Рішення № 126556696, 14.04.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 461/9543/24

Провадження № 2/463/1010/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судових засідань Афанасьєва Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором №75322236 від 11.08.2021 у розмірі 26089,37 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11.08.2021 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір №75322236, відповідно до умов якого Товариство надає Позичальнику кредит в розмірі 7700 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.

22.02.2022 було укладено договір №22/02/2022 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75322236.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75322236.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №75322236.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконала своїх зобов`язань, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за Кредитним договором перед позивачем не сплачена і складає 26089 грн. 37 коп., яка складається з суми заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 7700 грн., суми заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги 18388 грн. 11 коп., 3% річних 1,26 грн. Дану суму позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 27.12.2024 передано на розгляд до Личаківського районного суду м.Львова.

Ухвалою від 14.02.2025 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Роз`яснити відповідачу право протягом зазначеного строку надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням відзиву до суду копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи, документи, на підтвердження чого додаються до відзиву. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідач вправі пред`явити зустрічний позов у строк визначений для подання відзиву. Визначити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, а відповідачам п`ятиденний строк з дня його отримання для подання заперечення, копія яких одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи, документи, на підтвердження чого додаються до відповіді на відзив та заперечення відповідно. Роз`яснити учасникам справи, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до Цивільного процесуального кодексу України обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

27.03.2025 представник відповідача адвокат Скочиляс І.М. подала відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує, просить в задоволенні такого відмовити. У відзиві звертає увагу на те, що відповідач не накладала свій фізичний чи електронний підпис на примірник правил надання грошових коштів у позику, її начебто електронний підпис міститься лише примірнику договору позики та на таблиці обчислень загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит від 11.08.2021, відповідно позивач нічим не підтверджує факт ознайомлення відповідача з правилами надання грошових коштів у позику, тому вважає, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачкою у електронному вигляді чинних на момент підписання Правил надання грошових коштів у позику. Крім того, вважає, що нарахування позивачем відсотків було несанкціонованим, тому сума загальної заборгованості має зменшитися лише до частини тіла кредиту, неповернутої відповідачем на час подання позовної заяви, тобто до 7700 грн.00 коп. Також звертає увагу суду на те, що договір кредиту було укладено 11.08.2021, тому вважає, що є підстави для застосування до даних правовідносин строку позовної давності. З врахуванням наведеного просить застосувати до даних правовідносин позовну давність, передбачену статтею 267 ЦК України, у випадку відмови у застосуванні до даних правовідносин позовної даності, позов задоволити частково, а саме стягнути з відповідача 7700 грн. тіла позики та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

07.04.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якого представник позивача, вважає, що відповідач помилково ототожнює процес підписання документів в електронному вигляді шляхом накладення електронного цифрового підпису за допомогою кваліфікованого сертифіката та підписання документів за допомогою одноразового ідентифікатора. Отже, договір було підписано не кваліфікованим цифровим підписом, а електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому вважає, посилання відповідача на відсутність підпису, а відповідно і ненадання документів при укладанні договору кредиту є безпідставними. Також звертає увагу на те, що підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п. п. 5.1. п. 5 договору позики). Також відповідач погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм, зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі (п. п. 5.2 п. 5 договору позики). Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження належного виконання умов договору. Таким чином, відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених Кредитором розрахунків. Звертає увагу суду на те, що відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року. Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Таким чином, з 12.03.2020 по 01.07.2023 року перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 року та по даний час перебіг строків позовної давності зупинено. Отже, строки позовної давності не були пропущені Позивачем, а, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні. Виходячи з чого, посилання відповідача на пропущення строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом є необґрунтованими і заява останнього про застосування наслідків пропуску строку позовної давності не підлягає задоволенню. Також заперечує про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зіст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно дост. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що 11.08.2021 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір №75322236, відповідно до умов якого Товариство надає Позичальнику кредит в розмірі 7700 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором (а.с.29).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з досліджених доказів, умови договору відповідачем належним чином не виконані, передбачена договором кредиту заборгованість не погашена.

22.02.2022 було укладено договір №22/02/2022 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75322236 (а.с.54-58).

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75322236(а.с.69-76).

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №75322236 (а.с.77-80).

Згідно позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором №75322236 від 11.08.2021 у розмірі 26089,37 грн., яка складається з суми заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 7700 грн., суми заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги 18388 грн. 11 коп., 3% річних 1,26 грн.

Окремо суд звертає увагу на те, що у статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; Отже, договір було підписано не кваліфікованим цифровим підписом, а електронним підписом одноразовим ідентифікатором tgWPIr0s2.

Відповідно підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена на відповідному сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, що передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на відповідному сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації йому зрозумілі (п.5 договору).

Тому суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що ряд документів при укладанні договору не підписано електронним підписом відповідача, відповідно вона не була ознайомлена з такими.

Разом з тим, щодо нарахування позивачем відсотків після закінчення строку кредитування суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи №444/9519/12 (постанова від 28.03.2018 року) вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У справі яка розглядається за умовами укладеного між сторонами договору №75322236 від 11.08.2021, такий укладено на строк 30 днів. Відтак, в межах строку кредитування відповідач повинен був повернути кредит та сплатити відсотки і саме в межах цих строків має відбуватись нарахування відсотків, тоді як позивач обраховує зазначені відсотки за кредитним договором станом на дату відступлення права вимоги, що не відповідає зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Крім того, жодних даних про те, що відповідачем було вчинено дії для пролонгації договору, у порядку, передбаченому п.7 правил надання фінансових кредитів первісним кредитором матеріали справи не містять.

Отже, за цим договором відповідач зобов`язаний сплати відсотки у розмірі станом на 10.09.2021, що становить 1608 грн. 90 коп. (53,63 х 30 = 1608,90), тому з відповідача на користь позивача згідно даного договору стягненню підлягає заборгованість за основною сумою боргу, яка становить 7700 грн., заборгованість за процентами, яка становить 1608 грн.90 коп., та 3 % річних в розмірі 01 грн. 26 коп., що разом становить 9310 грн.16 коп., тому в цій частині позов підлягає до задоволення, відповідно в іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Щодо застосування наслідків пропуску позовної давності суд враховує те, що відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року. Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Таким чином, з 12.03.2020 по 01.07.2023 року перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 року та по даний час перебіг строків позовної давності зупинено.

Отже, строки позовної давності позивачем не були пропущені, відповідно наслідки пропуску таких у даних правовідносинах застосуванню не підлягають.

Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно дост. 10 ЦПК Українисуд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші доводи, зазначені сторонами у заявах по суті справи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Щодо численних доводів представника відповідача, викладених у відзиві суд також звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи («Проніна проти України» (PRONINA v. UKRAINE), № 63566/00 § 23, рішення від 18 липня 2006 року)

З огляду на факти справи, доводи сторін та згадані вище висновки, суд вважає, що він розглянув основні юридичні питання, порушені у цій справі, та немає необхідності аналізувати будь-які інші аргументи представника відповідача, які по суті не мають вирішального значення та зводяться до незгоди з позовними вимогами.

Задовольняючи частково позов, у відповідності до вимогст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн., що разом становить 11422 грн. 40 коп., пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 4076 грн. 19 коп. (11422,40х9310,16/26089,19).

В той же час суд не знаходить підстав для включення до розподілу судових витрат вказані у відзиві витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., оскільки всупереч вимогам ч.3 ст.137 ЦПК України відповідач не подала детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що є потрібною умовою для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, а у відзиві лише зазначила про залишення за собою права надати такі протягом п`яти днів після ухвалення рішення апеляційного суду або до завершення розгляду справи по суті, однак до завершення розгляду справи по суті таких не подала та всупереч вимогам ч.1 ст.246 ЦПК України не зазначила про наявність поважних причин неможливості подати такі докази.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України,-

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму заборгованості за договором №75322236 від 11.08.2021 в розмірі 9310 грн. 16 коп. (дев`ять тисяч триста десять гривень шістнадцять копійок), з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 7700 (сім тисяч сімсот гривень), заборгованість за відсотками 1608 грн. 90 коп. (одну тисячу шістсот вісім гривень дев`яносто копійок), 3 % річних 1грн. 26 коп. (одну гривню двадцять шість копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 4076 грн. 19 коп. (чотири тисячі сімдесят шість гривень дев`ятнадцять копійок) судових витрат.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: м. Київ, вул.Мечнікова,3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складене 14.04.2025.

Суддя Р.Я.Головатий