Ухвала суду № 126554434, 11.04.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1167/25

Провадження № 1-кс/461/1646/25

УХВАЛА

іменем України

11.04.2025 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю заявника адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025140000000018 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах володільця майна ОСОБА_4 звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалую слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2025 року, (справа № 461/1167/25 провадження № 1-кс/461/1326/25) якою клопотання слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025140000000018 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, було задоволено, та накладено арешт, шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження, зокрема на: Інспекційний сертифікат №25А1190 на 1 аркуші; Упаковочний лист в 2 примірниках на 1 аркуші кожен; Інвойс №00950 в 4 примірниках на 1 аркуші; Міжнародна ТТН №250019; автомобіль арки «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 з ключем: а також ухвалую слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2025 року, (справа № 461/1167/25 провадження № 1-кс/461/1329/25) якою клопотання слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025140000000018 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, було задоволено, та накладено арешт, шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження, зокрема на: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ««Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ); напівпричеп марки «Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_3 , користувачем та володільцем яких є заявник ОСОБА_4 .

Клопотання мотивує тим, що накладення такого арешту є безпідставним та обмежує права законного володільця майна, оскільки ОСОБА_4 офійійно працює водієм транспортного засобу «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) у ФОП ОСОБА_6 , який є власником вказаного арештованого майна, що підтверджується трудовим договором між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 26.08.2022 р.

Стверджує, що на частину з переліку майна, арешт накладено необгрунтовано, і в подальшому застосуванні заборони його користування відпала потреба, виходячи з наступного. Всі необхідні слідчі дії з вказаним автопоїздом вже проведено, та потреба у накладенні вказаного арешту відпала, а також тим, що володілець майна занає значних збиткіів у своїй господарській діяльносіт внаслідок вказаного арешту майна, оскільки в вилученому та арештованому напівпричепі знаходилось чуже майно, а саме металеві труби, які і надалі знаходятся в напівпричепі на арешт майданчику, однак арешт на такі не накладався. Тоді, як на товаросупровідні документи вантажу арешт накладено, що виключає можливість фізичного перевантаження такого, оскільки як вказувалось, усі документи на вантаж вилучено. Крім того, вантаж у вигляді металевих труб, які слідували з м. Нікополь від відправника ТзОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» до отримувача в Сербії, згідно всіх товаросупровідних документів, можуть бути доправлені до отримувача лише і тільки в арештованому напівпричепі марки ««Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_3 та автомобілем марки «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 . Так, згідно СМR №250019 товар, металеві труби вагою 20 825 кг., електронно задекларовані згідно ВМД 25ИА110120, ТП111423 і опломбовані пломбою №008971, такий товар пройшов митний контроль, що підтверджується штампом державної митної служби, в графі 10-12 СМК. Перевантаження металевих труб в інші транспортні засоби потребуватиме спеціальних кранів, спеціалізованої території та великої кількості працівників із відповідним допуском до таких робіт, що повністю унеможливлює перевантаження товару, який не є речовим доказом та не становить жодної потреби для досудового розслідування.

За таких обставин, арешт на товаросупровідні документи до товару, який не арештовано є необгрунтованим, в подальшому його застосуванні відпала потреба, а тому просить скасувати повністю арешт на; інспекційний сертифікат №25А1190 на 1 аркуші; упаковочний лист в 2 примірниках на 1 аркуші кожен; інвойс №00950 в 4 примірниках на 1 аркуші; міжнародну ТТН №250019.

Просить також постановити ухвалу, якою частково арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2025 року (справа № 461/1167/25, провадження № 1-кс/461/1329/25), в частині заборони користування на майно володільця ОСОБА_4 на автомобіль марки «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 з ключем, та арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 26.02.2025 у справі №461/1167/25, провадження №1-кс/461/1326/25, на: напівпричеп марки «Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_3 , накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 26.02.2025 у справі №461/1167/25, провадження №1-кс/461/1329/25. Такоє просить повернути вищевказане майно його володільцю ОСОБА_4 на відповідальне зберішання.

Заявник адвокат ОСОБА_3 , у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав з підстав наведених у ньому, просив його задоволити. Також заявником було подано суду лист з офісу Генерального прокурора від. 01.04.2025 р. за № 09/1/1-476вих.25, згідно якого в Львівську обласну прокуратуру для організації виконання направлено постанову заступника Генерального прокурора про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування та матеріали кримінального провадження № 42025140000000018 від 17.01.2025 за ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджує те, що вказане кримінальне провадження перебуває на час розгляду клопотання у провадженні СУ ГУНП у Львівській області.

Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні 19.03.2025 р. подав суду копію постанови від 18.03.2025 р. про визначення підслідності кримінального провадження № 42025140000000018 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України прокурора ОСОБА_8 , згідно якої було визначено Виноградівський район Закарпатської області місцем проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42025140000000018 від 17.01.2025 за підозрами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та доручено здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42025140000000018 від 17.01.2025 - СУ ГУ НП у Закарпатській області.

Старший слідчий СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду клопотання, однак його відсутність не є перешкодою для розгляду вказаного клопотання. При цьому,слідчий ОСОБА_5 подав заяву від 11.04.2025 р., в якому просив проводити розгляд вказаного клопотання про скасування арешту без його участі. При цьому, заперечив проти задоволення клопотання заявника про скасування арешту майна з тих підстав, що за ч. 3 ст.332 КК України, законом визначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Також зазначив, що вказані автотранспортні засоби належать ОСОБА_6 та використовувалися ним та ОСОБА_4 для незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України. Таким чином вказані транспортні засоби є знаряддями та засобами вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим 25.02.2025 р. визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

За таких обставин, враховуючи строки розгляду вказаного клопотання встановлені КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість розгляду вказаного клопотання у відсутності слідчого та прокурора, оскільки їх неявка не є обв`язковою відповідно вимог ст. 174 КПК України, та їх неявка не перешкоджає його розгляду по суті.

Заслухавши думку заявника ОСОБА_3 , дослідивши матеріали клопотання приходжу до переконання, що клопотання слід задоволити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Стаття 7 та 16 КПК України передбачають, що одними із загальних засад кримінального провадження є верховенство права, законність та недоторканість права власності.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СУ ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № провадження № 42025140000000018 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. При цьому, слідчий суддя не приймає до уваги постанову від 18.03.2025 р. про визначення підслідності кримінального провадження № 42025140000000018 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України прокурора ОСОБА_8 , згідно якої було визначено Виноградівський район Закарпатської області місцем проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42025140000000018 від 17.01.2025 за підозрами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та доручено здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42025140000000018 від 17.01.2025 - СУ ГУ НП у Закарпатській області, оскільки згідно листа офісу Генерального прокурора від. 01.04.2025 р. за № 09/1/1-476вих.25, вбачається, що в Львівську обласну прокуратуру для організації виконання направлено постанову заступника Генерального прокурора про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування та матеріали кримінального провадження № 42025140000000018 від 17.01.2025 за ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджує те, що вказане кримінальне провадження перебуває на час розгляду клопотання у провадженні СУ ГУНП у Львівській області, а тому підсудне вказаному суду. Це також підтверджується і клопотанням старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 11.04.2025 р., в якому слідчий діє в межах вказаного кримінального провадження на час розгляду клопотання по суті.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2025 ОСОБА_4 , діючи в групі осіб за попередньою змовою з ОСОБА_6 на транспортному засобі «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 (НОМЕР_2) з напівпричепом марки «Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_3 заїхав на територію міжнародного автомобільного пункту пропуску «Дяково», що в с. Неветленфолу, вул. Фогодо, 106, Закарпатської області, приховавши наявність ОСОБА_10 в транспортному засобі Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 (НОМЕР_2). В подальшому, під час проходження митного контролю ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_4 покинув транспортний засіб та очікував на території міжнародного автомобільного пункту пропуску «Дяково» поміж інших автомобілів. Після проходження митного контролю ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_4 , який діяв в групі осіб за попередньою змовою з ОСОБА_6 заховався в напівпричепі «Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_3 поміж металевих конструкцій, де був виявлений працівниками Державної прикордонної служби України.

Ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 26.02.2025 у справі №461/1167/25, провадження №1-кс/461/1326/25 та №1- кс/461/1329/25, задоволено клопотання сторони обвинувачення про арешт майна. Та накладено арешт шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження, зокрема на: Інспекційний сертифікат №25А1190 на 1 аркуші; Упаковочний лист в 2 примірниках на 1 аркуші кожен; Інвойс №00950 в 4 примірниках на 1 аркуші; Міжнародна ТТН №250019; Автомобіль арки «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 з ключем: а також ухвалую слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2025 року, (справа № 461/1167/25 провадження № 1-кс/461/1329/25) якою клопотання слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025140000000018 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, було задоволено, та накладено арешт, шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження, зокрема на: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ««Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ); напівпричеп марки «Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_3 , користувачем та володільцем яких є заявник ОСОБА_4 .

Вказані предмети визнані речовими доказами на підставі ст. 98 КПК України.

Правовою підставою для накладення арешту на зазначене майно було збереження речових доказів,

У судовому засіданні встановлено, що в вилученому та арештованому напівпричепі знаходилось чуже майно, а саме металеві труби, які і надалі знаходятся в напівпричепі на арешт майданчику, однак арешт на такі не накладався. Тоді, як на товаросупровідні документи вантажу арешт накладено, що виключає можливість фізичного перевантаження такого, оскільки усі документи на вантаж вилучено. Крім того, вантаж у вигляді металевих труб, які слідували з м. Нікополь від відправника ТзОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» до отримувача в Сербії, згідно всіх товаросупровідних документів, можуть бути доправлені до отримувача лише і тільки в арештованому напівпричепі марки ««Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_3 та автомобілем марки «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 . Так, згідно СМR №250019 товар, металеві труби вагою 20 825 кг., електронно задекларовані згідно ВМД 25ИА110120, ТП111423 і опломбовані пломбою №008971, такий товар пройшов митний контроль, що підтверджується штампом державної митної служби, в графі 10-12 СМК. При цьому перевантаження металевих труб в інші транспортні засоби потребуватиме спеціальних кранів, спеціалізованої території та великої кількості працівників із відповідним допуском до таких робіт, що повністю унеможливлює перевантаження товару, який не є речовим доказом та не становить жодної потреби для досудового розслідування.

За таких обставин, слідчий суддя приїодить до переконання, що арешт на товаросупровідні документи до товару, який не арештовано є необгрунтованим, в подальшому його застосуванні відпала потреба, а тому є всі підстави для скасування повністю арешт на; інспекційний сертифікат №25А1190 на 1 аркуші; упаковочний лист в 2 примірниках на 1 аркуші кожен; інвойс №00950 в 4 примірниках на 1 аркуші; міжнародну ТТН №250019.

Стосовно скасування арешту в частині заборони користування на майно володільця ОСОБА_4 на автомобіль марки «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 з ключем, на: напівпричеп марки «Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_3 , накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 26.02.2025 у справі №461/1167/25, провадження №1-кс/461/1329/25, та повернення вищевказане майно його володільцю ОСОБА_4 на відповідальне зберішання, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до положень ч.1, 4 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним в ст.98 цього Кодексу.

В матеріалах клопотання відсутні докази, що арешт на вказаний автопоїзд було накладено необгрунтовано чи з порушенням вимог КПК України, ухвалу слідчого судді про накладення вказаного арешту заявник не оскаржував в апеляційному порядку. Також заявником не доведено, що відпала потреба у вказаному арешті автопоїхда, внаслідок проведення всіх необхідних слідчих дій по справі.

Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як наведено вище, згідно ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном і ніхто не може бути протизаконно обмежений в реалізації свого законного права власності.

Згідно зі ст.1 Першого проколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства), Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (рішення 24.01.1994), заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінальною розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п,35).

Обґрунтуванням накладення арешту в ухвалі про накладення арешту на зазначений автомобіль є збереження речових доказів.

Суд відхиляє заперечення старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 проти скасування вказаного арешту покликаючись на те, що за ч. 3 ст.332 КК України, законом визначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Вказані автотранспортні засоби та документи на них, належать ОСОБА_6 а ОСОБА_4 є їх законним володільцем. При цьому скасування арешту з вказаного майна в частині користування не містить ризиків щодо їх подальшої можливої конфіскації, оскільки обмеження щодо розпорядження вказаним арештованим майном залишаються в силі, а мова йде лише про скасування заборони на користування майном.

Таким чином, заявником підтверджено те, що відпала потреба у накладенні вказаного арешту на майно, в частині заборони права користування, внаслідок проведення необхідних слідчиї дій в межах вказаного кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Таким чином, накладення арешту в частині заборони користування на автомобіль марки «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 з ключем, на: напівпричеп марки «Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_3 , не відповідає зазначеним вище вимогам КПК України, не є пропорційним, тобто таким, що не відповідає тяжкості можливого правопорушення і становить особистий і надмірний тягар для володільця рухомого майна, адже однозначно порушує «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, зокрема заявника.

З огляду на вищевикладене, вважаю, що такі транспортні засоби та правовстановлюючі документи підлягають передачі законному володільцю на відповідальне зберігання.

Виходячи з вищевикладеного, вважаю, що підстав для арешту зазначеного вище майна, в частині заборони користування ним, зокрема і тих, які вважав підставами накладення арешту слідчий суддя, станом на день розгляду клопотання, немає. А тому, беручи до уваги надані докази, наявні усі підстави для скасування арешту майна в частині заборони користування такими транспортними засобами.

За таких обставин клопотання слід задовільнити та скасувати повністю арешт на; інспекційний сертифікат №25А1190 на 1 аркуші; упаковочний лист в 2 примірниках на 1 аркуші кожен; інвойс №00950 в 4 примірниках на 1 аркуші; міжнародну ТТН №250019.

Також слід частково скасувати арешт накладений ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2025 року (справа № 461/1167/25 провадження № 1-кс/461/1326/25, та справа № 461/1167/25 провадження № 1-кс/461/1329/25) у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025140000000018 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, в частині заборони користування на на майно володільця ОСОБА_4 на автомобіль марки «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 з ключем, на: напівпричеп марки «Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volvo FH 460», р.н.з. НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Koegel S24», р.н.з. НОМЕР_3 , та повернути вищевказане майно його володільцю ОСОБА_4 на відповідальне зберішання.

Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання заявника адвоката ОСОБА_3 , який діє в іе=нтересах володільця ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025140000000018 від 17.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, - задоволити.

Скасувати повністю арешт на майно володільця ОСОБА_4 , а саме: інспекційний сертифікат №25А1190 на 1 аркуші; упаковочний лист в 2 примірниках на 1 аркуші кожен; інвойс №00950 в 4 примірниках на 1 аркуші; міжнародну ТТН №250019:; накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 26.02.2025 у справі №461/1167/25, провадження №1-кс/461/1326/25.

Скасувати арешт в частині заборони користування на майно володільця ОСОБА_4 : на автомобіль марки «Уоіуо РН 460», р.н.з. НОМЕР_5 з ключем, накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 26.02.2025 у справі №461/1167/25, провадження №1-кс/461/1326/25: напівпричеп марки «Косцеї 824», р.н.з. НОМЕР_6 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Уоіуо РН 460», р.н.з. НОМЕР_7 ) ( НОМЕР_2 ); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ««Кое§е1 824», р.н.з. НОМЕР_6 (НОМЕР_4); накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 26.02.2025 у справі №461/1167/25, провадження №1-кс/461/1329/25

Повернути вищевказане майно його володільцю ОСОБА_4 на відповідальне зберішання.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1