Рішення № 126555787, 10.04.2025, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/243/25

Єдиний унікальний номер 741/56/25

РІШЕННЯ

іменем України

10 квітня 2025 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

за участю секретаря судового засідання Кузьменка І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

УСТАНОВИВ:

06 січня 2025 у провадження Носівського районного суду Чернігівської області надійшла указана позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» ( надалі ПрАТ «СК «Еталон») зазначив, що 23 липня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та мотоциклу SPARK SP150 R-11, номер рами НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався разом з пасажиром.

Внаслідок ДТП було завдано шкоди, а саме:

ОСОБА_2 , водій мотоцикла SPARK SP150 R-11, номер рами НОМЕР_2 , отримав тілесні ушкодження, внаслідок яких настала його смерть на місці пригоди;

ОСОБА_3 є власником мотоцикла SPARK SP150 R-11, номер рами НОМЕР_2 , якому завдано матеріальної шкоди.

На момент настання страхового випадку діяв договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО 2348997 від 03 лютого 2020 року, укладений між ПрАТ «СК «Еталон» та ОСОБА_4 , згідно з яким страхова компанія прийняла на себе ризики щодо відшкодування збитків, заподіяних внаслідок ДТП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП встановлена вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 09 березня 2021 року у справі № 741/1375/20.

У зв`язку із заподіянням матеріальної шкоди мотоциклу ОСОБА_3 та тілесних ушкоджень, які спричинили смерть ОСОБА_2 під час зазначеної ДТП, страховою компанією було здійснено виплату страхового відшкодування на користь:

батьків потерпілого в сумі 113352 грн 00 коп.;

ОСОБА_3 в сумі 9500 грн 00 коп.,

згідно зі страховими актами, розрахунками сум страхового відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями.

Оскільки ПрАТ «СК «Еталон» виконало в повному обсязі зобов`язання за Полісом, то згідно зі ст. 1191 ЦК України та ст. 38.1.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» набуло права зворотної вимоги (регресу) до відповідача.

Представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь відшкодування шкоди приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу 122852 грн 00 коп. та 8028 грн 00 коп. судових витрат, з яких: 5000 грн 00 коп. на правову допомогу та 3028 грн 00 коп. судового збору.

Ухвалою суду від 07 січня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті на 24 лютого 2025 року.

Ухвалою суду від 24 лютого 2025 року розгляд справи відкладено до 10 квітня 2025 року у зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання, у якому просив суд провести судове засідання по розгляду справи за відсутності позивача та представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 , який був належним чином повідомленим судом про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не подав. Поштові конверти із судовими повістками про виклик повернулися на адресу суду без вручення із зазначенням причин повернення: «Адресат відсутній за вказаною адресою» та «За закінченням терміну зберігання». Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому суд вважає, що відповідач не з`явилася в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Рішенням ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти росії» (№ 12307/16) визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Тому суд уважає, що неявка в судове засідання позивача, представника позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи та постановленню рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані у справі докази, робить висновок про необхідність задоволення позовних вимог.

Так, згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом установлено, що цивільно-правова відповідальність автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована за полісом добровільного страхування наземних транспортних засобів № АО 2348997 від 03 лютого 2020 року, який станом на дату ДТП 23 липня 2020 року був діючим (а. с. 10, 24).

Вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 09 березня 2021 року у справі № 741/1375/20 ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки (а. с. 12-21).

08 жовтня 2020 року ОСОБА_5 , діючи в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , звернувся до ПрАТ «СК «Еталон» із заявою про здійснення страхового відшкодування:

- для батька потерпілого ОСОБА_6 моральна шкода 28338 грн 00 коп.;

- для матері потерпілого ОСОБА_7 моральна шкода 28338 грн. 00 коп.

До заяви було додано копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 29 липня 2020 року серії НОМЕР_3 (а.с.25), свідоцтва про народження ОСОБА_2 від 31 жовтня 2020 року серії НОМЕР_4 (а.с.26), паспорта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.27-31), коду в ДРФО ОСОБА_2 (а.с.32), коду в ДРФО ОСОБА_7 (а.с.33), паспорта ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.34-37), довіреності від 23 вересня 2020 року ОСОБА_2 про уповноваження ТОВ «Юридична компанія «Центр автовиплат Поліс» здійснювати представництво його інтересів по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23 липня 2020 року, в результаті якої загинув ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.38-39), витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей ( а.с.40), довіреності від 23 вересня 2020 року ОСОБА_7 про уповноваження ТОВ «Юридична компанія «Центр автовиплат Поліс» здійснювати представництво її інтересів по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23 липня 2020 року, в результаті якої загинув ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.41-42), витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей (а.с.43).

29 березня 2021 року ОСОБА_5 , який діяв в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , звернувся до ПрАТ «СК «Еталон» із заявою про долучення документів та виплату страхового відшкодування:

- для батька потерпілого ОСОБА_6 - моральна шкода 28338 грн 00 коп.;

- для матері потерпілого ОСОБА_7 - моральна шкода 28338 грн. 00 коп., витрати на встановлення надгробного пам`ятника 56676 грн. 00 коп. (а.с.44-45).

До заяви було додано вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 09 березня 2021 року, товарний чек на пам`ятник на загальну суму 70000 грн. 00 коп. (а.с.44-46).

01 липня 2021 року директором Департаменту врегулювання збитків ПрАТ «СК «Еталон» було затверджено страховий акт № 712-19031/1Ж, яким постраждалій особі ОСОБА_7 визначено до виплати страхову суму 85014 грн. 00 коп. (56676 грн. 00 коп. витрати на поховання+ 28338 грн. 00 коп моральна шкода (а.с.47).

Того ж дня було прийнято розпорядження № 712-19031/1Ж про виплату ОСОБА_7 страхового відшкодування в розмірі 85014 грн 00 коп. (а.с.48).

Платіжними дорученнями від 01 липня 2021 року було перераховано 30000 грн. 00 коп., від 02 липня 2021 року 10000 грн. 00 коп., від 08 липня 2021 року 10000 грн. 00 коп., від 09 липня 2021 року 10000 грн. 00 коп., від 12 липня 2021 року 10000 грн. 00 коп., від 13 липня 2021 року 15014 грн. 00 коп., а загалом 85014 грн. 00 коп. (а.с.49-54).

01 липня 2021 року директором Департаменту врегулювання збитків ПрАТ «СК «Еталон» було затверджено страховий акт № 712-19031/3Ж, яким постраждалій особі ОСОБА_6 визначено до виплати страхову суму 28338 грн. 00 коп моральна шкода (а.с.55).

Того ж дня було прийнято розпорядження № 712-19031/3Ж про виплату ОСОБА_6 страхового відшкодування в розмірі 28338 грн. 00 коп. (а.с.56).

Платіжним дорученням від 01 липня 2021 року було перераховано 28338 грн. 00 коп. (а.с.57).

01 березня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «Еталон» про виплату страхового відшкодування у розмірі 9500 грн. 00 коп. (а.с.58).

17 травня 2021 року головою правління ПрАТ «СК «Еталон» було затверджено страховий акт № 712-19031, яким третій особі, якій завдано шкоду, ОСОБА_3 визначено до виплати страхову суму 9500 грн. 00 коп. (а.с.59-60).

Того ж дня було прийнято розпорядження № 712-19031 про виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування в розмірі 9500 грн. 00 коп. (а.с.61).

Платіжним дорученням від 17 травня 2021 року було перераховано 9500 грн. 00 коп. (а.с.62).

16 вересня 2024 року (вих. № 418/ЕТ) ПрАТ «СК «Еталон» звернулось з претензією до ОСОБА_1 про добровільне погашення регресної заборгованості на суму 113 352 грн. 00 коп., яка надсилалась рекомендованим листом з описом вкладення (а.с. 63-65).

18 жовтня 2024 року (вих. № 360/ЕТ) ПрАТ «СК «Еталон» звернулось з претензією до ОСОБА_1 про добровільне погашення регресної заборгованості на суму 9500 грн. 00 коп., яка надсилалась рекомендованим листом з описом вкладення (а.с. 66-72).

Матеріали справи результатів розгляду ОСОБА_1 претензій позивача від 16 вересня 2024 року та від 18 жовтня 2024 року не містять.

Встановленим в судовому засіданні правовідносинам підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини 2 статті 11 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року № 3720-IX, який набув чинності з 1 січня 2025 року (надалі Закон 3720).

Так, відповідно до частини 1 статті 18 Закону 3720 у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції; така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) (підпункти «а», «в» пункту 1 частини 1 статті 37 Закону 3720.

Згідно зі ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов Договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, як страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення міститься в ст.27 Закону України «Про страхування».

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 09 березня 2021 року у справі № 741/1375/20, який набрав законної сили, було установлено, що ОСОБА_1 23 липня 2020 року близько 22 год. 20 хв., порушуючи вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував технічно-справним автомобілем марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався проїзною частиною вул. Центральної у м. Носівка Чернігівської області, чим вже створював потенційну загрозу безпеці дорожнього руху.

Одразу після скоєння зіткнення з мотоциклом SPARK SP150 R-11, номер рами НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався разом з пасажиром, усвідомлюючи свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 усупереч вимогам пунктів 2.10 (а, б, в, г, д, е), не зупинив керований транспортний засіб, не повідомив про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, не вжив заходів для надання медичної допомоги потерпілим та збереження слідів пригоди, а, навпаки, продовжив свій рух та намагався зникнути з місця пригоди, однак був зупинений працівниками поліції.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, ПрАТ «СК «Еталон» здійснило страхову виплату, а тому у межах фактичних витрат має право зворотної вимоги до відповідача.

При цьому, суд також зазначає, що жодних заперечень щодо правильності визначення позивачем страхових сум, які було виплачено ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , або власного розрахунку відповідач не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача коштів у відшкодування шкоди у порядку зворотної вимоги у розмірі 122852 грн 00 коп, а тому стягує з відповідача на користь позивача вказану суму.

У частині позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп. суд приходить до наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

У той же час, стороною позивача суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Тому суд уважає, що відсутні підстави для задоволення вимог в частині стягнення із відповідача витрат на правову допомогу.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн 00 коп. (а.с.8-9).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 122852 (сто двадцять дві тисячі вісімсот п`ятдесят дві) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 грн.

У стягненні витрат на правову допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони у справі:

позивач: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон», код згідно ЄДРПОУ 20080515, адреса місцезнаходження: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, прим. 6;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 10 квітня 2025 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА