Ухвала суду № 126555512, 14.04.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/926/25

2/583/561/25

УХВАЛА

14 квітня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Сидоренка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Якубович В.В.,

представника відповідача, адвоката Куксова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Грунської сільської ради, Охтирського району, Сумської області, про внесення змін до договорів оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

04.03.2025 р. та уточнивши вимоги заявою від 05.03.2025 р. позивачі звернулись до суду із позовом про внесення змін до договорів оренди землі.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07.03.2025 було відкрите провадження за вказаним позовом в порядку спрощеного позовного провадження на 20.03.2025 р. з викликом сторін. В подальшому судове засідання було відкладене на 14.04.2025 р.

Представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі у зв?язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та навів відповідні мотиви на обґрунтування заявленої ним позиції. Зазначене клопотання було ним підтримане у судовому засіданні.

Позивачі та їхній представник до суду не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Від представника позивача на електронну адресу суду було направлене повідомлення з проханням проводити розгляд справи без участі позивачів.

Суд заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази у справі, встановив таке.

08.05.2014 р. між Головним управлінням Держземагенства у Сумській області в особі начальника Управління Держземагенства в Охтирському районі Сумської області Арєхова М.М. (орендодавець) та ОСОБА_4 , (орендар), були укладені наступні договори оренди земельних ділянок. Договір оренди землі загальною площею 148,9187 га, кадастровий номер - 5920385000:01:001:5227; Договір оренди землі загальною площею 57,8663 га, кадастровий номер - 5920385000:01:001:5273; Договір оренди землі загальною площею 15,9881 га, кадастровий номер - 5920385000:01:001:5272; Договір оренди землі загальною площею 9,9301 га, кадастровий номер - 5920385000:01:001:5271; Договір оренди землі загальною площею 6,8995 га, кадастровий номер - 5920385000:01:001:5278.

Вищезазначені Договори були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Додатковими угодами до вказаних договорів сторони домовились про заміну в Договорах сторону Орендодавця з Головного управління Держземагенства у Сумській області в особі начальника Управління Держземагенства в Охтирському районі Сумської області Арєхова М.М. на Грунську сільську раду в особі Кудлая О.Г., а сторону Орендаря із ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно ч. 1, 2 ст. 12 Закону України Про фермерське господарство землі фермерського господарства можуть складатися із: 1) земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування; 2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство. З наведених норм права вбачається, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства.

При цьому, фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право. При цьому, можливість реалізації громадянином права здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Отже, враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 ГК України.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17. Велика Палата Верховного суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №483/1863/17 (провадження 52274-515цс18) зазначила, що за змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України «Про фермерське господарство» після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Отже, з моменту, коли фізична особа створила фермерське господарство, у правовідносинах користування земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря, й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.

Така практика застосування норм права щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками орендаря й переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду. Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.03.2018 у справі №348/992/16- ц, від 20.06.2018 у справі №317/2520/15-ц, від 22.08.2018 у справі №606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі №677/1865/16-ц, від 21.11.2018 у справі №272/1652/14-ц, від 12.12.2018 у справі №704/29/17-ц, 16.01.2019 у справі №695/1275/17 та у справі №483/1863/17, від 27.03.2019 у справі №574/381/17-ц, від 03.04.2019 у справі № 628/776/18.

Перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства відбувається в силу норм Закону України "Про фермерське господарство" та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 927/79/19). Велика Палата Верховного суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18) зазначила, що оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Більше того, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 лютого 2024 року у справі №182/8900/19 зазначає, що спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство. Згідно ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Отже, так як умови спірних договорів визначають саме порядок користування земельними ділянками, а позивачі є засновниками та учасниками фермерського господарства «Калюх О.М.» (код ЄДРПОУ: 39462339), саме вказане фермерське господарство з дня його державної реєстрації виконує обов`язки орендаря земельних ділянок, а не громадянин, якому вона надавалась. З огляду, на це спір виник щодо користування землями фермерського господарства, тому цей спір повинен розглядатися господарським судом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, у тому числі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, дана справа згідно вищевказаного висновку ВП від 28 лютого 2024 року у справі №182/8900/19 підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Роз`яснити позивачеві, що спір за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Грунської сільської ради, Охтирського району, Сумської області, про внесення змін до договорів оренди землі віднесений до юрисдикції господарського суду.

Керуючись ст. ст. 13, 255, 256, 258, 260 ЦПК України, суд -

постановив:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Грунської сільської ради, Охтирського району, Сумської області, про внесення змін до договорів оренди землі - закрити.

Роз`яснити позивачам, що вказаний спір віднесений до юрисдикції господарського суду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з часу її проголошення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко