Рішення № 126564570, 20.03.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/11998/24

Провадження № 2/204/971/25 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2025 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівельний завод ім. О.М. Макарова» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою (з урахуванням уточнення), в якій просила стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» на її користь заборгованість з заробітної плати, що невиплачена у розмірі 94157,00 грн., компенсацію втрати частини грошових коштів доходів у зв`язку з порушенням термінів у розмірі 11267,01 грн. та судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що перебуває у трудових відносинах з Державним підприємством «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова», займаючи посаду службовця на складі (комірник), що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці. Щомісячно відповідач здійснював йому нарахування сум заробітної плати, проте не виплачувалась їй. Згідно отриманої позивачкою інформації, заборгованість відповідача перед позивачкою по заробітній платі станом на 13.11.2024 року становить 94157,00 грн. У зв`язку з чим, з відповідача також, підлягає стягненню компенсація втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 11267,01 грн.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Крім того, вказує, що причиною несвоєчасної виплати є факт наявності обставин, що істотно ускладнюють своєчасну виплату грошових коштів, а саме той факт, що Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» перебувало та перебуває і зараз в тяжкому економічному стані, що спричинено фінансовою кризою в країні, розірвання контрактів з Російською Федерацією, які складали питому вагу в загальній кількості, великі фінансові збитки. Звертають увагу, що на протязі 2019-2023 рр. та на даний час підприємство працює в одноденному режимі роботи, що підтверджується наказом по підприємству про режим роботи. З 28.02.2022 року і до 01.09.2023 року підприємство знаходилось на простої, що підтверджується відповідними наказами. З січня 2023 року підприємство працює в одноденному режимі роботи. Вказує, що позивач звернулася до суду 09 грудня 2024 року про стягнення заборгованості то відповідно строки, в які позивач міг звернутися до суду про вирішення трудового спору пройшли. Щодо стягнення суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням їх виплати, вказує, що з даною вимогою позивача не згодні та повністю заперечують. Підприємство у разі порушення строків виплати заробітної плати у місяці виплати нараховує компенсацію. Стосовно стягнення витрат на правничу допомогу вказує, що вона є не обґрунтованою.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано наступне. В своєму Відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає, що заборгованість Позивача відповідно до наданої Відповідачем Довідки № 106/34 від 17.01.2025 року становить 76 318 грн. а не 94 157 грн, як зазначено в позовній заяві. Дане твердження Відповідача не відповідає дійсності з огляду на наступне. Відповідно до трудової книжки Позивача запис № 12, вона з 12.08.2020 року була переведена майстром покрівельно-дорожньої дільниці будівельно-монтажного відділу комплексу інфраструктури № 289 де вона працювала до 31.10.2022 року. Згодом, відповідно до трудової книжки Позивача запис № 13, 31.10.2022 року вона була переведена до Електросилового цеху енергокомплексу №106 на посаду старшого комірника. Та Довідка № 106/34 від 17.01.2025 року, яку надав Відповідач містить інформацію про заборгованість лише за той період коли Позивач працює в Електросиловому цеху енергокомплексу №106 з 31.10.2022 року, це вбачається з номеру Довідки яка містить номер цеху 106, тобто довідка була сформована бухгалтерією 106 цеху і не охоплює заборгованість яка виникла під час роботи Позивача в покрівельно-дорожній дільниці Будівельно-монтажного відділу комплексу інфраструктури № 289. До позовної заяви позивачем було додано ще Довідку КІ №289/409 без дати підписаної бухгалтером ОСОБА_2 , відповідно до якої підтверджується заборгованість по заробітній платі в розмірі 17 839 грн. яка виникла за час роботи Позивача в покрівельно-дорожній дільниці Будівельно-монтажного відділу комплексу інфраструктури № 289. З метою належного розгляду справи вважаємо за необхідне витребувати інформацію про заборгованість Відповідача перед Позивачем по заробітній платі за період роботи Позивача майстром покрівельно-дорожньої дільниці Будівельно-монтажного відділу комплексу інфраструктури № 289 де вона працювала до 31.10.2022 року. Відповідне клопотання буде подане окремо. Відповідач в Відзиві на позовну заяву посилається на те, що несвоєчасні виплати заробітної плати є причиною перебування Відповідача в тяжкому економічному стані, який склався внаслідок війни та розірвання контрактів з Російською Федерацією. Відповідач просить суд врахувати ситуацію яка сталась внаслідок війни, та поставила завод на межу виживання. Зазначаючи про складну фінансову ситуацію Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову, а отже фактично просить суд позбавити Позивача права на його заробітну плату, що фактично позбавить Відповідача обов`язку її виплачувати. Звертаємо увагу суду, що Відповідач не посилається на жодну норма чинного законодавства, яка би зазначала про звільнення від виконання зобов`язання в зв`язку з тяжким фінансовим станом Відповідача, тому що таких норм не існує. Посилання Відповідача на те, що Позивач звернувся до суду з пропуском трьох місячного строку є безпідставним. Відповідно до положення ст.233 КЗпП України тримісячний строк встановлений з дня коли Позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. В нашому випадку тримісячний строк ми обраховуємо з дня отримання 13.11.2024 року Довідки КІ №289/409 без дати підписаної бухгалтером ОСОБА_2 та Протоколу (витягу) з бухгалтерської таблиці по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі від 13.11.2024 року, так як саме в момент отримання зазначеної Довідки та Протоколу Позивачу стало відомо про обсяги заборгованості в тому числі помісячно з відповідними конкретними сумами. Звертаємо увагу суду, що предметом позовних вимог є не «теоретична заробітна плата» а саме конкретна заробітна плата, яка виражається в конкретних сумах за конкретні місяці. Позивач не знав про конкретний розмір заборгованості в тому числі за які конкретні місяці та в яких конкретно сумах, так як всі відомості про нарахування заробітної плати а також про їх виплату знаходяться лише у Відповідача. Отже, саме з моменту отримання 13.11.2024 року Довідки КІ №289/409 без дати підписаної бухгалтером ОСОБА_2 та Протоколу (витягу) з бухгалтерської таблиці по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі від 13.11.2024 року Позивач дізнався про конкретні суми нарахованої та не виплаченої заробітної плати в тому числі по місячно, що дало можливість сформулювати позовні вимоги та подати позовну заяву. В Відзиві Відповідача зазначається «Розрахунок суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати (додаток №1 до позовних заяв) проведено з порушенням законодавства.» Однак, Відповідач не зазначає та не обґрунтовує, яке саме порушення законодавства було допущено підчас здійснення розрахунку «компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Звертаємо увагу суду, що Розрахунок компенсації Позивачу втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати (Додаток №1) здійснювався виключно до норм чинного законодавства, на яке зокрема посилається і Відповідач. Тим паче Розрахунок повністю відповідає вимогам Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, в якому є - ПРИКЛАД обчислення суми компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомленні належним чином, раніше позивач надав до суду заяву відповідно до якої просив розглянути справу без їх участі та як в матеріалах справи є всі належні та достатні докази для ухвалення рішення та задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню по наступним підставам.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працює на Державному підприємстві «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 16-18).

Згідно довідки Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» від 12 березня 2025 року №106/34, позивачу за період з травня 2021 року по жовтень 2024 року не виплачена заробітна плата у сумі 94157,00 грн. (а.с. 71).

Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, яка згідно ст.115 вказаного Кодексу виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Судом враховуються роз`яснення викладені в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», за яким задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Отже, судом встановлено, що заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем складає 94157,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням предмету та підстави позову, суд дійшов висновку, що ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права позивача, характеру його порушення, наслідкам, спричиненим цим порушенням, буде стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 94 157,00 грн. Зазначену суму заробітної плати позивачу станом на час розгляду справи судом не виплачено, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати судом враховується наступне.

Відповідно до частини 1 статті 115КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Стаття 34 Закону України «Про оплату праці» передбачає, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» встановлює, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно ст.2 Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»).

Відповідно дост.4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

На підставі положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року №159 затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» (далі Порядок).

Пунктом 2.2 рішення Конституційного Суду від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 визначено, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

За змістом наведених норм права компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Оскільки на теперішній час вищезазначена заборгованість позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому суд бере розрахунок компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням терміну їх виплат, наведений позивачем, відповідно до якого сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати становить 11267,01 грн.

Наведений розрахунок відповідачем не спростовано.

Зазначена сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати підлягає виплаті позивачу за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, що відповідно до статей 14.1.180,18, 162.1.3,168 Податкового кодексу України є обов`язком податкового агента, яким є відповідач.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Розподіляючи судові витрати судом враховується наступне.

Згідно частин 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

У позовній заяві позивач також просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем до позовної заяви додані докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копію договору №Т3/13 про надання правничої допомоги, здійснення захисту та представництва від 18 листопада 2024 року; копію Акта виконаних та підготовлених до виконання послуг до Договору №Т3/13 про надання правничої допомоги, здійснення захисту та представництва від 20 листопада 2024 року, відповідно до якого вартість послуг становить 2500 грн; копію ордера та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та врахувавши зміст та обсяг наданих робіт, а також фактичний об`єм виконаної роботи, суд вважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги у розмірі 2500 грн обґрунтованим та таким, що відповідає критеріям реальності адвокатських витрат, а також критеріям розумності та справедливості.

Крім того, судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 115, 117, 233, 235 КЗпП України, ст. ст. 1, 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355,416, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівельний завод ім. О.М. Макарова» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівельний завод ім. О.М. Макарова» на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену заробітну плату у розмірі 94157 грн. 00 коп. (сума без відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів), компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у сумі 11267 грн. 01 коп., судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн. 00 коп.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівельний завод ім. О.М. Макарова» на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівельний завод ім. О.М. Макарова» в дохід держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання (вказано в позовній заяві): АДРЕСА_1 .

Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівельний завод ім. О.М. Макарова», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14308368, місцезнаходження: 49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1.

Суддя В.В. Самсонова