Рішення № 126562258, 11.04.2025, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3289/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечко С.П.

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-10379426 від 24.11.2023 в розмірі 37661,40 грн. та стягнення судових витрат.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 24.11.2023 ТОВ «Качай гроші» та відповідач уклали Договір кредитної лінії №00-10379426 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 6300,00 грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором №00-10379426 від 24.11.2023 перейшло до позивача.

Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви за Кредитним договором №00-10379426 від 24.11.2023, становить 37661,40 грн., яка складається з наступного: 6615,00 грн. - заборгованість по кредиту; 31046,40 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату і місце проведення судових засідань, про причини неявки відповідач суд не повідомила, відзив не подала і позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи на підставіст.280 ЦПК України в заочному порядку.

Згідно з ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10379426 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір підписано одноразовим ідентифікатором 32426, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію, наявною в матеріалах справи.

Згідно умов договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.1). Сума кредитного ліміту складає 6300,00 грн. Строк дії кредитної лінії: 240 днів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 21 липня 2024 року (п. 1.2, 1.3).

Відповідно до п. 1.3.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату погашення процентів 24 грудня 2023 та здійснювати чергові платежі по сплаті нарахованих процентів на кожний 30 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка складає 2,80 % від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах строку користування Кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору.

Згідно п. 1.5 Договору за надання кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю одноразово комісію в розмірі 5% від суми кредиту, що складає 315,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання договору становить 2160,38% (п. 1.7). Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладання Договору складає 48951,00 грн. (п. 1.8).

Згідно Графіку платежів загальна вартість кредиту складає 48951,00 грн., реальна річна процентна ставка 2160,38%, сума кредиту за договором 6300,00 грн.; проценти за користування кредитом 42336,00 грн.; комісія за надання кредиту 315,00 грн.

Позивач виконав умови договору, перерахував кредитні кошти відповідачу в сумі 6300,00 грн., що підтверджується інформаційною довідкою від 09.09.2024 ТОВ «Платежі онлайн».

22.01.2024 між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс кредит» укладено Договір факторингу №22-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Макс кредит» було відступлено право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним Кредитним договором.

Відповідно до витягу Реєстру боржників до Договору факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024 право грошової вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Макс кредит.

16.08.2024 між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним Кредитним договором.

Відповідно до витягу Реєстру боржників до Договору факторингу №16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 9135грн.

За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Заст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі приєднався до Правил надання грошових коштів у позику, визнає та погоджується на запропоновані умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Отже, підписання кредитного договору свідчить про те, що відповідач всі умови зрозумів та своїм підписом підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні такого договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір кредитної лінії № 00-10379426 від 24.11.2023 підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором позики.

Частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав такий договір, однак умови договору порушив. Зворотного відповідач не доведено. Факт отримання кредитних коштів відповідачем також не оспорюється.

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 повернула отримані кошти, та враховуючи умови договору з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10379426 від 24.11.2023 в розмірі 37661,40 грн., з яких: 6615,00 грн. - сума заборгованості за кредитом, 31046,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Згідно частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК України).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Також, із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» понесло витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді в розмірі 7 000 грн., що підтверджується Договором про надання правничої допомоги №2211/Е від 22.11.2024 р., протоколом погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №2211/Е від 22.11.2024 року, актом прийому-передачі наданих послуг від 22.11.2024, копією довіреності за якою ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уповноважила адвоката Тараненка А.І. бути представником товариства.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі №911/3586/21, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості за кредитним договором носить масовий характер. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат. Витрати на послуги адвоката в розмірі 7 000,00 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатом послуг, враховуючи, що в судових засіданнях представник позивача участі не брав.

За таких обставин, дотримуючись принципів розумності, пропорційності та справедливості, суд прийшов до висновку про можливість зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягнення з відповідача до 3 000,00 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 19, 89, 141, 263-265, 280-281, 288-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-10379426 від 24.11.2023 у розмірі 37661 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», 02090, м.Київ, Харківське шосе, буд.19, оф.2005, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 14.04.2025 року.

Суддя Харечко С.П.