали про тримання під вартою

Відповідно до ч.1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

З матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 був затриманий 06.04.2025 року, а тому строк тримання під вартою обчислюється з моменту його затримання та триватиме не більше 60 днів.

4.6. Щодо визначення застави

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028грн.

Слідчий суддя доходить до висновку про необхідність визначення застави ОСОБА_5 з урахуванням обставин інкримінуємого кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його майнового та сімейного стану, а також ризиків, наявність яких встановлено слідчим суддею, в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Керуючись ст.ст. 177-178,182,183,193-196,369-372 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04 червня 2025 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 06 квітня 2025 року.

Визначити заставу 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 151400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач коштів: МФО: 820172, Код отримувача: 26289647, Банк отримувача: ДКС України, м. Київ, Рахунок: UA158201720355259002000002265, призначення платежу: застава по кримінальному провадженню за ОСОБА_5 .

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки:

1) з`являтися за викликом слідчого, прокурора, суду,

2) не відлучатися за межі Коломийського району Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та оголошено 11.04.2025

Слідчий суддя : ОСОБА_1