Ухвала суду № 126561688, 09.04.2025, Київський районний суд м. Полтави

Київський районнийсуд м.Полтави

Справа № 552/1686/24

Провадження №4-с/552/9/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Самсонової О.А.,

секретар судового засідання Хрипунова Т.В.,

за участю:

скаржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24 березня 2025 року звернулась до Київського районного суду м. Полтави зі скаргою на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Свою скаргу обґрунтовувала тим, що 20 лютого 2025 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Яресько Л.В. на її картковий рахунок ( НОМЕР_1 ) в «Ощадбанку» для зарахування пенсійних виплат, яка є її єдиним доходом, було накладено арешт, а потім стягнуто 12997,16 грн. Листом від 21 лютого 2025 р. скаржник повідомила, що картковий (5167**) існує для зарахування пенсій в «Ощадбанку», тобто це пенсійних рахунок . Вона намагалась зв`язатись з державним виконавцем Яресько Л.В. за телефоном, але безрезультатно. Було знято всі кошти, які знаходились на рахунку, залишивши її без жодних засобів для існування.

Під час воєнного стану стягнення з пенсій не проводиться, що передбачено законом України від 11 квітня 2023р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» «припиняється звернення стягнення на пенсію,стипендію (крім рішень про стягнення аліментів )».

Але її неодноразові звернення з проханням зняти арешт з карткового рахунку ( НОМЕР_1 ), тобто припинити звернення стягнення на пенсію до відміни дії воєнного стану виконавцем залишено без задоволення.

11 березня 2025 р. з її пенсійного рахунку в «Ощадбанку» було знову списано 4122,19 грн. Тобто уся пенсія. Таким чином, починаючи з 20 лютого 2025 р. по теперішній час вона залишена без засобів існування.

Не погоджуючись з вказаними діями та рішеннями державного виконавця, скаржник просила суд:

призупинити дію постанови про арешт і стягнення коштів з пенсійного рахунку в «Ощадбанку» до відміни воєнного стану,

повернути незаконно стягнуті державним виконавцем Яресько Л.В. кошти в сумі 17119,35 грн на її картковий рахунок,

зняти арешт з її карткового рахунку ( НОМЕР_1 ),

стягнути з державного виконавця Яресько Л.В. на її користь відшкодування моральної шкоди у встановленому судом розмірі.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 26 березня 2025 року в частині вимог про зняття арешту з рахунку скаргу прийнято до розгляду.

Цією ж ухвалою відмовлено у прийнятті скарги на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яресько Л.В. в частині вимог щодо повернення стягнутих коштів, відшкодування моральної шкоди або зупинення дії оскаржуваної постанови.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 свою скаргу підтримала в повному обсязі, та просив її задовольнити.

Київський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання свого представника не направив.

Надав письмові пояснення на скаргу, у яких зазначив, що з процесуальним рішенням а саме: постановою про арешт коштів боржника ВП №77244978 від 18.02.2025 боржниця ОСОБА_1 ознайомлена 20.02.2025, про що написано нею в скарзі. Скарга на дії державного виконавця до суду подана 26.03.2025 з пропущенням строку на оскарження, строк оскарження закінчився 02.03.2025. В поданій до суду скарзі скаржник не просить суд поновити пропущений строк з поважних причин.

Таким чином, боржник дізнався про накладення арешту 20.02.2025, тому строк на оскарження винесеної постанови пропущено.

Також зазначив, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №77244978 з примусового виконання виконавчого листа № 552/1686/24, виданого 10.09.2025 Київським районним судом міста Полтави про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості в розмірі 21537,23 грн.

Постановою державного виконавця 18.02.2025 відкрито виконавче провадження.

Державним виконавцем не виносилася постанова про звернення стягнення на доходи боржника.

Відповідно до пункту 4 статті 24 Закону виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

З метою забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем 18.02.2025 винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено на виконання до банківських установ.

Згідно ч. 3 ст. 52 Закону не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Банк, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Отже, спеціальним законом встановлено, що виконавець може звернути до стягнення грошові кошти у формі заробітної плати, пенсії шляхом винесення постанови про накладення арешту на банківські рахунки, проте міститься виключення з цього правила, а саме те, що рахунки зі спеціальним режимом використання не підлягають арешту.

Таким чином, саме на банк покладено обов`язок визначити статус коштів та рахунків у разі підтвердження, що кошти перебувають на рахунках зі спеціальним режимом використання чи те, що законом заборонено звернення стягнення на такі кошти - повернути постанову без виконання в цій частині.

Банком постанова про арешт коштів боржника виконана.

При винесенні постанови про арешт коштів боржника від 18.02.2025 державним виконавцем не порушено вимоги ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» та не порушено прав ОСОБА_1 .

Боржниця дізнався про накладення арешту 20.02.2025, строк на оскарження винесеної постанови пропущено та судом не поновлено.

Тому просив скаргу на дії державного виконавця Яресько Л.В. залишити без розгляду.

Представник стягувача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в судове засідання не з`явився.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка сторін виконавчого провадження та виконавця не перешкоджає розгляду скарги, суд вважає за можливе провести розгляд скарги за відсутності осіб, що в судове засідання не з`явились, на підставі наданих до суду доказів та матеріалів.

Суд, заслухавши скаржника, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 16 липня 2024 року в справі № 552/1686/24, яке набрало законної сили, з стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.11.2018 року по 01.03.2024 року з врахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 21537 грн. 23 коп.

Також стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго судові витрати у розмірі по 1514 грн. 00 коп. з кожного.

За вказаним судовим рішенням 10 вересня 2024 року видано виконавчі листи №552/1686/24.

Виконавче провадження №77244978 за виконавчим листом №552/1686/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості в розмірі 21537,23 грн. перебуває на примусовому виконанні в Київському відділі державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст.ст. 2,18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Встановлено, що зазначене судове рішення боржником ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконано.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень згідно зі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Закон України «Про виконавче провадження» встановлює саме обов`язок, а не право державного виконавця, відкрити виконавче провадження та прийняти виконавчий документ до виконання, вживати заходів щодо примусового виконання.

Заходами примусового виконання рішень відповідно до норм ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до норм п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон №1404-VIII) передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

В силу абз. 2 ч. 2 ст. 48 Закону забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 19-1Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно достатті 26-1Закону України "Про теплопостачання",статті 18-1Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно доЗакону України"Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Жодні інші заборони законом не визначені.

Отже, наведені норми Закону не містять заборони накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківському рахунку боржника, на який зараховується заробітна плата боржника або пенсія.

Як встановлено судом, постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 18 лютого 2025 року накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів яка становить 24090,95 грн.

Вказуючи на неправомірність дій державного виконавця щодо арешту грошових коштів, розміщених на її рахунку, скаржник вказує, що на вказаний рахунок вона одержує пенсію.

Як вбачається з довідки №б/н від 21 лютого 2025 року, виданої АТ «Державний ощадний банк України» клієнт у банку ОСОБА_1 , в Територіально Відокремленому Позабалансовому відділенні №10016/070 Філія Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк» наявний пенсійний рахунок № НОМЕР_2 карта НОМЕР_3 , терміном дії до 06/25, відкритий 16.08.2017 (а.с. 59).

Відповідно достатті 129-1 Конституції Україниcуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною першоюстатті 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Згідно з пунктом 7 частини третьоїстатті 18 Закону № 1404-VIIIвиконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Загальний порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначений встатті 48 Закону № 1404-VIII, так звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках, перелік яких наведено в ч. 2 ст. 48 Закону № 1404-VIII.

При цьомустаття 48 Закону № 1404-VIIIвстановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що закономможуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Статтею 56 Закону № 1404-VIIIпередбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до частини третьоїстатті 52 Закону № 1404-VIIIне підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженоїпостановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162, поточний рахунок - рахунок (уключаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

З наведених норм права вбачається, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIIIповинен визначити статус рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження коштів на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюстатті 59 Закону № 1404-VIII.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яресько Л.В. від 18 лютого 2025 року накладено арешт на грошові кошти, розміщені на рахунках, відкритих в банківських установах на ім`я ОСОБА_1 , в тому числі грошові кошти, які розміщені на рахунках в АТ «Ощадбанк».

При цьому, державний виконавець визначив банківським установам порядок виконання зазначеної постанови, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на кошти боржника на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Здійснюючи виконання постанови державного виконавця від 18 лютого 2025 року та виконуючи покладений на нього обов`язок щодо визначеннястатусу рахунку боржника НОМЕР_2 , АТ «Ощадбанк» вважав за можливе накласти арешт на грошові кошти, розміщені на ньому.

Правомірність накладеннядержавним виконавцем арешту на кошти боржника неодноразово була предметом розгляду Верховного Суду.

Так, згідно постанови від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц (провадження № 61-10611св20) Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 1 частини четвертоїстатті 59 Закону № 1404-VIIIпідставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженоїпостановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьомустаття 48 Закону № 1404-VIIIвстановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що закономможуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьоїстатті 52 Закону № 1404-VIIIповинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюстатті 59 Закону № 1404-VIII.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четвертастатті 59 Закону № 1404-VIII).

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі№ 6-535цс15.

Суд відхиляє доводи скаржника щодо неправомірного звернення виконавцем стягнення на її пенсію.

Відповідно до п.3 ст.10-3 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX: припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

Але накладення арешту на рахунок боржника, в тому числі на той, на який зараховується її пенсія, не є зверненням на пенсію в значенні Закону України «Про виконавче провадження».

Так, згідно ч. 1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Згідно частини 3 цієї статті п ро звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Такої постанови про звернення стягнення на пенсію боржника державний виконавець не виносив.

На підставі викладеного судом встановлено, що оскаржувана постанова державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти прийнята на підставі та в межах повноважень, наданих державному виконавцеві, з метою реального виконання судового рішення, тому суд приходить до висновку, що таке рішення є правомірним, а вимоги скаржника про скасування арешту є безпідставними та не підлягають задоволенню.

При цьому суд відхиляє посилання представника органу ДВС у письмових поясненнях на скаргу про пропуск скаржником строку на оскарження постанови державного виконавця від 18 лютого 2025 року, оскільки така постанова скаржником не оскаржується.

У скарзі ОСОБА_1 заявила вимоги про зняття арешту з рахунку, а не про скасування постанови державного виконавця, якою цей арешт було накладено.

Тому підстави для залишення скарги без розгляду відсутні.

А за результатами розгляду скарги по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 11.04.2025.

Головуючий О.А.Самсонова