Рішення № 126559354, 14.04.2025, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/168/25

Провадження № 2/349/201/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 квітня 2025 року м.Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 349/168/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,

учасники справи:

представник позивачки адвокат Падучак І.І.

встановив:

03 лютого 2025 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Падучак І.І. звернулася всуд зпозовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 5000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В обгрунтування позову зазначено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі. За час спільного проживання в шлюбі в них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_3 . На підставі рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27 серпня 2024 року, шлюб між ними розірвано. Позивачка не має можливості самостійно забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, духовного, морального і соціального розвитку дочки, а тому просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на дитину у розмірі 5000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач подав відзив на позовну заяву. У відзиві зазначив, що позов визнає частково на суму 2000,00 грн., оскільки ніде офіційно не працевлаштований, немає постійного заробітку. Його мати визнана інвалідом 3 групи, теж потребує від нього матеріальної допомоги.

Ухвалою суддівід06лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивачки у судовому засіданні пояснила, що позивачка неспроможна самостійно утримувати дитину, змушена періодично виїжджати на роботу за межі України. Відповідач працює неофіційно, про що достовірно відомо її довірительці, перебування матері на його утриманні документально не підтверджено, як і родинні зв`язки між ними. Просила позов задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, про причину своєї неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Вислухавши доводи представника позивачки, дослідивши письмові докази, які надані сторонами по справі, судом встановлено такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

На підставі рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27 серпня 2024 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , який був зареєстрований 19 грудня 2013 року у виконавчому комітеті Дегівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області. Рішення набуло законної сили 27 вересня 2024 року.

Сторони по справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 03 лютого 2015 року виконавчим комітетом Дегівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області.

Згідно даних, які зазначені у трудовій книжці НОМЕР_2 , заповненої 15 грудня 2008 року на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 не працює.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визнана інвалідом третьої групи загального захворювання без переогляду, періодично потребуає стаціонарного і санаторно-курортного лікування.

Статтею 51 Конституції України гарантовано, а ст.180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У частинах 8,9 статті 7 Сімейного кодексу України зазначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За нормами частин 1 та 2 ст. 141 СК України мати, батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

За ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.

За ч. 1-3 зазначеної статті СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

У ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на місяць для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.

Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини.

Враховуючи встановлений Законом розмір прожиткового мінімуму на дитинувіком від6до 18років -3196гривень,з урахуваннямспільного обов`язкубатьків щодоутримання дитини, беручи до уваги потреби дитини, конкретні обставини справи, суд дійшов висновку, що аліменти на дитину потрібно визначити в твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 гривень щомісячно.

Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч.1ст.191 СК України).

Крім того, необхідно застосувати положення п.1 ч.1ст. 430 ЦПК Україниі допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до частини 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За частиною 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачку звільнено відсплати судовогозборупри поданніпозовноїзаяви,а томуна підставіч.1, 6ст. 141ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.141, 263-265,430 ЦПК України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 аліменти надитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердійгрошовій сумів розмірі по 2500,00 грн.(дві тисячі п`ятсот грн. 00 коп.)щомісячно,але неменше 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 03 лютого 2025 року і проводити щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн (тисячу двісті одинадцять грн 20 коп.) з зарахуванням на рахунок UA908999980313111256000026001,отримувач коштівГУК ум.Києві/м.Київ/22030106,код отримувача(кодза ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя О.О. Гаврилюк