Ухвала суду № 126559228, 14.04.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6226/25

Провадження № 6/344/327/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р, вивчивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ», заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС ГРУП», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИЛА:

08.04.2025 згідно дати вхідної реєстрації кореспонденції представник заявника звернувся із заявою, у якій просить замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні ВП № 63949041 з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ» (код ЄДРПОУ 39013897, місцезнаходження: м. Київ вул. Шота Руставелі, 44, офіс 104) на ТОВ «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» (код ЄДРПОУ 42971405, місцезнаходження: місто Київ провулок Киянівський, 3-7, офіс 110).

Перевіривши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2022 року у справі № 183/4196/21, оскільки тільки у ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до положень ч. 2ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Верховний Суд у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 зауважив, що «Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», що місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

У заяві про заміну сторони у виконавчому провадженні вказано, що місце проживання/перебування боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з відповіді №1276962 від 09.04.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, яку сформовано засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом, відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано по АДРЕСА_2 .

Відомостей про місце роботи боржника або місце знаходження його майна матеріали справи не містять.

Так, згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» с. Побережжя Єзупільської селищної об`єднаної територіальної громади, що раніше розташоване у Тисменицькому районі, увійшло до Івано-Франківської міської громади.

Відповідно доПостанови Верховної Ради України від 17.07.2020 за № 807-ІХв Івано-Франківській області, утворено Івано-Франківський район з адміністративним центром у місті Івано-Франківську складі територій затверджених Кабінетом Міністрів України, у тому числі Тисменицького району, зокрема с. Побережжя Єзупільської селищної об`єднаної територіальної громади, яке раніше входило до Тисменицького району.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 3-1 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ(зі змінами та доповненнями, до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеногоУказом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Відповідно до частини першоїстатті 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (стаття 32 ЦПК України).

За змістом вказаної норми, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у ч. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Європейський суд з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (п.24 рішення від 20.07.2006; заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Керуючись ст.ст.27,28,30,31 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Товаристваз обмеженоювідповідальністю «КРЕДИТИГОТІВКОЮ»,заінтересовані особи:приватний виконавецьвиконавчого округум.Києва КлименкоРоман Васильович,Товариство зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯГОРИЗОНТ»,Товариство зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЛІТ ФІНАНСГРУП», ОСОБА_1 прозаміну сторонивиконавчого провадження,передати запідсудністю доТисменицького районногосуду Івано-Франківськоїобласті (вул. Незалежності, 150, м. Івано-Франківськ).

Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з ст.261ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.