Ухвала суду № 126559185, 14.04.2025, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№344/668/25

Провадження № 1-кс/938/113/25

УХВАЛА

про розгляд заяви про самовідвід судді

14 квітня 2025 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_3 , який участь у судовому засіданні приймає в режимі відеоконференції з власних технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді Верховинського районного суду ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №12023090000000251 від 01.05.2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України (справа №344/668/25, провадження №1-кп/938/89/25),-

В С Т А Н О В И В :

11 квітня 2025 року до провадження судді ОСОБА_1 надійшла заява судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду кримінального провадження №12023090000000251 від 01.05.2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України (справа №344/668/25, провадження №1-кп/938/89/25).

Заява про самовідвід обґрунтована тим, що згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10.04.2025 року, йому, як судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області, передано на розгляд обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023090000000251 від 01.05.2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України (справа №344/668/25, провадження №1-кп/938/89/25).

Вказане кримінальне провадження до Верховинського районного суду Івано-Франківської області поступило за підсудністю на підстави ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 24.03.2025, якою задоволено подання голови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Із змісту ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 24.03.2025 року вбачається, що під час розгляду подання голови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про направлення цієї справи за підсудністю до Верховинського районного суду Івано-Франківської області, прокурор ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення даного подання з тих мотивів, що рідний брат обвинуваченої - ОСОБА_7 працює прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури, підтримує обвинувачення у Верховинському районному суді, обвинувачена знайома з особою на ім`я ОСОБА_8 , яка працює у Верховинському районному суді, тому це може викликати сумнів у об`єктивності судового розгляду щодо обвинуваченої.

Крім того, Верховинський відділ Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області розміщується впродовж тривалого часу на першому поверсі приміщення Верховинського районного суду Івано-Франківської області, працівники, як відділу прокуратури, так і суду, користуються єдиною прилеглою територією, спільним входом до будівлі суду, її допоміжними приміщеннями.

Також згідно з повідомленнями окремих працівників Верховинського районного суду Івано-Франківської області, ОСОБА_5 знайома з ними, оскільки є сімейним лікарем, як їх особисто, так і їх родичів.

Таким чином, суддя ОСОБА_4 вважає, що оскільки прокурором під час розгляду Івано-Франківським апеляційним судом подання голови Івано-Франківського міського суду про передачу за підсудністю кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України заявлено про сумнів в об`єктивності судового розгляду даної справи Верховинським районним судом Івано-Франківської області, незважаючи на відсутність у нього, як у судді цього суду будь-яких підстав (ознак) лобіювання інтересів обвинуваченої ОСОБА_5 , однак з метою уникнення та виключення будь-яких сумнівів та обставин в її об`єктивності та неупередженості, як судді, вважає за необхідне заявити самовідвід.

Особа, яка заявила самовідвід, суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, пояснень не надав.

Прокурор у судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви про самовідвід повідомлений належним чином. Подав заяву про розгляд без його участі заяви судді ОСОБА_4 про самовідвід, просив задоволити цю заяву.

Обвинувачена ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду заяви про самовідвід повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення заяви про самовівдвід судді ОСОБА_4 .

Вивчивши заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід, оглянувши матеріали справи №344/668/25, провадження №1-кп/938/89/25, суддя дійшов висновку, що заяву про самовідвід слід задовільнити з огляду на таке.

Так, ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 24.03.2025 року задоволено подання голови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, кримінальне провадження №12023090000000251 від 01.05.2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України направлено до Верховинського районного суду Івано-Франківської області.

В ухвалі Івано-Франківського апеляційного суду від 24.03.2025 року, під час розгляду подання голови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про направлення справи за підсудністю до Верховинського районного суду Івано-Франківської області, зокрема зазначається, що твердження прокурора про те, що рідний брат обвинуваченої ОСОБА_7 працює прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури, підтримує обвинувачення у Верховинському районному суді, обвинувачена знайома з особою на ім`я ОСОБА_8 , яка працює у Верховинському районному суді, тому це може викликати сумнів у об`єктивності судового розгляду щодо обвинуваченої, у разі наявності відповідних заяв повинен бути розглянутий в процесуальний спосіб, передбачений ст.ст.75-83 КПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 року, суддю ОСОБА_4 визначено як головуючого суддю для здійснення розгляду обвинувального акта в кримінальному провадженні №12023090000000251 від 01.05.2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України (справа №344/668/25, провадження №1-кп/938/89/25).

Крім того, звертається увага, що дійсно рідний брат обвинуваченої - ОСОБА_7 працює прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області, який підтримує обвинувачення в кримінальних провадженнях, які розглядаються та розглядалися Верховинським районним судом Івано-Франківської області. При цьому Верховинський відділ Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області розміщується впродовж тривалого часу на першому поверсі приміщення Верховинського районного суду Івано-Франківської області, працівники, як відділу прокуратури, так і суду, користуються єдиною прилеглою територією, спільними входами до прилеглої території та будівлі суду, її допоміжними приміщеннями.

З повідомлення помічника судді ОСОБА_4 - ОСОБА_9 від 11.04.2025 року (а.с.184) вбачається, що обвинувачена ОСОБА_5 є сімейним лікарем її та близьких родичів (чоловіка та сина).

Згідно зі ч.1 ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до ч.1 ст.21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

У п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року), яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, закріплено принципи, за якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, тобто судом, який розглядає справу на законних підставах.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (рішення від 10.12.2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

До суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Згідно з п.12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме - вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.

З огляду на те, що зовнішні прояви можуть мати певну важливість, ЄСПЛ у справі «De Cubber v. Belgium» зазначив, що «правосуддя має не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві («Wettstein v.Switzerland», «Castillo Algar v.Spain», «Білуха проти України»).

Отже, достатнім для відводу є обґрунтоване припущення, що суддя у силу дії певних чинників не зможе виглядати в очах незацікавлених спостерігачів безстороннім та неупередженим.

У ст.3 Кодексу суддівської етики, затвердженого 18.09.2024 року рішенням ХХ чергового з`їзду суддів України, передбачено, що суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об`єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року № 2006/23, передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно зі п.4 ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Таким чином, аналіз положень законодавства щодо обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, дозволяє дійти висновку, що підставою для відводу не обов`язково має бути беззаперечно доведений факт необ`єктивності чи зацікавленості судді, варто дійти висновку про неможливість участі судді в розгляді справи за наявності у сторони лише сумніву щодо його неупередженості.

Враховуючи наведене, з метою виключення виникнення в незацікавлених спостерігачів припущень щодо упередженості судді ОСОБА_4 у розгляді кримінального провадження №12023090000000251 від 01.05.2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України та маючи на меті безумовне забезпечення гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод розгляду справи незалежним та безстороннім судом, вважаю, що заява про самовідвід судді ОСОБА_4 є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.75, 76, 80-82, 107, 369-372, 392 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду кримінального провадження №12023090000000251 від 01.05.2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України (справа №344/668/25, провадження №1-кп/938/89/25) - задовольнити.

Справу №344/668/25, провадження №1-кп/938/89/25 передати до канцелярії суду для авторозподілу в порядку ст.35 КПК України.

Ухвала є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя ОСОБА_10