Ухвала суду № 12655823, 06.12.2010, Апеляційний суд Запорізької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-10184/2010 Головуючий у 1 інстанції:

Колодіна Л.В.

Доповідач: Дашковська А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Приймака В.М.,

суддів: Дашковської А.В.,

Дзярука М.П.

при секретарі: Черненко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра», третя особа: Сектор захисту прав споживачів Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про повернення банківського вкладу, про стягнення відсотків за користування грошовими коштами, про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, який уточнив в ході розгляду справи, до відповідача про повернення банківського вкладу, про стягнення відсотків за користування грошовими коштами, про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначав, що 22 січня 2009 року між ним та відповідачем був укладений договір строкового вкладу № 924113, згідно умов якого Банк прийняв від позивача на зберігання депозит в сумі 4 900 євро, процентна ставка - 12% річних, дата повернення вкладу - 22 січня 2010 року. Додатковою угодою № 1, укладеною 06 березня 2009 року між сторонами, була встановлена процентна ставка в розмірі 13% річних.

Позивач зазначив, що з грудня 2009 року банк припинив йому сплату відсотків і в зазначений в договорі строк не повернув суму вкладу.

Тому позивач остаточно просив суд стягнути з відповідача на його користь суму банківського вкладу у розмірі 4 900 євро; проценти за грудень 2009 року та січень 2010 року в розмірі 106,14 євро; проценти за користування грошовими коштами за період з 23 січня 2010 року по 05 вересня 2010 року у сумі 377,50 євро (4900 х 0,036% х 214 днів); пеню в розмірі 3% річних відповідно до п. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 23 січня 2010 року по 05 вересня 2010 року в сумі 4089,54 євро ( 4900 х 13% х 3% х 214 днів), моральну шкоду в розмірі 3000 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 жовтня 2010 року позов ОСОБА_3 до Відкритого Акціонерного Товариства Комерційного банку "НАДРА", Третя особа: Сектор захисту прав споживачів Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про повернення банківського вкладу, про стягнення відсотків за користування грошовими коштами, про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Відкритого Акціонерного Товариства Комерційного банку "НАДРА" на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, грошову суму вкладу у розмірі 4 900(чотири тисячі дев'ятсот) євро на підставі договору № 924113 строкового банківського вкладу (депозиту) "Від тисячі до мільйону - один крок" від 22 січня 2009 року; проценти по вкладу за період за грудень 2009 року та січень 2010 року у розмірі 92 євро 50 євроцентів; проценти по вкладу за період з 22 січня 2010 року по 05 вересня 2010 року у розмірі 373 євро 47 євроцентів, що разом становить грошову суму в розмірі 5 365 (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять) євро 97 євроцентів.

Стягнуто з Відкритого Акціонерного Товариства Комерційного банку "НАДРА" на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 гри.

Стягнуто з Відкритого Акціонерного Товариства Комерційного банку "НАДРА" судовий збір на користь держави в розмірі 579 гри. 31 коп. (отримувач - місцевий бюджет м. Мелітополя, р\р 31412537700013, ЄДРПОУ 34676932, МФО 813015, Банк УДК в Запорізькій області, код виду платежу: 22090100).

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частиною 1 ст.1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Як вбачається зі змісту ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Судом першої інстанції встановлені та не оскаржені сторонами ті обставини, що між сторонами 22 січня 2009 року був укладений договір строкового вкладу № 924113, за умовами якого Банк прийняв від позивача на зберігання депозит в іноземній валюті в сумі 4 900 євро, процентна ставка - 12% річних. Додатковою угодою №1, укладеною 06 березня 2009 року між сторонами, була встановлена процентна ставка в розмірі 13% річних ( а.с.6-8) .

Договором передбачено, що вкладник розміщує банківський вклад на термін з 22 січня 2009 року по 22 січня 2010 року.

З грудня 2009 року банк припинив сплату відсотків ОСОБА_3 і в зазначений в договорі строк не повернув суму вкладу.

12 січня 2010 року позивач звернувся з заявою про повернення депозиту та сплати процентів по ньому, але Банк, порушивши умови договору, грошові кошти не повернув (а.с.9).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції, посилаючись на вищевикладені обставини та на норми матеріального Закону, а саме ст.ст. 1058 , 1059 , 1060 , 526 , 629 ЦК України , обґрунтовано стягнув з Банку грошову суму вкладу та відсотки за договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України , в разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вбачається з укладеного сторонами договору № 924113 строкового банківського вкладу (депозиту), за порушення зобовязання відшкодування моральної шкоди договором не передбачено.

Таким чином, розглядаючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції обґрунтовано визначив, що відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин не передбачено ані договором, ані чинним законодавством, яким регулюються спірні правовідносини.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення неустойки (пені), суд правильно не прийняв до уваги обґрунтування позивачем цих вимог положеннями Закону України "Про захист прав споживачів" , та зазначив, що дія цього закону не поширюється на правовідносини, що виникли з виконання договорів банківського вкладу, які регулюються нормами ЦК України та іншим спеціальним законодавством.

Проте колегія суддів вважає необхідним наголосити наступне.

Відповідно до ст.2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, ЦК України, законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду й вирішення справи.

Згідно із ч. 2 ст. 58 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ "Про банки і банківську діяльність" банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобовязань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Відповідно до вимог ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України під час здійснення тимчасової адміністрації має право повністю або частково, на строк не більше ніж три місяці, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів банку.

Протягом мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобовязань перед кредиторами та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк зобовязаний відшкодувати кредиторам за грошовими зобовязаннями, можуть бути заявлені до сплати в розмірах, що існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом; нарахування неустойки (штрафу, пені), інших економічних санкцій поновлюється (а щодо зобовязань, які виникли під час дії мораторію розпочинається) за невиконання чи неналежне виконання зобовязань перед кредиторами.

Однак вимоги Закону України "Про банки і банківську діяльність" в повному обсязі судом першої інстанції до уваги взяті не були, хоча у своїх запереченнях на позов ОСОБА_4 ВАТ КБ "Надра" на зазначені вище норми закону звертало увагу суду, посилаючись на них як на підставу для відмови в позові.

Також суд першої інстанції не звернув увагу на доводи ВАТ КБ "Надра" щодо продовження строку мораторію, введеного Постановою правління НБУ від 10 лютого 2009 року № 59, до 10 лютого 2010 року.

Проте доводи апеляційної скарги обґрунтованими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення міськрайонного суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307 , 308 , 315, 317 ЦПК України , колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 жовтня 2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: