Постанова № 126562209, 14.04.2025, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/322/25

Провадження №3/567/218/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Назарук В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1

за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

встановив:

17.02.2025 біля 14:45 год. в с.Лючин по вул.Шевченка Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 повторно протягом року керував автомобілем Daihatsu, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме будучи позбавленим права керування транспортними засобами і будучи таким, що на підставі постанови серії ЕНА №2401718 від 16.06.2024 був притягнутий до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи таким, що двічі протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння та за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 17.02.2025 біля 14:45 год. в с.Лючин по вул.Шевченка Рівненського району Рівненської області керував автомобілем Daihatsu, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та від проходження медичного огляду в медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився.

На викликисуду ОСОБА_1 не з`явився, про час та дату розгляду справи судом повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".

Зважаючи на викладене, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки ОСОБА_1 не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколів про адміністративні правопорушення, суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, строком розгляду якої, відповідно до вимог ст.277 КУпАП є п`ятнадцятиденний термін з дня одержання судом протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, відповідно до правил ст.268 КУпАП та зважаючи на те, що під час складання протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції адресу свого проживання та номер свого телефону, за якими і повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, у судове засідання він не з`явився, суд вважає за можливе розглядати справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за його відсутності на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, надавши оцінку всім доказам в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та необхідність притягнення його до адміністративної відповідальності з огляду на наступне.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року №1452/735.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 17.02.2025 серії ЕРП 1 №249510, в якому зазначені ознаки наркотичного сп`яніння, наявні в ОСОБА_1 на момент зупинки транспортного засобу під його керування та зафіксовано факт його відмови від проходження огляду для визначення стану сп`яніння, а також іншими доказами.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 заперечень щодо зазначеного протоколу, який є доказом у справі про адміністративне правопорушення, не подав.

З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2025 щодо ОСОБА_1 було видано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі він відмовився.

Водночас, з відеозаписів з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що останньому було запропоновано пройти огляд для визначення стану сп`яніння в закладі охорони здоров`я та від такого огляду він відмовився.

Зазначене вбачається і з рапорту поліцейського СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Новодворського В. від 17.02.2025.

Частиною 3 ст.130 КУпАП встановлено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння), вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14.06.2024 ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

З постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18.11.2024 вбачається, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП.

Отже, станом на 17.02.2025 ОСОБА_1 був таким, що двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку та свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.

Таким чином факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.

З зазначених доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За загальним визначенням, транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому на водія покладається відповідальність не тільки за своє життя, а й за життя пішоходів та цілісність майна інших громадян.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О.Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Частиною 5 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частинами другою четвертою цієї статті, а частиною другою зазначеної статті передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, не має права керування таким транспортним засобом або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 17.02.2025 серії ЕПР 1 №249491, а також іншими доказами.

Відповідно до рапорту поліцейського СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Новодворського В. від 17.02.2025 вбачається, що 17.02.2025 в с.Лючин по вул.Центральна Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки Daihatsu, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом та вчинив зазначені дії повторно.

Зазначене вбачається і з наданого суду відеозапису.

Відповідно до витягу з бази ІПНП від 03.06.2024 встановлено, що ОСОБА_1 посвідчення на право керування транспортними засобами отримував, однак не має права керування транспортними засобами, оскільки був позбавлений такого права за постановами Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14.06.2024 та 18.11.2024.

Згідно постанови серії ЕНА №2401718 від 16.06.2024 встановлено, що 16.06.2024 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу врозмірі 3400 грн.

Це підтверджується і довідкою №34572-2025 від 19.02.2025, виданою ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено що ОСОБА_1 , 17.02.2025 біля 14:45 год. в с.Лючин по вул.Шевченка Рівненського району Рівненської області повторно протягом року керував автомобілем Daihatsu, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме будучи позбавленим права керування транспортними засобами і будучи таким, що на підставі постанови серії ЕНА №2401718 від 16.06.2024 був притягнутий до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.

Таким чином, з досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.1 КУпАП, завданнями цього Кодексу є, в тому числі, охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі точного і неухильного додержання законів України.

За змістом ст.23 КУпАП, метою застосування адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи суспільну небезпечність вчинених правопорушень та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд застосовуючи вид адміністративного стягнення, враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Застосовуючи вид адміністративного стягнення, враховується характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги те, що ОСОБА_1 за віком є працездатною особою, раніше неодноразово притягався до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, до ОСОБА_1 , з врахуванням вимог ст.36 КУпАП, слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП.

Враховуючи характервчиненого адміністративногоправопорушення,особу порушника,який непрацевлаштований,до адміністративноївідповідальності притягуєтьсяне вперше,суд вважає,що дляйого перевиховання,а такожзапобігання вчиненнюнових правопорушень,необхідним єнакладення стягненняв межахсанкції ч.3ст.130КУпАП,у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.

При цьому, суд вважає, що підстав для конфіскації транспортного засобу на даний час немає, оскільки відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення, автомобіль Daihatsu, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .

Згідно ч.3 ст.30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що постановами Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14.06.2024 та 18.11.2024 ОСОБА_1 визнано таким, що вчинив правопорушення, передбачені ч.1 та ч.2 ст.130 КУпАП та накладено на нього остаточне адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 3 роки.

На даний час вказана постанова суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами не виконана.

Таким чином, до стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП слід приєднати невідбуту частину стягнення за постановами Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14.06.2024 та 18.11.2024.

Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП, постанова судді про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

На підставі ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, керуючись ст.24, 29, 30, 36, 40-1, 221, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачені ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.

На підставі ч.3 ст.30 КУпАП, до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років приєднати невідбуту частину стягнення згідно постанов Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14.06.2024 та 18.11.2024, остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 14 років, без конфіскації транспортного засобу.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме в сумі 102000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційногосуду через Острозький районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.